Справа № 2а-2470/141/11
Головуючий у 1-й інстанції: Григораш В.О.
Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.
30 квітня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мельник-Томенко Ж. М.
суддів: Ватаманюка Р.В. Залімського І. Г. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Александрової К.В.,
представника позивача - Федоренко І.Л., законний представник
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тарасівці" на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тарасівці" до Новоселицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області про визнання протиправними дії та нечинним рішення,
У січні 2011 року СТОВ "Тарасівці" звернулось до суду з позовом до Новоселицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області про визнання нечинним рішення та скасування акту.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 27.06.2013 року в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про задоволення позову. В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказав, що суд першої інстанції неповно з'ясував всі обставини у справі, а саме не дослідив той факт, що податковий орган повинен був у день прийняття рішення про визнання боргу безнадійним відкликати податкові вимоги, а без наявності останніх незаконним стає і рішення про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків, а дії пов'язані з описом майна протиправними.
В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі та просив їх задовольнити.
Відповідач в судове засіданні не з'явився про дату час та місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином.
Відповідач надіслав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.
Враховуючи те, що явка відповідача не визнавалась судом апеляційної інстанції обов'язковою, а неявка, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, не перешкоджає судовому розгляду справи, суд апеляційної інстанції ухвалив здійснювати розгляд за відсутності представника відповідача, крім того під час підготовки справи до апеляційного розгляду не встановлено обставин, які потребують додаткових пояснень.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в порядку ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181-ІІІ Новоселицькою МДПІ було сформовано та направлено на адресу СТОВ "Тарасівці" першу податкову вимогу №1/10 від 24.10.2001 року та другу податкову вимогу №2/206 від 27.11.2001 року. Другу податкову вимогу позивач отримав 27.11.2001 року, що підтверджується підписом довіреної особи позивача.
У зв'язку із несплатою позивачем суми заборгованості, відповідач виніс Рішення №43/24 від 30.01.2002 року про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів, яким вирішено застосувати до позивача заходи стягнення узгодженої суми податкового боргу за рахунок активів, що перебувають у його власності, а також за рахунок активів прав власності по яких він набуде у майбутньому.
11.06.2010 року податковим керуючим Беженарем В.П. в присутності понятих осіб гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_5, проводився опис активів позивача, на які поширюється право податкової застави, про що складено акт опису активів №9 від 11.06.2010 року, згідно списку майна, яке іде на погашення кредиторської заборгованості підписаного директором та головним бухгалтером. На підставі складеного акту, до Державного реєстру обтяжень рухомого майна боржника СТОВ "Тарасівці" внесено відповідні дані.
Листом від 24.06.2010 року №5829/10/24-002 відповідач повідомив голову СТОВ "Тарасівці" про те, що станом на 23.06.2010 року за ним рахується податковий борг в сумі 87107,64 грн. Також вказаним листом повідомлено про те, що 11.06.2010 року було проведено опис нерухомого майна для подальшої реалізації в рахунок погашення податкового боргу, в тому числі і до місцевого бюджету. Новоселицька МДПІ просить визначити дату та час опису майна в присутності голови СТОВ "Тарасівці". Вказаний Лист отримано 26.05.2010 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 25).
Листом від 23.07.2010 року №6566/10/24-007 відповідач повідомив голову СТОВ "Тарасівці", що у зв'язку з тим, що ним не було самостійно визначено активи для продажу, то податковий керуючий вправі самостійно визначити склад активів, які підлягають продажу, згідно зі ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
У вересні 2010 року СТОВ "Тарасівці звернулося до суду з позовом про визнання нечинним акта опису активів на які поширюється право податкової застави від 11.06.2010 року №9 та зобов'язання Новоселицької МДПІ звільнити з-під податкової застави активи СТОВ "Тарасівці" шляхом внесення відповідних змін до Державного реєстру застав рухомого майна в сумі 499522 грн. Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.11.2010 року №2а-3045/10/2470 вказаний позов задоволено частково, зобов'язано відповідача звільнити з-під податкової застави активи СТОВ "Тарасівці" шляхом внесення відповідних змін до Державного реєстру застав рухомого майна в сумі 499522,00 грн., оскільки враховуючи суму боргу 345499,08грн. (відповідно до облікових карток станом на 11.06.2010року), розмір податкової застави перевищив розмір боргу на 154 023,08грн.
На виконання вказаної постанови Чернівецького окружного адміністративного суду 21.12.2011 року в присутності понятих гр. ОСОБА_7 та гр. ОСОБА_8 посадовою особою податкового органу складено акт опису майна (щодо заміни предмета податкової застави) №7, яким зменшено майно внесеного до Державного реєстру застав рухомого майна на суму 499522,00 грн. Копію акту опису майна №7 позивач отримав 23.12.2011 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 84-85). На підставі складеного акту внесено відповідні зміни до Державного реєстру обтяжень рухомого майна боржника СТОВ "Тарасівці".
Відповідно до Рішення начальника Новоселицької МДПІ від 30.01.2002 року №43/24, податковим керуючим Беженар В.П., в присутності понятих гр. ОСОБА_9, гр. ОСОБА_10 та представника Тарасівецької сільської ради Априутеса В.Н., складено акт опису активів №1 від 17.08.2010 року, яким описано активи СТОВ "Тарасівці", що знаходяться в с. Тарасівці, Новоселицького району (а.с.10-11). Акт опису активів №1 від 17.08.2010 року отриманий довіреною особою позивача - гр. Федоренко 21.08.2010 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 23).
08.09.2010 року позивач подав скаргу прокурору Новоселицького району Чернівецької області на неправомірні дії посадових та службових осіб Новоселицької МДПІ при складанні акту опису активів №1 від 17.08.2010 року.
Вказана скарга була направлена прокуратурою для розгляду у Відділ внутрішньої безпеки при Державній податковій адміністрації в Чернівецькій області Управління внутрішньої безпеки Державної податкової адміністрації України, яка Висновком від 15.04.2011 року вирішила припинити службову перевірку по даній скарзі та передати матеріали службової перевірки в прокуратуру Новоселицького району для прийняття рішення згідно чинного законодавства (а.с. 54-56).
Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції враховує, що постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 13.05.2014 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.07.2014 року, у справі №2а/2470/4/12 за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тарасівці" до податкового керуючого, головного державного податкового інспектора Новоселицької МДПІ Болокана Едуарда Валерійовича, першого заступника голови комісії з проведення реорганізації МДПІ першого заступника начальника Новоселицької МДПІ Кочервея Ігоря Георгійовича про визнання протиправними дій - відмовлено у задоволенні позовних вимог. Так, у вказаних судових рішеннях встановлено, що станом на 11.06.2010 р. за СТОВ "Тарасівці" рахувався податковий борг в сумі 345 499,08грн.
Судовим розглядом також встановлено, що на підставі п. 18.2. ст. 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" та висновку Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини від 24.07.2003 року №9257/08.2-8 (а.с.12), відповідачем прийнято Рішення №15 від 13.08.2003 року, яким вирішено списати безнадійний податковий борг СТОВ "Тарасівці", який виник станом на 09.04.2003 року в сумі 80920,00 грн.
На підставі висновку Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини від 24.07.2003 року №2672/08.2-8, відповідачем прийнято Рішення №63 від 17.12.2004 року, яким вирішено списати безнадійний податковий борг СТОВ "Тарасівці", який виник станом на 11.06.2004 року в сумі 96728,67 грн.
Згідно з Довідкою від 03.06.2013 року №3870/9/20-029, станом на 17.08.2010 року та відповідно до карток особових рахунків по СТОВ "Тарасівці" заборгованість по платежах СТОВ "Тарасівці" складала 428 914,52 грн., включаючи суми ПДВ, спрямовані на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення в сумі 252963,19грн. (а.с.102-116).
Як вбачається з матеріалів справи в травні 2011 року Новоселицька МДПІ звернулась до суду з позовом до СТОВ "Тарасівці" про стягнення податкового боргу, який відповідно до Довідки Новоселицької МДПІ №169/вн19-024 від 18.05.2011 року становив 340 619,36 грн. Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.06.2011 року №2а-2470/1186/11 позов задоволено у повному обсязі. Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24.11.2011 року вказану постанову залишено без змін.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції зазначив, що доводи позивача, щодо нечинності та необґрунтованості рішення №43/24 від 30.01.2002 року та акту опису активів від 17.08.2010 року №1 повністю спростовується встановленими судом обставинами справи.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції враховуючи наступні обставини.
Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2. ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року № 2181-III (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) (Закон № 2181-III) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Так, на виконання вказаної норми податковим органом сформовано та направлено на адресу СТОВ "Тарасівці" першу податкову вимогу №1/10 від 24.10.2001 року та другу податкову вимогу №2/206 від 27.11.2001 року.
Відповідно до п.п. 6.4.1. п. 6.4. ст. 6 Закону № 2181-III податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо:
а) сума податкового зобов'язання або податкового боргу, а також пені та штрафних санкцій (за їх наявності) самостійно погашається платником податків;
б) контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження;
в) рішення контролюючого органу про нарахування суми податкового зобов'язання або стягнення податкового боргу скасовується чи змінюється судом;
г) податкові зобов'язання (крім податкового боргу) розстрочуються або відстрочуються чи стосовно них досягається податковий компроміс та про це зазначається у відповідному рішенні про розстрочення, відстрочення або податковий компроміс;
д) податковий борг визнається безнадійним.
З врахуванням вказаної норми суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно помилковості доводів позивача про те, що перша податкова вимога №1/10 від 24.10.2001 року та друга податкова вимога №2/206 від 27.11.2001 року є відкликаними, посилаючись на те, що в 2003-2004 роках на території діяльності позивача встановлено факт настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) на підставі чого Новоселицькою МДПІ було прийнято Рішення №15 від 18.08.2003 року та Рішення №63 від 17.12.2004 року про списання безнадійного податкового боргу, оскільки п.п. 18.2.1. п. 18.2. ст. 18 Закону № 2181-III підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції. Під терміном "безнадійний" слід розуміти податковий борг юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (п.п. "г" п.п. 18.2.1 п. 18.2 ст. 18 Закону чинного на момент виникнення спірних правовідносин).
Вказані Рішення про списання безнадійного податкового боргу, на які посилається позивач, прийнято на підставі висновків Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини, що спричинили загибель сільськогосподарських культур на площах СТОВ "Тарасівці" станом на 09.04.2003року та на 11.06.2004року, що в свою чергу не спростовує наявність погашення чи визнання безнадійним податкового боргу згідно першої податкової вимогм №1/10 від 24.10.2001 року та другої податкової вимоги №2/206 від 27.11.2001 року.
Отже, з 27.11.2001 року, коли друга податкова вимога була вручена позивачу, заборгованість позивачем самостійно не погашалась, а тому відповідно до пп. 6.4.1. п. 6.4 ст. 6 Закону № 2181-III податкові вимоги не вважаються відкликаними.
Крім того, вказані рішення про списання безнадійного податкового органу були видані на списання фіксованої суми податку, а не всю заборгованості сільськогосподарського товариства, яка рахувалась за останнім на час прийняття вказаних рішень. Тому за позивачем навіть після списання вказаного безнадійного боргу на певну суму, могла рахуватись заборгованість, яка залишалась після списання безнадійного боргу.
Так, з аналізу облікових карток платника з 2002 року по 2013 рік, витребовуваних судом апеляційної інстанції, вбачається, що за позивачем з 2002 року рахувався безперервні суми недоїмки, хоч і відбувалось у цей період списання безнадійних боргів.
Отже, твердження позивача про те, що податковий борг, за наявності якого було прийнято Рішення №43/24 від 30.01.2002 року є безнадійним спростовується матеріалами справи та постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.11.2010 року №2а-3045/10/2470.
Так, податковий борг позивача до бюджету не переривався, а мав тенденцію до зростання та станом на 11.06.2010 року складав 345 499,08 грн.
Крім того, судом апеляційної інстанції ухвалою від 19.12.2013 було зупинено провадження у справі для надання сторонам можливості провести звірку даних карток особового рахунку та даних платника податку, збору (обов'язкового платежу) за період з 30.01.2002 року по 11.06.2010 року. Однак з наданих податковим органом доказів встановлено, що позивач на протязі усього часу не з'являвся до податкової для проведення звірки даних та не надавав відповідачу свої примірники актів взаємозвірки за період з 30.01.2002 року по 11.06.2010 року, у зв'язку з чим Новоселицькою ОДПІ 26.01.2015 року було складено акт №1 про відмову представника СТОВ «Тарасівці» від підписання двостороннього акту звірки. У вказаному акті представник позивача просив відкладати взаємозвірку до отримання від господарського суду Чернівецької області відповідних документів у справі №6/174 від 18.05.2005 року, оскільки у позивача не має бухгалтерських документів за частину перевіряємого періоду.
Оскільки вказані дії позивача, на думку відповідача,свідчать про навмисне затягування справи, податковий орган просив поновити провадження у справі. При цьому, податковим органом було надано акти звірки підписані в односторонньому порядку, з яких встановлено наявність протягом 2002-2010 р.р. у позивача безперервної заборгованості.
Відповідно до п. 3 Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2002 року № 538 (Порядок № 538) стягнення коштів та продаж інших активів застосовується не раніше ніж на 30 календарний день з моменту надіслання платнику податків другої податкової вимоги.
Стягнення коштів та продаж інших активів здійснюються на підставі рішення податкового органу, підписаного його керівником (заступником керівника) і скріпленого гербовою печаткою податкового органу.
Згідно з п.п. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону № 2181-III джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.
Відтак, податковим органом було прийнято Рішення №43/24 від 30.01.2002 року про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів, яке формою та змістом відповідає вимогам встановленим Законом № 2181-III та Порядком № 538.
Виходячи із норм п.п. 8.2.1. п. 8.2. ст. 8 Закону № 2181-III право податкової застави виникає у зв'язку із несплатою у строки, встановлені Законом, суми податкового зобов'язання, визначеної контролюючим органом, - з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення, визначеного у податковому повідомленні.
Так з матеріалів справи встановлено, що позивач повідомлявся про дату та час складання акту опису активів №1 від 17.08.2010 року та йому надавалась можливість самостійно визначити перелік активів на які б розповсюджувалось право податкової застави. Відповідачем двічі направлялись на адресу товариства листи з пропозицією визначити активи, які підлягають продажу в рахунок погашення боргу, проте позивачем було проігноровано вказані листи. У зв'язку з чим податковим керуючим Новоселицької МДПІ в присутності понятих осіб було складено акт опису активів №1 від 17.08.2010 року, згідно списку майна, що іде на погашення кредиторської заборгованості.
Стосовно тверджень позивача про те, що при складанні акту опису активів не були присутніми поняті гр. ОСОБА_9 та гр. ОСОБА_10, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що зазначене не знайшло свого підтвердження в поясненнях вказаних осіб, які зафіксовано у висновку ВВБ при ДПА у Чернівецькій області Управління ВБ за результатами проведеної перевірки по скаргах директора СТОВ "Тарасівці" Федоренко І.Л., щодо можливих неправомірних дій працівників Новоселицької МДПІ. Під час проведення службової перевірки громадяни ОСОБА_9 та ОСОБА_10 пояснили, що вони були залучені в якості понятих при описі майна СТОВ "Тарасівці" в с. Тарасівці Новоселицького району Чернівецької області. Опис проводився працівником податкової інспекції в їх присутності, оскільки зі слів працівника податкової інспекції директор відмовився бути присутнім при огляді та описі майна. В акті опису активів №1 від 17.08.10 року підписи належать особисто їм.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно відмовлено в задоволенні позову, оскільки під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови судом не встановлено обставин, які б вказували на порушення податковим органом норм податкового законодавства під час прийняття рішення про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків та скасування акту опису активів.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тарасівці" залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 червня 2013 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 12 травня 2015 року.
Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.
Судді Ватаманюк Р.В.
Залімський І. Г.