73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78
Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
14 травня 2015 р. Справа № 923/575/15
Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Ковтун В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроавтошина",
м. Дніпропетровськ
до Міського комунального підприємства "Херсонелектротранс", м. Херсон
про стягнення 295 765 грн. 50 коп.
за участю представників сторін:
від позивача - Глоба К.М., представник, дов. б/н від 13.03.2015р.;
від відповідача - не прибув.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроавтошина" (позивач) заявлено позов до Міського комунального підприємства "Херсонелектротранс" (відповідач) про стягнення заборгованості у загальній сумі - 295 765 грн. 50 коп., з якої: 194 126 грн. 00коп. - основного зобов'язання, 8522 грн. 51 коп. - 3 % річних, 29214 грн. 03 коп. - пеня в розмірі подвійно облікової ставки НБУ, 63902 грн. 96 коп. - інфляційних нарахувань.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач своїм правом на судовий захист та участь представника в судовому засіданні не скористався, в засідання суду двічі не з'являвся, відзив на позов і витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив. Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло. Подальше ж відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 22 ГПК України, зокрема, стосовно обов'язку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.
Ухвалу про порушення провадження по справі від 14.04.2015р., ухвалу про виправлення описки від 15.04.2015р. та ухвалу про виправлення описки від 30.04.2015р. надіслану судом на адресу відповідача він отримав, що підтверджено його підписом на поштових повідомленнях. (а. с. 26, 28, 40).
Таким чином, відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Справа розглядається у відповідності до ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд
03.01.2013 р. між позивачем та відповідачем укладено договір постачання №03/01 згідно до якого позивач зобов'язався передати у власність, а відповідач прийняти та оплатити автошини та автокамери, кількість та маркування, яких зазначені в додатку до договору.
Загальна вартість товару за договором складала - 198 126 грн. 00 коп.
Відповідно до п. 2.3 договору оплата відповідачем товару повинна була відбуватися протягом 60-ти календарних днів з моменту отримання товару на склад відповідача на підставі накладних та рахунків.
03.01.2013 р. за видатковою накладною №РН-0103-1 довіреною особою Гаран Олексієм Анатолійовичем на підставі довіреності №543 від 23.12.2012 р. отримано 54 автошини для тролейбусів 12.00 R20 загальною вартістю 155250 грн. та 54 автокамери 12.00 R20 вартістю - 9855 грн. на загальну суму з ПДВ - 198 126 грн. 00 коп. (з них ПДВ 33021 грн.) (а. с. 10).
Пізніше до договору відповідно до додаткової угоди від 12 березня 2013 р. до договору №03/01 було змінено строк оплати за отриманий товар який визначив, що оплата повинна відбутися "з 12 березня 2013 р. до 30 вересня 2013 р. включно". (а. с. 12).
Так станом на дату подання позову відповідачем здійснено оплати товару відповідно до платіжних доручень, а саме:
- платіжне доручення №2236 від 20.02.2014 р. на суму - 1000 грн.;
- платіжне доручення №2973 від 15.07.2014 р. на суму - 1000 грн.;
- платіжне доручення №3382 від 30.09.2014 р. на суму - 1000 грн.;
- платіжне доручення №3618 від 31.10.2014 р. на суму - 1000 грн. (а. с. 13-16).
Отже станом на дату подання позову заборгованість за основним зобов'язанням відповідача перед позивачем складає:
198 126 грн. 00 коп. - 4 000 грн. 00 коп. = 194 126 грн. 00 коп.
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи наведене позовні вимоги в частині стягнення - 194 126 грн. 00 коп. заборгованості за поставлений товар є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вказаної норми позивач обґрунтовано нарахував відповідачу до сплати за прострочення виконання грошового зобов'язання - 8522 грн. 51 коп. - 3% річних та 63902 грн. 96 коп. - інфляційних втрат. Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
В даному випадку пунктом 6.2. договору сторонами було обумовлено, що за порушення строків поставки товару постачальник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості не поставленого товару за кожен день прострочення поставки. За порушення строків сплати покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості невиконаних зобов'язань за кожен день простроченого платежу.
Проте, згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 вищезгаданого Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Аналогічна норма міститься в п. 2 ст. 343 ГК України.
На підставі пункту 6.2. договору та вказаних норм чинного законодавства позивач нарахував відповідачу до сплати 29 214 грн. 03 коп. - пені за період з 12.09.14 по 01.03.15
Відповідно до ч.ч.І-3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Проте, у п.8.3. Договору сторонами встановлено, що сторони домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним договором здійснюється без обмеження строку.
Відповідно до ст.223 ГК України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.
Як витікає із додаткової угоди від 12.03.13 до договору поставки № 03/01 від 03.01.13 кінцеві терміни для оплати товару сторони погодили -30.09.13. Відповідно, у позивача виникає право на застосування нарахування пені з наступного дня, тобто 01.10.13 протягом 6 місяців по 01.04.14.
Оскільки позивач просить стягнути пеню за період з 12.09.14 по 01.03.15, то суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення суми пені за цей період, бо за вказаний період позивач невправі був нараховувати пеню
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити у сумі 266551 грн.47 коп.
2. Стягнути з Міського комунального підприємства "Херсонелектротранс" (73036, м. Херсон, вул. Залаегерсег, 12, р/р 260001405, МФО 380805 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", код ЄДРПОУ 03328635) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроавтошина" (49033, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, буд 138, р/р 26005050804436 в ПАТ КБ "Приватбанк" м. Дніпропетровськ, МФО 305299) 194 126 грн. 00 коп. - основного зобов'язання, 8522 грн. 51 коп. - 3% річних, 63902 грн. 96 коп. - інфляційних нарахувань та 5915 грн. 32 коп. - витрат зі сплати судового збору.
3. В решті відмовити
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 18.05.2015р.
Суддя Л.М. Немченко