Провадження: 2/484/662/15
Справа: 484/1096/15-ц
Рішення
Іменем України
(заочне)
30 квітня 2015 р. Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
в складі головуючого судді Максютенко О.А.
секретар судового засідання Завірюха В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Первомайську цивільну справу за позовною заявою товариства з обмежаною відповідальністю «Довбуш Трейд Сервіс» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої працівником
встановив:
В березні 2015 року позивач звернувся з вказаним позовом, в якому вказав, що відповідач перебував з ним у трудових відносинах, працюючи торгівельним представником, на підставі укладеного трудового договору №188/13 від 19.11.2013 року за умовами якого зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі виконувати трудові обов'язки, передбачені посадовою інструкцією, наказами та розпорядженнями, локальними нормативними актами роботодавця. Щодо забезпечення матеріальних цінностей з відповідачем було укладено договір про повну матеріальну відповідальність № 188/13-м від 19.11.2013 року. Для виконання своїх трудових обов'язків відповідачу під звіт на підставі накладної №7 від 15.02.2014 року було надано в користування слідуюче майно: планшет Google Nexus 7 16 - 1 шт. вартістю 1777.00 грн; чохол чорний - 1 шт. вартістю 199.0 грн; протектор на дисплей - 1 шт. вартістю 119 грн; перехідник мережа анг-й - 1 шт. вартістю 15 грн..; за умови в разі припинення трудового договору повернути дане майно.
На підставі заяви відповідача від 05.05.2014 року наказом позивача від 19.05.2014 року №178-к ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади торгівельного представника, згідно ст.. 38 КЗпП України. Однак, в порушення умов Трудового договору відповідач не повернув ввірене йому майно одержане під звіт.
08.08.2014 року позивач провів інвентаризацію підзвітних відповідачу товарно-матеріальних цінностей, відповідно до якого виявлено недостачу майна на загальну суму 2110.0 грн.
20.02.2015 року на адресу відповідача було направлено повідомлення про добровільне відшкодування завданої шкоди, однак до теперішнього часу збитки не відшкодовано.
Посилаючись на викладене позивач просив стягнути з відповідача 2110.00 грн. завданих збитків.
У судове засідання позивач не з»явився, просив слухати спрау у його відсутність позовні вимоги підтримав у повному обсязі, також просив стягнути з відповідача понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 243 грн. 60 коп.
Відповідач у судове засідання не з»явився про слухання справи повідомлений належним чином, заперечень щодо позову не надав.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Як вбачається, між сторонами виникли відносини, що регулюється Кодексом законів про працю України.
Стаття 130 КЗпП України передбачено, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення, покладених на них трудових обов'язків.
При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтреси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише у межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіянної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.
За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.
Стаття 132 КЗпП України передбачає, що за шкоду, заподіяну підприємству, установі організації при виконанні трудових обов"язків, працівники, з вини яких заподіно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середньомісячного заробітку. Матеріальна відповідальність понад середній заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві.
Відповідно до ст.134 КЗпП України визначено випадки, коли працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, завданої з їх вини підприємству, установі, організації, а саме: між працівником та підприємством укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості та інших цінностей, переданих йому для збереження або для інших цілей; майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами; шкоду завдано діями працівника, які мають однаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку; шкоду завдано працівником, який був у нетверезому стані; шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції); відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, завдану підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків; шкоди завдано не при виконанні трудових обов'язків, службова особа винна в незаконному звільненні або переведенні праціника на іншу роботу; керівник підприємства, установи, організації, винний у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад один місяць.
Письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками, які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв'язані із зберіганням, обробкою, продажем (вуписком), перевезенням або застосування у процесі виробництва переданиї їм цінностей.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу від 19 листопада 2013 року № 351-к на посаду торгівельного представника прийнято ОСОБА_1 вікторовича з іспитовим строком 1 місяць.
19.11.2013 року було укладено трудовий договір №188/13 між позивачем та відповідачем.
19.11.2013 року між сторонами по справі було укладено договір про повну матеріальну відповідальність №188/13-м відповідно до якого працівник, який займає посаду торгівельного представника приймає на себе зобов'язання щодо повної матеріальної відповідальності за збереження ввірених підприємством матеріальних цінностей, та у зв"язку з вище наведеним зобов'язується обережно ставитися до речей підприємства, які надані йому для збереження, використання або для іншої мети та приймати усі необхідні заходи щодо збереження ввірених йому речей; своєчасно повідомляти уповноважений орган підприємства про всі обставини, які загрожують забезпеченню збереження наданих працівникові матеріальних цінностей.
На підставі накладної №7 від 15 лютого 2014 року відповідачу ОСОБА_1 для виконання його професійних обов'язків під повні матеріальну відповідальність було видано слідуюче майно: планшет Google Nexus 7 16 - 1 шт. вартістю 1777.00 грн; чохол чорний - 1 шт. вартістю 199.0 грн; протектор на дисплей - 1 шт. вартістю 119 грн; перехідник мережа анг-й - 1 шт. вартістю 15 грн.
19.05.2014 року на підставі наказу №178-к відповідача ОСОБА_1 було звільнено на підставі ст.. 38 КЗпП України за власним бажанням.
08.08.2014 року на підприємстві було проведено інвентаризацію на підставі наказу № 23 від 08.08.2014 року підзвітного майна відповідача та виявлено недостачу на суму 2110.0 грн.
Таким чином, з огляду на те, що діями відповідача завдано шкоди підприємству на суму 2110.00 грн. суд стягує завдану суму шкоди.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.10, 11, 60, 88, 213, 215,218 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Довбуш Трейд Сервіс" до ОСОБА_1 про стягнення завданої шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Довбуш Трейд Сервіс" шкоду, завдану підприємству у розмірі 2110.00 грн. та судові витрати у розмірі 243.60 грн., всього 2353 грн. 60 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається у письмовій формі протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строків на подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляціної скарги, рішення якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.