08.05.2015 Справа № 907/346/15
Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ушак І.Г. у відкритому судовому засіданні розглянув справу за позовом прокурора м. Ужгород в інтересах держави в особі Ужгородської міської ради до Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради (далі - департамент, відповідач-1), фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Кучава Мукачівського району (далі - ФОП ОСОБА_1, відповідач-2), виконавчого комітету Ужгородської міської ради (далі - виконком, відповідач-3) про визнання частково недійсним рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 16.07.2014 року № 257, договору оренди землі та про повернення земельної ділянки
представники:
прокуратури - Фірка І.І., прокурор прокуратури Закарпатської області;
позивача - Пекар В.І., представник за довіреністю;
відповідача-1 - Зінич А.Б., представник за довіреністю;
відповідача-2 - не з'явився;
відповідача-3 - Зінич А.Б., представник за довіреністю
Прокурор звернувся до суду з даними позовними вимогами, вважаючи таким, що суперечить закону рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 16.07.14 № 257 „Про видачу підтверджень торговельної діяльності на тимчасові об"єкти торгівлі та сфери послуг з погодженням режиму роботи" в частині його п. 3 про зобов"язання департаменту укласти з ФОП ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки загального користування площею 28 кв. м розташованої на АДРЕСА_1. Посилається, зокрема, на те, що орендодавцем земельних ділянок комунальної власності є, зокрема, міські ради, тому передача в оренду земельної ділянки, про яку йдеться у спірному рішенні, - є виключним правом та компетенцією Ужгородської міської ради, а не її виконкому. За таких обставин вважає, що укладений на підставі незаконного рішення виконкому договір підлягає визнанню недійсним та поверненню орендованої земельної ділянки. До того ж, спірний договір оренди не містить умов передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, що є істотними умовами договору, відсутність яких є підставою для визнання судом договору також недійсним. Представники позивача та прокуратури у ході судового розгляду справи наполягають на задоволенні позовних вимог, посилаючись на долучені до матеріалів справи документи.
Департаментом та виконкомом - відповідачами-1, 3 подано заяву про визнання позову, їх представник у судовому засіданні усними поясненнями вважає вимоги прокурора законними та обґрунтованими, відтак - такими, що підлягають задоволенню.
Відповідач-2, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, вдруге не надав письмового документального обґрунтованого відзиву на позов та не забезпечив участі уповноваженого представника у засіданні суду. За наведених обставин справа вирішується без участі представника відповідача-2 в порядку передбаченому ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури у ході судового розгляду, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
При цьому суд виходив з наступного.
Рішенням (п.1.1) виконавчого комітету Ужгородської міської ради -відповідача-3 - від 16.07.14 за № 257 „Про видачу підтверджень торговельної діяльності на тимчасові об"єкти торгівлі та сфери послуг з погодженням режиму роботи" (далі - спірне рішення) надано підтвердження торговельної діяльності, зокрема, ФОП ОСОБА_1, та погоджено режим роботи терміном на один рік на терасі на АДРЕСА_1 (площа 28 кв. м, центральна зона) як на тимчасовому об'єкті торгівлі з 07.00 год. до 21.00 год.
Пунктом 3 цього рішення - оспорюваного у даній справі - зобов'язано департамент протягом 3-ох днів з дня отримання рішення укласти договір оренди землі загального користування із суб'єктами підприємницької діяльності (пп.п 1.1-1.2), в тому числі, з ФОП ОСОБА_1.
13.08.14 департамент - як орендодавець - та ФОП ОСОБА_1 - як орендар - уклали договір оренди земельної ділянки № 1353, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове - на 8 місяців - платне володіння та користування земельну ділянку, що знаходиться в центральній зоні міста на АДРЕСА_1, для торгівлі на терасі (п.п. 1, 2). Підставою укладення цього договору слугувало рішення виконкому від 16.07.14 № 257, про що зазначено в пункті 1 тексту договору. Земельна ділянка 13.08.13 за актом прийому-передачі передана орендодавцем орендарю.
Спір у даній справі стосується питань користування землями комунальної власності, тому регулюється відповідними приписами Земельного кодексу України (далі - ЗК України), Законів України «Про оренду землі», „Про місцеве самоврядування в Україні" в редакції чинній станом на час виникнення спірних відносин .
Так, за змістом ст. 12 та п. 12 Перехідних положень ЗК України до повноважень міських рад як органів місцевого самоврядування у галузі земельних відносин на території міст належать, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
За змістом ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель комунальної власності за рішеннями органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом.
За приписами Закону України «Про оренду землі», орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом (ст. 4); орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Договір оренди землі, згідно ст. 13 Закону України «Про оренду землі» - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Приписами ст. 15 визначено такі істотні умови договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки,яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, є підставою, зокрема, для визнання договору недійсним відповідно до закону.
За змістом ст. ст. 10, 25, п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами; міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами, до їх відання; до виключної компетенції міських рад віднесено, зокрема, вирішення відповідно до закону та виключно на пленарних засіданнях ради питань регулювання земельних відносин.
Матеріалами справи встановлено, що земельна ділянка, стосовно якої прийнято спірне рішення виконкому та було укладено спірний договір оренди, належить до комунальної власності, тому повноваження щодо розпорядження нею належать Ужгородській міській раді.
Наведене, а також те, що відповідач-3 приймаючи спірне рішення в частині його п. 3 вийшов за межі наданої йому компетенції, зобов'язавши департамент укласти договір оренди землі, яка є комунальною власністю та розпорядження якою законом віднесено до виключних повноважень Ужгородської міської ради, визнається всіма учасниками процесу.
За таких обставин рішення виконкому в оспорюваній його частині належить визнати судом недійсним. При цьому, суд також приймає до уваги, що постановою Закарпатського окружного адміністративного суду у справі 807/3593/13-а від 19.09.14 було визнано протиправним та скасовано рішення Ужгородської міської ради за № 52 від 21.12.10 «Про порядок надання в оренду земельних ділянок для тимчасового розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності на землях загального користування», з посиланням на яке в частині делегування повноважень виконкому, останній прийняв рішення в оспорюваній його частині.
За наведеного підлягають задоволенню також позовні вимоги про визнання недійсним договору оренди землі укладеного на підставі недійсного рішення відповідно до приписів ст. 215 ЦК України з підстав недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України щодо того, що зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Крім того, суд приймає до уваги, що спірний договір не містить умов передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, що є істотними умовами договору, відсутність яких є самостійною підставою для визнання недійсним договору оренди землі відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі».
Підлягають задоволенню також вимоги щодо звільнення ФОП ОСОБА_1 земельної ділянки та повернення її до земель Ужгородської міської ради як правовий наслідок недійсності правочину відповідно до ст. 216 ЦК України.
Судові витрати за розгляд справи судом за змістом ст.ст. 44- 49 Господарського процесуального кодексу України та Закону України „Про судовий збір" належить стягнути у рівних частинах з усіх відповідачів у справі.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 203, 215, 216 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 116, Перехідними положеннями Земельного кодексу України, Законами України «Про оренду землі», „Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст. 4-3, 43, 44-49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,
суд вирішив:
1. Позов задоволити повністю.
1.1. Визнати недійсним п. 3 рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 16.07.14 №257 „Про видачу підтверджень торговельної діяльності на тимчасові об"єкти торгівлі та сфери послуг з погодженням режиму роботи" в частині зобов"язання департаменту міського господарства Ужгородської міської ради укласти із ФОП ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) договір оренди землі загального користування (площа 28 кв. м, центральна зона) на АДРЕСА_1
1.2. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 13.08.14 № 1353, укладений департаментом міського господарства Ужгородської міської ради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.
1.3. Зобов"язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку площею 28 кв. на АДРЕСА_1.
2. Стягнути в доход державного бюджету України із зарахуванням за кодом класифікації доходів бюджету 22030001 "Судовий збір", отримувач коштів - ГУДКСУ у Закарпатській області МФО 812016, код отримувача (код ЄДРПОУ) 38015610, рахунок отримувача 31211206783002 із:
- Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради (88000 м. Ужгород, пл. Поштова,3, код ЄДРПОУ 36541721) судовий збір на суму 1218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять грн. 00 коп.);
- виконавчого комітету Ужгородської міської ради (88000 м. Ужгород, пл. Поштова, 3, код ЄДРПОУ 04053699) судовий збір на суму 1218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять грн. 00 коп.);
- фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) судовий збір на суму 1218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять грн. 00 коп.).
Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку передбаченому цим же кодексом. Повний текст рішення складено 15.05.15
Суддя Ушак І.Г.