Справа № 484/1473/15-к
Провадження: № 1-кп/484/134/15
18.05.2015р.Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді: - ОСОБА_1
секретар судового засідання: - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайську кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015150110000932 від 01.04.2015р., відносно:
- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Семенівка Арбузинського району Миколаївської області, українця, громадянина України, учня 11 класу Семенівської ЗОШ Арбузинського району Миколаївської області, зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 , раніше не судимого:
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України;
Учасники судового провадження
прокурор: - ОСОБА_4
обвинувачений: - ОСОБА_3
законний представник неповнолітнього обвинуваченого - ОСОБА_5
захисник: - адвокат ОСОБА_6
31.03.2015р. близько 16.00год. неповнолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_7 умисно з метою таємного заволодіння чужим майном, взявши з собою металевий прут, зайшли на автодорожній міст через річку Південний Буг автомобільної дороги державного значення М-13 Кіровоград-Платонове, що знаходиться на 106-142 км автодороги на околиці с.Іванівка Первомайського району Миколаївської області та перебуває на балансі Служби автомобільних доріг у Миколаївській області Державного агентства автомобільних доріг України. Впевнившись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає ОСОБА_3 та ОСОБА_7 демонтували з проїзної частини зазначеного мосту 10шт. чавунних водовідвідних решіток вартістю 259грн. за кожну на загальну суму 2590грн. Викрадене вони помістили в мішок. Однак, коли намагались покинути місце вчинення кримінального правопорушення, їх було затримано працівниками міліції.
Зізнаючись у вчиненому, ОСОБА_3 пояснив, що дійсно 31.03.2015р. близько 16.00год. він разом з ОСОБА_7 умисно, з метою крадіжки, за допомогою металевого пруту з проїзної частини автодорожнього мосту через річку Південний Буг автомобільної дороги Кіровоград-Платонове, що знаходиться на околиці АДРЕСА_2 , демонтували 10шт. чавунних водовідвідних решіток, які поклали в мішок з полімерного матеріалу. Однак, коли вони намагались покинути місце вчинення кримінального правопорушення, їх було затримано працівниками міліції.
Представник потерпілої особи Служби автомобільних доріг у Миколаївській області Державного агентства автомобільних доріг України ОСОБА_8 надала суду заяву, в якій просила розглядати справу без її участі. Повідомила, що претензій майнового характеру до обвинуваченого служба немає, просила призначити покарання на розсуд суду.
Враховуючи те, що обвинувачений визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, інкримінованого йому органами досудового розслідування за обставин, викладених в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження, та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, та оголошенням матеріалів, що характеризують його особу, та роз'яснив, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити обставини, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, в апеляційному порядку.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні заявила клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінального покарання на підставі ст..105 КК України із застосуванням до нього примусових заходів виховного характеру у вигляді передачі під нагляд батьків, мотивуючи тим, що ОСОБА_3 є неповнолітнім, вчинив кримінальне правопорушення середньої тяжкості, задовільно характеризується за місцем навчання та проживання, вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро розкаявся, повністю усвідомив протиправність свого вчинку.
Обвинувачений та його законний представник підтримали клопотання захисника.
Прокурор проти задоволення клопотання не заперечував.
Фактичні обставини свідчать про те, що обвинувачений 31.03.2015р. близько 16.00год. разом з ОСОБА_7 умисно з метою таємного заволодіння чужим майном, за допомогою металевого прута, з дорожнього покриття проїзної частини мосту через річку Південний Буг автомобільної дороги державного значення М-13 Кіровоград-Платонове, що знаходиться на 106-142 км автодороги на околиці с.Іванівка Первомайського району Миколаївської області демонтували 10шт. чавунних водовідвідних решіток Однак, їх було затримано працівниками міліції.
Таким чином, суд вважає, що дії обвинуваченого вірно кваліфіковані органами досудового слідства за ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Відповідно до ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
В той же час, ч.1, 2 ст.105 КК України передбачено, що неповнолітній, який вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнений судом від покарання якщо буде визнано, що внаслідок щирого каяття та подальшої бездоганної поведінки він на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання. У цьому разі суд застосовує до неповнолітнього примусові заходи виховного характеру, визначені ч.2 вказаної статті.
Згідно п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.052006р. №2 «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру», метою застосування таких заходів має бути забезпечення інтересів неповнолітнього, які полягають в одержанні не тільки належного виховання, а й освіти, лікування, соціальної, психологічної допомоги, захисту від жорстокого поводження, насильства та експлуатації, а також у наявності можливості адаптуватися до реалій суспільного життя, підвищити загальноосвітній і культурний рівень, набути професію та працевлаштуватися.
Вчинений неповнолітнім ОСОБА_3 злочин, згідно ст.12 КК України, віднесений до категорії середньої тяжкості, обвинувачений повністю визнав свою вину, у скоєному щиро покаявся, змінив поведінку у кращій бік, має посередню характеристику за місцем проживання та навчання.
На обліку служби у справах дітей Адбузинської районної державної адміністрації Миколаївської області обвинувачений не перебуває. До вчинення вище вказаного кримінального правопорушення він не перебував на обліку кримінальної міліції у справах дітей Арбузинського РВ УМВС в Миколаївській області.
Враховуючи вище викладене, а також, вік обвинуваченого, його рівень розвитку, умови життя та виховання,суд приходить до висновку про те, що він не потребує застосування покарання і можливо застосувати до нього примусові заходи виховного характеру у вигляді обмеження дозвілля, що максимально відповідає найкращим інтересам неповнолітнього, є необхідним та достатнім для попередження вчинення ним в подальшому нових злочинів.
Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України та звільнити його від покарання на підставі ч.1 ст. 105 КК України.
На підставі п.2 ч.2 ст.. 105 КК України обмежити ОСОБА_3 дозвілля, заборонивши йому перебувати поза житловими приміщенням за місцем проживання кожного дня починаючи з 21:00годин вечора до 05:00год ранку наступного дня, строком на 1 (один) рік.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Уразі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
На вирок може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд Миколаївської області протягом 30 днів через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області з моменту його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору