Справа № 151/172/15-а
Головуючий у 1-й інстанції: Задорожній В.П.
Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.
05 травня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Драчук Т. О. Сапальової Т.В.
за участю:
секретаря судового засідання: Сокольвак Ю.В.,
позивача: ОСОБА_2;
представника відповідача: Яговкіна Сергія Юрійовича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чечельницького районного суду Вінницької області від 12 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чечельницької селищної ради Вінницької області про визнання дій протиправними, та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_2 звернувся до Чечельницького районного суду Вінницької області із позовом до Чечельницької селишьної ради про визнання дій протиправними, та зобов'язання вчинити дії.
Постановою Чечльницького районного суду від 12.03.2015 року позивачу відмовлено у задоволенні позову.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
У судовому засіданні позивач підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.
Представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції- без змін виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що 21.01.2015 року позивач звернувся до Чечельницької селищьної ради з проханням направити комісію для поновлення межових знаків його земельної ділянки.
Чечельницька селищьна рада листом від 27.01.2015 року № 26 позивача повідомлено, що його звернення не підлягає розгляду з підстав, визначених ч. 2,3 ст.8 та ст. 17 Закону України "Про звернення громадян".
Не погоджуючись із вказаною відмовою позивач звернувся до суду для захисту свої прав.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що у діях відповідача відсутня протиправність та обов'язок повторно встановлювати межові знаки між земельними ділянками позивача та ОСОБА_4
Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції та вважає його таким, що зроблений на основі недоведеності обставин, що мають значення для справи.
Відповідно до приписів ст. 158 Земельного кодексу України, земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.
У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.
Статтею 159 Земельного кодексу України встановлюється порядок розгляду земельних спорів органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Так, зі змісту ч. 1 та 2 вказаної статті слідує, що земельні спори розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та органами місцевого самоврядування на підставі заяви однієї із сторін у тижневий строк з дня подання заяви.
Земельні спори розглядаються за участю зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору. У разі відсутності однієї із сторін при першому вирішенні питання і відсутності офіційної згоди на розгляд питання розгляд спору переноситься. Повторне відкладання розгляду спору може мати місце лише з поважних причин.
З аналізу приписів ст. 161 Земельного кодексу України слідує, що на орган, який розглядає земельний спір покладено обов'язок з прийняття відповідного рішення за наслідками розгляду такого спору.
Роблячи висновок про повторність поданої позивачем заяви, відповідач виходив із того, що попередньо сестра ОСОБА_2 ОСОБА_5 та ОСОБА_4 звертались до Чечельницької селищьної ради з питанням встановлення меж земельних ділянок. Дані питання були розглянуті та надані відповідні рекомендації щодо розмежування земельних ділянок.
З даним висновком погодився і суд першої інстанції.
Крім того, судом першої інстанції на підтвердження вище вказаних обставин зроблено посилання на судові рішення від 11 березня 2010 року та 18 жовтня 2010 року, наявні у матеріалах справи.
Колегія суддів не погоджується із такими висновками відповідача та суду першої інстанції виходячи із того, що жодним із наявних у матеріалах справи доказом не підтверджується факт звернення ОСОБА_2 до Чечельницької селищьної ради з питанням розмежування земельних ділянок.
Відтак, колегія суддів приходить до переконання, що висновок про повторність звернення позивача з питання розмежування земельних ділянок є хибним та передчасним, а дії відповідача, які полягають у припиненні розгляду заяви ОСОБА_2 є протиправними.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно приписів ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З врахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час її розгляду, а відтак, наявні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 202 КАС України підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити повністю.
Постанову Чечельницького районного суду Вінницької області від 12 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чечельницької селищної ради Вінницької області про визнання дій протиправними, та зобов'язання вчинити дії скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_2 задовольнити повністю.
Визнати дії Чечельницької селищьної ради протипраними.
Зобов'язати Чечельницьку селищьну раду розглянути заяву ОСОБА_2 від 21.01.2015 та направити уповноважену комісію Чечельницької селищьної ради за адресою: Вінницька обл., смт. Чечельник, вул. Ольшевського, 76 для розмежування земельної ділянки ОСОБА_2 та ОСОБА_5 з земельною ділянкою ОСОБА_4 та поновлення межових знаків.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 12 травня 2015 року.
Головуючий Кузьмишин Віталій Миколайович
Судді Драчук Тетяна Олександрівна
Сапальова Тетяна Валентинівна