Справа № 802/818/15-а
Головуючий у 1-й інстанції: Богоніс М.Б.
Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.
07 травня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Ватаманюка Р.В. Мельник-Томенко Ж. М.
за участю:
секретаря судового засідання: Сокольвак Ю.В.,
представника заявника: Мельниченка Сергія Сергійовича;
представника відповідача: Шевченка Валерія Вікторовича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 31 березня 2015 року у справі за поданням Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТОЙЛ" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна,
Козятинська ОДПІ ДФС у Вінницькій області звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду із поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна ТОВ "АТОЙЛ".
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 31 березня 2015 року закрито провадження у справі у зв'язку із наявність спору про право.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Козятинською ОДПІ ДФС у Вінницькій області подана апеляційна скарга, у якій апелянт просить скасувати ухвалу суду першої інітснції, а справу направити до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження її розгляду.
В обґрунтування апеляційної скарги послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення питання.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.
Представник заявника заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення а постанову суду першої інстанції- без змін виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що наказом в.о. начальника Козятинської ОДПІ Садового Г.І. № 172 від 18.03.2015 року на підставі п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України призначено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Атойл" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні господарських операцій з ТОВ "Антарес", ТОВ "НК Партнер", ТОВ "Азонтес", ТОВ "Донмас", ТОВ "Тановер" за період з 01.07.2014 року по 31.12.2014 року. Проведення перевірки доручено старшому державному ревізору-інспектору відділу податкового аудиту Козятинської ОДПІ Українець Н.І..
Уповноважені службові особи Козятинської ОДПІ до проведення перевірки відповідачем допущені не були, що засвідчується актом № 11/22 від 25.03.2015 року про відмову у допуску до проведення перевірки з мотивів відсутності законних підстав для проведення такої перевірки.
Рішенням в.о. начальника Козятинської ОДПІ Садового Г.І. від 26.03.2015 року застосовано адміністративний арешт майна ТОВ "Атойл".
Звертаючись до суду з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, Козятинська ОДПІ посилається на те, що платник податків відмовився від проведення документальної виїзної позапланової перевірки та не допустив посадових осіб контролюючого органу до її проведення, незважаючи на наявність законних підстав для цього.
Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції виходив із того, що між сторонами наявний спір про право оскільки відповідачем оскаржено наказ керівника Козятинської ОДПІ № 172 від 18.03.2015 року "Про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Атойл".
Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
З урахуванням наведених обставин апеляційний суд, переглядаючи ухвалене рішення, повинен фактично перевірити, чи існує в даних правовідносинах спір про право, на наявність якого суд першої інстанції посилався, як на єдину підставу для закриття провадження за поданням податкового органу.
Як слідує з матеріалів справи, на виконання наказу в.о. начальника Козятинської ОДПІ Садового Г.І. № 172 від 18.03.2015 року старший державний ревізор-інспектор відділу податкового аудиту Козятинської ОДПІ Кириленко І.В., а також головні державні ревізори-інспектори відділу податкового аудиту Козятинської ОДПІ Мазур В.А. та Українець Н.І. прибули на об'єкт перевірки 25.03.2015 року, а саме фактичну адресу ТОВ "Атойл" по вул. Привокзальній, 3-б в м. Вінниці.
З метою проведення перевірки посадовим особам підприємства пред'явлено службове посвідчення, направлення на проведення перевірки та копію наказу про проведення перевірки, тобто виконані передбачені статтею 81 ПК України умови допуску до проведення документальних виїзних перевірок.
Разом з тим, уповноважені службові особи Козятинської ОДПІ до проведення перевірки відповідачем допущені не були, що засвідчується актом № 11/22 від 25.03.2015 року про відмову у допуску до проведення перевірки з мотивів відсутності законних підстав для проведення такої перевірки.
Відповідно до абз. 5 п.81.1 ст. 81 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатись у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Підпунктом 94.2.3 п. п. 94.2 ст. 94 ПК України передбачено, що арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
На підставі вищевказаної норми податкового закону рішенням в.о. начальника Козятинської ОДПІ Садового Г.І. від 26.03.2015 року застосовано адміністративний арешт майна ТОВ "Атойл".
Окрім цього, судом першої інстанції при встановлені наявності спору про право між сторонами, виходив із того що ТОВ "АТОЙЛ" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду із позовами до Козятинської ОДПІ ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу № 172 від 18.03.2015 року.
Варто зазначити, що на момент звернення податкового органу із поданням (26.04.2015 року) були відсутні відкриті в суді провадження в адміністративній справі по вказаному позову, а отже, був відсутній судовий спір щодо оскарження наказу від 18.03.2015 року № 172 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "АТОЙЛ".
За змістом частини першої статті 183-3 КАС підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків здійснюється на підставі подання органів державної податкової служби.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183-3 КАС суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.
Спір про право в контексті розглянутої норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 183-3 названого Кодексу.
Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання.
При цьому КАС України не містить переліку будь-яких критеріїв такої незгоди як підстави для висновку про існування спору про право. Потрібно зазначити, що у кожному конкретному випадку залежно від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасника провадження на предмет існування спору. Адже така незгода має втілюватись у вчиненні учасником процесу об'єктивно необхідних дій для відновлення порушеного права. За таких обставин висловлення у цій справі усної чи письмової незгоди щодо підстав для внесення подання не є беззаперечним свідченням існування спору про право.
Від наявності спору про право потрібно відрізняти заперечення обставин, що зумовили звернення податкового органу з відповідним поданням. За наявності таких заперечень суд повинен дати оцінку їхній правомірності і прийняти рішення по суті порушеного в поданні питання.
Оскільки судом першої інстанції при вирішенні питання про закриття провадження у справі неповно з'ясовано зазначені обставини, а також безпідставно зроблено висновок про існування спору про право, хоча належні і допустимі докази існування такого спору в розумінні ст. 70 КАС України в матеріалах справи відсутні, зазначене призвело до неправильного вирішення питання щодо закриття провадження у справі та ухвалення рішення, яке, на думку колегії суддів, підлягає скасуванню.
Згідно ст. 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду (п. 3 ч. 1 ст. 199). При цьому підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання (ст. 204 КАС).
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для закриття провадження, тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справу необхідно направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області задовольнити.
Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 31 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТОЙЛ" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна скасувати.
Справу направити до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Ухвала суду складена в повному обсязі 14 травня 2015 року.
Головуючий Кузьмишин Віталій Миколайович
Судді Ватаманюк Руслан Васильович
Мельник-Томенко Жанна Миколаївна