Справа № 822/435/15
Головуючий у 1-й інстанції: Данилюк У.Т.
Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.
07 травня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мельник-Томенко Ж. М.
суддів: Ватаманюка Р.В. Сторчака В. Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним,
У лютому 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.02.2015 року позов задоволено, визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000331704 від 15 січня 2015 року.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги податковий орган зазначив, що для застосування штрафних санкцій, передбачених п. 126.1 ст. 126 ПК України, необхідна така обов'язкова умова як сплата податкового боргу і саме момент цієї сплати є визначальним при застосуванні штрафних санкцій до платника податків.
Сторони в судове засідання не з'явились про дату, час та місце розгляду справи повідомлені завчасно та належним чином.
Відповідач надіслав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.
Враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, податковим органом була проведена невиїзна документальна перевірка з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання податку на доходи фізичних осіб згідно податкового повідомлення-рішення Кам'янець-Подільської ОДПІ від 31.05.2006 року №0002921741 ФО ОСОБА_2, за результатами якої складено акт від 03.12.2014 року №1685/22-09-17-04/НОМЕР_2.
В даному акті зазначено про визначення позивачу грошового зобов'язання податковим повідомленням-рішенням №0002921741 від 31.05.2006 року на суму 819,46 грн., яке він повинен був оплатити протягом 10 днів з дня його отримання (згідно п.57.3 ст.57 ПК України). Фактично ж сплата була проведена 28.02.2012 року (в сумі 90,90 грн.), 21.05.2012 року (в сумі 90,10 грн.), 18.04.2013 року (в сумі 100 грн.) з порушенням встановленого ПК України строку.
На підставі зазначеного акта відповідачем 15.01.2015 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000331704, яким позивачу визначено штраф у розмірі 20% своєчасно несплаченого грошового зобов'язання - в розмірі 163,89 грн.
Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи оскаржуване податкове повідомленні-рішення суд першої інстанції зазначив, що нараховані податковим органом штрафні санкції за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання станом на момент прийняття податкового повідомлення-рішення №0000331704 від 15.01.2015 року знаходились за межами встановленого п. 102.1 ст. 102 ПК України строку давності - 1095 календарних днів
Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції враховуючи наступні обставини.
Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Згідно п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону № 2181-III у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Податкове повідомлення-рішення №0002921741 від 31.05.2006 року позивачем не оскаржувалось та набуло статусу узгодженого 18.07.2006 року (згідно розрахунку штрафної санкції та письмових заперечень відповідача).
Починаючи з 01.01.2011 року компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначені ПК України.
Відповідно до п.11 підр.10 розділу XX Перехідні положення ПК України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.
Відповідно до п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.
Згідно з п. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Так, відповідно до постанови державного виконавця від 26.02.2014 року, закінчено виконавче провадження з примусового виконання рішення суду про стягнення боргу в сумі 819,46 грн. на користь податкового органу.
Відповідно до п. 126.1. ст.126 Податкового кодексу України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Отже, для застосування штрафу відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України необхідними є наявність таких обставин: узгодження грошових зобов'язань та погашення суми податкового боргу із затримкою (понад строки визначені для сплати суми грошового зобов'язання), а тому саме із моменту погашення податкового (грошового) зобов'язання, а не з моменту набрання чинності Податковим кодексом України виникає обов'язок щодо застосування штрафних санкцій відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України.
Відтак, колегія суддів погоджується з доводами податкового органу, що для застосування штрафних санкцій, передбачених п. 126.1 ст. 126 ПК України, необхідна така обов'язкова умова як сплата податкового боргу і саме момент цієї сплати є визначальним при застосуванні штрафних санкцій до платника податків, оскільки визначення суми штрафних санкцій, починається з дня, наступного за днем сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що податковим органом правомірно застосовано штрафні санкції за прострочення сплати узгоджених сум податкових зобов'язань, оскільки саме з часу зарахування поточних платежів в рахунок погашення податкового боргу у податкового органу виник обов'язок щодо застосування штрафних санкцій за прострочення платежу.
В силу пункту 3 частини 1 статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Враховуючи встановлене порушення судом першої інстанції норм матеріального права, колегія суддів вбачає підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області задовольнити повністю.
Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним - скасувати, прийняти нову постанову.
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.
Судді Ватаманюк Р.В.
Сторчак В. Ю.