Дунаєвецький районний суд Хмельницької області
Справа № 674/415/15-ц
Провадження № 2/674/270/15
12 травня 2015 року Дунаєвецький районний суд
Хмельницької області
в складі: головуюча - суддя Артемчук В. М.
при секретарі Мудрицькій Л.В.
з участю представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дунаївці цивільну справу за позовом
ОСОБА_2
до
ОСОБА_3
про стягнення боргу
(ціна позову 30800 грн.)
23 березня 2015 року позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення боргу посилаючись на те, що 15 травня 2014 року за усною домовленістю з відповідачем домовилися про укладання договору купівлі-продажу житлового будинку по АДРЕСА_1 після оформлення останнім спадщини після смерті його матері. Вартість даного житлового будинку відповідач оцінив у 60000 грн. та за пропозицією відповідача позивачкою передано 30 000 грн. авансу за купівлю житлового будинку у майбутньому.
Відповідачем власноручно було складено розписку, згідно до якої відповідач отримав 30000 грн. авансу за житловий будинок в АДРЕСА_1, а другу частину грошових коштів у сумі 30000 грн. повинен був отримати через шість місяців від дати складання розписки. Крім того, ОСОБА_3 даною розпискою передав житловий будинок її сім»ї для ведення господарства.
Після підписання розписки позивачка зі своєю родиною посилились в даному будинку, де вели господарство.
Після збігу шести місяців позивачка звернулася до відповідача з вимогою виконати раніше укладену між ними усну угоду про купівлю- продаж будинку тобто скласти нотаріально посвідчений договір.
Зустрівшись в нотаріальній конторі, відповідач повідомив, що ним ще не переоформлено спадщину та для цього необхідно ще грошові кошти і попросив її передати йому ще 800 грн. для оформлення документів по земельній ділянці в земельному відділі. На дану пропозицію погодилася та передала 800 грн., оскільки вважала, що він має дійсний намір пришвидшити оформлення документів на житловий будинок.
Після цього відповідач почав уникати зустрічей та повідомив, що не має наміру укладати з позивачкою договір купівлі-продажу житлового будинку, оскільки знайшов інших покупців. На вимогу повернути отриманий ним аванс у сумі 30000 грн. та 800 грн. за оформлення документів по земельній ділянці відмовився, а тому вимушена звернутися до суду.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_1 позов підтримали і просили задовольнити і зокрема позивачка пояснила суду, що в 2014 році по оголошенню домовилася з відповідачем за купівлю будинку в с.Балин Дунаєвецького району. Домовилися за 60 000 грн. і 15 травня 2014 року передала відповідачу 30 000 грн. при двох свідках. ОСОБА_3 написав розписку, де написав, що через шість місяців вона віддасть другу половину грошей. Відповідач дав ключі від хати і жили в будинку періодично, а не постійно, привезли свої речі.
Через шість місяців намагалася зустрітися з відповідачем і віддати йому гроші та оформити договір, але він знаходив причини, щоб не зустрітися. До 01 січня 2015 року нічого не оформили. Після 15 січня 2015 року ОСОБА_3 подзвонив прийти до нотаріуса, але документів у нього не було. Попросив заплатити нотаріусу 800 грн., які заплатила. Квитанцію від нотаріуса не отримала. Потім ОСОБА_3 ще просив півтори тисячі, бо у нього не було грошей.
30 січня 2015 року відповідач повідомив через знайомого, щоб вони забиралися з будинку і поміняв замки. В хату завезли своє майно, яке по даний час не забрали. Зробили незначний ремонт в будинку, вивезли сміття з господарства. На даний час оформляти купівлю-продаж будинку не бажає, оскільки вже немає грошей.
Відповідач ОСОБА_3 позов визнав частково, оскільки не погоджується з тим, що пояснила позивачка, однак підтвердив, що 15 травня 2014 року дав позивачці розписку про одержання 30000 грн. завдатку за хату і дав ключі від хати та дозволив вести господарство.
З 15.05.2014 року по даний час другу половину грошей не отримав, а тому не оформив купчу.
24.01.2015 року позивачка повідомила, що відмовляється купляти хату із-за відсутності коштів, а він через органи міліції повідомив позивачку, щоб забирала свої речі. До того позивачка до нього не приходила і гроші не приносила.
30000 грн. отримав і визнає, що позивачка давала нотаріусу 800 грн., тобто визнає, що отримав від позивачки 30800 грн. і їх поверне.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши сторони та представника позивачки, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12 січня 2015 року, який видано приватним нотаріусом Дунаєвецького районного нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 2 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12.01.2015 року є власником домоволодіння в АДРЕСА_1, що підтверджується копіями свідоцтва про право на спадщину та витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно.
Встановлено, що 15 травня 2014 року відповідачем ОСОБА_3, з метою забезпечення виконання зобов'язання щодо укладення договору купівлі-продажу будинку оформлено розписку, відповідно до якої він отримав половину грошей в розмірі 30 000 грн. за житловий будинок в АДРЕСА_1 і вся сума за будинок складає 60000 грн., а другу половину грошей буде одержаного через шість місяців. Будинок передає для ведення господарства, що підтверджується доданою розпискою, складання якої відповідач визнав в судовому засіданні.
Також судом встановлено, що в подальшому договір купівлі-продажу житлового будинку між сторонами укладений не був. Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін та наявними в матеріалах справи доказами .
Частиною 1 ст. 546 ЦК України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума, що видається кредиторові боржником у рахунок належних договором платежів, підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Таким чином, внесення завдатку як способу виконання зобов'язання може мати місце лише у випадку наявності зобов'язання, яке б мало випливати із договору, укладеного сторонами.
Згідно до ч.1 ст.571 Цивільного кодексу України, якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернутим боржнику завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості. Отже правила ст.571 Цивільного кодексу України про залишення завдатку особі, яка його одержала, або стягнення з нього подвійної суми завдатку застосовується тоді коли між сторонами укладено договір, проте він не виконується з вини когось зі сторін договору. У разі, коли сторони лише домовилися укласти договір, але належно його не оформили, сплачені в рахунок виконання договору платежі визнаються авансом і повертаються в тому розмірі, в якому вони надавалися, незалежно з вини якої із сторін не був укладений договір купівлі-продажу.
Оскільки договір купівлі-продажу будинку в установленому законом порядку між сторонами укладено не було, то передані позивачкою кошти на користь відповідача є авансом і правові підстави, встановлені ч.1 ст.571 ЦК України, для залишення відповідачу отриманих коштів відсутні і вони повертаються в тому розмірі, в якому вони надавалися
Відповідно до ст.657 ЦК України договір купівлі - продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Договір купівлі - продажу, який мав би забезпечуватися завдатком, укладений не був, тому передана за договором завдатку (аванс) сума повертається позивачу на підставі ч.1 ст.216 ЦК України.
Таким чином, внесення завдатку як способу виконання зобов'язання може мати місце лише у випадку наявності зобов'язання, яке б мало випливати із договору, укладеного сторонами.
Згідно статі 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу України, інших вимог цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи викладенні обставини, суд дійшов висновку, що оскільки договір купівлі- продажу, який мав би забезпечуватися завдатком, укладений не був, а тому на користь позивачки підлягає стягненню з відповідача 30 000 (тридцять тисяч) грн., сплаченого нею авансу.
Спору про суму авансу, який підлягає поверненню, між сторонами немає.
Позивачкою заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача коштів в розмірі 800 (вісімсот) грн., які вона заплатила за відповідача в нотаріальній конторі для оформлення документів по земельній ділянці і подальшого оформлення договору купівлі-продажу будинку, сплату яких відповідач визнав в судовому засіданні та обіцяв повернути позивачці, а тому дані позовні вимоги підлягають задоволенню і кошти в розмірі 800 грн. слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Відповідно до п.9 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються інваліди І та ІІ груп.
Оскільки відповідач ОСОБА_3 є інвалідом ІІ групи, що підтверджується довідкою МСЕК від 19.02.2004 року, а тому звільняється від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року, ст. ст.509, 570, 571, 657 ЦК України, суд -
Позов ОСОБА_2 задовольнити .
Стягнути з ОСОБА_3 (інд. номер НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 аванс в розмірі 30000 (тридцять тисяч ) грн., а також 800 (вісімсот )грн. за оформлення документів по земельній ділянці, а всього 30800 (тридцять тисяч вісімдесят) грн.00 коп..
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Дунаєвецький районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуюча:/підпис/
Вірно:
Суддя Дунаєвецького райсуду В. М. Артемчук