12.05.15 Справа № 904/2073/15
За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ" в особі Новомосковського управління по експлуатації газового господарства ПАТ "Дніпропетровськгаз", м. Новомосковськ
до Територіального управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ
про стягнення 13924, 98 грн.
Суддя Ярошенко В.І.
Представники:
від позивача: Васільєв В.О. - представник за дов. № 965 від 22.12.14
від відповідача: не з'явились
Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ" в особі Новомосковського управління по експлуатації газового господарства ПАТ "Дніпропетровськгаз" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області про стягнення основного боргу у сумі 11640, 27 грн., процентів за користування чужими грошовими коштами у сумі 120, 99 грн., інфляційних втрат у розмірі 946, 74 грн. та пені у сумі 1216, 98 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб установ та організацій, які постійно або частково фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів № 2014/ТП-Б-193118 від 17.04.2014 в частині повної та своєчасної оплати за отриманий природний газ.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2015 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 30.03.2015.
30.03.2015 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою суду від 30.03.2015 розгляд справи відкладено на 12.05.2015.
Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позовну заяву та інші витребуванні судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення цінних листів з ухвалами суду (арк. с. 44, 52).
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 12.05.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд
17.04.2014 між Публічним акціонерним товариством по газопостачання та газифікації «Дніпропетровськгаз» (далі - позивач, постачальник) та Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області (далі - відповідач, споживач) було укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб установ та організацій. Які повністю або частково фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів № 2014/ТП-Б-193118 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору постачальник здійснює споживачу постачання природного газу (далі - газ) в обсягах і порядку передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.
Договірні обсяги постачання газу споживачу наводяться в додатку 2 до договору (п. 2.1 договору).
Згідно з п. 2.6 договору послуги з постачання газу документально оформлюються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється згідно з даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору.
Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником (п. 2.9 договору).
Пунктом 4.1 договору встановлено, що розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики.
25.12.2014 сторони уклали додаткову угоду № 5 до договору на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб установ та організацій, які повністю або частково фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів № 2014/ТП-Б-193118, якою виклали п. 4.2 договору у наступній редакції: ціна за 1000, 00 куб. м природного газу без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, становить 5900 грн., крім того ПДВ 20 % - 1180 грн.:
- збір у вигляді цільової надбавки у розмірі 2% (два відсотки), відповідно до статей 314-317 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ нараховується на ціну газу за 1000.00 куб. м. природного газу і складає 118 грн., крім того ПДВ 20%- 23, 60 грн.;
- тариф на постачання природного газу за 1000,00 куб. м. природного газу становить 88, 20 грн., крім того ПДВ 20% - 14,70 грн.;
- тариф на транспортування природного газу розподільними та магістральними (або газовидобувними) газовими мережами за 1000,00 куб. м. природного газу становить 366, 70 грн., крім того ПДВ 20% - 73, 34 грн.;
Всього за 1000,00 куб. м. природного газу, з урахуванням збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання - 6458, 20 грн., крім того ПДВ - 20% - 1291, 64 грн., разом за 1000 куб. м. 7749, 84 грн. (арк. с. 21).
Відповідно до п. 4.5 договору розрахунковий період за договором становить один місяць - і контрактної години першого дня місяця до контрактної години першого дня наступного місяця включно.
Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу на загальну кількість реалізованого газу, визначену згідно з розділом 3 договору (п. 4.5.1 договору).
Оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу згідно додатку 2 (п. 4.6 договору).
Відповідно до п. 4.6.1 договору авансові платежі сплачуються споживачем постачальнику на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання у розмірі 100 відсотків від вартості запланованого або погодженого постачальником обсягу газу на розрахунковий період за п'ять календарних днів до початку місяця поставки газу.
У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше п'ятого (5) числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 4.6.3 договору).
Сторони погодили обсяг поставки газу у грудні 2014 року у розмірі 2, 520 тис. куб. м (додаток 2 до договору, арк. с. 20).
Таким чином, з урахуванням вартості газу, визначеного п. 4.2 договору, розмір передплати за поставку газу у грудні 2014 року повинен був скласти 19529, 59 грн. (2, 520 х 7749, 84 грн.).
На виконання умов договору, позивач поставив, а відповідач у грудні 2014 прийняв природний газ на загальну суму 11640, 27 грн., що підтверджується актом прийому-передачі природного газу підписаним обома сторонами та скріпленим печатками підприємств (арк. с. 23).
Відповідач вартість поставленого газу не сплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся до відповідача з претензією від 22.01.2015 № 10, в якій просив перерахувати суму боргу у розмірі 11640, 26 грн. (арк. с. 25-27). Дана претензія була отримана відповідачем 28.01.2015 та залишена без відповіді (арк. с. 28).
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 11640, 26 грн.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно з приписами ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання природного газу за представленим актом та не надано доказів повної його оплати на суму 11640, 26 грн., а відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню у повному обсязі у розмірі 11640, 26 грн.
У зв'язку з несвоєчасним виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати природного газу, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 1216, 98 грн. за період з 25.11.2014 по 02.03.202015, з яких: 629, 23 грн. пеня за нездійснену передплату відповідно до п. 4.6.1 у розмірі 19529, 59 грн. за період з 25.11.2014 по 05.01.2015 та 587, 75 грн. пеня за прострочення оплати вартості фактично поставленого природного газу у грудні 2014 року на суму 11640, 27 грн. за період з 06.01.2015 по 02.03.2015.
Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до п. 6.2.2 договору у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.
Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування пені, задовольняє дану вимогу повністю у розмірі 1216, 98 грн.
Також, за порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано три відсотки річних у розмірі 120, 99 грн. за період з 25.11.2014 по 02.03.2015, з яких 67, 42 грн. три відсотки річних за нездійснену передплату відповідно до п. 4.6.1 у розмірі 19529, 59 грн. за період з 25.11.2014 по 05.01.2015 та 53, 57 грн. три відсотки річних за прострочення оплати вартості фактично поставленого природного газу у грудні 2014 року на суму 11640, 27 грн. за період з 06.01.2015 по 02.03.2015, та інфляційні втрати у сумі 946, 74 грн. за період з грудень 2014 - січень 2015, з яких 585, 89 грн. інфляційні втрати розраховані за нездійснену передплату відповідно до п. 4.6.1 у розмірі 19529, 59 грн. за грудень 2014 року та 360, 85 грн. інфляційні втрати за прострочення оплати вартості фактично поставленого природного газу у грудні 2014 року на суму 11640, 27 грн. за січень 2015 року.
Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з рахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.
За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, а три відсотки річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.
Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування трьох відсотків річних та інфляційних втрат, задовольняє дані вимоги повністю, а саме три відсотки річних у розмірі 120, 99 грн. та інфляційні втрати у сумі 946, 74 грн.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідача на користь позивача у розмірі 1827 грн.
Керуючись ст. 22, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Територіального управління Державної Судової адміністрації України в Дніпропетровській області (49000, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 57; ідентифікаційний код 26239738) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» в особі Новомосковського управління по експлуатації газового господарства ПАТ «Дніпрогаз» (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Стадіонна, 30; ідентифікаційний код 24607913) основний борг у розмірі 11640, 26 грн., пеню у сумі 1216, 98 грн., три відсотки річних у розмірі 120, 99 грн., інфляційні втрати у сумі 946, 74 грн. та 1827 грн. витрат по сплаті судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 18.05.2015
Суддя В.І. Ярошенко