Справа № 822/707/15
Головуючий у 1-й інстанції: Козачок І.С.
Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.
30 квітня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мельник-Томенко Ж. М.
суддів: Ватаманюка Р.В. Сторчака В. Ю. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Славутського гарнізону Військової частини НОМЕР_1 про скасування рішення,
У березні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Славутського гарнізону Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив скасувати рішення житлової комісії Славутського гарнізону, оформлене протоколом №82 від 20.03.2014 року про зняття його з квартирного обліку.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 березня 2015 року у відкритті провадження відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій вказуючи на порушення судом першої інстанції норм права, просить оскаржуване рішення скасувати та направити справу для продовження розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги , колегія суддів вважає що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч.1, 2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач проходив військову службу в Збройних Силах Міністерства оборони України.
03 січня 2004 року ОСОБА_1 був зарахований на квартирний облік.
Рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_2 від 15 серпня 2008 року зарахований на квартирний облік з урахуванням попереднього часу.
Рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_2 від 28 листопада 2008 року ОСОБА_1 надано житлове приміщення за адресою АДРЕСА_1 , з залишенням на квартирному обліку.
17 листопада 2014 року позивач звернувся до військової частини НОМЕР_2 із заявою щодо покращення побутових житлових умов.
Розглянувши заяву позивача, відповідач своїм листом від 08.12.2014 року №2673 повідомив останнього, що рішенням житлової комісії Славутського гарнізону №82 від 19.03.2014 року його було знято з квартирного обліку.
Враховуючи вищезазначене колегія суддів дійшла висновку, що позов спрямований на захист суб'єктивного права позивача на забезпечення житлом і виник із житлових відносин.
Заявлені позивачем вимоги не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, а пов'язані з вирішенням питання щодо його житлового забезпечення як особи, яка потребує поліпшення житлових умов.
Спір про захист права конкретної фізичної особи на одержання житла, а також правовідносини, що є похідними від такого спору, не є публічними.
Згідно ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Поняття «житлові відносини» в контексті змісту наведеної норми включають і право на одержання житла в зв'язку з проходженням публічної служби.
У Кодексі адміністративного судочинства України не передбачено винятків з установлених ЦПК правил, зокрема щодо розгляду спорів про забезпечення житлом військовослужбовців, звільнених у запас.
Отже, в даному випадку правовідносини, що виникли між сторонами, за своїм змістом носять цивільно-правовий характер, оскільки виникають із житлових відносин і не є публічно-правовими.
Такої правової позиції дотримується Верховний Суд України, яка викладена ним у постанові від 02.12.2014 року справа № 21-530а14.
Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята ухвала відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 березня 2015 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.
Судді Ватаманюк Р.В.
Сторчак В. Ю.