Справа № 2-4712/10
Номер провадження 2-зз/522/78/15
13 травня 2015 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючої судді Кравчук Т.С.,
при секретарі Антонецькому С.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову, в якій просить суд скасувати арешт: з квартири АДРЕСА_1 , накладений ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 04 березня 2010 року.
Суд вивчивши матеріали справи вважає заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що12.02.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «ОСОБА_4 Аваль» з однієї сторони та громадянкою України ОСОБА_2 з іншої сторони було укладено іпотечний договір у забезпечення кредитного договору № 014/0029/74/70508 від 16 лютого 2007 року між тими самими сторонами. Згідно зазначеного іпотечного договору предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: п'ятикімнатна квартира номер 32 в житловому будинку № 50 по вулиці Єврейській у м. Одесі загальною площею 98,4 кв. м. що належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 19.02.2007 р. за рєстр. № 809, зареєстрованого в КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» в книзі № 635пр-138, за № 317.
24.02.2015 р. за договором про відступлення права вимоги за договором іпотеки Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_4 Аваль» передав всі права вимоги за вищезгадуваним іпотечним договором від 12.02.2007 р. Публічному акціонерному товариству «Комерційний банк «Хрещатик».
24.02.2015 р. за договором про відступлення прав вимоги за договором іпотеки Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик» передав всі права вимоги за іпотечним договором між ВАТ «ОСОБА_4 Аваль» та ОСОБА_2 від 12.02.2007 р. Товариству з обмеженою відповідальністю «Арма Факторинг».
24.02.2015 р. між ТОВ «Арма Факторинг» та громадянином України ОСОБА_1 було укладено договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, отже ОСОБА_1 набув статусу іпотекодержателя за договором іпотеки між ВАТ «ОСОБА_4 Аваль» та ОСОБА_2 від 12.02.2007 р.
04.03.2010 року Приморським районним судом м. Одеси в складі головуючого судді Кравчук Т. С. було розглянуто позовну заяву ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором і винесено заочне рішення, яким позов задоволено. Також у якості забезпечення позову було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_2.
Згідно ч. 4 ст. 154 Цивільного процесуального кодексу України, заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.
У п. 11 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі спростовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Постановою державного виконавця другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Щербаковим Ю С. від 07.12.2012 р. було відкрито провадження по виконанню вищевказаного судового рішення;
25.12.2013 р. виконавчий документ було повернуто стягувачу, оскільки державним виконавцем було встановлено, що існує наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на заставлене майно боржника, іншого майна, на яке можливо звернути стягнення у боржника не виявлено.
Згідно ст. 19 Закону України «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставо держатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачене договором застави.
Згідно зі ст. 20 Закону України «Про заставу», Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
За приписами ст. 11, 12, 14 Закону України від 18.11.2003 р. «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяження», реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно не є чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.
На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом.
Відповідно до ст.ст. З, 6, 7 Закону України «Про іпотеку» іпотеко держатель має право задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після реєстрації іпотеки.
Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.
Згідно з Відомостями з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 34273511 від 27.02.2015 р., 21.02.2007 р. було зареєстровано обтяження № 4532397 на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3; підстава обтяження - договір іпотеки № 921, посвідчений 21.02.2007 року Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5, тобто договір, іпотекодержателем за яким на теперішній момент є ОСОБА_1. Усі інші обтяження на вказану квартиру, в тому числі арешт нерухомого майна, накладений ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 04.03.2010 р. були зареєстровані після реєстрації обтяження на підставі вказаного договору іпотеки.
Іпотекодавець, ОСОБА_2, та іпотекодержатель, ОСОБА_1, дійшли згоди щодо задоволення вимог іпотекодержатель шляхом добровільної реалізації заставленого нерухомого майна, але накладений ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 04.03.2010 р. по справі №2-4712/10 арешт перешкоджає здійсненню буд-яких дій щодо відчуження квартири АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_2.
Таким чином, посилаючись на викладене суд вважає можливим скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 04.03.2010 року.
Керуючись ст.ст. 151-154 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Арешт накладений ухвалою Приморського районного суду м. Одесі від 04 березня 2010 року у відношенні квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 - скасувати.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції протягом п'яти днів з дня винесення ухвали.
Суддя: 13.05.2015