Справа № 496/1463/15-ц
Провадження № 2/496/870/15
19 травня 2015 року Біляївський районний суд
Одеської області.
В складі головуючого судді Груца Є.Є.
При секретарі: Ткаченко В.М.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Біляївка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення винагороди суд -
Позивач звернувся до суду з цією заявою і просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму гонорару в розмірі 45 554,80грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму судового збору в розмірі 455,55грн.;
Відповідачка позов не визнає з тих підстав, що на її думку позивач ОСОБА_1 не дотримався присяги адвоката, використовував свої права в супереч її інтересів, розголошував без її згоди відомості щодо рішення суду, більшу частину захисту своїх інтересів вона проводила самостійно, без участі свого адвоката і тому вважає відсутність заслуги ОСОБА_1. перед нею і отримання права на виногороду.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи суд вважає, що позо підлягає задоволенню.
Як встановлено судом 11.10.2013 року між адвокатом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір про надання правової допомоги.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до частин 1 ст. 26 та 3 ст.27 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, до якого застосовуються загальні вимоги договірного права.
Статтею 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який полягає у визначенні за суб'єктом цивільного права можливості укладати договір або утримуватися від його укладання, а також визначати його зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої з контрагентом домовленості.
Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до умов вказаного Договору Представник бере на себе зобов'язання здійснювати представницькі функції, захищати права, свободи та законні інтереси Замовника у справі № 2-1821/11 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності на нерухоме майно та розподіл майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності, яке буде слухатись у Апеляційному суді Одеської області в свою чергу Замовник зобов'язався сплатити Представнику винагороду у розмірі 10% від суми, на яку зменшена сума, стягнута з ОСОБА_2 згідно рішення від 21.06.2013 року у разі скасування або зміни вказаного рішення (п.1.1, ч.2 п.4.1 Договору).
Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 21.06.2013 року по справі № 2-1821/11 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 було стягнуто вартість майна, а саме будівельних матеріалів в сумі 591 892,00грн.
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 13.03.2015 року - рішення Біляївського районного суду Одеської області від 21.06.2013 року змінено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 68 172,00 грн.
На виконання умов Договору Представником були надані правові послуги у повному обсязі, зокрема, представницькі функції у суді апеляційної інстанції у період з жовтня 2013 року по березень 2015 року, складання апеляційної скарги, клопотання про поновлення строку, клопотання про витребування доказів, клопотання про виклик свідків, клопотання про призначення повторної судової експертизи.
Як пояснив позивач, на підставі задоволеного його клопотання про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи, ОНДІСЕ був зроблений висновок № 405/24 від 09.09.2014 року, який мав вирішальне та ключове значення при винесенні судом апеляційної інстанції рішення від 13.03.2015 року.
При цьому, частиною 3 п.4.1. Договору передбачено, що сплатити винагороду Представнику Замовник зобов'язаний у п'яти денний термін від дня коли рішення, яким скасовано або змінено рішення від 21.06.2013 року набрало законної сили.
Винагорода в розмірі 10%, передбачена ч.2 п.4.1. Договору розраховується наступним чином: 591 892,00 (сума, стягнута судом першої інстанції) - 68 172,00*2 (сума стягнута судом апеляційної інстанції) = 455 548,00 (сума, на яку зменшена сума, стягнута з ОСОБА_2 згідно рішення від 21.06.2013 року):10%= 45 554,80грн.
Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони( кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші).
Частинами 1, 2 ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» регламентовано, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Аналогічна норма викладена в статті 28 Правил адвокатської етики, затвердженим Установчим з'їздом адвокатів України 17 листопада 2012 року.
Чинне законодавство не містить заборони на визначення розміру плати (гонорару) за надані послуги (правова допомога) у вигляді відсотків від досягнутого кінцевого результату (фактично стягнутої заборгованості).
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені витрати.
Суд вважає, доводи відповідачки такими, що не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, так як відповідачка у разі з незгодою з діями позивача мала можливість або розірвати договір про надання правової допомоги, або внести до нього зміни, але вона цього не зробила і тому суд вважає, що у суда немає підстав у відмові в позові позивачеві..
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 213-215, ЦПК України ст. ст. 509, 525, 526, 627, 629 ч. 1, ст. 901 ч. 1, ст. 903 ЦК України суд,
В И Р І Ш И В;
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення винагороди, задовільнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму гонорару в розмірі 45 554,80грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму судового збору в розмірі 455,55грн.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Одеської області через Біляївський районний суд протягом 10 ти днів з дня його проголошення.
Суддя: Груца Є.Є.