18.05.2015
справа №489/1443/15-ц
номер провадження 2/489/1229/15
рішення
Іменем україни
18 травня 2015 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді Коваленка І.В.
секретаря Коденко К.В.
за участю:
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (далі - ПАТ «ВТБ Банк») до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості
встановив:
У березні 2015 року ПАТ «ВТБ Банк» звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідачів заборгованості в сумі 73483,74 дол. США.
У обґрунтування вимог казано, що 25.04.2007 між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_2 в рамках Генеральної угоди від 25.04.2007 № 14МГУ/2007 укладено кредитний договір № 14М-14МГУ/2007, відповідно до умов якого ОСОБА_2 отримала кредит в розмірі 160000,00 дол. США зі сплатою 13,0 процентів річних, строком користування до 25.04.2014, який був продовжений до 25.04.2017 договором про внесення змін № 7 до кредитного договору від 25.02.2013.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 25.04.2007 між ПАТ «ВТБ Банк», ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено два окремі договори поруки, згідно з якими поручителі зобов'язалися нести солідарну відповідальність з боржником за невиконання зобов'язань за кредитним договором.
Грошові зобов'язання станом на 21.11.2014 ОСОБА_2 не виконала, внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 73483,74 дол. США, яка складається із 72257,79 дол. США заборгованості по кредиту, 885,11 дол. США - про процентам та 340,84 дол. США. - пені.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовольнити.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Письмових заперечень проти позову до суду не надали.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи і оцінивши зібрані в ній докази, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Із матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що 25.04.2007 між Акціонерним комерційним банком «Мрія», правонаступником якого є ПАТ «ВТБ Банк», та ОСОБА_2 в рамках Генеральної угоди від 25.04.2007 № 14МГУ/2007 та договору про внесення змін № 1 до Генеральної угоди від 05.07.2010 укладено кредитний договір № 14М-14МГУ/2007, відповідно до умов якого ОСОБА_2 отримала кредит в розмірі 160000,00 дол. США зі сплатою 13,0 процентів річних, строком користування до 25.04.2014.
25.02.2013 Договором про внесення змін № 7 кредитний договір викладено в новій редакції, якою залишено суму кредиту та процентну ставку без змін, а кінцевий строк повернення кредиту збільшено до 25.04.2017.
Отримання позичальником кредитних коштів в розмірі 160000,00 дол. США позивач підтвердив заявою на видачу готівки № TR.1499.1. від 25.04.2007.
Виконання позичальником грошових зобов'язань по кредитному договору забезпечено окремими договорами поруки б/н від 25.04.2007, укладеними між банком, позичальником ОСОБА_2 та поручителями ОСОБА_3 і ОСОБА_5
25.02.2013 договори поруки викладено в новій редакції з урахуванням змін внесених до кредитного договору Договором про внесення змін № 7 від 25.02.2013.
Відповідно до пункту 2.1 договору поруки у разі порушення Позичальником взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором, Поручитель і Позичальник несуть солідарну відповідальність перед Банком у повному обсязі.
Через порушення позичальником ОСОБА_2 грошових зобов'язань на її адресу 03.10.2014 банк направив лист вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту та сплати інших платежів по договору протягом 30 календарних днів з дня отримання вимоги.
05.11.22014 відповідні вимоги банком направлено на адреси проживання поручителів ОСОБА_3 та ОСОБА_5
Таким чином, у відповідності до вимог частини другої статті 1050 ЦК України та умов кредитного договору, позивач скористався правом на дострокове стягнення всієї заборгованості, змінивши тим самим строк повернення кредиту.
До суду банк звернувся 16.02.2015, що підтверджується відміткою поштового відділення на конверті, в якому надіслана позовна заява, тобто з дотриманням строку, передбаченого частиною четвертою статті 559 ЦК України.
За розрахунком позивача станом на 21.11.2014 заборгованість відповідачів складається із 72257,79 дол.США заборгованості по кредиту, 885,11 дол.США - по процентам та 51662,58 грн., що в доларовому еквіваленті складає 340,84 дол.США, пені, розрахунок якої проведено виходячи з подвійної облікової ставки національного банку України.
Із пояснень представника позивача встановлено, що після вказаної в позові дати на яку розраховано заборгованість погашення боргу відповідачі не здійснювали.
За змістом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За правилами частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідні роз'яснення щодо дострокового стягнення заборгованості за кредитним договором наведені у пункті 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ України від 30.03.2012 № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин».
Статтею 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
У відповідності до частини першої статті 554 вказаного Кодексу у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Частиною третьою цієї статті визначено, що особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Виходячи з наведених норм матеріального права та обставин справи, суд приходить до висновку про порушення відповідачами взятих зобов'язань, а відтак звернення позивача до суду з вимогою про дострокове стягнення в солідарному порядку заборгованості є правомірним.
Між тим, суд не погоджується із стягнення з відповідачів пені в іноземній валюті.
Умовами пункту 7.1 кредитного договору (у новій редакції) передбачено, що у разі прострочення Позичальником зобов'язань з повернення Кредиту та/або сплати ОСОБА_2 за його користування та/або інших платежів згідно з умовами цього Договору, Позичальник зобов'язаний сплатити на користь Банка пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов'язань.
За визначенням статті 1 Закону України «Про Національний банк України» та пункту 1.1 глави 1 Положення про процентну політику Національного банку України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18.08.2004 № 389,
облікова ставка Національного банку України - це один із монетарних інструментів, за допомогою якого Національний банк України встановлює для банків та інших суб'єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених та розміщених грошових коштів.
Таким чином, виходячи з правової природи облікової ставки її застосування поширюється виключно на національну валюту, а тому розрахунок і стягнення пені повинен бути здійснений в національній валюті.
За таких обставин, стягненню підлягає пеня в розмірі 51662,58 грн.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають частому задоволенню шляхом стягнення з відповідачів в солідарному порядку заборгованості по кредитному договору, яка станом на 21.11.2015 складається із 72257,79 дол.США заборгованості по кредиту, 885,11 дол.США по процентам та 51662,58 грн. пені.
Відповідно статті 88 ЦПК України з відповідачів в рівних частинах на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3654,00 грн.
Керуючись статтями 10, 11, 60, 88, 212-214, 224, 225, 228 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» - задовольнити частково.
Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 (іден. номер НОМЕР_1) та ОСОБА_3 (іден. номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» заборгованість за Генеральною угодою від 25.04.2007 №14МГУ/2007 та кредитним договором від 25.04.2007 №14М-14МГУ/2007, яка складається із 72257,79 дол. США заборгованості по кредиту, 885,11 дол.США процентів та 5162,38 грн. пені.
Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 (іден. номер НОМЕР_1) та ОСОБА_4 (іден. номер НОМЕР_3) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» заборгованість за Генеральною угодою від 25.04.2007 №14МГУ/2007 та кредитним договором від 25.04.2007 №14М-14МГУ/2007, яка складається із 72257,79 дол. США заборгованості по кредиту, 885,11 дол.США процентів та 5162,38 грн. пені.
Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_2 (іден. номер НОМЕР_1), ОСОБА_3 (іден. номер НОМЕР_2), ОСОБА_4 (іден. номер НОМЕР_3) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» судовий збір у сумі 3654,00 грн. (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири гривні 00 коп.).
У іншій частині вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя І.В.Коваленко
Повний текст рішення
підписано 19.05.2015.