Справа № 802/4109/14-а
Головуючий у 1-й інстанції: Жернаков М.В.
Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.
14 травня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Драчук Т. О. Загороднюка А.Г. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,
представника позивача: Томенко Р.В.
представника відповідача: Проконюк О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Елітар Авто" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (далі - Вінницька ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області, контролюючий орган, відповідач), в якому просить суд протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області від 14.08.2014 № 0007092204 та від 14.08.2014 № 0007102204.
Відповідно до постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року адміністративний позов задоволено повністю, а саме: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області від 14.08.2014 № 0007092204 та від 14.08.2014 № 0007102204.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити .
В судовому засідання представник апелянта повністю підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.
Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року- без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено з матеріалів справи та підтвердилось при апеляційному розгляді, звертаючись до суду першої інстанції та на аргументацію позовних вимог, позивач вказав на те, що у період з 10.07.2014 по 23.07.2014 Вінницька ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області провела документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ПП "Елітар Авто":- від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в сумі 226964 грн., відображеного в уточнюючому розрахунку з ПДВ, поданому за лютий 2012 року (вх. № 9070742677 від 05.11.2013);
- від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в сумі 26828 грн., відображеного в уточнюючому розрахунку з ПДВ, поданому за березень 2012 року (вх. № 9070750373 від 05.11.2013);
- від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в сумі 63776 грн., відображеного в уточнюючому розрахунку з ПДВ, поданому за травень 2012 року (вх. № 9067305600 від 05.11.2013);
- від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в сумі 498365 грн., відображеного в уточнюючому розрахунку з ПДВ, поданому за липень 2012 року (вх. № 9070759398 від 05.11.2013);
- від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в сумі 1084 грн., відображеного в уточнюючому розрахунку з ПДВ, поданому за жовтень 2012 року (вх. № 9067411427 від 23.10.2013);
- від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в сумі 26828 грн., відображеного в уточнюючому розрахунку з ПДВ, поданому за березень 2012 року (вх. № 9070750373 від 05.11.2013);
- від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в сумі 155349 грн., відображеного в податковій декларації з ПДВ, поданій за квітень 2014 року (вх. № 9029022608 від 20.05.2014).
За результатами перевірки складений акт від 30.07.2014 № 2071/2204/37357964 "Про результати документальної виїзної перевірки правомірності нарахування ПП "Елітар Авто", код ЄДРПОУ 37357964, від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за період з 01.02.2012 по 30.04.2014" (далі - акт перевірки від 30.07.2014 № 2071/2204/37357964.
Відповідно до висновків указаного акта перевірки контролюючий орган установив порушення ПП "Елітар Авто":
-пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п. 22.1 ст. 22, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 190.1 ст. 190, п.п. 198.1, 198.3, 198.5, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме занижено рядок 25 "Сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного (звітного) податкового періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду" на 2542030 грн., в тому числі: за вересень 2012 року на 428792 грн.; за жовтень 2012 року на 220246 грн.; за листопад 20012 року на 113064 грн.; за грудень 2012 року на 67721 грн.; за січень 2013 року на 15392 грн.; за лютий 2013 року на 11064 грн.; за березень 2013 року на 13844 грн.; за квітень 2013 року на 145728 грн.; за травень 2013 року на 48909 грн.; за червень 2013 року на 34916 грн.; за липень 2013 року на 23802 грн.; за серпень 2013 року на 31148 грн.; за вересень 2013 року на 12250 грн.; за жовтень 2013 року на 17240 грн.; за листопад 2013 року на 51598 грн.; за грудень 2013 року на 15707 грн.; за січень 2014 року на 93678 грн.; за лютий 2014 року на 93678 грн.; за березень 2014 року на 321483 грн.; за квітень 2014 року на 865796 грн.
-пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п. 22.1 ст. 22, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 190.1 ст. 190, п.п. 198.1, 198.3, 198.5, 198.6 ст. 198 ПК України, а саме завищено рядок 24 "Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22-рядок 23)" за квітень 2014 року на 271606 грн.
На підставі виявлених порушень Вінницька ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області 14.08.2014 прийняла податкові повідомлення-рішення:
-№ 0007092204, яким ПП "Елітар Авто" збільшила ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 3177538 грн., з них 2542030 - основний платіж, 635508 - штрафні санкції;
-№ 0007102204, яким ПП "Елітар Авто" зменшила розмір від ємного значення суми ПДВ в розмір 426955 грн.
Вважаючи що відповідач неправомірно донарахував податкові зобов'язання в розмірі 2970004 грн. з операцій з продажу автомобілів, оскільки суми податку позивач включив до складу податкових зобов'язань в інші податкові періоди (за датою продажу автомобілів) та те, що ПП "Елітар Авто" відносило суми податку, отримані в складі вартості під час продажу автомобілів за тією датою, яка була документально підтверджена - датою продажу транспортних засобів, оскільки не знало і не могло знати, коли відбулася державна реєстрація придбаних автомобілів в органах ДАІ, а окрім того, усі підтверджуючі документи щодо цього ПП "Елітар Авто" надало для перевірки позивач і звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючий орган протиправно відніс до складу податкових зобов'язань суми податку, які раніше були задекларовані ПП "Елітар Авто" та не довів правомірності оскаржуваних рішень.
Судова колегія апеляційної інстанції повністю погоджується з даним висновком суду першої інстанції та надаючи правову оцінку публічно - правового спору в межах апеляційної скарги, зазначає наступне.
Відповідно до п. 190.1ст. 190 Податкового кодексу України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.
Водночас ст. 188 ПК України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку. У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.
Відповідно до пп.. 14.1.71 п. 14 ст. 14 ПК України звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.
Згідно п.п. 14.1.219 п. 14 ст. 14 ПК України ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.
Як досліджено з матеріалів справи та підтвердилось при апеляційному розгляді, в акті перевірки, причиною виникнення від'ємного значення суми ПДВ на сумою податкового кредиту є здійснення ПП "Елітар Авто" операцій з придбання послуг по сертифікації імпортованих автомобілів, послуг оренди стоянки та офісного приміщення, а також залишків імпортованих автомобілів, нереалізованих на кінець звітного періоду, та придбання ТМЦ в обсягах, що значно перевищують обсяги реалізації.
Власне, перелік вантажно-митних декларацій (ВМД), згідно з якими відбувався імпорт транспортних засобів наведений у додатку 7 до акта перевірки., оскільки, імпорт транспортних засобів ПП "Елітар Авто" за період, що перевірявся, відбувався згідно з такими контрактами:
- № 01/2010 від 26.11.2010, укладеним з фірмою "Сканер Гмбх" (Німеччина, м. Лейпциг, 04356, МессеАлее);
- № 02/2010 від 16.12.2010, укладеним з фірмою "Авто Хелхорн" (Німеччина, м. Плауен, 08527, Гютер штрассе, 8);
- № 3 від 12.01.2011, укладеним з Транс люкс Лимитед (Translux limited, Level 5, 369 Queen Street, Aukland New Zeland);
- № 5 від 23.02.2011, укладеним з Динабург ЛТД (Dinaburg ltd: Leipzig Brueht 69 D - 04109, Німеччина).
Натомість, що стосується посилання апелянта на рахунок того, що станом на 30.04.2014 за рахунком 28 "Товари" бухгалтерського обліку рахувався залишок транспортних засобів в кількості 321 штук балансовою вартістю 15 465 696,00 грн. нереалізованого товару (автотранспортних засобів), які станом на 30.04.2014 на підприємстві, зберігались відповідно договорів оренди з ВАТ "Вінницятранссервіс": № 17 від 07.07.2011, № 12 від 07.07.2012, № 15 від 07.07.2013 на стоянці за адресою: м. Вінниця, вул. Тарногродського, 42., окрім того, під час проведення перевірки ПП "Елітар Авто" не надало крім вищевказаних договорів будь-яких інших документів, які підтверджують фактичне місцезнаходження транспортних засобів, які рахуються в залишку рахунку 28 "Товари", надані послуги юти) по зберіганню транспортних засобів.
Однак, як досліджено з матеріалів справи та не заперечувалось представником апелянта, ПП "Елітар Авто" дійсно не користувалося послугами оренди стоянок для зберігання автомобілів відповідно до укладених договорів оренди, разом з тим ПП "Елітар Авто" закуповувало автомобілі за кордоном здебільшого за замовленням фізичних та юридичних осіб, а тому до оформлення операцій купівлі-продажу транспортні засоби перебували в потенційних покупців на умовах спільного вільного волевиявлення сторін.
Власне, як встановлено судом першої інстанції та підтвердилось при апеляційному розгляді, ПП "Елітар Авто", визначало операції з продажу транспортних засобів як об'єкт оподаткування ПДВ (податок на додану вартість), визначило податкові зобов'язання з ПДВ та декларувало такі операції в податковій звітності з ПДВ у звітних податкових періодах, в яких здійснювався продаж автомобілів та на підтвердження вказаних доводів у матеріалах справи наявні податкові накладні, довідки-рахунки, а відтак, посилання апелянта на порушення зазначені в акті перевірки, про заниження ПП "Елітар Авто" суми податкових зобов'язань з ПДВ в розмірі 1948859 грн. за рахунок того, що підприємство не врахувало, що частина відсутніх залишків транспортних засобів (товарів) станом на 30.04.2014 були реалізовані покупцям, зареєстровані підрозділами ДАІ МВС України як проданий новим власникам товар з державними номерними знаками для вільного використання транспортних засобів на території України і не є товаром на знайшло свого підтвердження при апеляційному розгляді справи.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, оскільки контролюючий орган не навів обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли свідчити про їх фіктивність чи про те, що дії позивача були спрямовані на отримання незаконної податкової вигоди.
Таким чином податкові повідомлення-рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області від 14.08.2014 № 0007092204 та від 14.08.2014 № 0007102204.прийнято протиправно, а тому підлягає скасуванню.
Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при проведенні перевірки та при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги частини 1 статті 71 КАС України.
Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог частини 2 статті 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості прийнятого податкового повідомлення-рішення, що є предметом оскарження позивачем.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає, що постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 25.02.2015 року відповідає вимогам статті 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.
Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів суду апеляційної інстанції, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду справи
.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Драчук Т. О.
Загороднюк А.Г.