Провадження №2/485/321/15
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 травня 2015 року м.Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області
у складі: головуючого - судді Кішковської З.А.,
при секретарі - Забаровській С.А.,
за участю: позивача - ОСОБА_1,
відповідачки - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Снігурівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
13 травня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу з відповідачкою, який вони зареєстрували 17 грудня 2004 року, вказавши на неможливість подальшого збереження сім'ї.
У судовому засіданні позивач позов підтримав. Пояснив, що у сім"ї мали місце постійні сварки на побутовому ґрунті. Поступово вони з дружиною втратили один до одного почуття любові та поваги. Три роки тому припинили спільне проживання. У послідуючому мір до примирення не приймали.
Відповідачка позовні вимоги визнала. Показала, що чоловік пішов з сім"ї, допустивши подружню зраду. Дійсно на збереження сім"ї мір не приймали. Сенсу поновлення подружніх стосунків вона не вбачає.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Подружжя зареєструвало шлюб 17 грудня 2004 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Снігурівського районного управління юстиції Миколаївської області, про що вчинено актовий запис №103 і видано свідоцтво про шлюб серії 1-ФП НОМЕР_2 (а.с.6).
Згідно записів у свідоцтві про народження серії 1-ФП НОМЕР_1 сторони у справі є батьками малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).
Сторони визнали обставину їх роздільного проживання за непідтримання сімейних та подружніх стосунків з 2012 року.
Між сторонами мають місце сімейні правовідносини. У порядку ст.110 СК України позивач пред'явив позов про розірвання шлюбу.
В силу ст.112 СК України за заявлення позову одним з подружжя про розірвання шлюбу суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, наявність дітей та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
При розгляді справи, судом встановлено, що сімейні та подружні стосунки сторони у справі не підтримують понад три роки. Причиною розпаду сім'ї слугувала втрата почуттів, які були основою шлюбного союзу. Чоловік допустив подружню зраду та пішов з сім"ї. Обидві сторони заявили, що не бажають примирення на її збереження.
Суд вважає встановленим, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу не є можливими та суперечить інтересам обох сторін, що має істотне значення, а також інтересам їх дитини за негативного впливу на стан психологічного здоров"я членів сім"ї, яка існує формально. За цим, суд ухвалює про задоволення позовних вимог.
З урахуванням встановлених обставин справи та категоричності позиції сторін, суд визнає недоцільним відповідно до ст.111 СК України прийняття мір до збереження сім'ї, наданням часу на примирення.
У порядку ст.113 СК України суд утверджує право відповідачки після розірвання шлюбу надалі іменуватися шлюбним прізвищем.
На прохання позивача, суд не вирішує про розподіл судових витрат за ст.ст.79,88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.88,209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -
Шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, зареєстрований 17 грудня 2004 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Снігурівського районного управління юстиції Миколаївської області, актовий запис №103, розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити за ОСОБА_2 шлюбне прізвище "ОСОБА_2".
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано сторонами на ім'я апеляційного суду Миколаївської області через Снігурівський районний суд протягом десяти днів після отримання його копії.
Суддя