12.05.15р. Справа № 904/3418/15
За позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА ГРУПА", м.Київ
до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ДНІПРОІНМЕД", м.Дніпропетровськ
про відшкодування шкоди
Суддя Петренко І.В.
Секретар судового засідання Пономарьов Є.О.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група", м.Київ (далі по тексту - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дніпроінмед", м.Дніпропетровськ (далі по тексту - відповідач) про стягнення 49490,00грн. основної заборгованості.
Судові витрати по справі позивач просив суд стягнути з відповідача.
За результатами розгляду позовної заяви за вих. № 23460 від 03.04.2015р. ухвалою суду від 22.04.2015р. порушено провадження по справі та призначено слухання на 12.05.2015р.
Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.
За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.
Позивач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду 30.04.2015р. з відміткою представника позивача про отримання ухвали суду 27.04.2015р.
Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду з відміткою представника відповідача про отримання ухвали суду 28.04.2015р.
12.05.2015р. повноважний представник позивача в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без участі представника позивача, також подав клопотання про долучення до матеріалів справи документів.
Повноважний представник відповідача в судове засідання не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, відзив на позов не надав, витребуванні судом документи не представив.
Абзацом 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. за №18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
На думку суду неявка у судове засідання представників позивача та відповідача не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами.
В судовому засіданні оглянуто всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.
Суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи вимоги статті 69 Господарського процесуального кодексу України щодо строків розгляду справи у судовому засіданні, яке відбулося 12.05.2015р. в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Розглянувши матеріали справи, подані документи, господарський суд, -
Між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА ГРУПА" (далі по тексту - позивач) та ПІІ "ВІП-РУНТ" був укладений договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №28-0199-2700\13-2654 від 11.03.2013 року.
За цим договором предметом страхування є транспортний засіб "Мітсубісі" державний реєстраційний номер АА 8906 КК.
Відповідно до витягу з бази МТСБУ про дію поліса обов'язкового страхування № АС/1562778 забезпечено транспортний засіб марки Mercedes-Benz, державний номер АK 0037 АM. Страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду, заподіяну майну - 50000,00грн. Розмір франшизи - 510,00грн. Станом на 27.10.2013 року зазначений поліс є діючим (а.с. 83 том 1).
27.10.2013 року на 733 км. 800 м. автодороги Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Мітсубісі" державний реєстраційний номер АА 8906 КК під керуванням водія Гаврилюк Євгенія Володимировича та транспортного засобу "Мерседес" державний номер АK 0037 АM під керуванням водія Погорелко Михайла Івановича, цивільна відповідальність якого застрахована полісом ОСЦПВВНТЗ №АС1562778 у відповідача.
Відповідно до довідки ВДАІ Ялтинського міського управління ГУ МВС України в АР Крим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 27.10.2013 року о 14:00 год. на автодорозі Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта, транспортному засобу "Мітсубісі" державний реєстраційний номер АА 8906 КК, завдано механічних пошкоджень (а.с. 38 том 1).
Постановою Ялтинського міського суду АРК від 16.01.2014 року, що набрала законної сили, Погорелка Михайла Івановича визнано винним у скоєнні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 41, 42 том 1).
Отже, вина Погорелка Михайла Івановича у дорожньо-транспортній пригоді встановлена у судовому порядку.
Відповідно до умов договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №28-0199-2700\13-2654 від 11.03.2013 року дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої завдано пошкоджень автомобілю "Мітсубісі" державний реєстраційний номер АА 8906 КК, що належить ПІІ "ВІП-РЕНТ" є страховим випадком.
28.10.2013 року ПІІ "ВІП-РЕНТ" звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та про виплату страхового відшкодування (а.с. 78. 79 том 1).
Відповідно до страхового акту № ДККА-32029 від 04.12.2013 року позивачем здійснений розрахунок суми страхового відшкодування за заподіяні збитки у сумі 174338,76грн. (вартість ремонтно-відновлювальних робіт) та прийнято рішення про виплату ПІІ "ВІП-РЕНТ" страхового відшкодування з відповідним порядком перерахування зазначених коштів (а.с. 80 том 1).
Виплата позивачем страхового відшкодування у сумі 174338,76грн. здійснена за заявою страхувальника ПІІ "ВІП-РЕНТ", що підтверджується платіжним дорученням №22174 від 04.12.2013 року (а.с. 82 том 1).
Позивач, посилаючись на статтю 993 Цивільного кодексу України та статтю 27 Закону України "Про страхування", надіслав на адресу відповідача заяву за вих.№21360 від 16.06.2014 року на виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу з вимогою відшкодувати збитки у сумі 174338,76грн., завдані страхувальником відповідача.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення лист був отриманий повноважним представником відповідача 24.06.2014 року (а.с. 86 том 1).
Відповідач не здійснив відшкодування збитків, що і є причиною виникнення спору.
Відповідно до пунктів 22.1, 22.2 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Відповідно до цього Закону потерпілим - юридичним особам страховик, а у випадках, передбачених цим Законом, - МТСБУ відшкодовує виключно шкоду, заподіяну майну.
За статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Отже, за фактом дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої страхувальником, а саме винуватцем-водієм Погрелко Михайлом Івановичем було завдано пошкоджень автомобілю "Мітсубісі" державний реєстраційний номер АА 8906 КК, відповідач зобов'язаний здійснити відшкодування у межах страхової суми (ліміту відповідальності) витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом зазначеного транспортного засобу з урахуванням його зносу.
Пунктом 35.1. статті 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву.
Наведена норма поширюється і на позивача, який в силу проведеного ним відшкодування на користь потерпілого - ПІІ "ВІП-Рент", згідно зі статтями 512, 514 Цивільного кодексу України став новим кредитором у зобов'язанні, що виникло внаслідок заподіяння шкоди - тобто особою, яка має право на відшкодування в розумінні вказаного Закону.
Так, згідно з частиною другою статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений у випадках, встановлених законом.
Такий випадок встановлено статтею 27 Закону України "Про страхування", яка узгоджується з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України, за нормативними приписами яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Зазначений висновок збігається з правовою позицією Вищого господарського суду України у справі № 910/17223/13 та з правовим висновком, який міститься у постанові судових палат у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 25.12.2013 року у справі № 6-112цс13.
Витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого автомобіля "Мітсубісі" державний реєстраційний номер АА 8906 КК, сплачені потерпілій особі - ПІІ "ВІП-Рент" позивачем у сумі 174338,76грн., який з огляду на вказані нормативні приписи і має право вимоги до відповідача.
Заява позивача за вих.№21360 від 16.06.2014 року на виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу з вимогою відшкодувати збитки у сумі 174338,76грн., завдані страхувальником відповідача направлено на адресу відповідача і залишена без реагування.
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Пунктом 36.2. статті 36 цього ж Закону передбачено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:
- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його;
- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Тобто, в даному випадку строк виконання зобов'язання страховика - відповідача у справі за полісом №АС1562778 обумовлений спливом визначеного Законом строку після подачі заяви.
За обставинами справи строк виконання відповідачем такого зобов'язання є таким, що настав.
Згідно з пунктом 12.1. статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, яка відповідно до страхового полісу №АС1562778 становить 510,00 грн.
З огляду на викладене розмір збитків, можливих до відшкодування позивачу, не може перевищувати 49490,00грн. (ліміт відповідальності за шкоду майну визначений полісом №АС1562778 у розмірі 50000,00грн. - франшиза у сумі 510,00грн. = 49490,00грн.).
За встановлених обставин у справі, строк відшкодування відповідачем збитків у сумі 49490,00грн. є таким, що настав.
З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення 49490,00грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.
З урахуванням положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1827,00грн.
До уваги. Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Пленум Вищого господарського суду України у п. 9 постанови від 17.05.2011 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", роз'яснив, що у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою ГПК покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.
Аналогічна правова позиція підтримана постановою Вищого господарського суду України від 24.12.2014р. по справі № 904/9428/13, недотримання якої стало підставою скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Керуючись положеннями Закону України "Про страхування", Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст.ст. 512, 993 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 21, 32, 33, 34, 36, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ДНІПРОІНМЕД" (49005, м.Дніпропетровськ, вул.Сімферопольська, 21, кім. 307; ідентифікаційний код 21870998) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА ГРУПА" (03038, м.Київ, вул. І. Федорова, 32-А; ідентифікаційний код 30859524) 49490,00грн. (сорок дев'ять тисяч чотириста дев'яносто грн. 00 коп.) основної заборгованості; 1827,00грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) судового збору, видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено
15.05.2015 року
Суддя І.В. Петренко