13.05.15р. Справа № 904/2478/15
За позовом Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь, Дніпропетровська область
до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ
про стягнення 5 066,61 грн.
Суддя Мартинюк С.В.
Представники:
від позивача: Добровольський А.Т., дов. № 434-4016 від 11.10.2011 року, представник;
від відповідача: Шляєв І.В., дов. № 71 від 01.01.2015 року, представник;
Публічне акціонерне товариство «НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ» (далі - Позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (далі - Відповідач) про стягнення збитків, заподіяних несхоронним перевезенням вантажу у розмірі 2 313,36 грн.
Ухвалою господарського суду від 24.03.2015 року порушено провадження по справі суддею Турчин С.О.
У зв'язку з переведенням судді Турчин С.О. до іншого суду, відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи, на підставі якого справу передано для розгляду судді Мартинюк С.В.
Ухвалою господарського суду від 17.04.2015 року справу прийнято до провадження.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що внаслідок не забезпеченого збереження вантажу, має місце недостача вантажу в розмірі 2800 кг., про що складено комерційний акт АА №061190/109.
Відповідач у судовому засіданні проти позовних вимог заперечує, вказує на те, що нестача вантажу сталася внаслідок його недовантаження вантажовідправником, просить суд в задоволенні позову відмовити. Відзив на позов та документи витребувані ухвалою господарського суду, а також докази оплати за втрату вантажу до суду не надав.
Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.
В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні 13.05.2015року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
19.10.2014року за залізничною накладною №45395423 (а.с.12) на адресу ПАТ "Нікопольського заводу феросплавів" у вагоні №55328785 надійшов вантаж горішок коксовий.
2010.2014 року на станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці, в зв'язку з виявленою недостачею у вагоні №55328785, був складений комерційний акт АА №061190/109 (а.с. 10) про виявлення заглиблення у вагоні №55328785 та встановлено недостачу у розмірі 2800кг.
При складанні комерційного акту АА №061190/109 виявлено наступне: при комісійному зважуванні на 100 т тензометричних вагах вантажоодержувача, перевірених органами Держстандарту 4/08-14р. виявлено менше проти документа на 2800кг горішку коксового. По документу рівень навантаження не вказаний, вантаж маркований. вологий. У дійсності, навантаження тотожно акту загальної форми №5931/г станції Нижньодніпровськ Вузол та 8024 станції Запоріжжя-Ліве, шапкою вище рівня. З одного боку вагону над 1-3 люками поглиблення довжиною 450 см., шириною 130 см, глибиною 50 см., над 6,7 люками поглиблення довжиною 300см., шириною 100 см, глибиною 40 см. З другого боку вагона на 1-2 люками поглиблення довжиною 300см., шириною 120 см, глибиною 50 см., над 5,6,7 люками поглиблення довжиною 400см., шириною 100 см, глибиною 40 см. Двері та люка були зачинені, слідів течі вантажу не було.
З урахуванням вказаного вище Позивач просить суд стягнути з Відповідача шкоду, завдану нестачею вантажу в розмірі 5066,61 грн.
Пунктом 2 ст. 308 Господарського кодексу України передбачено, що відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.
Відповідно до ст. 314 Господарського кодексу України, перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.
Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (п. 2 ст. 924 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.
Залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству (ст. 110 Статуту залізниць України).
Згідно зі ст. 31 Статуту залізниць України, яка передбачає, що залізниця зобов'язана надавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а в необхідних випадках - продезінфіковані вагони і контейнери.
Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 року № 644, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, на піввагони тощо) приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагону, а під час приймання зазначених вагонів зауважень, щодо неповноти навантаження продукції не було заявлено представниками Придніпровської залізниці, тобто недостача виникла під час перевезення залізницею товару внаслідок чого наявна вина Відповідача.
Відповідно до вимог ст. 105 Статуту залізниць України визначено, що залізниці, вантажовідправники несуть матеріальну відповідальність за перевезення.
У відповідності до вимог ст. 114 Статуту залізниць України, залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: за втрату чи недостачу, у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.
Як вбачається з комерційного акту АА №061190/109 від 20.10.2014року, виявлено недостачу вантажу у вагоні №55328785 у кількості 2 800 кг.
Оскільки вагон з вантажем був прийнятий залізницею до перевезення без зауважень до відправника, вантаж прибув у технічно справному вагоні, враховуючи дані, наведені в комерційному акті, відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу у спірних правовідносинах в силу ст. 110 Статуту залізниць покладається на залізницю.
Виходячи з наведеного, позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача збитків, заподіяних несхоронним перевезенням вантажу у сумі 5066,61 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
Таким чином, судовий збір стягується з відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85,115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828) на користь Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53213, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, код ЄДРПОУ 00186520) 5066,61 грн - шкоди та 1 827 грн. - судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 18.05.2015 року
Суддя С.В. Мартинюк