Рішення від 07.05.2015 по справі 522/763/15-ц

Провадження № 2/522/3979/15

Справа № 522/763/15-ц

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2015 року

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Домусчі Л.В.,

при секретарі - Герасименко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на виїзд за кордон дитини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка, яка є матір'ю дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, 17.01.2015 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, який є батьком дитини, яким просить надати їй дозволи на тимчасовий виїзд дитини за межі України у її супроводі та оформлення усіх документів для тимчасового виїзду за межі України без дозволу чи згоди батька. 20.04.2015 року позивачка подала заяву про збільшення позовних вимог. А саме: надати дозвіл на виготовлення ОСОБА_3 проїзного документу для виїзду за кордон (паспорту громадянина України) та надати дозвіл про тимчасовий виїзд ОСОБА_3 за кордон без згоди другого з батьків, для необмежених кількістю поїздок.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 25.06.1997 року по 04.03.2003 року. 04.03.2003 року було видано свідоцтво про розірвання шлюбу. Від шлюбу мають дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. На даний час вона разом з дитиною має намір періодично виїжджати за кордон, проте не має можливості кожного разу отримувати дозвіл у батька дитини, оскільки він постійно знаходиться за межами України.

В судове засідання 07.05.2015 року з'явилася позивачка ОСОБА_1, яка позов підтримала та просила задовольнити з підстав зазначених у позові та пояснила що відповідач з 2003р. не підтримує будь-яких стосунків з дитиною , так як виїхав на постійне місце проживання до російської Федерації. Вона вдруге вийшла заміж, від шлюбу якого має також дитину. ЇЇ дочка від першого шлюбу, якій вже 15 років, бажає поступати навчатися за учбовий заклад за кордоном, проте без згоди відповідача вона також позбавлена це здійснити. Крім того позивачка разом зі своєю сім'є бажає виїхати за кордон до родичів, але вона не може у зв'язку з тим, що не має згоди на перетин кордону її старшої доньки без згоди відповідача. Таким чином вся сім"я позбавлена повноцінного права на виїзд за межі держави за кордон. при цьому вона пояснила що її батьки залишились проживати в м. Луганськ, але дістатися до них легше не через Україну, а через Російську Федерацію. на теперішній час вона має статус переселенця та офіційно зареєстрована разом з обома дітьми в м.Одесі.

В судове засідання не з'явився відповідач ОСОБА_2, але надав суду 16.04.2015р. письмову заяву про те, що позовні вимоги визнає повністю та просить розглядати справу за його відсутності разом з копією свого паспорту (а.с.40), у зв'язку з чим суд вважає можливим розглядати справу у його відсутність згідно ч.2 ст.169 ЦПК України.

Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 (надалі відповідач) та ОСОБА_1 (надалі позивачка) з 25.06.1997 року перебували у зареєстрованому шлюбі.

Від шлюбу у позивачки та відповідача народилася дитина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1, виданого 14.08.2000 року відділом реєстрації актів цивільного стану Ленинського райвиконкому міста Луганська, актовий запис № 223 (а.с.13).

03.03.2005року Артемівським відділом реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції було видано свідоцтво про розірвання шлюбу між сторонами серії НОМЕР_2, актовий запис № 107. (а.с.9).

В судовому засіданні встановлено, що позивачка та відповідач не підтримують стосунки з 2003р. , відповідач є громадянином Російської Федерації та проживає в АДРЕСА_1 та погодили питання проживання дитини та з цього приводу у них немає суперечок.

Таким чином відповідач не може у будь-який час надавати зазначені одноразові дозволи та засвідчувати для цього певні документи, так як постійно проживає за межами України.

Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідач ОСОБА_2 направив суду 16.04.2015р. заяву про визнання позову.

З урахуванням цього суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги позивачки так як визнання відповідачем позову не порушують права чи інтереси інших осіб.

Надання позивачці дозволів на оформлення відповідних документів на тимчасовий виїзд дитини за межі України у її супроводі та оформлення усіх документів для тимчасового виїзду за межі України без дозволу чи згоди батька, потрібно за для змоги у будь-який час виїжджати з дитиною за межі України на відпочинок чи оздоровлення чи з іншою метою.

Згідно ч.1 ст.6 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 № 3857-XII оформлення паспорта громадянам України, які не досягли

16-річного віку, провадиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або їх законних представників у разі потреби в самостійному виїзді таких осіб за кордон.

Судом встановлено, що згідно зі ст. 2 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" документами, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну та посвідчують особу громадянина України під час перебування за її межами, є: паспорт громадянина України для виїзду за кордон; проїзний документ дитини; дипломатичний паспорт; службовий паспорт; посвідчення особи моряка.

Відповідно до ст. 7 вказаного Закону правила оформлення і видачі паспортів, їх тимчасового затримання та вилучення визначаються відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів України і підлягають опублікуванню.

Згідно ст. 4 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" та постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року N 57 "Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України" виїзд за межі України громадянина, який не досяг 16-річного віку, і без згоди та супроводу другого з батьків може бути дозволено на підставі й рішення суду.

Пунктом п.4.2 цих Правил встановлено. що без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків виїзд з України громадян які не досягли 16 річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згоду може здійснюватися на підставі рішення суду про надання дозволу на виїзд громадян які не досягли 16 річного віку з України без згоди та супроводу одного з батьків.

Згідно ч.2 ст.4 вказаного Закону оформлення проїзного документа дитини провадиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників батьків чи дітей у разі потреби самостійного виїзду неповнолітнього за кордон. У клопотанні зазначаються відомості про дитину, а також про відсутність обставин, що обмежують відповідно до цього Закону право на виїзд за кордон (лише для дітей віком від 14 до 18 років). За відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.

У ст. 141 Сімейного кодексу України визначена рівність прав і обов'язків батьків відносно дитини.

Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, його тимчасового затримання та вилучення, затверджено постановою КМ України, від 07.05.2014, № 152 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, його тимчасового затримання та вилучення», яким згідно п.1. передбачено, що Паспорт громадянина України для виїзду за кордон (далі - паспорт для виїзду за кордон) є документом, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України особи, на ім'я якої він оформлений, за кордоном і дає такій особі право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Пунктом 3 зазначено, що Паспорт для виїзду за кордон оформляється особам, які не досягли шістнадцятирічного віку, на чотири роки, а особам, які досягли шістнадцятирічного віку, - на 10 років.

Згідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказами.

Згідно ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд вважає, що задоволення позову не перешкодить правам та інтересам дитини, так як цей позов був поданий до суду саме в інтересах дитини.

Після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів та обставин справи суд дійшов висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 3, 10, 11, 57, 58, 60, 61 169, 174, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України; ст. ст. 3, 9 Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року, Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 № 3857-XII; ст.ст. 6, 141 СК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на виїзд за кордон дитини - задовольнити.

2. Надати неповнолітньої ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 дозвіл на виготовлення проїзного документу (паспорту громадянина України) для тимчасового виїзду за кордон .

3. Надати дозвіл на тимчасовий виїзд за межі України неповнолітньої дитині ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у супроводі матері ОСОБА_1, без дозволу/згоди батька дитини ОСОБА_2 для необмежених кількістю поїздок на період до 15.07.2016р.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення, в порядку ст. 294 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Суддя Приморського

районного суду м. Одеси Домусчі Л.В.

07.05.2015

Попередній документ
44232988
Наступний документ
44232990
Інформація про рішення:
№ рішення: 44232989
№ справи: 522/763/15-ц
Дата рішення: 07.05.2015
Дата публікації: 21.05.2015
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Приморський районний суд м. Одеси
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин