Справа №488/4122/13-ц 13.05.2015 13.05.2015 13.05.2015
Провадження №22-ц/784/508/15
Провадження №22-ц/784/508/15
Категорія 43 Головуючий у 1 - й інстанції: Циганок В.Г.
Доповідач апеляційного суду: Буренкова К.О.
13 травня 2015 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючої: Буренкової К.О.,
суддів: Крамаренко Т.В., Данилової О.О.
із секретарем судового засідання: Харитоновою І.В.,
за участі: позивача ОСОБА_3, його представника ОСОБА_4, відповідачки ОСОБА_5, її представника ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_3
на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 19 листопада 2014 року у справі за його позовом до ОСОБА_5 про поділ житлового будинку та встановлення порядку користування земельною ділянкою,
В серпні 2013 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до ОСОБА_5 про поділ житлового будинку та встановлення порядку користування земельною ділянкою.
Позивач зазначав, що йому належить ? частина будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 06 березня 2000 року, реєстраційний № 1-212 та свідоцтва про право на спадщину за законом від 07 вересня 2007 року, реєстраційний № 3-811. Відповідачка є співвласником ? частини цього будинку.
Між ним та відповідачкою не досягнуто згоди щодо поділу житлового будинку та користування земельною ділянкою. У зв'язку з чим виникають спори з приводу користування цим майном.
Посилаючись на наведене, позивач просив провести поділ в натурі житлового будинку АДРЕСА_1 та визначити порядок користування земельною ділянкою, на якій розташований вказаний житловий будинок.
В подальшому позивач уточнив позовні вимоги та остаточно просив суд поділити житловий будинок та встановивши порядок користування земельною ділянкою по четвертому варіанту судової будівельно - технічної експертизи № 125-151 від 25 січня 2014 року.
Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 19 листопада 2014 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Постановлено провести поділ житлового будинку з господарськими спорудами та будівлями АДРЕСА_1 та встановити порядок користування земельною ділянкою відповідно до другого варіанту судової будівельно - технічної експертизи № 125-151 від 25 січня 2014 року, відповідно до якого виділено ОСОБА_3 у власність у житловому будинку літ. "Е-1":
- жилу кімнату (2-7) площею 9,1 кв.м, інвентарною вартістю 9389 грн.;
- жилу кімнату (2-8) площею 10,0 кв. м, інвентарною вартістю 10320 грн.;
- жилу кімнату (2-9) площею 18,0 кв. м, інвентарною вартістю 18576 грн.;
- кухню (1-6) площею 8,4 кв. м, інвентарною вартістю 8669 грн.;
- ? частину літної кухні (літ. «Ж») площею 33,4 кв. м, інвентарною вартістю 20971 грн.;
- теплицю (літ. «ж1») площею 66,8 кв. м, інвентарною вартістю 15384 грн.;
- сарай (літ. "З") площею 13, 4 кв. м, інвентарною вартістю 8681 грн.;
- сарай (літ. "И") площею 5,9 кв. м, інвентарною вартістю 2641 грн.;
- душ (літ. "К") площею 2,3 кв. м, інвентарною вартістю 2476 грн.;
- навіс (літ. "Л") площею 9,3 кв. м, інвентарною вартістю 1447 грн.;
- ? частину огорожі (№ 4, 5) з воротами та хвіртками, інвентарною вартістю 2280 грн.;
- ? частину замощення (№ ІІІ, ІУ) інвентарною вартістю 9146 грн., а всього - інвентарною вартістю 101306 грн.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на 48/100 житлового будинку із господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1.
Виділено у власність ОСОБА_5 в житловому будинку літ."Е-1":
- коридор (1-1) площею 6,3 кв. м, інвентарною вартістю 6500 грн.;
- кухню (1-2) площею 7,7 кв. м, інвентарною вартістю 7946 грн.;
- столову (1-3) площею 20,4 кв. м, інвентарною вартістю 21053 грн.;
- жилу кімнату (1-4) площею 13,2 кв. м, інвентарною вартістю 13622 грн.;
- жилу кімнату (1-5) площею 7,8 кв. м, інвентарною вартістю 8050 грн.;
- кухню (1-6) площею 8,4 кв. м, інвентарною власністю 8669 грн.
- санвузел (1-10) площею 1,7 кв. м, інвентарною вартістю 3454 грн.
- ? частину літної кухні (літ. «Ж») площею 33,4 кв. м, інвентарною вартістю 20971 грн.;
- погріб (літ. «Впд») площею 22, 0 кв. м, інвентарною вартістю 4401 грн.;
- вбиральню (літ. «Н») площею 1,5 кв. м, інвентарною вартістю 1794 грн.,
- водопровідну колонку (№7) інвентарною вартістю 1000 грн.,
- ? частина огорожі (№ 4,5) з воротами та хвіртками інвентарною вартістю 2280 грн.,
- ? частину замощення (№ ІІІ, ІУ) інвентарною вартістю 9146 грн., а всього - інвентарною вартістю 107175 грн.
Визнати за ОСОБА_5 право власності на 52/100 житлового будинку із господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1.
Стягнуто із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 21506 грн. грошової компенсації за збільшення її частки у праві власності на вказаний будинок.
Виділено у особисте користування ОСОБА_3 земельну ділянку, площею 330,1 кв. м, в тому числі під будівлями - 115,7 кв. м; у індивідуальне користування - 214,93 кв. м.
Виділено у особисте користування співвласнику ОСОБА_5 земельну ділянку площею 330,1 кв. м, в тому числі під будівлями - 165,33 кв. м.
В загальне користування співвласників виділено земельну ділянку, площею 61,8 кв. м.
Вирішено питання про судові витрати.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги шляхом поділу будинку та встановлення порядку користування земельною ділянкою відповідно до четвертого варіанту судової будівельно - технічної експертизи. Позивач зазначає, що при проведенні реального поділу будинку йому виділена частина будинку, яка не може бути переобладнана в ізольоване жиле приміщення із - за недостатності приміщень. Крім цього, водорозбірна колонка виділена у власність лише ОСОБА_5 у зв'язку з чим він позбавлений можливості користуватись водопроводом. Позивач також посилався на те, що при проведення поділу господарських будівель та споруд не враховано сарай літ. «М».
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що другий варіант судової будівельно-технічної експертизи висновку № 125-151 від 25 січня 2014 року передбачає поділ будинку відповідно до частки кожного із співвласників у праві власності на будинок, виділення кожному із них відокремленої його частини будинку, відхилення від розміру часток сторін у праві власності на будинок є незначним, а також передбачає технічну можливість проведення переобладнання в будинку, які не зачіпають несущих конструкцій. Суд також зазначив, що при встановлені порядку користування земельною ділянкою за вказаним варіантом судової будівельно-технічної експертизи дотримано архітектурно-будівельні, санітарні та протипожежні вимоги.
Проте із таким висновком суду в повній мірі не можна погодитись із наступних підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом від 06 березня 2000 року та від 07 вересня 2007 року, які відповідно 28 березня 2000 року та 18 жовтня 2007 року зареєстровані в реєстрі прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_3 є власником ? частини будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 (а.с. 8-9). ОСОБА_5 теж є власником ? частини вказаного будинку з господарськими будівлями та спорудами, що підтверджується копією свідоцтв про право на спадщину за законом від 06 березня 2000 року та від 07 вересня 2007 року, копією витягу про реєстрацію права власності від 25 вересня 2007 року (а.с.8, 227-228).
Згідно довідки Комунального підприємства «Дирекція єдиного замовника «Океан» від 06 вересня 2014 року в указаному жилому будинку зареєстрована позивачка ОСОБА_5 та члени її сім'ї: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, також відповідач ОСОБА_3 (а.с. 85).
Статтею 367 ЦК України визначено, що майно, яке є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.
Згідно із ч.1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Відповідно до Пленуму Верховного Суду України у п. п. 6, 7 постанови № 7 від 4 жовтня 1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» (зі змінами) зазначено, що при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку, з самостійним виходом (квартиру), яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.
Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з врахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилася.
При поділі житлового будинку суд зобов'язаний зазначити в рішенні, яка відокремлена (ізольована після переобладнання) частина будинку конкретно виділяється і яку частку в будинку вона складає, а також які підсобні будівлі передаються власнику.
Основним призначенням будинку є забезпечення власника і членів його сім'ї житлом. Відповідно до державних будівельних норм і правил жиле приміщення (квартира) повинно складатися з жилої кімнати та інших допоміжних приміщень, а в умовах індивідуального жилого будинку також інших господарських будівель, розташованих на одній земельній ділянці з жилим будинком.
Із технічних паспортів, виготовлених Миколаївським МБТІ станом на 17 грудня 2007 року та 25 травня 2011 року даний жилий будинок складається із шести жилих кімнат, кухні, столової, коридору, санвузла, а також господарських будівель та споруд: погреба, літньої кухні, трьох сараїв, душа, навісу, вбиральні, теплиці, огорожі, замощення (а.с. 12 - 15, 230-232).
Із копії витягу із реєстру прав власності на нерухоме майно від 23 вересня 2007 року видно, що житловий будинок літ. «А» та житловий будинок літ. «Е» - одна й та ж будівля (а.с. 229).
У справі проводилась судова будівельно-технічна експертиза та додаткова судова будівельно-технічна експертиза, про що свідчить відповідно висновок № 125-151 від 25 січня 2014 року та висновок №125-034 від 20 квітня 2015 року.
Із висновку № 125-151 від 25 січня 2014 року видно, що експертом запропоновані чотири варіанти реального поділу будинку, три із яких (І-ІІІ) передбачають виділення у власність ОСОБА_3 лише жилих приміщень, позначених на технічному плані як 2-7, 2-8, 2-9, відповідно жилою площею 9,1 кв. м, 10,0 кв. м, 18,0 кв. м. Тобто, для функціонування виділеної позивачу частини будинку як відокремленого жилого приміщення необхідно облаштування кухні та санвузла, що фактично позбавить його жилого приміщення, оскільки за цими варіантами самостійний вихід із частини будинку, яка виділена позивачу, облаштовано із кімнати 2-9.
ОСОБА_5 за І-ІІІ варіантами запропоновано виділити частину будинку, яка складається із: коридору (1-1) площею 6,3 кв. м, кухні (1-2) площею 7,7 кв. м, столової (1-3) площею 20,4 кв. м, жилої кімнати (1-4) площею 13,2 кв. м, жилої кімнати (1-5) площею 7,8 кв. м, кухні (1-6) площею 8,4 кв. м, санвузла (1-10) площею 1,7 кв. м.
Що стосується запропонованого експертом 1У варіанту, який зазначено у висновку № 125-151 від 25 січня 2014 року та ІІ варіанту, зазначеного у висновку додаткової експертизи №125-034 від 20 квітня 2015 року, то ці варіанти теж є недоцільними для реального поділу будинку, оскільки передбачають виділення у власність ОСОБА_5 лише двох жилих кімнат, позначених на технічному плані 1-4 та 1-3, тоді як остання проживає в цьому будинку із сім'єю сина ОСОБА_8 із трьох чоловік, що підтверджується довідкою Комунального підприємства «Дирекція єдиного замовника «Океан» від 06 вересня 2014 року, а тому такий поділ будинку призведе до порушення житлових прав відповідачка та членів її сім'ї.
Аналізуючи наведені обставини, колегія приходить до висновку, що найбільш доцільним варіантом поділу даного жилого будинку є перший варіант додаткової судової будівельно - технічної експертизи, який передбачає виділ у власність ОСОБА_5 частини приміщень будинку із можливістю переобладнання такої частини в ізольоване жиле приміщення, оскільки за цим варіантом останній виділяються жилі кімнати, позначені на технічному плані 1-4, 1-5 відповідно площею 13,2 кв. м, 7,8 кв. м; столова (1-3) площею 20,4 кв. м; коридор (1-1) площею 6,3 кв. м, в якому облаштовано санвузол (1-10) площею 1,7 кв. м та кухню (1-2) площею 7,7 кв. м, а також частина господарських будівель та споруд: ? частину літної кухні (літ. «Ж») площею 33,4 кв. м; погріб (літ. «Впд») площею 22 кв. м; вбиральню (літ. «Н») площею 1,5 кв. м; ? водопровідної колонки ( №7); ? частина огорожі ( № 4,5) з воротами та хвіртками; ? частину замощення (№ ІІІ, ІУ). Загальна вартість частини житлового будинку літ. «Е» та частини господарських будівель і споруд, які виділені ОСОБА_5 у власність складає 98009 грн., що становить 47/100 частини даного жилого будинку із господарськими будівлями та спорудами.
За цим варіантом у власність ОСОБА_3 виділяються жилі приміщення, позначені на технічному плані як 2-7, 2-8, 2-9, відповідно жилою площею 9,1 кв. м, 10,0 кв. м, 18,0 кв. м; та кухня (1-6) площею 8,4 кв. м, що передбачає можливість для останнього облаштування санвузла і коридору. У власність позивача за цим варіантом виділяється частина господарських будівель і споруд, а саме: ? частина літньої кухні (літ. «Ж») площею 33,4 кв. м; теплиця (літ. «ж1») площею 66,8 кв. м; сарай (літ. «З») площею 13, 4 кв. м; сарай (літ. "И") площею 5,9 кв. м; душ (літ. "К") площею 2,3 кв. м; навіс (літ. "Л") площею 9,3 кв. м; ? частина огорожі (№ 4, 5) з воротами та хвіртками; ? частина водопровідної колонки (№7); ? частина замощення (№ ІІІ, ІУ), загальною вартістю - 110473 грн. У зв'язку з чим ідеальна частка ОСОБА_3 у праві власності на даний будинок із господарськими будівлями та спорудами збільшилась до 53/100 частин, тобто на 3/100 частини, що є незначним відхиленням від ідеальних часток сторін у праві власності на житловий будинок на час його реального поділу.
Відповідно до ст. ст. 364, 367 ЦК України, роз'яснень, викладених у п. 7 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 4 жовтня 1991 року зміна ідеальних часток сторін у праві власності на спірний будинок є підставою для стягнення із ОСОБА_3, частка якого у праві власності на будинок збільшилась, на користь ОСОБА_5 грошової компенсації в розмірі 37512 грн., виходячи із дійсної вартості будинку у 1250402 грн. (3/100 х 1250402 грн.)
Із висновку експерта видно, що вартість інженерного обладнання, яке знаходиться у даному будинку, становить 120039 грн., із яких вартість устаткування становить, а саме: для водопроводу - 20006 грн.; для каналізації - 40013 грн.; для газопостачання - 23758 грн.; вартість обладнання, яке експертом зазначено як ванна від водяного водонагрівача, - 36262 грн., а вартість ? його частини 60020 грн. Між тим, із копії технічного паспорту на будинок, пояснень відповідачки видно, що в будинку відсутня ванна кімната, водяний водонагрівач. Тому вартість ванни, водяного нагрівача не підлягає компенсації. У зв'язку з чим загальна вартість інженерного обладнання, яке знаходиться в будинку і залишається в користуванні відповідачки становить 83777 грн. (120039 грн. - 36262 грн.), а вартість ? його частини - 41888 грн. 50 коп. Тому із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню 41888 грн. 50 коп. у рахунок вартості ? частини вказаного інженерного обладнання.
Відповідно до ст. 152 ЖК України (в редакції Закону N 3187-12 від 06.05.93; в редакції Закону N 191-VIII ( 191-19 ) від 12.02.2015) виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об'єкта в експлуатацію не потребується.
Із висновку додаткової експертизи, копії технічних паспортів видно, що переобладнання у будинку не передбачають втручання в несучі конструкції будинку та в інженерні системи загального користування.
Тому для переобладнання частин жилого будинку, які виділені кожній із сторін в ізольовані жилі приміщення, ОСОБА_5 необхідно закласти дверні прорізи між приміщеннями 1-6 і 1-3 та 1- 6 і 1-5, а ОСОБА_3 - облаштувати дверний проріз між приміщеннями 1-6 і 2-7.
Що стосується доводів апеляційної скарги стосовно того, що судом першої інстанції при реальному поділі будинку не було враховано сарай літ. «М», то ці доводи є безпідставними, оскільки як видно із висновку додаткової експертизи, технічного паспорту, виготовленого Миколаївським МБТІ станом на 26 травня 2011 року, вказаний сарай літ. «М» в інвентаризаційну вартість не включений, так як є ветхим і згідно акту поточних змін, складених МБТІ, він знесений (а.с.191-194, 230-232).
Частина четверта статті 120 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачала, що при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.
Таким чином, за загальним правилом, закріпленим у частині четвертій статті 120 ЗК України, особа, яка набула права власності на частину будівлі чи споруди стає власником (користувачем) відповідної частини земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.
Аналогічне положення закріплено в частині третій статті 88 ЗК України.
За нормою статті 87 ЗК України право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає, зокрема, при придбанні у власність земельної ділянки двома чи більше особами за цивільно-правовими угодами, при прийнятті спадщини або за рішенням суду.
Частиною першою статті 88 ЗК України передбачено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.
Відповідно до частини четвертої статті 88 ЗК України учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.
Із копії договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку від 25 квітня 1974 року ОСОБА_11, спадкодавцю сторін, була виділена земельна ділянка площею 1200 кв. м за адресою: АДРЕСА_1. Згідно топографічної зйомки фактична площа земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1 становить 722 кв. м (а.с. 22)
В судовому засіданні апеляційного суду сторони підтвердили, що фактичний розмір земельної ділянки, якою вони користуються як співвласники даного жилого будинку становить 722 кв. м.
Встановлені судом обставини та положення ст. ст. 88, 120 ЗК України дають підстави вважати, що у фактичне користування сторін в порядку спадкування перейшла земельна ділянка площею 722 кв. м. Дана земельна ділянка належала на праві користування спадкодавцю ОСОБА_11
Запропонований експертом у висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи перший варіант визначення порядку користування земельною ділянкою відповідає ідеальним часткам сторін у праві власності на житловий будинок, а також не суперечить архітектурно-будівельним, санітарним та протипожежним нормам. Зокрема, передбачає земельну ділянку спільного користування для забезпечення в'їзду у двір будинку та користування водорозбірною колонкою, забезпечує підхід кожної із сторін до виділених у власність частин жилого будинку і господарських будівель та споруд.
За цим варіантом у користування ОСОБА_3 підлягає виділенню земельна ділянка площею 361 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1, із якої: під будівлями і спорудами - 126, 12 кв. м; в індивідуальне користування - 206,72 кв. м, яка прилягає до частини лівої зовнішньої стіни розміром 1, 0 х 4,5 м (площею - 4,5 кв. м) та частини правої зовнішньої стіни розміром 0,9 + 1,1,15/2х10,38 м (площею - 10,64 кв. м); земельна ділянка, прилегла до надвірних господарських споруд, а також під городом в середній частині ділянки розміром 6,63х19,3 м (площею - 127,96 кв. м).
У користування ОСОБА_5 підлягає виділенню земельна ділянка площею 361 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1, із якої: під будівлями і спорудами - 115, 94 кв. м, в індивідуальне користування - 216, 9 кв. м, яка прилягає до лівої частини правої бокової та задньої торцевої зовнішньої стіни житлового будинку, вздовж частини лівої бокової межі та вздовж лівої бокової зовнішньої стіни будівлі літньої кухні літ. «Ж» (гараж), а також під городом вздовж правої бокової межі розміром 4,63 х 19,3 м (площею - 89,4 кв. м).
У користування ОСОБА_3 та ОСОБА_5 виділено земельну ділянку загального користування площею 56, 32 кв. м.
Відповідно до ч. 5 ст. 88 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки внаслідок вирішення спору кожній із сторін виділена у власність частина будинку та в користування частина земельної ділянки, то колегія вважає за можливим судові витрати розподілити в рівних частках.
Із матеріалів справи видно, що ОСОБА_3 сплатив 114 грн. 70 коп. судового збору, тоді як, виходячи із ціни позову у 104240 грн., яка становить ? вартості будинку (208408 грн. : 2), йому на користь держави слід було сплатити 406 грн. 50 коп. (1042 грн. 40 коп. : 2 - 114 грн. 70 коп.), а ОСОБА_5 на користь держави - 521 грн. 20 коп.
Крім цього, ОСОБА_3 оплачено висновок експертизи № 125-151 від 25 січня 2014 року в розмірі 3000 грн. та судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 643 грн. А тому із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 слід стягнути 1821 грн. 50 коп. судових витрат.
Керуючись статтями 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 19 листопада 2014 року скасувати і ухвалити нове рішення.
Провести поділ жилого будинку з господарськими спорудами та будівлями АДРЕСА_1 та встановити порядок користування земельною ділянкою по першому варіанту додаткової судової будівельно-технічної експертизи № 125-034 від 20 квітня 2015 року, а саме:
Виділити ОСОБА_3 у власність у житловому будинку літ. "Е-1":
- жилу кімнату (2-7) площею 9,1кв.м, інвентарною вартістю 9389грн.;
- жилу кімнату (2-8) площею 10,0 кв. м, інвентарною вартістю 10320грн.;
- жилу кімнату (2-9) площею 18,0 кв. м, інвентарною вартістю 18576грн.;
- кухню (1-6) площею 8,4 кв. м, інвентарною вартістю 8669 грн.;
- ? частину літної кухні (літ. «Ж») площею 33,4кв.м, інвентарною вартістю 20971 грн.;
- теплицю (літ. «ж1») площею 66,8 кв. м, інвентарною вартістю 15384 грн.;
- сарай (літ. "З") площею 13, 4 кв. м, інвентарною вартістю 8681 грн.;
- сарай (літ. "И") площею 5,9 кв. м, інвентарною вартістю 2641 грн.;
- душ (літ. "К") площею 2,3 кв. м, інвентарною вартістю 2476 грн.;
- навіс (літ. "Л") площею 9,3 кв. м, інвентарною вартістю 1447 грн.;
- ? частину огорожі ( № 4, 5) з воротами та хвіртками інвентарною вартістю 2280 грн.;
- ? частину водопровідної колонки (№7) інвентарною вартістю 500 грн.;
- ? частину замощення (№ ІІІ, ІУ) інвентарною вартістю 9146 грн., а всього житлових та нежитлових приміщень інвентарною власністю - 110473 грн.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на 53/100 житлового будинку із господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1.
Виділити у власність ОСОБА_5 в житловому будинку літ."Е-1":
- коридор (1-1) площею 6,3 кв. м, інвентарною вартістю 6500 грн.;
- кухню (1-2) площею 7,7 кв. м, інвентарною вартістю 7946 грн.;
- столову (1-3) площею 20,4 кв. м, інвентарною вартістю 21053 грн.;
- жилу кімнату (1-4) площею 13,2 кв. м, інвентарною вартістю 13622 грн.;
- жилу кімнату (1-5) площею 7,8 кв. м, інвентарною вартістю 8050 грн.;
- санвузел (1-10) площею 1,7 кв. м, інвентарною вартістю 3454 грн.;
- ? частину літної кухні (літ. «Ж») площею 33,4 кв. м, інвентарною вартістю 20971 грн.;
- погріб (літ. «Впд») площею 22 кв. м, інвентарною вартістю 4401 грн.;
- вбиральню (літ. «Н») площею 1,5 кв. м, інвентарною вартістю 1794 грн.;
- ? водопровідної колонки ( №7) інвентарною вартістю 500 грн.;
- ? частина огорожі ( № 4,5) з воротами та хвіртками інвентарною вартістю 2280 грн.;
- ? частину замощення (№ ІІІ, ІУ) інвентарною вартістю 9146 грн., а всього житлових та нежитлових приміщень інвентарною вартістю - 98009 грн.
Визнати за ОСОБА_5 право власності на 47/100 житлового будинку із господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1.
Закладення дверних прорізів між приміщеннями 1-6 і 1-3 та 1- 6 і 1-5 покласти на ОСОБА_5
Облаштування дверного прорізу між приміщеннями 1-6 і 2-7 покласти на ОСОБА_3
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 37512 (тридцять сім тисяч п'ятсот дванадцять) грн. грошової компенсації за збільшення розміру ідеальної частки в праві власності на житловий будинок із господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1.
Стягнути із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 41 888 (сорок одна тисяча вісімсот вісімдесят вісім) грн. 50 коп. у рахунок вартості інженерних комунікацій у житловому будинку АДРЕСА_1.
Виділити у користування ОСОБА_3 земельну ділянку площею 361 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1, із якої: під будівлями і спорудами - 126, 12 кв. м ; в індивідуальне користування - 206,72 кв. м, яка прилягає до частини лівої зовнішньої стіни розміром 1, 0 х 4,5 м (площею 4,5 кв. м) та частини правої зовнішньої стіни розміром 0,9 + 1,1,15/2х10,38 м (площею10,64 кв. м); земельну ділянку, прилеглу до надвірних господарських споруд, а також під городом в середній частині ділянки розміром 6,63х19,3 м (площею 127,96 кв. м).
Виділити у користування ОСОБА_5 земельну ділянку площею 361 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1, із якої: під будівлями і спорудами - 115, 94 кв. м, в індивідуальне користування - 216, 9 кв. м, яка прилягає до лівої частини правої бокової та задньої торцевої зовнішньої стіни житлового будинку, вздовж частини лівої бокової межі та вздовж лівої бокової зовнішньої стіни будівлі літньої кухні літ. «Ж» (гараж), а також під городом вздовж правої бокової межі розміром 4,63 х 19,3 м (площею 89,4 кв. м).
Виділити у користування ОСОБА_3 і ОСОБА_5 земельну ділянку загального користування площею 56,32 кв. м.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 406 (чотириста шість) грн. 50 коп. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 521 (п'ятсот двадцять одна) грн. 20 коп. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 1821 (одна тисяча вісімсот двадцять одна) грн. 50 коп. витрат по оплаті експертизи та судового збору.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді: