Вирок від 16.04.2015 по справі 522/2256/13-к

Справа № 522/2256/13-к

Провадження по справі № 1-кп/522/104/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2015 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю прокурора - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

адвоката - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши у судовому засіданні обвинувальний акт в кримінальному провадженні №42012170000000006 від «23» листопада 2012 року стосовно:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Одеської області, Білгород-Дністровського району, с. Червона Коса, громадянина України, маючого вищу освіту, тимчасово не працюючого, одруженого, не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України,

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Одеси, українця, громадянина України, маючого вищу освіту, тимчасово не працюючого, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню доньку - ОСОБА_11 : ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч.3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового слідства обвинувачені обвинувачуються в тому, що скоїли кримінальне правопорушення, передбачені ч.3 ст. 368 КК України та ч. 2 ст. 27, ч.3 ст. 368 КК України, за наступними обставинами.

11.07.2012 митний брокер ТОВ «Чорноморська сталь» ОСОБА_12 , з метою обговорення умов митного оформлення вантажів ТОВ «Чорноморська сталь», прибув на митний пост «Одеса-Вантажний» Південної митниці, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Новомосковська дорога, 23, де з даним питанням звернувся до начальника митного поста «Одеса-Вантажний» Південної митниці ОСОБА_9 . Далі, у ОСОБА_9 , під час розмови з ОСОБА_12 виник злочинний намір, спрямований на одержання від останнього хабара, реалізуючи який він повідомив ОСОБА_12 , що для безперешкодного оформлення вантажів на митному посту «Одеса- Вантажний» Південної митниці йому необхідно заплатити грошові кошти з розрахунку по 300 доларів США за кожен контейнер, тобто в загальній сумі 3000 доларів США.

ОСОБА_12 , усвідомлюючи, що ОСОБА_9 , будучи службовою особою - начальником митного посту, здійснюючи контроль за повнотою та правильністю митного оформлення особовим складом митного поста, може вплинути на збільшення митних платежів і зборів за переміщення через митний кордон України вантажів, які прямують на адресу ТОВ «Чорноморська сталь» та ТОВ «Проспіріті-Південь», внаслідок чого митне оформлення буде затягуватись, що негативно вплине на роботу зазначених підприємств, був змушений погодитесь на пропозицію ОСОБА_9 передати хабар з розрахунку по 300 доларів США за кожен контейнер, тобто в загальній сумі 3000 доларів США.

ОСОБА_9 , опасаючись бути викритим працівниками правоохоронних органів в одержанні хабара, повідомив ОСОБА_12 , що грошові кошти у вказаній сумі він повинен принести після завершення митного оформлення вантажів ТОВ «Чорноморська сталь» та ТОВ «Проспіріті-Південь» в кінці поточного місяця, тобто липня 2012 року.

Після безперешкодного митного оформлення на митному посту «Одеса- Вантажний» Південної митниці вантажів ТОВ «Чорноморська сталь» в кількості 10 контейнерів, ОСОБА_12 02.08.2012 прибув до ОСОБА_9 з питанням митного оформлення вантажу ТОВ «Проспіріті-Південь», а саме 1 контейнера з одягом, і передачі раніше обумовленої суми грошової винагороди за безперешкодне оформлення вищезгаданих вантажів.

ОСОБА_9 , продовжуючи свої злочинні дії, направлені на одержання хабара від ОСОБА_12 , опасаючись бути викритим працівниками правоохоронних органів у скоєнні злочину, повідомив останньому про те, що грошові кошти за безперешкодне митне оформлення вантажів та відсутність контролю з його боку за повнотою та правильністю митного оформлення особовим складом митного поста та нарахування митних платежів і зборів він повинен передати головному інспектору митного поста «Одеса-Вантажний» Південної митниці ОСОБА_10 .

В невстановлений слідством час та у невстановленому місці ОСОБА_9 вступив у злочинну змову з ОСОБА_10 , якому відвів роль пособника, повідомивши про необхідність одержати для нього від митного брокера ТОВ «Чорноморська сталь» ОСОБА_12 в якості хабара грошові кошти за безперешкодне оформлення вантажів ТОВ «Чорноморська сталь» та ТОВ «Проспіріті-Південь» та відсутність контролю за повнотою та правильністю митного оформлення особовим складом митного поста та нарахування митних платежів і зборів, з розрахунку по 300 доларів США за кожен із 11 контейнерів, тобто загальною сумою 3300 доларів США. При цьому ОСОБА_9 повідомив, що грошові кошти з розрахунку 100 доларів США за кожен контейнер, тобто в загальній сумі 1100 доларів США, ОСОБА_10 може залишити собі.

ОСОБА_12 , виконуючи вимоги ОСОБА_9 , 09.08.2012 прибув на митний пост «Одеса-Вантажний» Південної митниці, де звернувся до ОСОБА_10

ОСОБА_10 , знаходячись в своєму службовому кабінеті № 224, за адресою: м. Одеса, вул. Новомосковська дорога, 23, виконуючи роль пособника та реалізуючи спільний з ОСОБА_9 злочинний намір, одержав від ОСОБА_12 грошові кошти в сумі 1100 доларів США, що складало на той момент згідно офіційного курсу Національного банку України 8792 гривни 03 копійки, за безперешкодне митне оформлення вантажів ТОВ «Чорноморська сталь» та ТОВ «Проспіріті-Південь» та відсутність контролю за повнотою та правильністю митного оформлення особовим складом митного поста та нарахування митних платежів і зборів. При цьому, ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_10 , що суму 2200 доларів США, що залишилася, для ОСОБА_9 він принесе через декілька днів.

Згодом грошовими коштами в сумі 1100 доларів США, отриманими в якості хабара від ОСОБА_12 , головний інспектор митного поста «Одеса- Вантажний» Південної митниці ОСОБА_10 розпорядився на свій розсуд.

ОСОБА_12 , виконуючи вимоги ОСОБА_9 , 13.08.2012 прибув на митний пост «Одеса-Вантажний» Південної митниці, де звернувся до ОСОБА_10

ОСОБА_10 , знаходячись в своєму службовому кабінеті № 224, за адресою: м. Одеса, вул. Новомосковська дорога, 23, виконуючи роль пособника та реалізуючи спільний з ОСОБА_9 злочинний намір, одержав від ОСОБА_12 грошові кошти в сумі 2200 доларів США, що складало на той момент згідно офіційного курсу Національного банку України 17584 гривни 60 копійок, за безперешкодне митне оформлення вантажів ТОВ «Чорноморська сталь» та ТОВ «Проспіріті-Південь» та відсутність контролю за повнотою та правильністю митного оформлення особовим складом митного поста та нарахування митних платежів і зборів.

Проте розпорядитися на свій розсуд грошовими коштами в сумі 2200 доларів США, отриманими в якості хабара від ОСОБА_12 , начальник митного поста «Одеса-Вантажний» Південної митниці ОСОБА_9 та головний інспектор митного поста «Одеса-Вантажний» Південної митниці ОСОБА_10 не змогли, оскільки їх злочинну діяльність було викрито.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, не визнав, пояснюючи, що в митних органах працює з листопада 1992 року на різних посадах. На посаді начальника митного посту «Одеса-Вантажний» перебував з квітня 2011 року по жовтень 2012 року. На митному посту працювало 68 осіб, відділів не існувало у зв'язку з їх реорганізаціями. У його обов'язки входило загальне керування діяльністю митного посту "Одеса-Вантажний", вибірковий контроль за зберігання документів, вибірковий контроль за оформленням та начисленням митних платежів, здійснення контролю за додержанням працівниками Митного Кодексу України та інших законодавчих актів України, тощо.

Щодо отримання хабара від ОСОБА_12 , обвинувачений ОСОБА_9 пояснив, що в серпні 2012 року до нього прийшов ОСОБА_12 з питанням щодо можливості перевезення його вантажу для подальшого розмитнення, з Одеського порту до митного порту "Одеса-Вантажний", пояснюючи це тим, що в МП «Одеса-Вантажний» ОСОБА_12 буде дешевше оформити вантаж на терміналі. Після чого ОСОБА_9 вияснив у ОСОБА_12 , який вид вантажу ОСОБА_13 планує перевезти, його кількість, на яку суму платежів, ОСОБА_12 планує здійснити перевезення. Остання інформація була необхідна для надання щомісячного звіту до Одеської митниці, щодо сум запланованих платежів, які мали бути отримані в наступному місяці. Вказана інформація надавалася з даних отриманих від СПД та узагальнювалася ОСОБА_10 . Сума платежів розраховувалась за правилами та складала 20% ПДВ з загальної вартості товаро-розмитнення. В ході розмови ОСОБА_12 пояснив ОСОБА_9 про те, що йому необхідно оформити документи на 10 контейнерів по 25 тонн. Отримавши загальну інформацію, ОСОБА_9 направив ОСОБА_12 до ОСОБА_10 з метою надання останньому інформації та можливості ОСОБА_10 скласти узагальнення плануємих платежів на наступний місяць. Грошові кошти у ОСОБА_12 обвинувачений ОСОБА_9 не вимагав, обвинуваченому ОСОБА_10 щодо ОСОБА_12 ніяких вказівок не давав.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_9 вважає, що усі дії та розмови з боку ОСОБА_12 були провокацією на надання йому та ОСОБА_10 хабара, так як заява ОСОБА_12 до правоохоронних органів щодо вимагання ОСОБА_9 у нього грошових коштів надана свідком ще до моменту їх зустрічі та розмови, про яку повідомлялося раніше. Крім того, усі декларації, які були надані до митного контролю ОСОБА_12 , спочатку оформлялася фірмою «Олта», якою і був доставлений вантаж до митного порту. Крім того, ОСОБА_9 зазначив, що свідок ОСОБА_12 в ході слідства постійно змінював свої свідчення. Так, спочатку ОСОБА_12 вказує на те, що усі вантажі в митному посту "Одеса-Вантажний" оформлював особисто він, однак з офіційних даних, наданих з Південній митниці, видно, що станом на липень 2012 року, ОСОБА_12 , ані в Південній митниці, ані в митному посту "Одеса-Вантажний" не оформив жодної декларації. Декларації були оформлені фірмою «Олта», від посадових осіб якої не надходило будь-яких заяв чи претензій щодо вимагання від працівників митниці хабара за оформлення документів або розмитнення вантажу.

Крім того, ОСОБА_9 вважає незаконним заведення ОРС, так як вказана справа була заведена на особу з неіснуючою посадою, а саме особу, яка займала посаду «начальника відділу», але відділів на митному посту «Одеса-Вантажний» станом на липень-серпень 2012 року не було.

01.10.2012 року в приміщенні митниці був проведений обшук за результатами якого в кабінеті начальника Південної митниці ОСОБА_14 виявлені та вилучені грошові кошти в сумі 1000 доларів США, які начебто йому передав ОСОБА_9 , які були незаконно отриманні ОСОБА_10 від ОСОБА_12 . Однак, кримінальна справа стосовно ОСОБА_14 за отримання хабара порушена не була. Слідчий двічі виносив постанову стосовно ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за ст. 369 КК України про відмову в порушенні кримінальної справи.

Крім того, ОСОБА_12 раніше приймав участь в якості хабародавця, у розслідуванні іншої кримінальної справи, тими ж самими працівниками міліції, які проводили оперативні заходи у даному кримінальному провадженні.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_9 пояснив, що свідчення на досудовому слідстві він не давав, так як вважав, що слідство проводилося з обвинувальним уклоном, крім того в його адресу та в адресу його сімї надходили погрози з метою змушення ОСОБА_9 визнати свою вину. Крім того, працівниками міліції чинився тиск, щодо надання ОСОБА_9 свідчень стосовно керівництва Південної митниці, про що ОСОБА_9 було зазначено у протоколі допиту від 17.10.2012 року.

Крім того, як зазначила адвокат ОСОБА_9 , за фактом погроз на адресу дружини ОСОБА_9 , остання зверталася з заявою до прокуратури Одеської області, однак працівники прокуратури, не перевіривши обставини, які були вказані у цій заяві, приєднали заяву ОСОБА_15 до матеріалів кримінального провадження стосовно ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Крім того, відповідно до графіка відвідувачів з ОСІ-21 в м. Одесі 17.10.2012 року слідчий ОСОБА_16 обвинуваченого ОСОБА_9 не відвідував, що підтверджує, як на думку захисника, факт тиску працівниками міліції на ОСОБА_9 та отримання від нього показань щодо його винуватості у скоєному злочині.

Переглянувши відеозаписи подій від 11.07., 02.08., 09.08., 13.08.2012 року обвинувачений ОСОБА_9 зауважив, що не підтверджує зміст розмов від 11.07.2012 року. Як зазначив обвинувачений, даний диск носить в собі копію відеозапису, а не оригінал, в записі вбачається накладення голосу на зображення. Пояснити про що йшла мова та що означає його фраза « Значит. Это триста - это мы, это все по кругу …. Вниз и так далее» обвинувачений ОСОБА_9 не зміг, так як не пам'ятає суть розмови. Крім того, як вважає заявник, в процесі розмови між ним та ОСОБА_12 , останній вмикав та вимикав прослуховуючий засіб у той момент, коли це необхідно було свідку, тобто йдеться мова про накладення не тих відповідей обвинуваченого на запитання свідка.

Текст розмови від 02.08.2012 року ОСОБА_17 не підтвердив.

Відповідаючи на запитання учасників процесу, обвинувачений ОСОБА_9 пояснив суду що в його посадові обов'язки не входило надання переваг, або сприяння у безперешкодному розмитненні вантажу.

Допитаний в ході судового засідання в якості обвинуваченого ОСОБА_10 пояснив, що вину у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 27, ч.3 ст. 368 КК України, не визнає вказавши, що з ОСОБА_12 він познайомився 09.08.2012 року у той момент, коли ОСОБА_12 прийшов до нього обговорювати питання щодо плану обсягів вантажів - це називається прогноз митних платежів. З ОСОБА_12 він спілкувався в кабінеті загального користування, від якого у нього були ключі. Спілкувалися вони з ОСОБА_12 на протязі 5-10 хвилин.

Вдруге ОСОБА_10 спілкувався з ОСОБА_12 13.08.2012 року також спілкувався в своєму кабінеті. Наприкінці вказаної розмови, ОСОБА_12 залишив на його столі конверт, як ОСОБА_10 здалося, з грошима. Але для чого він це зробив та з якої причини, ОСОБА_10 не знає, запитати він не встиг, оскільки ОСОБА_12 дуже швидко вийшов з кабінету. ОСОБА_12 обвинувачений ОСОБА_10 не здоганяв. Однак відповідаючи на запитання адвоката, ОСОБА_10 змінив свої свідчення, пояснивши суду, що до вилучення працівниками міліції у нього конверту з грошовими коштами, який залишив ОСОБА_12 , йому не було відомо про наявність грошей у конверті.

Після спілкування з ОСОБА_12 , обвинувачений вийшов до туалетної кімнати, яка розташована біля кабінету на цьому ж поверсі, куди через невеликий проміжок часу зайшли співробітники міліції та попросили представитися. Після чого, відповідаючи на запитання працівників міліції, ОСОБА_10 повідомив, що гроші, які залишив ОСОБА_12 , знаходяться в робочих документах на столі. Після чого ОСОБА_10 повернувся до кабінету, куди також зайшов слідчий Томашевський, 3-4 співробітника міліції, поняті ОСОБА_18 і ОСОБА_19 . Після чого ОСОБА_10 показав, де на столі лежить конверт, який залишив ОСОБА_12 та в якому знаходилося 2200 $ США. Після цього працівники міліції переписали серії грошових банкнот до протоколу огляду місця події. Протокол ОСОБА_10 підписував, однак уважно не читав. Крім того, працівники міліції зробили змиви з рук ОСОБА_10 на тампони, які упакували в пакети. Люмінесцентна лампа на місці пригоди не працювала, у зв'язку з чим працівниками міліції не використовувалась. Після чого ОСОБА_10 було доставлено до прокуратури м. Одеси, де він надав свідчення.

Крім того, ОСОБА_10 зазначив, що на досудовому слідстві під час допитів він повідомив, що спілкувався з ОСОБА_9 з приводу ОСОБА_12 та «Чорноморської Сталі». Вказані свідчення він надав під тиском працівників міліції, які погрожували йому застосуванням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а так як на той момент його новонародженій дитині був лише 1 місяць, ОСОБА_10 був вимушений надати слідству неправдиві свідчення. Анкетні дані працівників міліції, які йому погрожували, ОСОБА_10 не відомі.

Крім того, як зазначив ОСОБА_10 , він ніколи не перебував на посаді начальника відділу митного посту, як це зазначено в ОРС і в матеріалах кримінального провадження. Вважає, що ОСОБА_12 , обіймаючи посаду брокера, зобов'язаний був знати, що ОСОБА_10 не є начальником відділу митного посту. Вказане, як на думку ОСОБА_10 , свідчить про те, що заяву до правоохоронних органів щодо вимагання ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у ОСОБА_12 грошових коштів писав не ОСОБА_12 , а інша особа.

Крім того, як зазначив ОСОБА_10 , в ході допиту в якості свідка в суді ОСОБА_12 пояснив, що ОСОБА_10 не вимагав у нього гроші, а в заяві писав зворотнє. Крім того, в матеріалах кримінального провадження також зазначено, що ОСОБА_12 від яких-то брокерів і митників дізнався, що треба давати по 300 $ США за розмитнення контейнера, при цьому анкетні дані вказаних осіб свідок зазначити не зміг, що неможливо у зв'язку з тим, що ОСОБА_12 брокер та знає ПІБ усіх митників та інших брокерів. До 13 серпня 2012 року ОСОБА_10 гроші він від ОСОБА_12 не отримував і ОСОБА_9 не передавав.

Як зауважив обвинувачений ОСОБА_10 , оформлення вантажу за поданими ОСОБА_12 деклараціями оформлював інший інспектор порту, крім того, на момент оформлення вказаних документів ОСОБА_10 знаходився у відпустці, у зв'язку з чим ніякого відношення до розмитнення вантажу ТОВ «Чорноморська Сталь» від 13.08.2012 року ОСОБА_12 , обвинувачений ОСОБА_10 не мав. Крім того, в ході досудового слідства обвинуваченому ОСОБА_10 стало відомо, що на момент зустрічі з ОСОБА_10 свідок ОСОБА_12 вже оформив документи на необхідний йому вантаж.

Як зауважив ОСОБА_10 , інспектор не може ніяким чином вплинути на процес оформлення митних документів. У зв'язку із набранням законної сили Митним кодексом України, який передбачає наступний порядок оформлення: при наданні документів на оформлення митних документів в електронному вигляді інформаційний комплекс самостійно, без участі та втручання будь-яких осіб, формує перелік митних процедур, які повинен виконати працівник митниці, який прийняв декларацію митного контролю. Таким чином, будь - які митні процедури, видумані будь-ким, не можуть бути використані при оформлені конкретних документів. Особисто ОСОБА_10 не оформлював митні документи та, перебуваючи на посаді старшого інспектора, не міг вплинути на діяльність будь-якого іншого інспектора. У підпорядкуванні ОСОБА_10 жоден інспектор не знаходився.

Переглянувши відеозаписи подій від 11.07., 02.08., 09.08., 13.08.2012 року, обвинувачений ОСОБА_10 зауважив, що не пам'ятає зміст розмови від 09.08.2012 року та про що в ній йшла мова. Крім того, як зазначив обвинувачений, аналізуючи відповіді та запитання учасників діалогу від 09.08.2012 року, а саме не закінченні вислови, слова, взагалі неможливо зрозуміти про що йде мова під час зустрічі.

Відповідаючи на запитання прокурора, обвинувачений ОСОБА_10 пояснив, що після того, як до нього в кабінет 09.08.2012 та 13.08.2012 року заходив ОСОБА_20 , він закривав двері службового кабінету на ключ рефлекторно, так як у вказаному кабінеті ОСОБА_10 іноді перевдягається, у зв'язку з чим, завжди закриває за собою замок вхідної двері.

Ураховуючи показання обвинувачених ОСОБА_9 , який не визнав своєї вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та обвинуваченого ОСОБА_10 , який не визнав своєї вини у скоєнні злочину, передбаченого ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України, в ході судового слідства були допитані наступні свідки:

- допитаний в якості свідка ОСОБА_21 , пояснив, що 13.08.2012 року він перебував біля аеропорту м. Одеси, де до нього та його друга ОСОБА_22 підійшли працівники міліції з пропозицією посприяти у затриманні в порту одержувача хабара. Їх відвезли в РВ, але до якого саме, ОСОБА_21 не пам'ятає. У райвідділу працівники міліції, в присутності понятих помітили порошком 2200 доларів США. ОСОБА_21 не відомо звідки взялися вищевказані грошові кошти, які позначали. Позначка грошей проходила біля однієї години. Протокол позначки грошей він не читав, коли підписував. Після позначки гроші знаходилися у співробітників міліції, хабародавцю гроші в його присутності не передавались. Хто повинен був давати хабар, ОСОБА_21 не знав, так як навіть не бачив хабародавця. На місце дачі хабара їхали він і ОСОБА_23 на джипі співробітників міліції. Працівники міліції були не в формі співробітників міліції. Перед виїздом їм, як понятим, права не роз'яснили. Приїхавши до порту поняті та працівники міліції зайшли до приміщення порту, де в одному з кабінетів на столі в документах працівники міліції виявили та вилучили грошові кошти. Після вилучення грошей в кабінеті, їх висвітлили неоновою лампою, на грошах світилися хрестик або галочка. Чоловіка, який взяв хабар, та який був у формі прикордонника, працівники міліції затримали в туалеті біля кабінету. При цьому велася відеозйомка. Після вилучення грошових коштів у хабарника, слідчий почав щось писати, але нічого понятим читати не давав. Чи підписував ОСОБА_21 будь-які документи, свідок не пам'ятає. Після огляду кабінету і вилучення грошей у кабінету хабарника, ОСОБА_21 нічого не підписував. Ніякі кодекси, статті, права та обов'язки йому не показували і не роз'яснювали.

Як пояснив ОСОБА_21 , раніше в якості понятого у проведенні слідчих дій участі він не приймав, співробітники міліції до 13.08.2012 року йому знайомі не були. Свідків ОСОБА_24 , ОСОБА_19 та Майн він знає дуже добро, крім того 13.08.2012 року вони разом були в аеропорту і проводжали дівчину чи сестру свідка ОСОБА_24 . Як пояснив свідок, усі вказані свідки виросли в с. Прилиманское та продовжують там мешкати. Причини, по яким свідок Оглезнев вказав на те, що вони між собою не знайомі, ОСОБА_21 не відомі. З ОСОБА_24 і Майн він дружить з 9 класу, тобто знає їх 5-6 років, відносини між ними нормальні.

Після оголошення в судовому засіданні протоколу позначки грошей від 13.08.2012 року (Т.1 а.п. 10-11), свідок ОСОБА_21 повідомив що вказаний протокол він підписував не читаючи, так як читати не хотів.

Після оголошення протоколу огляду місця події (Т.1 п.д. 26-30) - свідок ОСОБА_21 уточнив, що не пам'ятає чи працювала на місці пригоді люмінесцентна лампа.

Крім того, свідок ОСОБА_21 пояснив, що в період часу з 17.02.2014 року по липень 2014 року, працював міліціонером роти охорони ГУМВС України в Одеській області. Громадським помічником в міліції до цього часу не був.

· допитана в якості свідка ОСОБА_25 повідомила, що працівники міліції за прізвищами ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 їй не знайомі. У 2012 році, вона була студенткою Одеської національної юридичної академії. В 2012 році, вона гуляла в парку біля аеропорту зі своїм знайомим ОСОБА_29 . Як пояснила свідок, можливо у той день на ній була одягнена кофта. Підійшовши до них, працівники міліції запросили їх прийняти участь в якості понятих при позначці грошей для надання хабара. Погодившись, вони пішли з працівниками міліції до приміщення, яке знаходилося зліва від аеропорту. У слідчих діях брала участь вперше. Перед початком слідчої дії їм роз'яснили про їх права та обов'язки. Працівники міліції надали їм для огляду грошові кошти та перерахували їх. Кількість грошових коштів вона не пам'ятає. Після чого ОСОБА_25 звірила в протоколі серії та номера купюр, суму, дату, час складання протоколу. Вказані дані працівники міліції в їх присутності перевірили, а потім надали понятим підписати протокол. В процесі проведених вказаних дій працівники міліції повідомили понятим, що вказані гроші були призначені для дачі хабара.

Як уточнила свідок ОСОБА_25 , купюри грошей були помічені, але яким чином, вона не пам'ятає, чи то печаткою, чи то підписом. У їхній присутності гроші не позначали, вони вже були помічені.

Як пояснила ОСОБА_25 із свідками ОСОБА_12 та ОСОБА_30 вона не знайома.

Після оголошення протоколу огляду грошових коштів, наданих ОСОБА_12 , від 09.08.2012 року (Т.1 а.п.12), свідок ОСОБА_25 повідомила, що у протоколі не записано, що гроші просвічували лампою, однак, як пам'ятає ОСОБА_25 , грошові кошти при ній просвічували. Крім того, чи був присутній ОСОБА_12 при помітці грошей, вона не пам'ятає.

· допитаний в якості свідка ОСОБА_31 повідомив, що працівників міліції за прізвищами ОСОБА_26 , ОСОБА_32 , ОСОБА_28 не пам'ятає. Навесні або восени 2012, точну дату він не пам'ятає, однак пам'ятає, що у той день був одягнений в куртку, він приймав участь при помітки грошей. Він та його подруга ОСОБА_25 гуляли в парку біля аеропорту, де до них підійшов молодий чоловік та запросив прийняти участь в якості понятого. Погодившись, вони пішли за працівником міліції в приміщення, розташоване біля аеропорту. В одному з кабінетів в його присутності працівники міліції перерахували гроші, потім начебто освітили їх люмінесцентною лампою, в результаті чого була видна буква « ОСОБА_33 », а потім надали підписати якісь документи. Що він писав у протоколі, він не пам'ятає. Протокол складався в його присутності. Скільки грошей було перераховано працівниками міліції, він не пам'ятає. Чи вносилися серії купюр і номера до протоколу, він не пам'ятає. У кабінеті був з ОСОБА_25 , однак скільки ще осіб були присутні при слідчих діях, ОСОБА_31 не пам'ятає. Слідча дія тривала приблизно 20-40 хвилин, після чого працівники міліції більше не запрошували його до відділку міліції.

Як пояснив ОСОБА_31 , свідка ОСОБА_34 він не знає, чи була там така людина, він не пам'ятає. Свідків ОСОБА_35 , ОСОБА_36 і ОСОБА_19 він не знає.

Після оголошення протоколу огляду грошових коштів, наданих ОСОБА_12 , від 09.08.2012 року (Т.1 а.п.12), свідок ОСОБА_31 повідомив, що підпис у протоколі належить йому;

· допитаний в судовому засідання шляхом відео конференції в якості свідка, ОСОБА_14 , повідомив, що особисто знає ОСОБА_37 , який працював начальником посту «Одеса-Вантажний». З обвинуваченим ОСОБА_10 свідок ОСОБА_14 не знайомий.

У липні-жовтні 2012 року ОСОБА_14 перебував на посаді начальника Південної митниці. Як повідомив свідок ОСОБА_14 суду, на протязі усього часу спільної праці Чабан до нього з проханням надати комусь переваги при розмитненні не звертався. Грошові кошти ОСОБА_14 не надавав та не пропонував. ОСОБА_14 також не звертався з вказаним проханням та пропозицією до ОСОБА_15 . Обвинувачений ОСОБА_15 жодного разу не надавав свідку гроші за сприяння, щомісячно або з інших мотивів. Обвинувачений ОСОБА_15 завжди виконував всі свої службові завдання відповідно до вимог чинного законодавства, ОСОБА_14 спілкувався з ним лише по службовим питанням. Чабан йому 1000 $ США або іншу суму грошей не передавав.

Як повідомив ОСОБА_14 суду, 01.10.2012 року працівниками міліції на Південній митниці був проведений обшук, при якому були знайдені гроші. Протокол обшуку він не підписував, що було в протоколі обшуку, він не знає. За даним фактом ОСОБА_14 до кримінальної відповідальності не притягувався. В ході обшуку його ніхто не звинувачував в отриманні грошей від Чабана.

· допитаний в якості свідка ОСОБА_38 повідомив, що влітку 2012 року біля 09.00-10.00 години він та його знайомий ОСОБА_39 знаходилися біля аеропорту м. Одеси, де до них підійшли співробітники міліції та попросили прийняти участь в якості понятих. Права йому не роз'яснювали. Він був присутній при позначці грошей, після чого працівники міліції гроші віддали хабародавцю. В кабінеті знаходилося два працівника міліції та хабародавець. Гроші помічали фломастером (літера Х), покривали порошком, запечатували в конверт та передавали хабародавцю. Протокол складався на місці, ОСОБА_38 його читав та підписував. Вся процедура проходила біля 15-30 хвилин. Хабародавець до митниці приїхав раніше. Приїхавши в приміщення митниці ОСОБА_38 та працівники міліції зайшли в приміщення туалету, де затримали ОСОБА_10 . Про що йшла розмова в туалетній кімнаті, ОСОБА_38 не пам'ятає.

Крім того, відповідаючи на додаткові запитання учасників процесу, ОСОБА_38 повідомив, що після затримання обвинувачений ОСОБА_10 казав, що гроші належать йому, так як він їх отримав для передачі якийсь особі, не вказавши при цьому особи, якій він повинен був передати їх та від кого він їх отримав. Після чого, обвинувачений ОСОБА_40 відкрив кабінет своїм ключем, в кабінеті в паперах на столі працівники міліції вилучили грошові кошти в сумі 2200 доларів США. Прилад яким необхідно було гроші висвітлювати, не працював. Крім того, свідок підтвердив той факт, що грошові кошти в кабінеті ОСОБА_10 були виявлені без конверту. Після чого, працівники міліції призвели змиви з рук ОСОБА_10 , конверт з грошима поклали в пакет, обмотали ниткою, біркою з печаткою, де він розписався.

Як пояснив свідок ОСОБА_38 раніше він приймав участь в якості свідка у кримінальній справі по ДТП, при інших обставинах він понятим не був.

Оголошені показання, дані в ході досудового слідства, свідок ОСОБА_38 підтвердив та пояснив, що показання, які він надавав в 2012 році, є більш дійсними. Так, дійсно, під час затримання, обвинувачений ОСОБА_10 казав, що гроші належать йому, так як він їх отримав для передачі якийсь особі, не вказавши при цьому особи, якій він повинен був передати гроші та від кого він їх отримав. Крім того, свідок підтвердив той факт, що грошові кошти в кабінеті у ОСОБА_10 були виявлені без конверту (т.4 а.п. 13).

Оглянувши в ході судового розгляду документи, а саме протокол огляду місця події від 13.08.2012 року (т.1 а.п. 26 ) та протокол помітки та вручення грошових коштів від 13.08.2012 року (т.1 а.п. 10), свідок ОСОБА_38 підтвердив свій підпис на вказаних документах;

· допитаний в якості свідка ОСОБА_41 пояснив, що у 2011 році була заснована фірма «Чорноморська сталь». ОСОБА_13 згідно трудового договору працює на фірмі на посаді брокера з 05 травня 2011 року. Про ситуацію, яка склалася з ОСОБА_42 , свідок ОСОБА_41 дізнався по телефону, так як він у той час перебував з родиною у Криму.

Як пояснив свідок ОСОБА_41 , в кожній компанії всі контракти прямі, грошові кошти також мають форму без готівки, хабарі керівники його підприємства, працівникам митниці чи податкової інспекції не платять та не передають, про що знають всі співробітники компанії. Якби брокер вчасно не розмитнив вантаж, компанія платила б за простій вантажу на митному терміналі, брокера однозначно звільнили би.

Крім того, як пояснив ОСОБА_41 він є засновником компанії «Зразок 2000», яку успадкував від батька. Брокерські послуги на вказаному підприємстві також надає ОСОБА_12 , однак хто порадив ОСОБА_34 як досвідченого брокера, ОСОБА_41 вже не пам'ятає, хтось із брокерського оточення.

У 2012 році в ТОВ «Чорноморська Сталь» працювало 5 осіб, а саме: ОСОБА_41 , заступник директора ОСОБА_43 (сестра), бухгалтер ОСОБА_44 , брокер ОСОБА_12 , менеджер по продажу. У ОСОБА_12 була довіреність на брокерські послуги (пов'язані з розмитненням). До нього брокерами працювали інші фірми.

Як повідомив суду свідок ОСОБА_41 , його діяльність складається з того, що фірма завозить в Україну сталь, розмитнює її і продає. Фірми «Олта» і «Арита» ОСОБА_41 не знайомі. ОСОБА_12 перебував в офісі в міру потреби, коли товар заходив в Україну і потрібно було його розмитнити. Як зазначив ОСОБА_41 , товар приходить великими партіями, хаотично - 20-100-300 тонн на місяць. Контейнер важить 25 тонн. Однак, яка кількість процедур розмитнення проводиться на місяць, та на яких митних постах, ОСОБА_41 не знає, так як вказаними питаннями займався ОСОБА_12 . Яким чином ОСОБА_12 розмитнював товар,- особисто або через будь-яку фірму, ОСОБА_41 не знає. Хто в картках атестації заявлений як представник по розмитненню, він не знає. На пост «Одеса-Вантажний» ОСОБА_12 ніхто не направляв, це була його особиста ініціатива. Договір на надання послуг міг підписувати і ОСОБА_12 на підставі довіреності на здійснення брокерських послуг.

Крім того, як зазначив ОСОБА_41 підпис в договорі-доручення «00??12 від 24.01.2012 року між «Чорноморська сталь» та ПП «Олта» на його підпис не схожа, що дає підстави вважати, що ОСОБА_41 її не здійснював.

Крім того, як пояснив ОСОБА_41 , одного разу ОСОБА_12 повідомив свідку, що за розмитнення товару працівники митниці вимагають хабар у кількості 300 $ -500 $ США за контейнер, однак ОСОБА_41 відмовив надавати ОСОБА_45 грошові кошти у вигляді хабара, однак і запропонував ОСОБА_45 вирішити питання відповідно до вимог чинного законодавства, а саме звернутися до правоохоронних органів, при цьому ніякі інструкції з цього приводу не надавав. Про те, що ОСОБА_12 дійсно звернувся до міліції з заявою про вимагання хабара працівниками митниці, ОСОБА_46 відомо не було. Інших випадків вимагання хабарів він не пам'ятає. Особисто він, свідку ОСОБА_12 ніколи не давав гроші на надання хабара працівникам митниці. Раніше проблем з розмитненням вантажу ніяких не було.

В подальшому вантаж був розмитнений без будь-яких перешкод.

Оглянувши документи щодо розмитнення вантажу, а саме попередню декларацію на розмитнення вантажу від ТОВ «Чорноморська Сталь» від 11.07.2012 року, в якій декларантом виступала фірма ПП «Олта», ОСОБА_41 пояснив, що йому не було відомо про вказаний факт, так як усіма документами на розмитнення вантажів займався ОСОБА_12 . Про той факт, що ОСОБА_12 залучав до оформлення інші фірми свідку ОСОБА_46 відомо не було (т.2 а.п. 29);

· допитаний в якості свідка ОСОБА_12 повідомив суду, що обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_9 знає як працівників митниці, особистих стосунків не має, причин обумовлювати не має. Працює митним брокером в ТОВ «Чорноморська Сталь» на протязі декількох років, а саме з 05.05.2011 року. Робочий кабінет розташовується на другому поверсі приміщення будинку № 22 по вул. Аеропортовська в м. Одесі. Оплата праці відбувається за робочу годину, близько 1000-1200 гривень. Працює в середньому 10 годин на тиждень. Інших брокерів на фірмі не працювало. Чи займалися оформленням митних документів на вантаж «Чорноморська Сталь» інші фірми ОСОБА_12 не відомо. До ТОВ «Чорноморська Сталь» та паралельно з нею, ОСОБА_12 працював в компанії «СНД», в якості директора. З травня 2011 по липень 2012 року ОСОБА_12 неодноразово здійснював митні оформлення вантажів товариства, однак вказати їх конкретну кількість, свідок не зміг. Документи на оформлення вказаних товарів йому надавав директор ТОВ «Чорноморська Сталь» ОСОБА_41 або бухгалтер підприємства на ім'я « ОСОБА_47 ». Печатка підприємства «Чорноморська Сталь» у нього була для оформлення документів.

Як повідомив свідок ОСОБА_12 , до липня 2012 року оформлення митних документів він призводив у порту «Одеса». Випадків вимагання хабарів працівниками порту «Одеса» не було. В липні 2012 року, директор «Чорноморська Сталь» ОСОБА_41 наказав ОСОБА_12 змінити місце митного оформлення вантажу, а саме здійснити розмитнення товару на митному пості «Одеса-Вантажний», пояснюючи це зменшенням транспортних витрат і низькими розцінками на оформлення митної документації. Після чого, ОСОБА_41 наказав ОСОБА_12 прийняти вантаж (забарвлену рулонну сталь у кількості 10 контейнерів, що сягала близько 250 тонн) на митному посту «Одеса-Вантажний». Особисто ОСОБА_12 на митному посту «Одеса-Вантажний» до вказаного періоду документи на вантаж ТОВ «Чорноморська Сталь» не оформлював.

Виконуючи вказівки керівництва ТОВ «Чорноморська Сталь» ОСОБА_12 приїхав на митний пост «Одеса - Вантажний», де вирішив дізнатися про умови митного оформлення на вказаному посту у інших брокерів та інспекторів. З розмови брокерів та інспекторів (анкетні дані, яких він не пам'ятає) ОСОБА_12 дізнався про те, що усі питання щодо оформлення митних вантажів вирішує начальник митного посту ОСОБА_9 , якому при оформленні вантажу необхідно надавати хабара в сумі 500 $ США за контейнер. Про вказану ситуацію ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_48 , який сказав, що нікому платити нічого не збирається, а якщо з ОСОБА_12 хтось вимагає гроші, хай той звертається до правоохоронних органів, так як у разі несвоєчасного оформлення вантажу, його буде звільнено. Побоюючись, що працівники митниці безпідставно будуть робити зауваження до документів і затягнуть час митного розмитнення, що в свою чергу призведе до штрафу за кожен день простою, який буде покладений на ОСОБА_12 , а також до звільнення ОСОБА_12 з роботи як професійно непридатного працівника, свідок ОСОБА_12 вирішив звернутися до правоохоронних органів.

Як пояснив ОСОБА_12 , директор ТОВ «Чорноморська Сталь» ОСОБА_41 знав про те, що ОСОБА_12 звернувся в міліцію із заявою, однак про подробиці останній ОСОБА_48 не присвячував.

Як зазначив ОСОБА_12 до подачі заяви в правоохоронні органи, він ні з обвинуваченим ОСОБА_9 , ні обвинуваченим з ОСОБА_10 не спілкувався.

Після чого, ОСОБА_12 звернувся в службу по боротьбі з корупцією, розташовану в аеропорту м. Одеси, з заявою щодо вимагання керівництвом митного посту «Одеса-Вантажний» хабара. У вказаному відділенні міліції ОСОБА_12 надали обладнання, яке він поклав у сумку, яку носив через плече, після чого ОСОБА_12 пішов на зустріч з ОСОБА_9 . Понятих при наданні ОСОБА_12 спеціального пристрою не було, документи свідком підписувались, однак які саме, ОСОБА_12 не пам'ятає. В своєму робочому кабінеті ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_12 про те, що йому необхідно заплатити за безперешкодне оформлення кожного контейнера 300 $ США з них 200 $ США для керівництва та 100 $ США для інспекторів. Вимоги щодо необхідності передати ОСОБА_9 грошових коштів, ОСОБА_12 сприймав як вимагання хабара. При вказаній зустрічі йшла розмова про 10 контейнерів з вантажем ТОВ «Чорноморська Сталь» та 1 контейнер, який ОСОБА_12 розмитнював для ТОВ «Проспірітті», заступником директора якого є його знайома- ОСОБА_49 . Допомогу цій фірмі по розмитненню вантажів ОСОБА_12 до вказаного випадку ніколи не здійснював. Як повідомив ОСОБА_9 , розрахунок необхідно було проводити вкінці місяця, особу, як ій необхідно було передати гроші ОСОБА_9 мав вказати пізніше. Після чого, ОСОБА_12 та ОСОБА_9 обговорили технічні умови. При ньому Чабан нікому не давав команди безперешкодно провести розмитнення вантажу. Після вказаної розмови, ОСОБА_12 повернувся до міліції, де повернув сумку з технічним пристроєм. Вранці наступного дня, в приміщенні міліції, ОСОБА_12 повідомили, що зазначені ним факти хабарництва підтвердилися, про що були складені, якісь документи. Після чого, ОСОБА_12 почав оформлювати митні документи на вантаж ТОВ «Черноморська Сталь».

13.07.2012 року оформлення ОСОБА_12 на митному посту «Одеса-Вантажний» вантажу ВАТ «Чорноморська Сталь» пройшло за декілька годин, без будь яких перешкод. Чи зустрічався ОСОБА_12 у цей день з ОСОБА_9 , свідок не пам'ятає.

В кінці липня 2012 року, після оформлення вантажу, про який йшла розмова з ОСОБА_9 , свідок ОСОБА_12 надав працівникам відділу міліції, розташованому в аеропорту м. Одеси, грошові кошти в сумі 1100 $ США. Після чого, в присутності двох понятих, які були невисокого зросту, худорлявої статури, один з волоссям темного кольору, а другий світлого кольору, працівники міліції з грошових коштів зробили копії, оригінали грошей позначили, присипали порошком та передали йому. Про вказані слідчі дії був складений протокол. Грошові кошти, повернуті йому працівниками міліції ОСОБА_12 поклав у сумку, яку йому знов видали в міліції, після чого свідок поїхав до митного посту « Одеса-Вантажний». В службовому кабінеті ОСОБА_12 домовився з ОСОБА_9 про розстрочку виплати раніше обумовлених грошових коштів, після чого на запитання свідка, ОСОБА_9 повідомив, що гроші, які приніс ОСОБА_12 , необхідно віддати ОСОБА_10 . Як повідомив ОСОБА_12 , особисто ОСОБА_10 він не знав, однак бачив в приміщенні митниці. Знайшовши ОСОБА_10 в приміщенні митниці, ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_10 про те, що він від ОСОБА_9 , після чого обвинувачений відвів свідка у свій кабінет на другому поверсі, де ОСОБА_12 передав свою розмову з ОСОБА_9 і пояснив, що сума виплати з дозволу ОСОБА_9 менша, після чого передав грошові кошти в сумі 1100 доларів США ОСОБА_10 особисто в руки, який поклав їх або на папери, розташовані на робочому столі, або у стіл. Обвинувачений ОСОБА_10 взяв вказані гроші і був з усім згоден. Про що ще йшла розмова в кабінеті ОСОБА_10 , свідок ОСОБА_12 не пам'ятає, чи обговорювали вони суму хабара, та як вони повинні були розподіленні, ОСОБА_12 також не пам'ятає. Чи був ОСОБА_10 здивований при отриманні грошей, ОСОБА_12 не пам'ятає. До Неурова за допомогою з оформлення вантажу, ОСОБА_12 не звертався. Грошові кошти ОСОБА_10 у ОСОБА_12 не вимагав. Після передачі грошових коштів, обвинувачений, ОСОБА_12 передав працівникам міліції (місце передання не пам'ятає) раніш надану йому сумку із спеціальним пристроєм, підписав пояснювальну та якісь документи.

Через декілька днів, у ОСОБА_12 знов з'явилися гроші, які він, як і у минулий раз, надав працівникам міліції. Грошові кошти в сумі 2200 доларів США працівники міліції в присутності понятих, двох молодих чоловіків, знов позначили, зняли з них копії, про що склали протокол. Після чого сумку та гроші видали ОСОБА_12 , які він передав ОСОБА_10 в тому ж самому кабінеті. В кабінеті ОСОБА_12 , перерахував гроші та передав ОСОБА_10 . Як повідомив ОСОБА_12 , наскільки він пам'ятає ОСОБА_10 , після отримання грошей, також їх перераховував, а потім поклав їх на папери, які були розташовані на робочому столі. Вийшовши за будівлю митниці, ОСОБА_12 віддав сумку працівникам міліції, які повідомили йому, що він вільний. Потім в відділі міліції аеропорту м. Одеси, ОСОБА_12 написав пояснення та інші документи. Працівники міліції проводили за його участю слідчі дії, в прокуратурі м. Одеси його допитували по обставинам справи.

Як зазначив ОСОБА_12 , ОСОБА_10 отримуючи грошові кошти знав, що вони призначені для ОСОБА_9 . Однак, чи знав ОСОБА_10 за що ОСОБА_9 були передані вказані грошові кошти, свідку ОСОБА_12 відомо не було.

Після оголошення в судовому засіданні заяви ОСОБА_12 про прийняття мір до керівництва митного посту «Одеса-Вантажний» (дата реєстрації 10.07.2012 року) (т.1 а.п.6), ОСОБА_12 зазначив, що він не пам'ятає дату її складання. У зв'язку з чим на заяві відсутня дата її надання, ОСОБА_12 пояснити не зміг. Однак повідомив, що він її написав та надав працівникам міліції ще до зустрічі з ОСОБА_9 , коли ще ні ОСОБА_9 , ні хто не будь з керівництва митниці, грошові кошти у нього не вимагали. Заяву він написав так як йому хтось з інспекторів чи брокерів сказав, що без грошей він не розмитнить вантаж. Заяву писав у відділку міліції аеропорту м. Одеси, оскільки раніше бачив, що там міжрегіональна організація по боротьбі з корупцією. Начальник ВМ доручив виконавцеві прийняти від ОСОБА_12 заяву. У міліції з ним працював слідчий Хмільовий та інші працівники міліції, однак решту прізвищ працівників міліції ОСОБА_12 не пам'ятає. Заяву щодо незаконних дій працівників митниці складали з його слів у приміщенні відділення міліції. Мета надання заяви була в тому, щоб покарати працівників митниці і в подальшому без надавання хабара здійснювати розмитнення вантажу. До обвинуваченого ОСОБА_9 свідок ОСОБА_12 звернувся з питанням оформлення вантажу після подачі заяви до правоохоронних органів. На першу зустріч з раніш невідомим йому начальником митного посту ОСОБА_9 свідок йшов вже з спеціальною технікою, яка знаходилася в сумці. Вказані предмети були видані працівниками міліції. Інструкції з користування технічними пристроями йому не надавалися, як повідомили йому працівники міліції вищевказана сумка повинна була знаходиться на правому плечі. Крім того, як пояснив ОСОБА_12 , після того, як він повертав сумку з технічними засобами працівникам міліції його викликали до відділення міліції де він надавав письмові пояснення про зустріч з ОСОБА_9 . Зображення записів зроблених за допомогою техніки, йому ніхто не демонстрував.

Відповідаючи на запитання учасників процесу ОСОБА_12 зазначив, що хабародавцем по інших справах ніколи не виступав. Гроші на хабар він узяв від продажу автомобілю «Тайота-Прадо», який належав його родичці.

Однак в подальшому, після залученням за клопотанням адвокатів обвинуваченого ОСОБА_9 матеріалів за фактом вимагання хабара у ОСОБА_12 заступником директора ДП «Укрпрофекспертиза» 5000 доларів США, свідок ОСОБА_12 повідомив, що він не пам'ятає обставини справи, які відбувалися у 2011 році, а також те, що він не пам'ятає свої дії, які відбувалися багато років тому.

Оглянувши заяву (т.1 а.п.5), яка адресовану на ім'я начальника департаменту ГСБЕП МВС України та зареєстрована 07.08.2012 року, свідок ОСОБА_12 пояснив, що вказану заяву він складав знаходячись у відділенні міліції аеропорту м. Одеси. До міста Києва для надання заяви щодо незаконних дій посадових осіб митного посту «Одеса-Вантажний» Південної митниці для надання заяви він їздив.

Усі зустрічі з ОСОБА_9 свідок ОСОБА_12 фіксував за допомогою спеціальних пристроїв наданих йому працівниками міліції.

Відповідаючи на запитання учасників процесу ОСОБА_12 повідомив, що документи на оформлення вантажу він подав після зустрічі з ОСОБА_9 , тобто на момент подачі заяви в ДСБЕЗ у нього не було ще товару і він не подав у митний пост «Одеса-Вантажний» документи на розмитнення вантажу.

Як повідомив ОСОБА_12 , він не знає, у зв'язку з чим раніше з ТОВ «Чорноморської Сталі» та ТОВ «Олта» не вимагали гроші за розмитнення вантажу, а у нього працівники митниці зажадали хабара.

Причини, у зв'язку з чим в подальшому митний пост «Одеса-Вантажний» не здійснив оформлення митних документів на вантаж «Чорноморська Сталь», які були надані ОСОБА_12 06.09.2012 року, свідок не пам'ятає, однак вважає, що це була помста працівників митниці.

Крім того, ОСОБА_12 пояснив, що він не пам'ятає, про те, що йому повідомлялося про прийняте рішення, а саме про відмову в порушенні кримінальної справи за його заявою про вимагання хабара.

Крім того, свідок ОСОБА_12 зазначив, що в ході досудового слідства обвинувачений ОСОБА_9 йому погрожував. Вказаний факт відбувся в прокуратурі м. Одеси.

Відповідаючи на запитання учасників процесу ОСОБА_12 пояснив, що він приймав участь в судовому засіданні в апеляційному судді Одеської області при обранні обвинуваченому ОСОБА_9 міри запобіжного заходу.

Крім того, як зазначив свідок ОСОБА_12 йому відома фірма «Олта», однак фірма «Орід» йому не знайома. Фірму «Олта» залучав ОСОБА_12 , а хто залучав на роботу фірму «Орід», він не знає, швидше за все, саме він її запропонував заступнику директора ТОВ «Чорноморська сталь».

В загальній кількості весь вантаж розмитнював він, дещо розмитнювала фірма «Олта», але це було разово, а не на постійній основі. Про те, що фірма «Олта» займалася розмитненням вантажу «Чорноморська Сталь» з липня 2011 року по липень 2012 рік, ОСОБА_12 відомо не було, однак про вказаний факт він міг забути.

У серпні 2012 року він міг розмитнювати вантаж для ТОВ «Чорноморська сталь». Документи на розмитнення отримав від бухгалтера ТОВ «Чорноморська Сталь».

Переглянувши документи на розмитнення (Т.2 а.п.29-40) від 11.07., 12.07, 13.07. 2012 року, які були надані до митниці від фірми «Олта» на розмитнення вантажу «Чорноморська Сталь», свідок ОСОБА_12 повідомив, що можливо це він попросив працівника фірми «Олта» оформити митні документи. Вказане, можливо, обумовлено тим, що ОСОБА_12 займався написанням заяви в міліцію у зв'язку з чим у нього не було часу подати декларацію до митниці. Фірму «ОРІД» він не знає.

Оглянувши документи ТОВ «Чорноморська Сталь» за 2011-2012 роки, свідок ОСОБА_12 повідомив, що він не знав про надання послуг фірмами «Олта» та «Орід». Як пояснив свідок ОСОБА_12 , особисто він звертався до фірми «Олта» з проханням допомогти йому у оформленні документів при розмитненні вантажу ТОВ «Чорноморська Сталь», що доставляються наземним транспортом. ОСОБА_12 оформляв вантаж, який приходить морем, а фірма «Олта» призводила вантаж автотранспортом. З фірмою «Олтой» договори про розмитнення укладав особисто він. З керівництвом фірми «Олта» ОСОБА_12 познайомився багато років тому. Окрім директора фірми «Олта», яким є ОСОБА_50 , він ще знає співробітника фірми ОСОБА_51 . Контракт з фірмою «Олта» був підписаний, оскільки він не міг на той час оформляти вантажі для ТОВ «Чорноморська сталь», так як часто був у від'їзді. Контракт з фірмою «Олта» підписував ОСОБА_12 .

Як повідомив свідок ОСОБА_12 , фірма «Олта» в повному обсязі працює з ТОВ «Чорноморська Сталь» з 21.03.2012 року, фірма «Олта» оформляла вантажі у відсутність ОСОБА_12 . Попереднє повідомлення на митницю подавала фірма «Олта». Воно подавалося 11.07.2012 року. Попередні повідомлення містять загальні дані про вантаж і контракти. Після оформлення вантажу в пункті пропуску, в декларації вказується докладні дані про вантаж. Фірмі «Олта» документи надавав ОСОБА_12 Декларацію оформляв особисто він, а у його відсутності фірма «Олта».

Перевезенням вантажу з порту на митний пост «Одеса-Вантажний» займалася транспортна компанія «Стартранс», директором якої є ОСОБА_52 . До перевезення компанією контейнерів, він не має ніякого відношення, так як вказаним питанням займається експедиторська компанія. В подальшому ОСОБА_12 особисто розмитнював вантаж, так як повернувся до роботи і фірма «Олта» йому була вже не потрібна.

З приводу вимагання хабарів на митниці він у представників фірми «Олта» не цікавився, так як не хотів вводити їх у курс своїх робочих питань. Оформляють весь вантаж одні й ті ж митники. На питання учасників судового розгляду, чому у ТОВ «Олта» не вимагали хабар, а у нього зажадали, ОСОБА_12 не зміг відповісти.

· допитана в якості свідка ОСОБА_53 повідомила суду, що працює державним інспектором митного посту м. Іллічівськ. Станом на липень 2012 року працювала інспектором МП «Одеса-Вантажний» Південної митниці. Обвинувачений ОСОБА_9 являвся керівником митного посту. Охарактеризувала його з позитивної сторони. Раніше вона оформляла вантаж ТОВ «Чорноморська сталь». 13.07.2012 року ОСОБА_53 оформляла вантаж, декларантом був ОСОБА_12 від ТОВ «Чорноморська Сталь». Як повідомила свідок ОСОБА_53 , на митному пості існує автоматизована система управління ризиками. Під час оформлення вказаних документів, автоматизованою системою не було обрано будь-якого форму контролю, у тому числі АСАВУР не вказала на необхідність проведення митного огляду, у зв'язку з чим свідком ОСОБА_53 були перевірені надані документи, та приблизно через 20 хвилин товар був наданий отримувачу. Як зазначала свідок, особисто до неї, ні ОСОБА_9 , а ні хто не-будь з митниці не звертався з приводу того, щоб спростити оформлення вантажу. Як пояснила ОСОБА_53 , станом на 13.07.2012 року начальник МП ОСОБА_9 знаходився у відпустці. Обвинуваченого ОСОБА_10 знає, він до неї з цього питання також не звертався, до даної декларації ОСОБА_10 не має ніякого відношення;

· допитана в якості свідка ОСОБА_54 повідомила, що працює старшим інспектором відділу митного оформлення №2 МП «Одеса-Порт». У вересні 2012 року працювала інспектором МП «Одеса-Вантажний», начальник якого був ОСОБА_9 . Охарактеризувала його з позитивної сторони. Назва ТОВ «Чорноморська сталь» їй знайома, однак керівників и представників цієї фірми вона не знає. Восени 2012 року свідок ОСОБА_54 оформлювала картку-відмову в митному оформленні ТОВ «Черноморська Сталь», так як необхідно було здійснити коригування митної вартості товарів. Документи не містили усі необхідні дані, існували розбіжності, у зв'язку з чим декларанту було запропоновано надати всі документи. Однак, не отримавши у визначений час необхідні документи, свідком була оформлена картка-відмова в митному оформленні на підставі діючого законодавства. Будь яких вказівок, щодо оформлення вказаного вантажу їй ніхто не надавав. Вказівок щодо перешкоджання ТОВ «Чорноморська Сталь» в митному оформленні вантажів, їй також ніхто не надавав. Обвинуваченого ОСОБА_10 вона знає, однак він не мав до цієї ситуації ніякого відношення.

· допитана в якості свідка ОСОБА_55 повідомила, що працює директором ТОВ «АВН Груп». Свідка ОСОБА_12 знає з літа 2012 року, з ним познайомилася, працюючи в брокерській компанії «Трейд Бізнес Сервіс». У зв'язку з тим, що на той момент у неї не було брокерів, ОСОБА_12 пообіцяв оформити митні документи на вантаж фірмі «Просперіті - Південь». Умови оплати його роботи були в еквіваленті 300 $ США, які вона йому заплатила по закінченні оформлення вантажу, під час передачі їй декларації. Про факт вимагання працівниками митного посту «Одеса-Вантажний» у ОСОБА_12 грошових коштів за оформлення митних документів на вантаж, їй нічого відомо не було. Спільно з ОСОБА_12 вона працювала біля двох разів.

Крім того, як зазначила свідок ОСОБА_56 , на протязі 2012 року вона неоднаразово призводила розмитнення вантажу через митний пост «Одеса-Вантажний, однак жодного разу ніхто з керівництва митниці хабарів у неї не вимагав. Свідка ОСОБА_12 їй рекомендували як людину, яка давно працює з розмитнення вантажів.

Також, судом були досліджені письмові докази в кримінальному провадженні, надані стороною обвинувачення в підтвердження винуватості ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в інкримінованих їм кримінальних правопорушень:

· заява ОСОБА_12 без зазначення автором дати подання (зареєстрована 07.08.2012 року) до начальника департаменту ГСБЕП МВС України про прийняття мір відповідно до чинного законодавства стосовно начальника митного посту «Одеса-Вантажний» ОСОБА_9 та начальника відділу митного посту «Одеса-Вантажний» ОСОБА_10 за вимагання хабара в розмірі 3000 доларів США за безперешкодне оформлення вантажів ТОВ " Чорноморська Сталь» (а.п.5);

· заява ОСОБА_12 без зазначенням автором дати подання (зареєстрована 10.07.2012 року) до начальника відділу УОР департаменту ГСБЕП МВС України щодо незаконних дій керівництва митного посту «Одеса-Вантажний», а саме вимагання хабара за митне оформлення вантажу ТОВ «Чорноморська Сталь» (а.п.6);

· протокол помітки грошових коштів згідно якого 13.08.2012 року у присутності понятих Ткача та Лисовського були помічені гроші в сумі 2200 доларів США, видані ОСОБА_12 з метою перевірки фактів вимагання хабара ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (а.п. 10-11);

· протокол огляду та вручення грошових коштів від 09.08.2012 року, відповідно до якого у вказаний день працівники міліції в присутності понятих: Оглезнева та Мойн надали ОСОБА_12 грошові кошти в сумі 1100 доларів США (а.п. 12-13);

-заява ОСОБА_12 від 09.08.2012 року на імя начальника відділу боротьби із злочинами в органах влади та управління південного регіону УОР ДГСБЕП МВС України про добровільне видання ним працівникам міліції 1100 доларів США для перевірки його заяви про факт вимагання хабара начальником митного посту «Одеса-Вантажний» ОСОБА_9 та начальником відділу митного посту «Одеса-Вантажний» ОСОБА_10 (а.п. 14);

- заява від 13.08.2012 року на ім'я начальника відділу УОР департаменту ГСБЕП МВС України в Одеській області про надання ОСОБА_12 дозвілу на використання працівниками міліції наданих ним грошових коштів в сумі 2200 доларів США для перевірки його заяви про факт вимагання хабара начальником митного посту «Одеса-Вантажний» ОСОБА_9 та начальником відділу митного посту «Одеса-Вантажний», ОСОБА_10 (а.п. 15);

- довідка заступника Генерального прокурора України від 09.08.2012 року, про перевірку законності заведення ОРС стосовно одного з керівників митного посту «Одеса-Вантажний» та начальника відділу митного посту «Одеса-Вантажний», відповідно до якої, законність отриманих дозволів на проведення оперативно-розшукових заходів, які тимчасово обмежують права та свободи людини, не була порушена (а.п.26);

- протокол огляду місця події від 13.08.2012 року, відповідно до якого слідчий прокуратури м. Одеси Томашевський, в присутності понятих Ткача та Лисовського, оглянув туалетну кімнату, розташовану на другому поверсі приміщення Одеського митного посту «Одеса-Вантажний» Південної митниці, за адресою: м. Одеса, вул. Новомосковська дорога, 23, де було виявлено чоловіка у форменому одязі митника, який назвався головним інспектором митного посту «Одеса-Вантажний» ОСОБА_10 . На питання: «Чи отримував він сьогодні будь-які грошові кошти?» ОСОБА_10 відповів: «Отримував грошові кошти для їх подальшого передання», однак на запитання про особу, яка йому передала гроші, кількість отриманих ним грошових коштів та про особу, якій він повинен був передати вказані гроші, ОСОБА_10 відповідати відмовився. Освітити руки ОСОБА_10 на наявність можливість слідів від спеціального порошку, який був застосований при помітці грошей в сумі 2200 доларів США не представилося можливим, у зв'язку з технічною поломкою люмінесцентної лампи. Далі, в присутності понятих, були зроблені змиви з рук ОСОБА_10 . Після чого, ОСОБА_10 було запропоновано вказати місце розташування незаконно отриманих ним грошових коштів, у зв'язку з чим ОСОБА_10 пояснив, що гроші знаходяться в його кабінеті №224, у зв'язку з чим усі присутні вийшли з вказаної кімнати та направилися в кабінет ОСОБА_10 , двері в який їм відкрив ОСОБА_10 маючихся у нього ключем. Після чого, ОСОБА_10 вказав, на те, що грошові кошти знаходяться десь на документах, які були розташовані на краю столу. Після чого працівники міліції в присутності понятих між документами вилучили грошові кошти в сумі 2200 доларів США. Висвітлити дані кошти на наявність на них слідів спеціального порошку не представилося можливим, у зв'язку з технічною поломкою люмінесцентної лампи. Грошові кошти були описані, переписані та упаковані в пакет, який був скріплений підписами.

- посадова інструкція головного спеціаліста митного посту « ІНФОРМАЦІЯ_4 » Південної митниці ОСОБА_10 з додатками, а також документ під назвою Попередження про спеціальні обмеження встановленні ЗУ «Про державну службу», «Про боротьбу з корупцією» щодо прийняття до державної служби та проходження державної служби; наказ Південної митниці від 06.06.2012 року про переведення ОСОБА_57 на посаду головного спеціаліста митного посту «Одеса-Вантажний». На вищевказаних документах знаходиться підпис ОСОБА_10 , про його ознайомлення з текстом вказаних документів. (а.п. 40-49);

- копії вантажно-митних декларацій з додатками до них стосовно розмитнення вантажу ТОВ «Чорноморська сталь» (а.п.22-69);

- посадова інструкція начальника митного посту «Одеса-Вантажний» з додатками. На вищевказаних документах знаходиться підпис ОСОБА_9 про його ознайомлення з текстом вказаних документів;

- довіреність ПП «Проспіріті-Південь» видана ОСОБА_12 , про можливість представляти інтереси підприємця в державних митних органах та отримувати документи (а.п. 115);

- трудових договір від 05.03.2011 року між директором ТОВ «Чорноморська Сталь Дідоренко С.В. та ОСОБА_12 (а.п. 119-121);

- протокол оперативно-розшукових заходів від 18.08.2012 року про перегляд в присутності понятих запису диску подій, які відбулися 11.07.,02.08.2012, 09.08.2012, 13.08.2012 року та роздруківка вказаних аудіозаписів (71-76);

- висновок № 8784/07 криміналістичної експертизи відео-звукозапису від 08.01.2013 року відповідно до якого, на представленому дослідженому на дослідження оптичному носії, у чотирьох директоріях записано вісім файлів формату. З файлів, записаних на досліджуваному оптичному носії, за вказаними в питаннях постановлення реплік виділено п'ять файлів, позначених в ході дослідження як відеофонограми №№1-5. Роздруківки дослівного змісту мовного супроводу відеофонограм №№ 1-5 приводиться в Додатку №2 до даного висновку в суб'єктивному сприйнятті експерта. У додатку №2 наведені окремі кадри відеофонограм №№1-5.

Порушень неприривності відеофонограм №№1-5 в процесі дослідження не виявлено. Представлені для дослідження відео-звукозапис є копією. У відеофонограмах №№1-5 спостерігається неузгодженість звукового супроводу і відеоряду. По копіях не представляється можливим достовірно встановити причини цієї неузгодженості.

У розмовах на відеофонограмах №1 і №2, ймовірно, брав участь ОСОБА_9 .

У розмовах на відеофонограмах №3-5, ймовірно, брав участь ОСОБА_10 .

Репліки, ймовірно, належать ОСОБА_9 в додатку №2 до даного висновку позначені як "М1", а ймовірно, належні ОСОБА_10 - як "М3" (а.п. 108-120);

· протокол обшуку від 01.10.2012 року, який був проведений у присутності працівників міліції та понятих в приміщенні у службовому кабінеті начальника Південної митниці ОСОБА_14 . В ході обшуку виявлені грошові кошти та інші документи (а.п.32-142);

· копії грошових коштів, які були надані в якості хабара;

· висновок криміналістичної експертизи щодо барвників, які були взяті з грошових коштів, вилучених в робочому кабінеті ОСОБА_10

· протокол огляду грошових коштів в суммі 2200 доларів США;

· постанова про визнання речовими доказами грошових коштів в сумі 2200 доларів США;

· характеризуючий матеріал на обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , а саме: витяги про присвоєння спеціальних звань на ОСОБА_9 , атестаційний лист на ОСОБА_9 , копія паспорту ОСОБА_9 , присяга ОСОБА_9 , копія паспорту України ОСОБА_10 , присяга ОСОБА_10 , урочисте зобов'язання ОСОБА_10 , копія подання про присвоєння класного чину ОСОБА_10 ;

· графік роботи працівників митного посту «Одеса-вантажний» Південної митниці, відповідно до якого обвинувачений ОСОБА_10 станом на 13.08.2012 року знаходився на робочому місці;

- заява ОСОБА_10 про надання йому відпустки з 23.08.2012 року;

- відеоматеріали щодо обставин справи від 11.07.2012, 02.08.2012, 09.08.2012 та 13.09.2012 року, які в ході досудового слідства були слідчим визнані речовими доказами.

Відповідно до відеозаписів, папка під назвою «11.07.2012» та «02.08.2012» містить в собі відеозапис розмови між ОСОБА_9 та ОСОБА_12 . Записи під назвою «09.08.2012» та «13.08.2012» містять відеозаписи розмов між ОСОБА_10 та ОСОБА_12 .

Крім того, за клопотанням учасників процесу, в ході судового розгляду кримінального провадження були оголошенні та залучені до матеріалів кримінального провадження додаткові матеріали, а саме:

· довідка ОСОБА_58 про те, що вона з 11.07.2012 по 16.07.2012 року знаходилася на лікуванні в пологовому будинку. Пологи відбулися 12.07.2012 року. Виписана 16.07.2012 року;

· наказ начальника Південної митниці про надання головному спеціалісту митного посту «Одеса-Вантажний» ОСОБА_10 відпустки з 09.07.2012 по 22.07.2012 року;

· роздруківки з соціальних мереж, які підтверджують знайомство між собою понятих Мойн, Лісовського, Ткача. Оглезньова;

· відповідь Одеської Південної митниці на запит захисту обвинуваченого ОСОБА_9 від 11.10.2013 року, згідно якого вбачається, що з 13.07.2012 по 01.08.2012 року ОСОБА_9 знаходився на лікарняному. З 10.09.2012 по 01.10.2012 року ОСОБА_9 знаходився у черговій відпустці;

· відповідь Одеської Південної митниці на запит захисту обвинуваченого ОСОБА_9 від 11.10.2013 року, згідно якої вбачається, що з початку серпня 2012 року по 11.10.2013 року ТОВ «Чорноморська Сталь» була надана картка-відмова на розмитнення вантажу від 06.09.2012 року у зв'язку з коригуванням митної вартості з урахуванням рішення про визначення митної вартості від 12.09.2012 року;

· картка відмова у прийнятті митної декларації у митному оформленні випуску та пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення з додатками, відповідно до якої вбачається, про неможливості декларантом ТОВ Чорноморська Сталь» надати до митного посту «Одеса-Вантажний» бухгалтерську документацію на вантаж у зв'язку з заниженням товариством митної вартості на вантаж;

· службові характеризуючі матеріали на начальника митного посту «Одеса-Вантажний» ОСОБА_9 , відповідно до яких, останній працював у митних органах з листопада 1992 року. 04.10.2010 по 01.10.2012 року працював на посаді начальника митного посту «Одеса-Вантажний» Південної митниці, зарекомендував себе з позитивного боку як професійно підготовлений, компетентний, відповідальний керівник. ОСОБА_9 сумлінно ставився до виконання своїх посадових обов'язків та поставлених завдань, був ініціативний, працездатний, вимогливий до себе та підлеглих. Мав добрі організаторські здібності, роботу у підрозділі організував професійно, забезпечував дійовий контроль за виконанням поставлених завдань, у прийнятті рішень був самостійним. Нові завдання сприймав охоче, розумів їх суть та пов'язані з ними проблеми. Швидко орієнтувався у нестандартних ситуаціях. Постійно працював над підвищенням свого професійного рівня, отримані знання уміло застосовував у повсякденній роботі. За діловими якостями характеризується цілеспрямованістю, активністю та наполегливістю у досягненню мети. Мав широкі погляди, умів створювати в колективі сприятливий морально - психологічний клімат. Старанно вивчав митне законодавство та інші документи у митній справі та правильно користувався ними у роботі. По характеру ввічливий, стриманий, толерантний та щирий. З колегами підтримував нормальні стосунки. Критично відносився до недоліків у своїй роботі, з почуттям відповідальності відносився до державної служби. Не допускав дії та вчинки, які б могли зашкодити інтересам державної шкоди чи негативно вплинути на його репутацію як державного службовця. З почуттям відповідальності відносився до державної служби, не допускав дії та вчинки, які б могли дискредитувати його як державного службовця. Виявляв високий рівень культури. У спілкуванні з людьми був ввічливий та коректний. У колективі користувався повагою. Неоднаразово заохочувався з боку керівництва митниці. У роботі дотримувався вимог законів України «Про державну службу». Державну та митну таємницю зберігати міг;

· відповідь Одеської Південної митниці на запит захисту обвинуваченого ОСОБА_9 від 01.11.2012 року, згідно якої, з 13.07.2012 по 06.09.2012 року на митному посту «Одеса-Вантажний» представником ТОВ «Чорноморська Сталь» ОСОБА_20 було подано чотири вантажно-митних декларацій (13.07.2012 року, 23.08.2012, 05.09.2012 та 06.09.2012 року), за однією з яких було відмовлено в митному оформленні;

- відповідь Одеської Південної митниці на запит захисту обвинуваченого ОСОБА_9 від 16.11.2012 року з додатками (службова перевірки Одеської Південної Митниці від 21.08.2012 року), відповідно до якої вбачається, що ТОВ «Чорноморська Сталь» з червня 2011 року по серпень 2012 року оформило: митний пост «Одеса-Вантажний» - 39 декларацій; митний пост «Одеса-Порт» 9 декларацій, а також 27 документів контролю доставки товарів. Крім того, відповідно до висновку службової перевірки Одеської південної митниці, вбачається, що митне оформлення товарів ТОВ «Чорноморська Сталь» від 13.07.2012 року здійснено відповідно до вимог чинного законодавства;

- службовий характеризуючий матеріал Одеської Південної митниці на ОСОБА_10 , відповідно до якого ОСОБА_10 позитивно характеризується за місцем попередньої роботи;

- завірені належним чином копії матеріалів кримінальної справи №0511201100057 щодо отримання хабара заступником директора філіалу ДП «Укрстройекспертиза» в Одеській області ОСОБА_59 грошових коштів в сумі 5000 доларів США від ОСОБА_12 .

Суд дослідивши надані докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, вважає, що обвинувачений ОСОБА_9 підлягає виправданню в інкримінованому йому злочині за відсутністю в його діях складу злочину, із наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні поряд з іншими підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення - час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення, а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення.

Згідно з ч.2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. За положеннями ч. 4 даної статті усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Так, обвинувачення ОСОБА_9 у скоєнні інкримінованого йому злочину орган досудового розслідування обґрунтовує такими головними доказами: заявою ОСОБА_12 від 10.07.2012 року щодо незаконних дій посадових осіб митного посту «Одеса-Вантажний», яка була подана до правоохоронних органів за день до знайомства ОСОБА_12 з начальником митного посту ОСОБА_9 , показаннями свідка ОСОБА_12 , який в своїх свідченнях зазначив, що гроші особисто ОСОБА_9 не передавав, а надав їх вже потім, а саме через місяць, після оформлення митних документів на вантаж ТОВ «Чорноморська Сталь» головному інспектору митного посту ОСОБА_10 , а також відеозаписами, на яких зафіксовано факт розмови ОСОБА_12 та ОСОБА_60 , 02.08.2012 року, факт розмови від 09.08.2012 року між ОСОБА_12 та ОСОБА_10 та факт отримання 13.08.2012 року ОСОБА_10 грошових коштів від ОСОБА_12 .

Разом з тим, вказані докази не можуть бути покладені в основу обвинувачення ОСОБА_9 , виходячи з наступного.

Орган обвинувачення жодним чином, крім показів ОСОБА_12 , не доведений факт зустрічі, розмови та одержання начальником митного поста «Одеса-Вантажний» Південної митниці ОСОБА_9 у свідка ОСОБА_12 грошей за безперешкодне митне оформлення вантажів ТОВ «Чорноморська сталь» та ТОВ «Проспіріті-Південь» та відсутність контролю за повнотою та правильності митного оформлення особовим складом митного поста та нарахування митних платежів і зборів.

Як зазначено у ст. 86 КПК України доказ визнається допустимими, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Обов'язок доведення законності та достовірності доказу покладений на обвинувачення.

Відповідно до ч. 4 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» оперативно-розшукова діяльність повинна ґрунтуватися на принципах законності, дотримання прав і свобод людини, взаємодії з органами управління і населенням.

Будь-яка інформація, здобута оперативним шляхом, навіть при умові легального отримання цієї інформації, повинна бути легалізована у встановлений законодавством спосіб.

Відповідно до ст.8 ч.2 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» негласне проникнення до житла або в інше володіння особи, зняття інформації з каналів зв'язку, контроль за перепискою, телефонними розмовами, телеграфної або іншої кореспонденції, застосування інших технічних засобів отримання інформації проводяться за рішенням суду, прийнятого за поданням керівника відповідного оперативного підрозділу або його заступника.

Згідно пунктів 2,3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 28.03.2008 року «Про деякі питання застосування судами України законодавства при дачі дозволів на тимчасове обмеження окремих конституційних прав і свобод людини під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, дізнання і досудового слідства» тільки за мотивованим рішенням суду можуть бути застосовані такі обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина як застосування інших технічних засобів отримання інформації. Під іншими технічними засобами отримання інформації належить розуміти такі засоби, які дають можливість негласно фіксувати за каналами зв'язку розмови, дії, обстановку.

Однак, в матеріалах кримінального провадження відсутнє рішення суду чи витяг про тимчасове обмеження конституційних прав ОСОБА_9 і ОСОБА_10 шляхом застосування технічних засобів для негласного зняття інформації, що на підставі ст. 8 ч. 2 ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність», та п.п. 2, 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.03.2008 р. № 2 «Про деякі питання застосування судами України законодавства при дачі дозволів на тимчасове обмеження окремих конституційних прав і свобод людини під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, дізнання і досудового слідства», ст. 84 КПК України є підставою для визнання цих доказів, як недопустимими.

Довідка прокурора від 09.08.2012 року щодо перевірки законності заведення оперативно-розшукової справи № 14/12, яку обвинувачення надало суду як доказ, не є протоколом легалізації оперативної інформації.

Відповідно до ст.9 ч.1 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» в кожному випадку наявності підстав для проведення оперативно-розшукової діяльності порушується оперативно-розшукова справа. Тільки при даній умові можливо проведення оперативно-розшукових заходів.

В матеріалах кримінального провадження відсутній документ, який би стверджував про законність проведення оперативно-розшукової справи стосовно ОСОБА_9 , а саме постанова від 25.04.2012 року про заведення ОРС. Також відсутні дані, що вказана ОРС порушена стосовно ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , що також не дає безперечних підстав вважати, що вказана ОРС порушена стосовно обвинувачених.

Крім того, як вбачається з вказаної довідки, вказана ОРС заведена 25.04.2012 року стосовно одного з керівників посту «Одеса-вантажний» Південної митниці та начальника відділу зазначеного митного посту, які вимагають хабара у сумі 3300 доларів США від представника ВАТ «Чорноморська Сталь» за безперешкодне оформлення вантажів на митниці. Натомість, як вбачається з наказу начальника Південної митниці № 847 - К від 06.06.2012 року, ОСОБА_10 переведений з посади старшого інспектора митного поста «Одеса-вантажний» Південної митниці на посаду головного інспектора. Таким чином, вбачається, що посада начальника відділу митного посту «Одеса-Вантажний», стосовно якого заведена ОРС № 12/14, не співпадає з посадою, яку обіймав ОСОБА_10 на час її заведення ОРС.

Крім того, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, свідок ОСОБА_12 вперше звернувся до відділу УКР Департаменту ДСБЕЗ МВС України 11.07.2012 року, натомість, відповідно до вищевказаної довідки, ОРС № 14/12 за фактом вимагання працівниками митного посту хабара у сумі 3300 доларів США від ОСОБА_12 заведена ще 25.04.2012 року. Крім того, постанова апеляційного суду Одеської області щодо фіксації даних про вимагання хабара ОСОБА_9 винесена 06 червня 2012 року.

Аналізуючи викладене вбачається, що ОРС заведена ще за 3 місяці до звернення ОСОБА_12 до органу досудового розслідування, з якого працівникам міліції стало відомо про незаконні дії працівників митниці, а оперативно-розшукові заходи стосовно виявлення та підтвердження незаконних дій посадових осіб митного посту «Одеса-Вантажний» проводились, як найменше, за місяць до отримання інформації та надання до органу досудового розслідування звернення ОСОБА_12 про незаконні дії працівників митного посту «Одеса-Вантажний».

Крім того, як було з'ясовано в судовому засіданні, наданий стороною обвинувачення для огляду цифровий носій у вигляді лазерного диска із записаною на ньому інформацією, є копією, а не оригіналом.

Крім того, відповідно до висновку № 8784/07 криміналістичної експертизи відеозапису від 08.01.2013 року, у відеофонограмах №№1-5 спостерігається неузгодженість звукового супроводу і відеоряду. По копіях не представляється можливим достовірно встановити причини цієї неузгодженості.

Клопотання про перегляд інформації або призначення необхідної експертизи з оригіналом носія від обвинувачення до суду не надходило.

Виходячи з цього, дані фрагменту відеозапису не можуть бути безперечно визнані належним та допустимим доказом у кримінальному провадженні.

Протокол розшукових дій від 18.08.2012 року на думку суду, не є належним доказом достовірності інформації, яка міститься на лазерному диску і не може ним бути.

Крім того, відповідно до вказаного протоколу розшукових дій від 18.08.2012 року органом досудового слідства проведений комплекс оперативно-технічних заходів, в ході яких на одежі ОСОБА_12 були встановлені оперативно-технічні звуко - відео записуючі пристрої, за допомогою яких були зафіксовані зустрічі від 11.07.2012, 02.08.2012, 09.08.2012 та 13.08.2012 року. Однак, як вбачається з показань свідка ОСОБА_12 , вказані пристрої перед відвідуванням ОСОБА_9 були зафіксовані не на одежі, а в сумці, яку ОСОБА_12 тримав при розмові з начальником митного посту ОСОБА_9 перед собою.

Крім того, в судовому засіданні обвинувачення як доказ надало суду лише два протоколи огляду та вручення коштів та протокол огляду місця події. Інші протоколи, зокрема, щодо встановлення у сумку технічних засобів, в якому би були зазначені всі вихідні дані цих засобів та протокол вилучення технічних заходів після виходу з митного посту «Одеса-Вантажний», обвинуваченням суду не надавались.

Таким чином, відсутність вищевказаних протоколів унеможливлює спроби суду усунути протиріччя між даними, які в містяться в протоколі від 18.08.2012 року, на який обвинувачення посилається як на доказ винуватості ОСОБА_9 та даними, які містяться в показаннях свідка ОСОБА_12 , які також мають підтверджувати доводи обвинувачення.

Крім того, обвинуваченням не надано даних щодо дати, місця та обставин повернення ОСОБА_12 технічних пристроїв працівникам міліції. Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 також не міг надати суду вказану інформацію, посилаючись на те, що він не пам'ятає вказані обставини.

Крім того, відповідно до ст. 291 КПК України, обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт має містити такі відомості: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, тощо.

Однак, виходячи з аналізу досліджених судом доказів, вивчивши матеріали кримінального провадження, допитавши усіх осіб, які були заявлені сторонами у кримінальному провадженні, вбачається, що обставини справи, виявлені в суді, не відповідають фактичним обставинам кримінального правопорушення, які прокурор вважав встановленими.

Так, доводи обвинувачення, що ОСОБА_12 , усвідомлюючи, що ОСОБА_9 , будучи службовою особою - начальником митного посту, здійснюючи контроль за повнотою та правильністю митного оформлення особовим складом митного поста міг вплинути на збільшення митних платежів і зборів за переміщення через митний кордон України вантажів, які прямують на адресу ТОВ «Чорноморська сталь» та ТОВ «Проспіріті-Південь» внаслідок, чого митне оформлення буде затягуватись, що негативно вплине на роботу зазначених підприємств, був змушений погодитесь на пропозицію ОСОБА_9 передати хабар в загальній сумі 3000 доларів США, є необґрунтованим. Даний пункт обвинувачення взагалі не підтверджений жодним належним доказом.

Спростовуючи обвинувачення в цій частині суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 МКУ подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Формато-логічний контроль - це автоматизована перевірка правильності заповнення даних митних декларацій та повернення результатів перевірки; перевірка митних декларацій та інших документів на достовірність та законність; здійснення статистичного, валютного контролю, контролю нарахованих митних платежів, контролю правильності застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Контроль співставлення - це автоматизоване порівняння даних, які містяться в митних деклараціях або інших документах, поданих для митного контролю або митного оформлення, з даними, які містяться в електронних копіях митних декларацій та інших документах, що надходять з митних та правоохоронних органів суміжних держав; в уніфікованих електронних дозвільних документах, що надходять з інших державних органів, інших електронних документах, пов'язаних з перевіркою достовірності даних, що перевіряються.

Контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 338 Митного кодексу України передбачені та вказані випадки, коли за письмовим рішенням керівника органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов'язки, може також проводитися огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Таким чином, вбачається, що при наданні документів на оформлення митних документів інформаційний комплекс самостійно без участі та втручання будь-яких осіб, формує перелік митних процедур, які повинен виконати працівник митниці, який прийняв декларацію митного контролю. Огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення за рішенням керівника органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов'язки, можливий лише за умови прийняття вказаного рішення у письмовій формі та за умови порушенням вимог, передбачених ст. 338 МКУ.

Аналізуючи документи щодо здійснення митного оформлення вантажу ТОВ «Чорноморська Сталь» від 13.07.2012 року на митному пості Одеса-Вантажний» Південної митниці та з урахуванням показів свідка ОСОБА_53 (інспектор МП «Одеса-Вантажний») вбачається, що під час оформлення вказаних документів, автоматизованою системою, не було обрано будь-якої форми контролю товару, у тому числі контролю, пов'язаного з необхідністю проведення митного огляду, у зв'язку з чим свідком ОСОБА_53 були перевірені надані документи, та приблизно через 20 хвилин товар був наданий отримувачу. Як зазначала свідок ОСОБА_53 , особисто до неї, ні ОСОБА_9 , ні хто небудь, з митниці не звертався з приводу того, щоб спростити оформлення вантажу.

Таким чином, ураховуючи той факт, що ОСОБА_12 були дотримані вимоги Митного кодексу України при здійсненні митного оформлення вантажу, про що йому було достовірно відомо, начальник митного посту «Одеса-Вантажний» не мав би права та можливості вирішити питання щодо огляду товару, який проходить митне оформлення, так як умовою для вказаної дії є письмове доручення, а надати його ОСОБА_9 не міг так як, по-перше, знаходився на лікарняному, а, по-друге, декларантом були дотримані усі необхідні вимоги чинного законодавства.

Крім того, як уже було вказано, на момент розмитнення вантажів ТОВ «Чорноморська сталь» та ТОВ «Проспіріті-Південь», а саме 13.07.2012 року начальник митного поста «Одеса-Вантажний» Південної митниці ОСОБА_9 знаходився на лікарняному, а тому не міг контролювати або здійснювати нагляд за митним оформленням вантажів ТОВ «Чорноморська сталь» та надавати письмові вказівки щодо необхідності проведення огляду товару.

Як зазначала свідок ОСОБА_53 , особисто до неї, ні ОСОБА_9 , ні хто небудь, з митниці не звертався з приводу того, щоб спростити 13.07.2012 року оформлення вантажу ТОВ «Чорноморська Сталь».

Крім того, доводи обвинувачення про обізнаність ОСОБА_12 про той факт, що ОСОБА_9 міг вплинути на збільшення митних платежів при оформленні митних документів також не тільки не підтверджені матеріалами кримінального провадження, а й спростовуються показаннями, наданими самим свідком ОСОБА_12 , який в судовому засіданні під час свого допиту повідомив, що до13.07.2012 року він на території митного посту «Одеса-вантажний» не здійснював оформлення митних документів. Обвинувачений ОСОБА_9 особисто йому був не знайомий. Коли він працював на інших митницях, у нього ніхто хабара не вимагав.

Крім того, відповідно до висновку криміналістичної експертизи № 8784/07 відео-звукозапису від 08.01.2013 року, вбачається, що начальним митного посту «Одеса-Вантажний» ОСОБА_9 під час бесіди 11.07.2012 та 02.08.2012 року у своєму службовому кабінеті із свідком ОСОБА_12 лише відповідав на його запитання щодо можливості та умов оформлення документів на вказаному митному посту, при цьому не говорив про небезпеку, яка може спіткати ОСОБА_12 у разі його ненадання ОСОБА_61 хабара.

Таким чином, доводи обвинувачення про той факт, що ОСОБА_12 був змушений погодитись на пропозицію ОСОБА_9 передати хабар в загальній сумі 3000 доларів США є необґрунтований та не підтверджений будь-якими доказами.

Крім того, доводи обвинувачення про той факт, що ОСОБА_9 , опасаючись бути викритим працівниками правоохоронних органів в одержанні хабара, повідомив ОСОБА_12 , що грошові кошти в сумі 2200 доларів США він повинен принести після завершення митного оформлення вантажів ТОВ «Чорноморська сталь» та ТОВ «Проспіріті-Південь» в кінці поточного місяця, тобто липня 2012 року, також не знайшли свого підтвердження, ні в ході досудового розслідування, ні в ході судового розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні та спростовуються показаннями обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які не підтвердили факт попередньої домовленості між собою на отримання хабара від свідка ОСОБА_12 . Крім того, свідок ОСОБА_12 , в своїх свідченнях, наданих в судовому засіданні, не зазначив про той факт, що ОСОБА_9 надавав вказівки ОСОБА_10 про отримання від ОСОБА_12 грошових коштів.

Крім того, відповідно до висновку криміналістичної експертизи № 8784/07 відео-звукозапису від 08.01.2013 року, вбачається, що під час зустрічі від 11.07.2012 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_12 , обвинувачений ОСОБА_9 не зазначає будь яку дату надання йому будь-яких грошей. Натомість ОСОБА_12 під час зустрічі від 02.08.2012 року говорить: « Я же за прошлый месяц еще не…… Можно ли это сделать с недели?» Таким чином, під час розмов від 11.07.2012 року та 02.08.2012 року ОСОБА_9 ні дату розмитнення товару, ні дату передачі ОСОБА_12 грошових коштів не знав, як це зазначено в обвинувальному акті.

Крім того, доводи обвинувачення про той факт, що ОСОБА_9 , продовжуючи свої злочинні дії, повідомив ОСОБА_13 про те, що грошові кошти за безперешкодне митне оформлення вантажів та відсутність контролю з його боку за повнотою та правильністю митного оформлення особовим складом митного поста та нарахування митних платежів і зборів він повинен передати головному інспектору митного поста «Одеса-Вантажний» Південної митниці ОСОБА_10 є необґрунтованими та спростовуються показаннями обвинуваченого ОСОБА_9 , який повідомив, що під час розмови з ОСОБА_12 він направляв його до ОСОБА_10 з метою надання останньому інформації щодо кількості вантажу, який планується розмитнити для складання приблизної суми митного платежу для надання щомісячної інформації до Головної Митниці, яку, відповідно до своїх функціональних обов'язків, підготовлював ОСОБА_10 .

Крім того, відповідно до висновку криміналістичної експертизи № 8784/07 відео-звукозапису від 08.01.2013 року вбачається, що під час зустрічі від 02.08.2012 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_12 , обвинувачений ОСОБА_9 вказує на ОСОБА_10 при наступних обставинах. Так ОСОБА_12 говорить: « я же за прошлый месяц еще не…… Можно ли это сделать с недели?» ОСОБА_9 : «Хорошо. Только с Женей. Знаете Женю? Неуров, в низу. Вы подойдете ….Я ему скажу….». Таким чином, з вказаного діалогу між вказаними особами, неможливо зрозуміти висновок, що повинен був зробити, але не зробив ОСОБА_12 для ОСОБА_9 та що він повинен зробити ОСОБА_10 також не зрозуміло.

Вказані обставини не підтверджують доводи обвинувачення про зазначення ОСОБА_9 свідку ОСОБА_12 на обвинуваченого ОСОБА_10 як на особу, якій необхідно передати хабара при цьому вказані обставини не спростовують версію ОСОБА_9 щодо обґрунтованих підстав для необхідності ОСОБА_12 надати ОСОБА_10 необхідної інформації про кількість та вартість вантажу, який ОСОБА_12 планував розмитнювати на території митного посту «Одеса-Вантажний».

Крім того, доводи обвинувачення про те, що ОСОБА_9 мав на свій розсуд розпорядитися грошовими коштами в сумі 2200 доларів США, отриманими в якості хабара від ОСОБА_12 , однак не зміг, оскільки його злочинну діяльність було викрито,- є необґрунтованими та спростовується показаннями ОСОБА_9 , який пояснив, що ніякого відношення до грошових коштів в сумі 2200 доларів США, вилучених працівниками міліції в кабінеті у ОСОБА_10 , не має. Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 також не підтвердив той факт, що грошові кошти, які були знайдені 13.08.2012 року на робочому столі в його кабінеті мали бути ним передані ОСОБА_9 . Крім того, допитаний в якості свідка ОСОБА_12 повідомив, що не пам'ятає про що йшла розмова в кабінеті ОСОБА_10 . Чи обговорювали вони суму хабара, та як вони повинні були розподілені, ОСОБА_12 також пам'ятає.

Крім того, як зазначено у ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України.

Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Так, відповідно до заяви ОСОБА_12 без зазначення автором дати її подання (зареєстрована 07.08.2012 року) до начальника департаменту ДСБЕП МВС України про прийняття мір відповідно до чинного законодавства стосовно начальника митного посту «Одеса-Вантажний» ОСОБА_9 та начальника відділу митного посту «Одеса-Вантажний» ОСОБА_10 за вимагання хабара в розмірі 3000 доларів США вказано, що ОСОБА_15 надав вказівки щодо розмитнення своїм підпорядкованим робітникам для безперешкодного оформлення документів (а.п.5). Однак, допитаний в ході судового засідання свідок ОСОБА_12 спростував вказані дані та пояснив, що ОСОБА_9 в його присутності нікому вказівки щодо розмитнення вантажу «Чорноморська Сталь» не надавав.

Крім того, в судовому засіданні не підтвердилися показання ОСОБА_12 про той факт, що ініціатором зміни місця митного оформлення вантажу ТОВ «Чорноморська Сталь» в липні 2012 року був не він, а директор «Чорноморська Сталь» ОСОБА_41 , який наказав ОСОБА_12 здійснити розмитнення товару на митному пості «Одеса-Вантажний». Так, вказаний факт спростований ОСОБА_62 , який в ході судового розгляду обвинувального акту пояснив суду, що усіма питаннями розмитнення вантажу ТОВ «Чорноморська Сталь» займався особисто брокер ОСОБА_12 , при цьому для ОСОБА_63 було байдуже, де брокер буде розмитнювати товар. Вказівки, щодо змінення місця розмитнення вантажу в липні 2012 року ОСОБА_64 свідку ОСОБА_12 не надавав.

Крім того, в ході судового розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні не підтвердилися показання ОСОБА_12 про той факт, що після звернення ним до правохоронних органів на митниці йому були штучно створені обставини, у зв'язку з чим він не міг більше оформлювати вантаж на МП «Одеса-Вантажний» спростовуються матеріалами кримінального провадження та показаннями свідка ОСОБА_65 .

Так, під час надання 06.09.2012 року ОСОБА_12 документів на митне оформлення вантажу ТОВ «Чорноморська Сталь» до митного посту «Одеса-Вантажний», декларантом ТОВ була занижена митна вартість товару, у зв'язку з чим була проведена службова перевірка, і була видана первісна відмова, потім гарантійний лист, після чого була здійснена повна відмова. Під час оформлення вказаних документів ОСОБА_12 працівниками митниці було запропоновано надати відповідну експертизу та розрахунки, бухгалтерські документи, згідно яких митна вартість у даному випадку від 06.09.2012 року була заявлена вже нижче ніж від суми, яка була заявлена 12.07.2012 року. Однак ОСОБА_12 на вимоги експерта вказав, що станом на 12.09.2012 року, він як декларант ТОВ «Чорноморська Сталь» не може надати виписку з бухгалтерської документації. Таким чином, відмова від оформлення документів 12.09.2012 року на митне оформлення вантажу ТОВ «Чорноморська Сталь» була здійснена працівниками митного посту «Одеса-Вантажний» у зв'язку з наданням ОСОБА_12 до митного посту документів в яких були надані дані, які свідчили про неправомірність заниження митної вартості на вантаж ТОВ «Чорноморська Сталь».

Як вбачається із показань свідка ОСОБА_54 (головний інспектор), відмова була обумовлена тим, що ОСОБА_12 не надані усі документи, вимоги щодо їх надання не виконувалися, у зв'язку з чим, була виписана картка-відмова. Будь яких вказівок, щодо оформлення вказаного вантажу їй ніхто не надавав. Вказівок, щодо перешкоджання ТОВ «Чорноморська Сталь» в митному оформленні вантажів їй також ніхто не надавав.

Крім того, доводи свідка ОСОБА_12 про той факт, що про вимагання хабара обвинуваченим ОСОБА_9 йому стало відомо з розмови брокерів та інспекторів (анкетні дані яких він не пам'ятає) є неогрунтованим та сумнівним. Адже ОСОБА_12 в судовому засіданні не зміг вказати на жодну конкретну особу, від якої йому стало відомо про неможливість оформлення митних документів на вантаж без надання грошових коштів у формі хабара працівникам митного посту «Одеса-Вантажний» тобто на особу якій він настільки довіряв, що навіть не намагався будь-яким чином перевірити її інформацію шляхом допиту колег-брокерів анкетні дані яких йому відомі чи то під час спілкування особисто з посадовими особами митного посту, які начебто вимагали хабара за оформлення митних товарів. Не перевірив інформацію невідомої особи щодо незаконних дій працівниками митниці свідок ОСОБА_12 навіть шляхом допиту директора ТОВ «Олта», який до серпня 2012 року неодноразово за вказівкою ОСОБА_12 оформлював вантаж на митному пості «Одеса-Вантажний». Натомість, як слідує з показань ОСОБА_12 , отримавши інформацію щодо незаконних дій працівників митниці, ОСОБА_12 одразу звернувся з заявою до начальника відділу УОР департаменту ГСБЕП МВС України щодо незаконних дій керівництва митного посту «Одеса-Вантажний». На питання учасників процесу щодо підстав звернення з заявою саме до департаменту, розташованого на території аеропорту м. Одеси, який навіть територіально не відноситься до митного посту «Одеса-Вантажний», свідок ОСОБА_12 пояснив це звичайним збігом обставин.

Крім того, аналізуючи матеріали кримінального провадження, вбачається що попереднє повідомлення про розмитнення товару ТОВ «Чорноморська Сталь» в особі ТОВ «Олта» до митного посту «Одеса-Вантажний» надало 11.07.2012 року. Натомість заява ОСОБА_12 до начальника відділу УОР Департаменту ГСБЕП МВС України щодо незаконних дій керівництва митного посту «Одеса-Вантажний» зареєстрована 10.07.2012 року, тобто за один день до початку оформлення ТОВ «Олта» митних документів вантажу «Чорноморська Сталь».

Крім того, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ТОВ «Олта» станом на 11.07.2012 року на території митного посту «Одеса-Вантажний» безперешкодно, без надання хабара керівництву митниці, призводила оформлення документів на розмитнення багажу ТОВ «Чорноморська Сталь» 15 разів, натомість, як свідок ОСОБА_12 жодного разу не оформлював вантаж на вказаному митному пості.

Таким чином вбачається, що станом на 10.07.2012 рік, ОСОБА_12 жодного разу не оформлював вантаж «Чорноморська Сталь» на митному пості «Одеса-Вантажний», не зустрічався з начальником митного посту ОСОБА_9 та, навіть ще не надавши до митного посту попереднє замовлення на оформлення вантажу, звернувся з заявою до правоохоронних органів щодо вимагання хабара керівництвом митного посту.

Підстави для необхідності здійснити вказані дії, ані свідком ОСОБА_12 , ані обвинуваченням доведено не було.

Крім того, суд зазначає той факт, що в ході судового розгляду обвинувального акту у кримінальному проваджені за обвинуваченням ОСОБА_9 та ОСОБА_10 останні у своїх показаннях стверджували щодо провокації злочину свідком ОСОБА_12 та працівниками правоохоронних органів так як обвинуваченням та свідком ОСОБА_12 не наведено обґрунтованих підстав, які б підтверджували об'єктивність тієї обставин, що дійсно мала будь-яка необхідність втручання ОСОБА_12 в оформленні документів на вантаж «Чорноморська Сталь».

Факт безперешкодного оформлення вантажу ТОВ «Чорноморська Сталь» до серпня 2012 року підтверджено директором ТОВ «Чорноморська Сталь» ОСОБА_62 , який повідомив, що інших випадків вимагання хабарів він не пам'ятає. Особисто він свідку ОСОБА_12 ніколи не давав гроші на надання хабара працівникам митниці. Проблем з розмитненням вантажу раніше ніяких не було. Крім того, факт безперешкодного оформлення документів на митному посту «Одеса-Вантажний» також підтвердила допитана в якості свідка директор ТОВ «АВН Груп» ОСОБА_56 , яка повідомила, що на протязі 2012 року вона неодноразово призводила розмитнення вантажу через митний пост «Одеса-Вантажний, однак жодного разу ніхто з керівництва митниці хабарів у неї не вимагав.

Адже, як вже раніше було вже вказано, ТОВ «Олта» неодноразово безперешкодно оформлювала вантаж на митному посту «Одеса-Вантажний», крім того саме вказана фірма 11.07.2012 року надала до митного посту попереднє замовлення на оформлення вантажу ТОВ «Чорноморська Сталь». Натомість ОСОБА_12 того ж дня, вже маючи при собі аудіо-відео технічні засоби, зустрічається з ОСОБА_9 де інформує останнього про перебування в процесі оформлення документів на вантаж ТОВ «Чорноморська Сталь».

Крім того, як вбачається з вхідного штампу, заява ОСОБА_12 , адресована на ім'я начальника департаменту ДСБЕЗ МВС України була зареєстрована 07.08.2012 року та прийнята на особистому прийомі. Відповідно до адресних даних юридична адреса департаменту ДСБЕЗ МВС України являється: м. Київ, вул. Академіка Богомольца, 10. Натомість, допитаний в ході судового розслідування свідок ОСОБА_12 заперечив той факт, що він їздив до міста Києва для надання заяви стосовно вимагання хабара начальником митного посту «Одеса-Вантажний» ОСОБА_9 . Обвинуваченням будь які дані, або будь-які документи, які б усунули вказані протиріччя, надані не були.

В судовому засіданні обвинувачення як доказ надало до суду лише два протоколи огляду та вручення грошових коштів. Інші протоколи в матеріалах кримінального провадження відсутні.

Так, в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснив, що, гроші до міліції він приніс в кінці липня. На початку серпня працівники міліції в присутності понятих йому надали гроші, з якими він пішов до ОСОБА_9 , а потім до ОСОБА_10 . Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, остання зустріч між ОСОБА_9 та ОСОБА_12 відбулася 02.08.2012 року, перша зустріч між обвинуваченим ОСОБА_10 та ОСОБА_12 відбулася 09.08.2012 року. Перша заява ОСОБА_12 про надання грошових коштів для використання у сумі 1100 доларів США датована 09.08.2012 року.

Таким чином, в матеріалах кримінального провадження повинен бути протокол надання ОСОБА_12 грошей, датований липнем 2012 року; відсутній протокол огляду та надання ОСОБА_12 грошових коштів від 02.08.2012 року; відсутній протокол отримання грошових коштів від ОСОБА_12 від 02.08.2012 року, адже у разі не існування вказаних документів, як виходить з показань ОСОБА_12 , він з 02.08.2012 року по 09.08.2012 року, тобто на протязі майже тижня пересувався у своїх справах з грошовими коштами, які були помічені в присутності понятих та надані йому для надання в якості хабара працівникам митної служби.

Крім того, доводи свідка ОСОБА_12 про той факт що 29.09.2012 року він зустрівся з ОСОБА_9 при проведенні очної ставки і той йому заявив, що його чекають неприємності, не знайшли свого підтвердження як в ході досудового, так і судового слідства. Крім того, появу заяви взяткодавача про погрози з боку начальника митного посту «Одеса-вантажний» ОСОБА_9 в апеляційному суді Одеської області від 09.10.2012 року при винесенні рішення про зміну запобіжного заходу ОСОБА_9 , також не знайшла свого підтвердження.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до копій матеріалів кримінального № 0511201100057, наданих стороною захисту обвинуваченого ОСОБА_9 , встановлено, що ОСОБА_20 , який у даному кримінальному провадженні має статус свідка, який вимушений був погодитись на умови ОСОБА_9 щодо розмитнення вантажу ТОВ «Чорноморська Сталь» та передати для нього через обвинуваченого ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 3300 доларів США, в 2011 році вже приймав участь в якості потерпілого, а в подальшому в якості свідка в рамках розслідування кримінальної справи щодо надання ним заступнику директора філіалу ДП «Укрдержбудекспертиза» в Одеській області ОСОБА_66 хабара в сумі 5000 доларів США.

Крім того, працівники міліції, які проводили оперативні заходи, в тому числі за участі ОСОБА_12 як у кримінальній справі № 0511201100057, так і у кримінальному провадженні № 42012170000000006 були ОСОБА_26 , Хмелевий, ОСОБА_28 .

Таким чином, суд критично відноситься до показань свідка ОСОБА_67 , який вказав, що працівники міліції ОСОБА_26 , ОСОБА_32 , ОСОБА_28 йому не знайомі, про те що він забув, що приймав участь в якості хабародавця в рамках розслідування іншої кримінальної справи, а також той факт, що про допомогу стосовно незаконних дій працівників митного посту «Одеса-вантажний» він випадково звернувся саме до працівників правоохоронних органів, які начебто були йому невідомі, однак супроводжували кримінальне розслідування у попередній справі, в якій ОСОБА_12 також виступав в ролі хабародавця.

Аналізуючи викладене, вбачається, що вищевказані докази не відповідають фактичним даним викладених у обвинувальному акті у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_9 . Крім того матеріали кримінального провадження мають протилежні відомості щодо обставин справи та не містять в собі усі необхідні документи. Крім того показання свідків не тільки не підтверджують провину ОСОБА_9 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а навпаки спростовують її.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження та допиту свідків, перша зустріч щодо умов розмитнення вантажу ТОВ «Чорноморська Сталь» між ОСОБА_12 та ОСОБА_9 відбулася 11.07.2012 року, тоді як оперативно-розшукова справа № 14/12 заведена 25.04.2012 року стосовно одного з керівників відділу посту «Одеса-Вантажний» Південної митниці та начальника відділу зазначеного митного посту, які вимагають хабара у сумі 3300 доларів США від представника ВАТ «Чорноморська Сталь» за безперешкодне оформлення вантажів на митниці. Тобто, якщо розуміти що ОРС №14/12 порушена стосовно ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в квітні 2012 року, тоді вбачається, що працівники правоохоронних органів майже за 3 місяці наперед знали про те, що ОСОБА_9 в липні 2012 року буде вимагати хабара від ОСОБА_12 в сумі 3300 доларів США.

Крім того, органом досудового розслідування встановлено, що в липні 2012 року у невстановлений час, у невстановленому місці, у невстановленої особи ОСОБА_12 отримав інформацію про незаконні дії працівників митного посту «Одеса-Вантажний», на якому свідок жодного разу не оформляв документи на розмитнення товару. Після чого, 10.07.2012 року, ОСОБА_12 , не бувши особисто знайомим з начальником митного посту ОСОБА_9 , не маючи з ним будь-якої розмови щодо умов розмитнення вантажу, не маючи на вказаному митному посту товару на розмитнення, та не надавши ще до митного посту попереднє замовлення на оформлення вантажу, звернувся з заявою без зазначення дати її складання до УОР департамента ГСБЕП МВС України щодо вимагання хабара керівництвом митного посту. Працівники міліції, наступного ж дня у відсутності понятих та без складання протоколу надали ОСОБА_12 оперативно-технічні звуко - відео записуючі пристрої, які, як вбачається зі слів ОСОБА_12 , були встановлені в сумці, яку він носив з собою, а відповідно до протоколу розшукових дій від 18.08.2012 року, вказані пристрої були зафіксовані на одежі свідка, з якими ОСОБА_12 пішов до ОСОБА_9 домовлятися про умови розмитнення товару, хоча у цей час фірма «Олта», яка неодноразово розмитнювала вантаж ТОВ «Чорноморська Сталь» на митному посту «Одеса-Вантажний», в якості декларанта вже подала відповідні документи до митниці.

13.07.2012 року ОСОБА_12 без будь яких перешкод, оформлює документи на розмитнення вантажу ТОВ «Чорноморська Сталь». ОСОБА_9 на той час знаходився на лікарняному.

02.08.2012 року ОСОБА_12 з технічними пристроями знов прийшов до ОСОБА_9 , де між ними знов відбувалась розмова з питань розмитнення вантажу. В ході розмови, як вбачається з показань ОСОБА_9 , він направив ОСОБА_12 до ОСОБА_10 для надання необхідної інформації щодо обсягу та вартості вантажу, який планувався розмитнюватися на митному посту «Одеса-Вантажний», тоді як вбачається з показань ОСОБА_12 , обвинувачений йому наказав надати ОСОБА_10 хабара в сумі 3300 доларів США. Докази, які б підтверджували чи спростовували версію свідка, обвинуваченням не надані. Переглянутий в судовому засіданні відеозапис від 02.08.2012 року не несе в собі ґрунтовної інформації щодо змісту розмови між ОСОБА_12 та ОСОБА_9 , яка б підтверджувала факт вимагання ОСОБА_9 грошових коштів, а містить лише не закінченні вислови та слова.

09.08.2012 року ОСОБА_12 , з технічними пристроями, прийшов до ОСОБА_10 , де, як вбачається зі слів свідка, він передав ОСОБА_10 хабара в розмірі 1100 доларів США за безперешкодне митне оформлення вантажів ТОВ «Чорноморська сталь» та ТОВ «Проспіріті-Південь» та відсутність контролю за повнотою та правильністю митного оформлення особовим складом митного поста та нарахування митних платежів і зборів. Вказана сума призначалась особисто ОСОБА_10 , при цьому ОСОБА_12 повідомив, що грошові кошти в сумі 2200 доларів США, які необхідно передати ОСОБА_9 він принесе наступного разу. Однак, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, вказані грошові кошти в сумі 1100 доларів США органом досудового розслідування не встановлені, незважаючи на те, що по матеріалам кримінального провадження ця дія здійснювалася під контролем правоохоронних органів. Свідчення ОСОБА_12 про надання хабара ОСОБА_10 , який виступав в ролі пособника в отриманні хабара від ОСОБА_12 , частину якої він повинен був передати ОСОБА_9 , не підтверджені жодним доказом, у тому числі переглянутим в ході судового засідання відеозаписом від 09.08.2012 року. Таким чином, обвинуваченням не надано доказів того факту, що ОСОБА_9 отримав чи мав отримати чи від ОСОБА_12 , чи від ОСОБА_10 , грошові кошти в сумі 1100 доларів США, незважаючи на вказане, дії ОСОБА_9 за вказаним епізодом кваліфікуються за ознаками закінченого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Так, сума хабара, яка інкримінується ОСОБА_9 сягає 3300 доларів США, тобто усі грошові кошти, які ОСОБА_12 , як слідує з його слів, передав ОСОБА_10 як для нього самого, так і для ОСОБА_9 .

Крім того, 13.08.2012 року ОСОБА_12 із застосуванням вищевказаних технічних пристроїв знов прийшов до робочого кабінету ОСОБА_10 , де передав особисто в руки останньому грошові кошти в сумі 2200 доларів США. для «начебто» подальшої передачі їх ОСОБА_9 . Факт передачі грошових коштів ОСОБА_10 підтверджено показаннями ОСОБА_12 та відеозаписами від 13.08.2012 року, переглянутими в ході судового розгляду кримінального провадження при цьому факт передачі грошових коштів обвинуваченому ОСОБА_9 не підтверджено жодним свідком, документом чи відеозаписом.

Таким чином, обвинувачення не може ґрунтуватись лише на показаннях ОСОБА_12 , які в своїй більшості є суперечливими, нелогічними та не узгоджуються з іншими доказами по справі, а, навпаки, спростовуються ними. Будь-яких інших об'єктивних даних, які підтверджували б факт отримання ОСОБА_9 хабара, немає. Сумніви щодо доведеності обвинувачення усунути неможливо, а тому суд тлумачить їх на користь обвинуваченого.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України виправдовувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено вину обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

Оскільки достатні докази для доведення винуватості ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, не встановлені, судом вичерпані всі можливості їх отримати, обвинувачений має бути виправданий на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України,- у зв'язку з недоведеністю його вини у вчиненні вказаного злочину.

Крім того, органом досудового розслідування до кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України притягується головний інспектор митного поста «Одеса- Вантажний» Південної митниці ОСОБА_10 .

Так, відповідно до обвинувального акту у кримінальному провадженні ОСОБА_10 , знаходячись в своєму службовому кабінеті № 224, за адресою: м. Одеса, вул. Новомосковська дорога, 23, виконуючи роль пособника та реалізуючи спільний з ОСОБА_9 злочинний намір, одержав від ОСОБА_12 грошові кошти в сумі 1100 доларів США, що складало на той момент, згідно офіційного курсу Національного банку України 8792 гривни 03 копійки, за безперешкодне митне оформлення вантажів ТОВ «Чорноморська сталь» та ТОВ «Проспіріті-Південь» та відсутність контролю за повнотою та правильністю митного оформлення особовим складом митного поста та нарахування митних платежів і зборів. При цьому, ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_10 , що суму 2200 доларів США, що залишилася, для ОСОБА_9 він принесе через декілька днів. Згодом грошовими коштами в сумі 1100 доларів США, отриманими в якості хабара від ОСОБА_12 , головний інспектор митного поста «Одеса- Вантажний» Південної митниці ОСОБА_10 розпорядився на свій власний розсуд.

Органом досудового слідства дії ОСОБА_10 кваліфіковані за ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України за ознаками: пособництво в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, в будь-якому вигляді хабара у значному розмірі за невиконання в інтересах того, хто дає хабара, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.

Так, обвинувачення ОСОБА_10 орган досудового розслідування обґрунтовує такими доказами: показаннями свідка ОСОБА_12 , який підтвердив факт передачі ОСОБА_10 хабара за безперешкодне митне оформлення вантажів ТОВ «Чорноморська сталь» та ТОВ «Проспіріті-Південь» та відсутність контролю за повнотою та правильністю митного оформлення особовим складом митного поста та нарахування митних платежів і зборів; вирішення якого не входило до функціональних обов'язків обвинуваченого ОСОБА_10 , протоколом огляду та вручення грошових коштів від 09.08.2012, які в подальшому не були вилучені у ОСОБА_10 та відеозаписом, на якому зафіксовано факт зустрічі, однак не містить в собі інформацію щодо отримання ОСОБА_10 від ОСОБА_12 грошових коштів.

В судовому засіданні допитаний в якості свідка ОСОБА_12 пояснив, що 09.08.2012 року він за вказівкою ОСОБА_9 , підійшовши до обвинуваченого ОСОБА_10 , повідомив останньому про розмову з ОСОБА_9 і пояснив, що сума виплати з дозволу ОСОБА_9 менша, після чого передав ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 1100 доларів США особисто в руки, які ОСОБА_10 поклав або на папери, розташовані на робочому столі, або у стіл. Обвинувачений ОСОБА_10 взяв вказані гроші і був з усім згоден. Про що ще йшла розмова в кабінеті ОСОБА_10 , свідок ОСОБА_12 не пам'ятає, чи обговорювали вони суму хабара, та як гроші повинні були розподілені, про що ОСОБА_12 також пам'ятає. Чи був ОСОБА_10 здивований при отриманні грошей, ОСОБА_12 не пам'ятає. Грошові кошти ОСОБА_10 у ОСОБА_12 не вимагав.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 свою вину в отриманні хабара від ОСОБА_12 заперечив, повідомивши, що вважає обставини справи провокацією з боку працівників міліції та свідка ОСОБА_12 . Як зазначив ОСОБА_10 , будь-які грошові кошти від ОСОБА_12 він до 13.08.2012 року не отримував.

Аналізуючи обвинувачення, яке було інкриміноване органом досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_10 за фактом отримання хабара обвинуваченим ОСОБА_10 в сумі в сумі 1100 доларів США, суд дійшов до висновку про те, що пред'явлене обвинуваченому ОСОБА_10 обвинувачення за ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України не доведено і він підлягає виправданню за недоведеністю участі обвинуваченого ОСОБА_10 у вчиненні цього злочину.

Відповідно до вимог ст. 22 КПК України прокурор, слідчий, особа, яка проводить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного й об'єктивного дослідження обставин справи, виявити, як ті обставини справи, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого.

Згідно зі ст. 64 КПК України, при провадженні досудового розслідування, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину, також характер і розмір шкоди, завданої злочином).

Проте, вказані вимоги кримінально-процесуального закону під час досудового розслідування, що стосуються епізоду одержання ОСОБА_10 хабара 09.08.2012 року в сумі 1100 доларів США, не виконані. За встановлених досудовим слідством фактичних обставин, висновок обвинувачення про доведеність винуватості ОСОБА_10 в отриманні хабара 09.08.2012 року в сумі 1100 США, матеріалами справи не доведений.

Так, в ході досудового розслідування предмет хабара 1100 доларів США не встановлений, незважаючи на те, що по матеріалам кримінального провадження ця дія здійснювалася під контролем правоохоронних органів.

Крім того, органом досудового розслідування не встановлений час та місце вступу ОСОБА_10 у злочинну змову з ОСОБА_9 , який відвів ОСОБА_10 роль пособника в отриманні від митного брокера ТОВ «Чорноморська сталь» ОСОБА_12 в якості хабара грошових коштів за безперешкодне оформлення вантажів ТОВ «Чорноморська сталь» та ТОВ «Проспіріті-Південь» та відсутність контролю за повнотою та правильністю митного оформлення особовим складом митного поста та нарахування митних платежів і зборів. Так, даний факт не підтверджений ні свідком ОСОБА_12 , ні обвинуваченими ОСОБА_10 та ОСОБА_9 . Так, свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні, пояснив, що, зайшовши 09.08.2012 року до кабінета ОСОБА_10 , свідок ОСОБА_12 передав свою розмову з ОСОБА_9 і пояснив, що сума виплати з дозволу ОСОБА_9 менша, після чого передав грошові кошти в сумі 1100 доларів США особисто в руки ОСОБА_10 . Таким чином, вбачається, що ОСОБА_10 до моменту розмови з ОСОБА_12 не володів ситуацією щодо мети отримання грошових від ОСОБА_12 , їх суми, що неможливо було б при наявності обізнаності та змови між обвинуваченим ОСОБА_10 та ОСОБА_9 на скоєння злочину.

Крім того, відповідно до висновку № 8784/07 криміналістичної експертизи відео-звукозапису від 08.01.2013 року, факт передачі та отримання ОСОБА_10 будь-яких грошових коштів 09.08.2012 року на відеозаписі відсутній. Розмова, яка сталася між ОСОБА_10 та ОСОБА_12 має незрозумілий зміст, питання та репліки опонентів мають незакінчених характер, які можуть бути трактовані та роз'яснені сторонами на свій розсуд. Крім того, допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 , категорично заперечив факт отримання 09.08.2012 року в якості хабара грошових коштів в сумі 1100 доларів США від ОСОБА_12 , пояснюючи, що дійсно у вказаний день між ними відбувалася розмова, в ході якої вони обговорювали питання плану обсягів вантажів (прогноз митних платежів). Крім того, ОСОБА_10 не підтвердив та заперечив факт попередньої домовленості між ним та начальником митного посту «Одеса-Вантажний» Південної митниці ОСОБА_9 на отримання 09.08.2012 року грошових коштів у вигляді хабара в сумі 1100 доларів США від свідка ОСОБА_12 , в якій він повинен був виступати в якості пособника. Крім того, факт попередньої змови на отримання ОСОБА_10 09.08.2012 року від ОСОБА_12 грошових коштів в якості хабара в сумі 1100 доларів США не підтвердив і начальник митного посту «Одеса-Вантажний» Південної митниці ОСОБА_9 , який пояснив, що вантаж ТОВ «Чорноморська Сталь», декларантом якого виступав ОСОБА_12 , станом на 09.08.2012 року вже був розмитнений, крім того, а ні ОСОБА_9 , а ні інспектор ОСОБА_10 не міг впливати на процес оформлення документів на розмитнення товарів, у зв'язку з невідповідністю вказаних дій з функціональними обов'язками, передбаченими у їх посадових інструкціях.

Крім того, 09.09.2014 року додатково допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_39 пояснив, що в день залучення працівниками міліції його в якості понятого з ним знаходились з ОСОБА_68 , ОСОБА_69 та ОСОБА_70 . Після чого, вони вчотирьох знаходилися в кабінеті де проводилася помітка грошей в сумі 2200 доларів США. Після чого, вони з ОСОБА_68 поїхали з працівниками міліції на одній машині до митного посту. В подальшому ОСОБА_69 та ОСОБА_71 він не бачив. Таким чином, вбачається, що 13.08.2012 року, під час помітки грошових коштів в сумі 2200 доларів США , окрім ОСОБА_72 та ОСОБА_22 органом досудового слідства були залучені в якості понятих також ОСОБА_69 та ОСОБА_73 , які, як вбачається зі слів ОСОБА_72 , були присутні при помітці грошових коштів для подальшої передачі свідку ОСОБА_12 . Однак вказаний факт не зафіксований в протоколі помітки грошових коштів від 13.08.2012 року.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_69 та ОСОБА_73 вказали, що в 2012 році вони лише раз приймали участь в якості понятих при позначці грошових коштів у відділку міліції, розташованому на території аеропорту м. Одеси. Відповідно до матеріалів кримінального провадження, свідки ОСОБА_69 та ОСОБА_73 приймали участь по даному кримінальному провадженні в якості понятих 09.08.2012 року при позначці грошових коштів в сумі 1100 доларів США.

Вказані розбіжності обвинуваченням не усунуті, доводи обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_9 щодо не проведення працівниками міліції 09.08.2012 року слідчої дії у вигляді помітки грошових коштів в сумі 1100 доларів США в присутності понятих ОСОБА_69 та ОСОБА_71 , не спростовані.

Крім того, суд критично відноситься до показань свідків ОСОБА_69 та ОСОБА_71 , щодо їх участі в якості понятих від 09.08.2012 року. Так, будучи допитаним в суді, свідок ОСОБА_74 пояснив, що він прогулювався по парку біля аеропорту разом зі своєю знайомою ОСОБА_75 . Їх запросили прийняти участь в помітці грошей для дачі хабара, однак кому і за що - не пам'ятає. Було це не зимою, однак вони були в куртках. Допитана в якості свідка ОСОБА_25 підтвердила факт її участі в якості понятої, при цьому зазначила, що не пам'ятає в який період року це відбувалося, однак у той день вона була одягнена в теплу одежу, чи то кофту, чи то светр. Однак, відповідно до відповіді ОСОБА_76 та ОСОБА_77 морів 09.08.2012 року в м. Одесі, тобто у день прийняття участі в якості понятих ОСОБА_25 та ОСОБА_78 , середньоденна температура повітря становила +30,2 градуси, при якій людина навряд чи вдягається в теплу одежу.

Крім того, в ході судового засідання були спростовані показання свідків ОСОБА_25 та ОСОБА_79 про те, що з понятими ОСОБА_21 та ОСОБА_68 вони не знайомі. Так, допитаний в якості свідка ОСОБА_21 пояснив, що з ОСОБА_68 , ОСОБА_69 та ОСОБА_80 , він знайом з дитинства, так як усі вони виросли в с. Прилиманське Овідіопольського району Одеської області, де і продовжують усі проживати. З ОСОБА_81 та ОСОБА_80 він товаришує біля 5-6 років. Крім того, в судовому засіданні захисником обвинуваченого надано роздруківки з соціальних мереж, які підтверджують знайомство між собою понятими ОСОБА_81 , ОСОБА_19 , ОСОБА_36 та Оглезнева.

Аналізуючи викладене, вбачається, що факт отримання ОСОБА_10 хабара 09.08.2012 року в сумі 1100 доларів США, під час якого ОСОБА_10 виступав в ролі пособника, обвинуваченням ґрунтується лише на показаннях свідка ОСОБА_12 і не підтверджений жодним іншим доказом, у тому числі висновком № 8784/07 криміналістичної експертизи відео-звукозапису від 08.01.2013 року та відеозаписом від 09.08.2012 року, переглянутим судом в судовому засіданні.

Таким чином, як під час досудового розслідування, так і в ході судового розгляду обвинувального акту в даному кримінальному провадженні не здобуто інших доказів, які підтверджують вину обвинуваченого ОСОБА_10 в пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України за епізодом отримання 09.08.2012 року ОСОБА_10 в якості пособника хабара від ОСОБА_12 в сумі 1100 доларів США.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», суд при розгляді кримінальних справ має суворо додержуватись закріплений у ч. 1 ст. 62 Конституції принцип презумпції невинуватості, згідно з яким, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. При цьому неприпустимо покладати на обвинуваченого (підсудного) обов'язки доведення своєї невинуватості.

Суд не має підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_10 вчиняв дії щодо виконання ролі підсобника в отриманні 09.08.2012 року хабара від ОСОБА_12 в сумі 1100 доларів США, оскільки такі дії не доведені в ході судового слідства.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне виправдати ОСОБА_10 за фактом отримання 09.08.2012 року в якості пособника хабара від ОСОБА_12 в сумі 1100 доларів США.

Крім того, органом досудового розслідування ОСОБА_10 обвинувачується в тому, що він, виконуючи роль пособника, 13.08.2012 року отримав грошові кошти в якості хабара в сумі 2200 доларів США, що складало на той момент згідно офіційного курсу Національного банку України 17584 гривни 60 копійок, за безперешкодне митне оформлення вантажів ТОВ «Чорноморська сталь» та ТОВ «Проспіріті-Південь» та відсутність контролю за повнотою та правильністю митного оформлення особовим складом митного поста та нарахування митних платежів і зборів. Вказані грошові кошти ОСОБА_10 , виконуючи роль пособника, повинен був передати ОСОБА_9 . Проте розпорядитися на свій розсуд грошовими коштами в сумі 2200 доларів США, отриманими в якості хабара від ОСОБА_12 , начальник митного поста «Одеса-Вантажний» Південної митниці ОСОБА_9 та головний інспектор митного поста «Одеса-Вантажний» Південної митниці ОСОБА_10 не змогли, оскільки їх злочинну діяльність було викрито.

Відповідно до обвинувального акту, наданого обвинуваченням, в судовому засіданні дії ОСОБА_10 за даним епізодом, кваліфіковані за ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України. Диспозиція ч. 2 ст. 27 КК України передбачає відповідальність особи за скоєння злочину, який вона скоїла, маючи статус виконавця. Виконавцем згідно вказаної статті є особа, яка у співучасті з іншими суб'єктами злочину, безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, що відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за скоєне, вчинила злочин, передбачений КК України.

Однак, кваліфікуючи ознаки ст. 27 КК України в обвинувальному акті стосовно ОСОБА_9 та ОСОБА_10 обвинуваченням вказані такі, як: пособництво в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, в будь-якому вигляді хабара у значному розмірі за невиконання в інтересах того, хто дає хабара, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища. Однак, відповідно до Кримінального кодексу України, вид співучасті, який містить ознаки «пособництво» відповідає диспозиції ч. 5 ст. 27 КК України.

Таким чином, обвинуваченням в обвинувальному акті, наданому до суду стосовно ОСОБА_9 та ОСОБА_10 невірно вказано частину статті 27 КК України, відповідно до якої ОСОБА_10 , на думку органу досудового розслідування, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України.

Крім того, приймаючи до уваги показання обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , свідків: ОСОБА_12 , ОСОБА_82 , ОСОБА_54 , ОСОБА_53 , ОСОБА_48 , ОСОБА_83 , ОСОБА_14 , ОСОБА_84 , ОСОБА_25 , ОСОБА_21 , вивчивши матеріали кримінального провадження суд приходить до висновку, що кваліфікація вчиненого ОСОБА_85 діяння ні за ч. 2 ст. 27 ні за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, яка визначена досудовим слідством, не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження і спростовується дослідженими доказами.

Так, орган досудового розслідування, обвинувачуючи ОСОБА_10 за ч.2 ст. 27, ч.3 ст. 368 КК України, вказав, що ОСОБА_10 , виконуючи роль пособника, 13.08.2012 року умисно отримав від ОСОБА_12 2200 доларів США за безперешкодне митне оформлення вантажів ТОВ «Чорноморська сталь» та ТОВ «Проспіріті-Південь» та відсутність контролю за повнотою та правильністю митного оформлення особовим складом митного поста та нарахування митних платежів і зборів. При цьому обвинувачення визнало, що ОСОБА_12 , бажаючи здійснити безперешкодне оформлення вантажів на митному посту «Одеса- Вантажний» Південної митниці, вирішив дати хабара і викрити посадових осіб ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в його отриманні. Перед дачею хабара ОСОБА_12 звернувся до відділу УОР департамента ГСБЕП МВС України із заявою про вимагання у нього хабара.

Такі встановлені обвинуваченням обставини не давали підстав для кваліфікації дій ОСОБА_10 , а саме: пособництво в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, в будь-якому вигляді хабара у значному розмірі за невиконання в інтересах того, хто дає хабара, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.

Відповідно до ч. 5 ст. 27 КПК України пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети, або іншим чином сприяти приховуванню злочину.

Відповідно до ст. 368 КК України, об'єктивна сторона цього злочину являє собою прийняття службовою особою від іншої особи в будь-якому вигляді забара за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає хабара. чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 26.04.2002 року «Про судову практику у справах про хабарництво», відповідальність за одержання хабара настає лише за умови, що службова особа одержала його за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням

наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або таких, які вона не уповноважена була вчинювати, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу.

Так, відповідно до кваліфікуючих ознак ч. 5 ст. 27 КК України вбачається, що мета та обов'язок особи, яка скоює злочин, перебуваючи в ролі пособника є сприяння у скоєнні злочину. Крім того, пособник завжди діє умисно і при цьому знає про злочинні наміри виконавця і допомагає йому. Пособник, не спрямовує свої дії на збудження у співучасника бажання вчинити злочин. Таке бажання вже є, і пособник лише радить, вказує, як краще його здійснити, сприяючи цим самим вчиненню злочину. Тобто пособник, сам не бере участі у скоєнні злочину.

Натомість, як вбачається з матеріалів кримінального провадження № №42012170000000006, обвинувачений ОСОБА_10 безпосередньо приймає участь у скоєнні злочину, адже саме ОСОБА_10 отримує грошові кошти від свідка ОСОБА_12 у сумі 2200 доларів США.

Крім того, ані в ході досудового, а ні в ході судового слідства, не доведений той факт, щодо дії ОСОБА_10 при отриманні грошових коштів від ОСОБА_12 містили в собі ознаки пособництва, адже будь яких порад або вказівки ОСОБА_10 як краще вчинити злочин нікому не давав, необхідну інформацію для вчинення злочину нікому не передавав, засоби чи знаряддя злочину не надавав, перешкоди для вчинення злочину не усував. Крім того, в ході слідства не доведено також те, що ОСОБА_10 міг зазделегіть обіцяти переховувати предмети, здобуті злочинним шляхом, або іншим чином сприяти приховуванню злочину.

У частині 6 ст. 27 КК України відмічається, що не є співучастю не обіцяне зазделегідь переховування злочинця, знарядь і засобів вчинення злочину, слідів злочину чи предметів, здобутих злочинним шляхом, або придбання таких предметів.

Розмежування дій співучасника, який заздалегідь обіцяв переховування злочинця, і дій, передбачених ч. 6 ст. 27 КК України, проводиться в залежності від того, були такі дії заздалегідь обіцяні чи ні. За наявності домовленості має місце співучасть у виді пособництва, при відсутності домовленості відсутня і співучасть. Дії особи, яка сприяла приховуванню злочину без попередньої домовленості про це, можуть розглядатись лише у випадках передбачених ст. 198 та ст. 396 КК України.

Таким чином, в діях ОСОБА_10 відсутня об'єктивна сторона діяння, яка випливає з визначення поняття пособника, а саме надання допомоги виконавцю злочину в його вчиненні або в заздалегідь обіцяній допомозі в прихованні злочину.

Прийшовши до висновку про неправильне застосування обвинуваченням закону, суд вважає за необхідне співставити висновки обвинувачення з наявними у справами доказами.

Так, із матеріалів справи видно і це встановлено в судовому засіданні, шо ще 10.07.2012 року, ОСОБА_12 ще не спілкуючись ні з ким з посадових осіб митного посту « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та не маючи у вказаному посту вантажу, який необхідно розмитнити звернувся з заявою до відділу УОР департамента ГСБЕП МВС України щодо вимагання хабара посадовими особами митного посту «Одеса-Вантажний».

13.07.2012 року ОСОБА_12 без будь-яких проблем та нарікань оформив на вказаному посту документи щодо розмитнення вантажу ТОВ «Чорноморська сталь».

У матеріалах провадження не наведено і не зазначено, який саме безпосередній вплив здійснив чи мав здійснити ОСОБА_9 та ОСОБА_10 для безперешкодного оформлення ОСОБА_12 документів при розмитненні ним вантажу ТОВ «Чорноморська Сталь» від 13.07.2012 року.

Крім того, органом досудового розслідування не надано будь-яких доказів, які б стверджували про умисні та явні дії ОСОБА_10 на виконання ролі пособника при отриманні грошових коштів в сумі 2200 доларів США від ОСОБА_12 .

Вказаний факт спростовує обвинувачений ОСОБА_10 , пояснюючи, що змови між ним та ОСОБА_9 на отримання хабара від ОСОБА_12 не було, оформлення вантажу за поданими ОСОБА_12 деклараціями оформлював інший інспектор порту, крім того, на момент оформлення вказаних документів ОСОБА_10 знаходився у відпустці, у зв'язку з чим ніякого відношення до діяльності ОСОБА_12 обвинувачений ОСОБА_10 не мав. 13.08.2012 року, наприкінці розмови, ОСОБА_12 , перебуваючи в кабінеті ОСОБА_10 залишив на його столі конверт, як ОСОБА_10 здалося з грошима. Будь-яких рекомендацій або вказівок щодо допомоги та сприяння ОСОБА_12 з питань оформлення документів на вантаж начальник митного посту «Одеса-Вантажний» ОСОБА_9 йому, тобто ОСОБА_10 , не надавав.

Крім того, факт змови на скоєння злочину та визначення за ОСОБА_10 ролі пособника не підтвердив також і обвинувачений ОСОБА_9 , який пояснив, що розмови, які відбувались між ним та свідком ОСОБА_12 , містили в собі інформацію щодо зміни ОСОБА_12 місця оформлення вантажу з порту м. Одеси до митного посту «Одеса-Вантажний», обговорення щодо плануємих об'ємів вантажу та сум митної вартості товару, тощо. Особисто він ні ОСОБА_12 , ні ОСОБА_10 не говорив про необхідність надання та отримання будь-яких грошових коштів за оформлення митних документів на вантаж ТОВ «Чорноморська Сталь». Пояснити, у зв'язку з чим 13.08.2012 року в робочому кабінеті ОСОБА_10 працівниками міліції були вилучені грошові кошти в сумі 2200 доларів США , ОСОБА_9 не зміг, так як він пояснив, будь-якого відношення він до них не мав.

Крім того, допитаний в якості свідка ОСОБА_12 також зазначив, що він не був свідком того факту, щоб ОСОБА_9 надавав ОСОБА_10 будь-які вказівки щодо допомоги або отримання хабара від ОСОБА_12 , а ОСОБА_10 , в свою чергу, обіцяв би виконати якісь дії чи сприяти ОСОБА_9 в отриманні хабара він ОСОБА_86 . Однак підтвердив той факт, що 13.08.2012 року він передав ОСОБА_10 хабара в сумі 2200 доларів США, за безперешкодне оформлення митних документів на вантаж «Чорноморська Сталь».

Крім того, відповідно до висновку № 8784/07 криміналістичної експертизи відео-звукозапису від 08.01.2013 року та переглянутих в судовому засіданні відеозаписів від 13.08.2012 року, вбачається, що будь-яких даних, які б вказували на попередню домовленість на скоєння злочину між ОСОБА_10 та ОСОБА_9 на отримання хабара від ОСОБА_12 , або які б підтверджували сприяння ОСОБА_10 в ролі пособника на його отримання, відеозаписи в собі не містять.

Будь-яких інших даних, які б свідчили про змову на скоєння злочину, передбаченого ст. 368 КК України, в якому ОСОБА_10 виступав в ролі пособника, органом досудового розслідування суду не надано, не були вони здобуті і під час судового розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 26.04.2002 року «Про судову практику у справах про хабарництво» дії службової особи, яка, одержуючи гроші чи матеріальні цінності начебто для передачі іншій службовій особі як хабар, мала намір не передавати їх, а привласнити, належить кваліфікувати не

за ст. 368 КК України, а за відповідними частинами статей 190 і 364 КК України.

Відповідно до Кримінального Кодексу України, кваліфікуючими ознаками ч. 1 ст. 364 є зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб, використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

Аналізуючи досліджені під час судового розгляду докази, вбачається, що ОСОБА_10 не являвся посадовою особою, уповноваженою на здійснення безперешкодного митного оформлення вантажів ТОВ «Чорноморська сталь» та ТОВ «Проспіріті-Південь» та в нього відсутній контролбь за повнотою та правильністю митного оформлення особовим складом митного поста та нарахування митних платежів і зборів, будь-якими діями не сприяв та не міг сприяти ОСОБА_12 в оформлені вказаних документів. Дії ОСОБА_10 були направлені на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_12 шахрайським шляхом, адже він не мав реальної можливості вирішити вищевказане питання, оскільки це не входило в його функціональні обов'язки, а він лише мав на меті заволодіти отриманими від ОСОБА_12 грошовими коштами.

Крім того, відповідно до вимог чинного законодавства, істотна матеріальна шкода станом на 01.01.2012 рік сягала 53650 гривень, натомість сума збитків, яка настала внаслідок незаконних дій ОСОБА_10 склала лише 17584 гривни 60 копійок, що менша за суму, необхідну для кваліфікування дій особи за ч. 1 ст. 364 КК України.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 26.12.2003 року, якщо шкода полягає у заподіянні суспільно небезпечних наслідків нематеріального характеру, питання про її істотність вирішується з урахуванням конкретних обставин справи. Зокрема, істотною шкодою можуть визнаватися порушення охоронюваних Конституцією України чи іншими законами прав та свобод людини і громадянина (право на свободу й особисту недоторканність та недоторканність житла, виборчі, трудові, житлові права тощо), підрив авторитету та престижу органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, порушення громадської безпеки та громадського порядку, створення обстановки й умов, що утруднюють виконання підприємством, установою, організацією своїх функцій, приховування злочинів.

Аналізуючи викладене, а також той факт, що слідчим в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження, а також обвинуваченням в ході судового розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не встановлений та не наведений той факт, що незаконні дії обвинуваченого ОСОБА_10 окрім матеріальних збитків на суму 17584 гривни 60 копійок, які він завдав ОСОБА_12 , призвели до суспільно небезпечних наслідків нематеріального характеру суд вважає, дії ОСОБА_10 не підлягають кваліфікації за ст. 364 КК України.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_10 заволодів чужим майном шляхом обману і, відповідно, перекваліфіковує дії підсудного з ч.2 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України на ч.1 ст. 190 КК України, як шахрайство.

Оцінюючи всю сукупність досліджених доказів, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, тобто шахрайство.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_10 своєї провини у незаконному отриманні від ОСОБА_20 грошових коштів за вказаним епізодом, його вина в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, підтверджується зібраними та перевіреними в судовому засіданні наступними доказами по справі:

· показаннями свідка ОСОБА_12 , який підтвердив факт надання 13.08.2012 року обвинуваченому ОСОБА_10 грошових коштів за безперешкодне митне оформлення вантажів ТОВ «Чорноморська сталь» та ТОВ «Проспіріті-Південь» та відсутність контролю за повнотою та правильністю митного оформлення особовим складом митного поста та нарахування митних платежів і зборів, здійснення яких не входило до функціональних обов'язків ОСОБА_10 ;

· показаннями обвинуваченого ОСОБА_9 , який повідомив, що йому нічого не було відомо про походження грошових коштів в сумі 2200 доларів США, які ОСОБА_10 отримав 13.08.2012 року від ОСОБА_12 та які він, начебто, повинен був передати ОСОБА_9 . Крім того, як пояснив ОСОБА_9 , особисто до нього ні ОСОБА_10 , ні свідок ОСОБА_12 не зверталися з проханням про допомогу в безперешкодному оформленні документів на митне оформлення вантажу ТОВ «Чорноморська Сталь», про що між ними проходила розмова 09.08.2012 та 13.08.2012 року та про що вони домовлялися ОСОБА_9 не відомо;

· показаннями свідка ОСОБА_53 , яка повідомила, про той факт, що 13.07.2012 року ОСОБА_53 оформляла вантаж, декларантом був ОСОБА_12 від ТОВ «Чорноморська Сталь». Під час оформлення вказаних документів, автоматизованою системою не було обрано будь-якої форми контролю, у тому числі необхідність у проведенні митного огляду, у зв'язку з чим свідком ОСОБА_53 були перевірені надані документи, та приблизно через 20 хвилин товар був наданий отримувачу. Як пояснила ОСОБА_53 , станом на 13.07.2012 року начальник ОСОБА_9 знаходився у відпустці. Обвинуваченого ОСОБА_10 знає, він до неї з цього питання також не звертався;

· показаннями допитаного в якості свідка ОСОБА_21 , який пояснив, що 13.08.2012 року він з ОСОБА_68 приймав участь в якості понятого при помітці грошових коштів для надання хабара працівнику митниці. Після помітки грошей в сумі 2200 доларів США поняті та працівники міліції приїхали до будівлі митниці, а через невеликий проміжок часу в одному з кабінетів на столі в документах працівники міліції виявили та вилучили раніш помічені грошові кошти;

· показаннями допитаного в якості свідка ОСОБА_83 , який повідомив, що влітку 2012 року він та його знайомий ОСОБА_39 приймали участь в якості понятих при проведенні слідчих дій. Після роз'яснення їм процесуальних прав працівники міліції позначили гроші в сумі 2200 доларів США, після чого гроші були повернуті хабародавцю. Протокол складався на місці, ОСОБА_38 його читав та підписував. Приїхавши в подальшому в приміщення митниці, ОСОБА_38 та працівники міліції зайшли в приміщення туалету, де затримали ОСОБА_10 . Про що йшла розмова в туалетній кімнаті, ОСОБА_38 не пам'ятає. Після чого, обвинувачений ОСОБА_40 відкрив кабінет своїм ключем, в кабінеті в паперах на столі працівники міліції вилучили конверт з грошовими коштами в сумі 2200 доларів США. ОСОБА_10 пояснив, що гроші належать йому, так як він їх отримав для передачі якісь особі, не вказавши при цьому особи, якій він повинен був передати та від кого він їх отримав. Крім того, свідок підтвердив той факт, що грошові кошти в кабінеті у ОСОБА_10 були виявлені без конверту. Прилад, яким необхідно було гроші висвітлювати, не працював. Після чого призвели змиви з рук, конверт з грошима поклали в пакет, обмотали ниткою, біркою з печаткою, де він розписався. Оглянувши в ході судового засідання документи, а саме протокол огляду місця події від 13.08.2012 року (т.1 а.п. 26 ) та протокол помітки та вручення грошових коштів від 13.08.2012 року (т.1 а.п. 10), свідок ОСОБА_38 підтвердив свій підпис на вказаних документах;

Покази вказаних свідків узгоджуються між собою та з дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження, а саме:

· протоколом помітки грошових коштів від 13.08.2012 року, згідно якого, у присутності понятих ОСОБА_36 та ОСОБА_87 , були помічені гроші в сумі 2200 доларів США, видані ОСОБА_12 , з метою перевірки фактів вимагання хабара ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (Т. 1 а.п. 10-11);

· протоколом огляду місця події від 13.08.2012 року, відповідно до якого слідчий прокуратури м. Одеси ОСОБА_88 , в присутності понятих Ткача та ОСОБА_87 , оглянув кімнату туалету, розташованого на другому поверсі приміщення Одеського митного посту «Одеса-Вантажний» Південної митниці за адресою: м. Одеса, вул. Новомосковська дорога, 23, де було виявлено чоловіка у форменому одязі митника, який назвався головним інспектором митного посту «Одеса-Вантажний» ОСОБА_10 . На питання: «Чи отримував він сьогодні будь-які грошові кошти?», ОСОБА_10 відповів: «Отримував грошові кошти для їх подальшого передання», однак на запитання про особу, яка йому передала гроші, кількість отриманих ним грошових коштів та про особу, якій він повинен був передати грошові кошти, ОСОБА_10 відповідати відмовився. Освітити руки ОСОБА_10 на наявність можливих слідів від спеціального порошку, який був застосований при помітці грошей в сумі 2200 доларів США, не представилося можливим, у зв'язку з технічною поломкою люмінесцентної лампи. Далі, в присутності понятих, були зроблені змиви з рук ОСОБА_10 . Після чого, ОСОБА_10 було запропоновано вказати місце розташування незаконно отриманих ним грошових коштів, у зв'язку з чим, ОСОБА_10 пояснив, що гроші знаходяться в його кабінеті №224, у зв'язку з чим усі присутні вийшли з вказаної кімнати та направилися в кабінет ОСОБА_10 , двері в який їм відкрив ОСОБА_10 , маючим у нього ключем. Після чого, ОСОБА_10 вказав, що грошові кошти знаходяться десь в документах, які були розташовані на краю столу. Після чого працівники міліції в присутності понятих між документами вилучили грошові кошти в сумі 2200 доларів США. Висвітлити дані кошти на наявність на них слідів спеціального порошку не представилося можливим, у зв'язку з технічною поломкою люмінесцентної лампи. Грошові кошти були описані, переписані та упаковані в пакет, який був скріплений підписами (т.1 а.п. 26);

· висновком криміналістичної експертизи № 8784/07 відео-звукозапису від 08.01.2013 року, відповідно до якої вбачається, що 13.08.2012 року ОСОБА_10 в розмові з ОСОБА_12 повідомляє останньому про те, що він мав можливість заощадити, а після цього особисто запитує у ОСОБА_12 , тобто уточнює суму, при цьому зазначає число - 2200. Після чого, ОСОБА_12 починає рахувати грошові кошти, проголошуючи цифру з 4 до 8, у цей час ОСОБА_10 підійшов до вхідної двері, зачиняє замок на ключ, після чого ОСОБА_12 передає грошові кошти, які він тримав та рахував особисто в руки ОСОБА_10 , який, в свою чергу, ховає їх під документи, розташовані на робочому столі. Під час розмови від 13.08.2012 року відомостей щодо умисних дій ОСОБА_10 в ролі пособника, не вбачається. ОСОБА_10 в розмові не обіцяє ОСОБА_12 будь яким чином сприяти передачі отриманих грошових коштів від свідка обвинуваченому ОСОБА_9 чи будь - яким чином сприяти ОСОБА_9 у скоєнні ним кримінального правопорушення. Прізвище ОСОБА_9 під час розмови не зазначається. ( т. 1 а.п. 108-120);

· посадовою інструкцією головного інспектора митного посту «Одеса-Вантажний» Південної митниці від 2012 року, відповідно до якої, в функціональні обов'язки ОСОБА_10 не входило здійснення безперешкодного митного оформлення вантажів ТОВ «Чорноморська сталь» та ТОВ «Проспіріті-Південь» та забезпечення відсутності контролю за повнотою та правильністю митного оформлення особовим складом митного поста та нарахування митних платежів і зборів ( а.п. 40-49).

Крім того, допитаний в якості обвинуваченого ОСОБА_10 зазначив, що 13.08.2012 року він спілкувався в своєму кабінеті з ОСОБА_12 . Наприкінці розмови ОСОБА_12 залишив на його столі конверт, як ОСОБА_10 здалося з грошима. Але для чого він це зробив та з якої причини, ОСОБА_10 не знає, запитати він не встиг, оскільки ОСОБА_12 дуже швидко вийшов з кабінету. ОСОБА_12 обвинувачений ОСОБА_10 не здоганяв.

Після спілкування з ОСОБА_12 , обвинувачений вийшов в туалет, біля кабінету на поверсі, куди через невеликий проміжок часу зайшли співробітники міліції та попросили його представитися. Після чого, відповідаючи на запитання працівників міліції, ОСОБА_10 повідомив, що гроші, які залишив ОСОБА_12 , знаходяться в робочих документах на столі. Після чого ОСОБА_10 повернувся до кабінету, куди також зайшов слідчий Томашевський, 3-4 співробітника міліції, поняті ОСОБА_18 і ОСОБА_19 . Після чого ОСОБА_10 показав, де на столі лежить конверт, який залишив ОСОБА_12 та в якому, як він в подальшому узнав, знаходилося 2200 $ США. Після цього працівники міліції серії грошових банкнот записали до протоколу вилучення. Протокол ОСОБА_10 підписував, однак уважно не читав. Крім того, працівники міліції призвели змиви з рук ОСОБА_10 , які упакували в пакети.

Крім того, суд критично ставиться до показань обвинуваченого ОСОБА_10 , наданих ним на запитання свого захисника про той факт, що до вилучення працівниками міліції у нього конверту з грошовими коштами, який залишив ОСОБА_12 , обвинуваченому ОСОБА_10 не було відомо про наявність у конверті грошей. Так як, відповідно до показань ОСОБА_10 , наданих у вільному порядку та на запитання прокурора, ОСОБА_10 вказував на той факт, що він бачив, що ОСОБА_12 залишив у нього на столі грошові кошти, вказаний факт підтверджується подальшими показаннями обвинуваченого щодо факту зазначення ОСОБА_10 працівникам міліції місця та розташування грошових коштів, отриманих від ОСОБА_12 . Крім того, його обізнаність про гроші підтверджується показаннями свідка ОСОБА_83 , який зазначив, що саме ОСОБА_10 показав на місце знаходження грошових коштів, отриманих ним від ОСОБА_12 , та протоколом огляду місця пригоди від 13.08.2012 року, відомості в якому також підтверджують провину ОСОБА_10 у незаконному отриманні грошових коштів від ОСОБА_12 .

Таким чином, в ході судового розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні встановлено, що ОСОБА_10 13.08.2012 року отримав грошові кошти в сумі 2200 доларів США від ОСОБА_12 за безперешкодне оформлення митних документів на вантаж ТОВ «Чорноморська Сталь», яке не входило до його функціональних обов'язків.

Суд розцінює покази ОСОБА_10 про непричетність до вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України як обрану ним позицію захисту з метою уникнення відповідальності, оскільки, його твердження спростовуються дослідженими під час судового розгляду зазначеними вище доказами та власними показаннями, якими підтверджено факт отримання 13.08.2012 року від ОСОБА_12 грошових коштів в сумі 2200 доларів США.

Таким чином, обвинувачення ОСОБА_10 за скоєнні злочину, передбачену ч. 1 ст. 190 КК України, має бути викладено в наступній редакції:

13.08.2012 року головний інспектор митного поста «Одеса-Вантажний» Південної митниці ОСОБА_10 , знаходячись в своєму службовому кабінеті № 224, за адресою: м. Одеса, вул. Новомосковська дорога, 23, реалізуючи злочинний намір, одержав від ОСОБА_12 шляхом обману чуже майно, а саме грошові кошти в сумі 2200 доларів США, що складало на той момент згідно офіційного курсу Національного банку України 17584 гривни 60 копійок, за, мовляв, безперешкодне митне оформлення вантажів ТОВ «Чорноморська сталь» та ТОВ «Проспіріті-Південь» та відсутність контролю за повнотою та правильністю митного оформлення особовим складом митного поста та нарахування митних платежів і зборів, тобто за дії, які не входили до його функціональних обов'язків. Своїми незаконними діями ОСОБА_10 завдав останньому матеріальні збитки на вказану суму.

Діями обвинуваченого ОСОБА_10 вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_10 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого.

Відповідно до ч.2 ст. 66 КК України суд визнає як обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого, позитивну характеристику за місцем роботи, наявність на його утриманні неповнолітньої дитини - 2012 року народження, а також той факт, що ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності раніше не притягувався. Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого, - не встановлено.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_10 покарання у вигляді штрафу в рамках санкції статті 190 КК України, оскільки саме таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення і для попередження вчинення ОСОБА_10 нових злочинів.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Судові витрати підлягають частковому стягненню з обвинуваченого ОСОБА_10 .

Керуючись ст.ст. 366, 367, 368, 369, 370, 371, 373, 374, 375, 376, 395, 532 КПК України /в редакції 2012 року/, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_9 виправдати на підставі п.3 ч.1 ст. 284 КПК України за недоведеністю його вини у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_9 у вигляді застави в сумі 50000 гривень після набрання вироком законної сили,- скасувати.

На підставі ст. 182 КПК України повернути ОСОБА_89 грошові кошти застави у розмірі 50000 (п'ятдесят тисяч) гривень, внесені на рахунок Територіального управління ДСАУ у Одеській області, відповідно ухвали Приморського районного суду м. Одеси, в якості застави, згідно квитанції № 132835207 від 27.11.2012 року.

ОСОБА_10 виправдати на підставі п.3 ч.1 ст. 284 КПК України за недоведеністю його вини у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.

ОСОБА_10 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в сумі 850 (вісімсот п'ятдесяти ) гривень.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_10 у вигляді підписки про невиїзд до набрання вироком законної сили залишити без змін, після чого, - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_10 на користь держави в особі Одеського Науково-дослідного інституту судових експертиз за залучення експертів при проведенні криміналістичної експертизи відео-звукозапису від 08.01.2013 року грошові кошти в сумі 7370 (сім тисяч триста сімдесят) гривень.

Речові докази по справі: 22 грошові купюри номіналом по 100 доларів США серії: НН94964977А, НЕ55784597D,HB09788573, KI29138708A, HA95791318A, KJ54163091A, KB98677979F, HH06208252A, HH75282911A, KH23919007A, KH23919006A, KH23919005A, KB20515769F, KH23919008A, HF74709585C, HB26189804E, HG17277478A, HE85050473C, KF27217373A, KB70857891G, AB39328613M, AG72708890B - повернути ОСОБА_12

· документи на 19 аркушах та полімерний пакет білого кольору з маркіровкою митної служби України, скріплені між собою металевими скобами,- зберігати в матеріалах кримінального провадження;

· змиви з правої та лівої руки ОСОБА_10 в двох полімерних пакетах,- знищити;

· 1000 доларів США купюрами по 100 доларів США : серії KJ61815031A, HB02362974G, KB48484072C, KB30291383A, DG70777582A, KB45054210C, HB54348368L, KG15466433B, KG15466469B, KG15466434B, - звернути в дохід держави.

Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду після його проголошення.

Суддя Приморського

районного суду міста Одеси: ОСОБА_1

16.04.2015