14.05.15р. Справа № 904/3286/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "УКРПРОМЕНЕРГО"
до Державного підприємства "Придніпровська залізниця"
про стягнення 6 415,20 грн. недостачі концентрату вугільного
Суддя Юзіков С.Г.
Представники:
Позивача - Нестерова М.В., довіреність №б/н від 12.05.15р.
Відповідача - Селяков О.В., довіреність №72 від 01.01.15р.
Позивач просить стягнути з Відповідача 6 415,20 грн. недостачі концентрату вугільного, мотивуючи тим, що у зв'язку із незбереженням вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу, перевізник - ДП "Придніпровська залізниця" має відшкодувати заподіяні ТОВ "ТПК "Укрпроменерго" збитки у розмірі дійсної вартості недостачі вантажу.
Відповідач позов заперечує, мотивуючи тим, що з метою забезпечення збереженості вантажу відповідно до пункту 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу на їх поверхню наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу. Конструкція відповідних пристроїв і установок, порядок ущільнення вантажів, застосування захисної плівки (емульсії), кріплення та маркування, що забезпечують збереження і свідчать про відсутність втрати вантажу при перевезенні, визначається інструкцією, розробленою відправником і узгодженою з залізницею (пункт 7 названих Правил). Всупереч викладеному відправником захисне маркування фактично не нанесено. Крім того, відповідно до параграфу 19 розділу 1 Технічних умов розміщення та закріплення вантажів на відкритому рухомому складі правильність розміщення та закріплення вантажів перевіряє залізниця. Однак, Статутом не передбачено відповідальність перевізника за пошкодження вантажу, що перевозиться на відкритому рухомому складі, тільки з тієї підстави, що при завантаженні засобами відправника залізниця перевіряла правильність розміщення та закріплення вантажу. На підставі викладеного вважає, що відповідальність за нестачу вантажу повинна бути покладена на відправника, який не підготував вантаж до перевезення у вагоні відкритого типу.
Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд
14.03.14р. ТОВ "ТПК "Укрпроменерго" з ТОВ "Збагачувальна фабрика "Богучарська" укладено договір поставки № 1/1403, за яким ТОВ "Збагачувальна фабрика "Богучарська", на адресу Позивача, за залізничною накладною №50381334 від 26.03.15р. відправило на станцію Якимівка вагон № 66693920 з Концентратом вугільним ГПК 50-200 у кількості 63 тонни (нетто), а ТОВ "ТПК "Укрпроменерго" оплатило вартість вугілля згідно з платіжними дорученнями №112 від 20.03.15р. та №117 від 25.03.15р. Перевезення вантажу здійснювалося у відкритому рухомому складі, при відвантаженні його маса визначена відправником шляхом зважування на вагонних вагах та прийнята залізницею до перевезення без зауважень.
28.03.15р. в результаті перевірки вантажу на станції Нижньодніпровськ-Вузол у вагоні виявлено вагову недостачу в кількості 4,50 т, що підтверджується Комерційним актом РА 006889/135 від 28.03.15р., яким встановлено, що завантаження у вагоні вище бортів, вантаж у вологому стані, наявне поглиблення у вантажі над 1-3-м люками довжиною 4 м на ширину вагону, глибиною 0,3 м. Вагон прибув в технічно справному стані, розвантажувальні люки зачинені, течі немає. Вантаж, якого недостає, у вагон вміститися міг.
За розрахунком Позивача, недостача вантажу з урахуванням 2 % норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто складає 3,24 т.
Вартість однієї тонни вантажу, згідно з виставленою видатковою накладною відправника - ТОВ "Збагачувальна фабрика "Богучарська" № 95 від 26.03.15р. становить 1 980,00 грн., з урахуванням ПДВ.
За розрахунком Позивача, вартість недостачі вантажу становить: 3,24 т х 1 980,00 грн. = 6 415,20 грн., з урахуванням ПДВ.
На думку Позивача, у зв'язку із незбереженням вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу, перевізник - Відповідач має відшкодувати заподіяні Позивачеві збитки у розмірі дійсної вартості недостачі вантажу.
Наведене стало причиною звернення Позивачем з позовом до суду.
Відповідно до п. 113 Статуту залізниць України (далі Статут) за не збереження прийнятого до перевезення вантажу залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що нестача виникла з незалежних від неї причин.
За п. 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.
Згідно з п.115 Статуту вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
Відповідно до ч. 2 п. 114 Статуту недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.00 № 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: … 2 % маси, зазначеної в перевізних документах, щодо вантажів, зданих для перевезення у вологому стані.
З наведених норм вбачається, що у встановлений відсотковий показник входить не тільки природна втрата, а й граничне розходження у визначенні маси нетто (похибка ваг), а отже недостача маси вантажу, за які відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням такого граничного розходження.
Зазначена позиція узгоджується з позицією Вищого господарського суду України, викладеній у постанові від 03.14.08р. у справі № 17/300.
Відповідно до ст. 610, 614 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно зі ст. 314 ГК України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. У транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
Відповідно до ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу,… з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача…вантажу… сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу… у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач не надав суду належних доказів відсутності його вини у заподіянні збитків Позивачеві чи контррозрахунку стягуваної суми.
Перевіривши розрахунки Позивача, господарський суд визнає їх обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи.
З урахуванням викладеного, суд не погоджується із запереченнями Відповідача та вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати слід покласти на Відповідача.
Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця", 49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108 (код ЄДРПОУ 010 738 28) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "УКРПРОМЕНЕРГО", 49000, м.Дніпропетровськ, вул. Короленка, буд.3, офіс 116 (код 383 597 63) 6 415,20 грн. - вартості нестачі вантажу, 1827,00 грн. - судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту.
Суддя С.Г. Юзіков
Рішення підписане___________