Ухвала від 18.05.2015 по справі 924/751/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"18" травня 2015 р.

№924/751/15

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Яроцького А.М., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" м. Хмельницький

до Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" в особі Хмельницької філії м. Хмельницький

про розірвання договорів прямого лізингу №22-08-36 спл від 31.01.2008р., №22-07-687 спл від 18.10.2007р. та стягнення 793607,22 грн.

ВСТАНОВИВ:

15.05.2015р. на адресу суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" до Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" в особі Хмельницької філії про розірвання договорів прямого лізингу №22-08-36 спл від 31.01.2008р., №22-07-687 спл від 18.10.2007р. та стягнення 793607,22 грн.

Статтею 57 ГПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

З 01.11.2011р. набрав чинності Закон України "Про судовий збір", положеннями якого встановлено порядок сплати та розміри ставок судового збору за звернення до господарського суду з позовною заявою.

Згідно зі ст. ст. 3, 4, 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, за звернення з позовною заявою немайнового характеру заявник повинен сплатити 1 розмір мінімальної заробітної плати. Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" станом на 01.01.2015р. мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 1218 гривень, від розміру якої й справляється судовий збір.

У п. 2.11 Постанови Пленуму ВГС України №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" визначено, що у випадку об'єднання в позовній заяві двох або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Як вбачається із змісту поданої позовної заяви, остання містить вимоги майнового та немайнового характеру, які позивачем об'єднано в одній позовній заяві.

Так, позивач просить суд розірвати договори прямого лізингу №22-08-36 спл від 31.01.2008р., №22-07-687 спл від 18.10.2007р. та стягнути з Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" в особі Хмельницької філії 793607,22 грн.

Оскільки позивачем об'єднано в одній позовній заяві вимоги майнового та немайнового характеру, то судовий збір підлягає сплаті окремо за кожну з таких вимог.

За звернення до господарського суду з вищевказаними позовними вимогами позивач зобов'язаний сплатити 18308,14 грн. на розрахунковий рахунок ГУ ДКСУ у Хмельницькій області - 31218206783002, код банку отримувача - 815013, код класифікації доходів бюджету - 22030001 з належно визначеним призначенням платежу.

Натомість, заявником до поданої позовної не додано доказів сплати судового збору у визначеному законом порядку та розмірі. При цьому у вказаній заяві, останній просить суд на підставі ст. 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочити ТОВ "Октант-центр" сплату судового збору до ухвалення судового рішення у зв'язку з встановленою ухвалою суду від 27.02.2015р. №924/159/14 неплатоспроможністю відповідача.

При цьому позивач зазначає, що ухвалою суду від 27.02.2015р. №924/159/14 встановлено наявність зведеного виконавчого провадження №15197686 від 07.04.2007р. на суму 18 564 049,00 грн., а також повідомляє, що відсутність грошових коштів підтверджується довідками з обслуговуючих ТОВ "Октант-центр" банків.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У розумінні приписів вказаної норми відстрочення або розстрочення сплати судового збору позивачу, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин та підтвердження їх належними доказами.

Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення позивача від сплати судового збору.

У п. 3.1 Постанови Пленуму ВГС України №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" визначено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Судом встановлено, що ухвала суду від 27.02.2015р. №924/159/14, на яку посилається позивач, постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 01.04.2014р. залишена без змін.

Проте, постановою Вищого господарського суду України від 18.06.2014р. ухвалу господарського суду Хмельницької області від 27.02.2014 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 у справі №924/159/14 скасовано, а справу №924/159/14 передано на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на викладене, оскільки ухвала від 27.02.2015р. №924/159/14 скасована касаційною інстанцією, обставини викладені в ній не мають преюдицільного характеру та посилання позивача на зазначену ухвалу є безпідставним.

Окремо судом враховується, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі Закону) банкрутство, це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Відповідно до цього Закону щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута (ст. 7 Закону).

Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.

Тобто визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність виникає лише після винесення постанови у справі про банкрутство та відкриття ліквідаційної процедури.

При цьому позивач, посилаючись на ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Октант-центр", вказує про свою неспроможність сплатити судовий збір.

Судом встановлено, що 24.07.2014р. порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Октант-центр" та станом на 18.05.2015р. триває процедура розпорядження майном боржника. Однак з винесенням ухвали про порушення провадження у справі пов'язується введення процедури розпорядження майном.

Під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового становища, а також визначення наступної оптимальної процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів (ст. 22 Закону).

Стаття 5 Закону визначає, що засновниками (учасниками, акціонерами) боржника, власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) боржника, кредиторами боржника, іншими особами в межах заходів щодо запобігання банкрутству боржника може бути надана фінансова допомога в розмірі, достатньому для погашення грошових зобов'язань боржника перед кредиторами, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування і відновлення платоспроможності боржника (санація боржника до порушення провадження у справі про банкрутство).

Окремо враховується, що відповідно до ст. 49 ГПК України при відмові в позові обов'язок по сплаті судового збору покладається судом на позивача.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника.

А тому суд приходить до висновку, що у разі, якщо за наслідками розгляду позовної заяви у позові буде відмовлено, то покладений на позивача судовий збір, сплату якого буде відстрочено, погашатиметься у четверту чергу при погашенні вимог кредиторів ТОВ "Октант-центр", і може залишитись не оплаченим.

В свою чергу звертається увага позивача, що відповідно до ст. 49 ГПК України при задоволенні позову обов'язок по сплаті судового збору покладається судом на відповідача, а тому у разі задоволення позовних вимог позивача, з якими він звертається до суду, судовий збір сплачений позивачем за звернення до суду з позовною заявою буде повернутий останньому за рахунок відповідача, а тому фінансовий стан позивача не погіршиться.

Згідно зі ст. ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи, що позивачем не додано до позовної заяви доказів на підтвердження майнового стану, який перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі, суд вважає за належне у задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Пункт 4 частини 1 статті 63 ГПК України визначає, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Таким чином, з огляду на відсутність в позовних матеріалах належних доказів сплати позивачем судового збору у встановленому порядку та розмірі, відмову суду у задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору, позовну заяву необхідно повернути без розгляду відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Відповідно до ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п. 4 ч.1 ст.ст. 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" до Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" в особі Хмельницької філії про розірвання договорів прямого лізингу №22-08-36 спл від 31.01.2008р., №22-07-687 спл від 18.10.2007р. та стягнення 793607,22 грн. повернути без розгляду.

Додаток: позовна заява і додані до неї матеріали на 23 аркушах.

Суддя А.М. Яроцький

Віддрук. 3 прим. :

1 - для суду,

2 - позивачу - м. Хмельницький, вул. Озерна, 20,

3 - відповідачу - м. Хмельницький, вул. Свободи, 3/1, офіс 3.

Попередній документ
44213014
Наступний документ
44213016
Інформація про рішення:
№ рішення: 44213015
№ справи: 924/751/15
Дата рішення: 18.05.2015
Дата публікації: 21.05.2015
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Хмельницької області
Категорія справи: