18 травня 2015 р. справа №903/440/15
за позовом Ратнівського міжрайонного управління водного господарства, смт. Ратне
до відповідача: Департаменту агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації, м. Луцьк
про стягнення 82 141 грн. 40 коп.
Суддя Войціховський В.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Тимощук М.І. - директор, Дейнека Л.Д. - представник (дов. №31 від 26.01.2015р.)
від відповідача: Оришко В.О. - головний спеціаліст-юрисконсульт (дов. №867/15/2-15 від 23.04.2015р.)
Суть спору: Ратнівське міжрайонне управління водного господарства звернулось до суду з позовом про стягнення з Департаменту агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації 82 141,40 грн., в тому числі 59 084 грн. заборгованості по оплаті виконаних у відповідності до укладеного між сторонами договору №10/13/30 від 02.10.2013р. робіт по капітальному ремонту внутрішньогосподарських меліоративних мереж, а також 21 001 грн. суми збитків, завданих інфляційними процесами, та 2 056,40 грн. трьох процентів річних, нарахованих відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.
Ухвалою господарського суду від 21.04.2015р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено її розгляд в судовому засіданні.
Присутні в судовому засіданні представники позивача пред'явлені до відповідача позовні вимоги підтримали, просять суд задовольнити їх повністю поклавши при цьому на Департамент агропромислового розвитку Волинської облдержадміністрації обов'язок відшкодування Ратнівському міжрайонному управлінню водного господарства понесених ним у зв'язку з поданням позову до суду судових витрат.
При цьому представники посилаються на укладення 02.10.2013р. договору №10/13/30 на здійснення заходів щодо запобігання підтопленню населених пунктів та сільськогосподарських угідь на території Здомишельської сільської ради, виконання позивачем згідно угоди робіт по капітальному ремонту внутрішньогосподарської меліоративної мережі, прийняття робіт Замовником та підписання між сторонами відповідної довідки про вартість робіт і акту приймання виконаних будівельних робіт, непроведення відповідачем розрахунків по оплаті робіт, наявності заборгованості по їх оплаті в сумі 59 084 грн., нарахування у зв'язку з цим сум інфляційних та процентів річних.
Відповідач у письмовому поясненні від 27.04.2015р. №886/15/2-15 на позовну заяву та представник Департаменту агропромислового розвитку Волинської ОДА в судовому засіданні з приводу пред'явлених позовних вимог засвідчили, що 02.10.2013р. між сторонами у справі було укладено договір №10/13/30 на здійснення заходів щодо запобігання підтопленню населених пунктів та сільськогосподарських угідь на території Здомишельської сільської ради Ратнівського району на суму 59 084 грн. Відповідно до даного договору Департамент виступав Замовником та доручив Ратнівському МУВГ, як Виконавцю, згідно проектної документації та умов укладеного договору здійснити заходи щодо запобігання підтопленню населених пунктів та сільськогосподарських угідь на території Здомишельської сільської ради.
Договір укладався Департаментом, як розпорядником коштів, визначеним розпорядженням голови облдержадміністрації від 02.10.2013р. №384 "Про внесення змін до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 03.09.2013р. №339", відповідно до паспорта бюджетної програми на 2013 рік та виділених кошторисних призначень на 2013 рік по програмній класифікації видатків державного бюджету КПКВК 773 1810 "Здійснення заходів щодо запобігання підтоплення населених пунктів та сільськогосподарських угідь Волинської області".
Департаментом були проведені усі дії, необхідні для забезпечення здійснення оплати за виконані управлінням водного господарства роботи, але, у зв'язку з відсутністю асигнувань у 2013 році по програмній класифікації видатків державного бюджету 773 1810, кошти Виконавцю органами державної казначейської служби виплачені не були. Станом на 27.04.2015р. кредиторська заборгованість Департаменту в сумі 59 084 грн. обліковується в органах Державної казначейської служби України у Волинській області.
Зважаючи на те, що Департамент агропромислового розвитку Волинської ОДА фінансується з державного бюджету, голова Волинської облдержадміністрації 17.02.2015р. звернувся до Прем'єр-Міністра України з клопотанням №919/23/2-15 про виділення фінансового ресурсу для погашення вищезгаданої заборгованості та проведення розрахунків з виконавцями робіт щодо запобігання підтопленню населених пунктів та сільськогосподарських і лісогосподарських угідь області. На зазначене звернення Віце-Прем'єр-Міністром України - Міністром регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України було дано Міністру фінансів України доручення від 06.03.2015р. №7020/1/1-15 розглянути порушене питання і за результатами поінформувати Волинську облдержадміністрацію та Кабінет Міністрів України. Відповідь на вищезгадане звернення до Прем'єр-Міністра України не надійшла.
Також представником відповідача в судовому засіданні було підтримане клопотання Департаменту агропромислового розвитку Волинської ОДА від 06.05.2015р. №952/15/2-15 про зменшення суми позовних вимог в частині стягнення відсотків річних та збитків, завданих інфляцією.
В обґрунтування зазначеного клопотання відповідачем засвідчується, що загальна сума боргу Департаменту по оплаті виконаних робіт по здійсненню протипаводкових заходів по області в цілому становить 3 010 349,85 грн. Програма КПКВК ДБ 7731810 "Здійснення заходів щодо запобігання підтопленню населених пунктів та сільськогосподарських угідь і лісогосподарських угідь Волинської області" фінансувалася з Державного бюджету. Для погашення існуючої заборгованості з Державного бюджету виділятимуться кошти лише в межах зареєстрованої в органах Державної казначейської служби суми кредиторської заборгованості, що становить 3 010 349,85 грн., тобто лише для погашення сум основних боргів без врахувань сум пені, відсотків річних та інфляційних витрат.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та клопотання представників сторін, господарський суд,-
ВСТАНОВИВ: 02 жовтня 2013 року між Департаментом агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації (Замовник), Здомишельською сільською радою (Власник меліоративної мережі) та Ратнівським міжрайонним управлінням водного господарства (Виконавець) було укладено договір №10/13/30 на здійснення заходів щодо запобігання підтопленню населених пунктів та сільськогосподарських угідь на території Здомишельської сільської ради Ратнівського району Волинської області у відповідності до умов котрого Виконавцем було взято на себе зобов'язання, відповідно до проектної документації, забезпечити заходи щодо запобігання підтопленню населених пунктів та сільськогосподарських угідь на території Здомишельської сільської ради, зокрема, виконати роботи по капітальному ремонту внутрішньогосподарської меліоративної мережі сільської ради, а Замовником, в свою чергу, зобов'язання відносно прийняття цих робіт та здійснення їх оплати у визначеному угодою порядку.
На виконання умов вказаного договору позивачем в жовтні місяці 2013 року було виконано, а відповідачем у встановленому порядку, прийнято, визначених угодою робіт на загальну суму 59 084 грн.
Викладене підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи копіями та наданими додатково представниками Ратнівського МУВГ в судовому засіданні оригіналами підписаних між сторонами та скріплених їх печатками довідки про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) за жовтень 2013 року від 04.11.2013р., а також акту №30 від 04.11.2013р. приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2013 року.
Укладення між сторонами договору №10/13/30 від 02.10.2013р., виконання робіт позивачем на загальну суму 59 084 грн. та їх прийняття відповідачем Департаментом агропромислового розвитку Волинської ОДА не заперечується.
Згідно пунктів 26-29 договору від 02.10.2013р. №10/13/30 розрахунки за виконані роботи здійснюються із врахуванням Загальних умов на підставі типових форм №КБ-2, №КБ-3 проміжними платежами в міру виконання робіт за місяць. Виконавець визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, та готує відповідні документи і подає їх для підписання Замовникам за 3 дні до завершення звітного періоду. Замовники зобов'язані підписати подані Виконавцем документи, що підтверджують виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови їх підписання впродовж 3-х днів з дня одержання. Вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, визначається в порядку, визначеному Державними будівельними нормами із врахуванням обсягів виконаних робіт та фактичних витрат. Вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, визначається по усіх складових вартості робіт.
Департамент агропромислового розвитку Волинської ОДА взяті на себе згідно договору від 02.10.2013р. зобов'язання в частині проведення з позивачем розрахунків по оплаті виконаних робіт не виконав, їх вартість не оплатив у зв'язку з чим заборгував Ратнівському МУВГ 59 084 грн.
Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Статтею 837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Частиною 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передбачено, що передавання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і його підписує друга сторона.
В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між ними договір на здійснення заходів щодо запобігання підтопленню населених пунктів та сільськогосподарських угідь від 02.10.2013р. №10/13/30 предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору, виконання позивачем згідно його умов підрядних робіт, прийняття цих робіт Замовником та не проведення при цьому відповідачем всіх належних розрахунків і платежів, суд, оцінюючи подані сторонами докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку про підставність пред'явленого до відповідача позову щодо стягнення суми заборгованості 59 084 грн., котра виникла у боржника внаслідок невиконання ним умов договору №10/13/30 від 02.10.2013р.
При цьому судом встановлено, що у Департаменту агропромислового розвитку Волинської облдержадміністрації заборгованість по оплаті виконаних позивачем робіт виникла з 05 листопада 2013 року, тобто із наступного дня після здачі виконаних робіт Виконавцем та їх прийняття Замовником, оформлених шляхом підписання між сторонами довідки про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) за жовтень 2013 року від 04.11.2013р. та акту №30 від 04.11.2013р. приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2013 року, адже, з огляду на положення ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд зазначає, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.
Згідно з долученими до справи розрахунками, позивачем відповідно до ст. 625 ЦК України було нараховано відповідачу 21 001 грн. збитків, завданих інфляційними процесами (за період з 01.01.2014р. по 28.02.2015р.), а також 2 056,40 грн. трьох процентів річних (за період з 01.01.2014р. по 28.02.2015р.)
Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення сум інфляційних та процентів річних, перевіривши методику та періоди їх нарахування, суд вважає, що останні відповідають фактичним обставинам справи, є арифметично вірними, а відтак підлягають до задоволення у визначених позивачем розмірах.
В аспекті пояснень відповідача на пред'явлений позов судом засвідчується, що згідно із ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. У відповідності до ст.ст. 525, 526 ЦК України і ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Статті 617 ЦК України та 218 ГК України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.
У відповідності до ст. 1 ЦК України однією із ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, в тому числі й органів державної влади, а тому самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, не виправдовують бездіяльність замовника та не заперечують обов'язку такого органу, який виступає стороною зобов'язального правовідношення, від його виконання належним чином.
На підставі ст. 617 ЦК України, ст. 218 ГК України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005р. відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність боржника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012р. у справі №11/446, висвітлюється у Оглядовому листі Вищого господарського суду України від 18.02.2013р. №01-06/374/2013, знайшла своє відображення у численних судових рішеннях Вищого господарського суду України, зокрема, у його постановах від 24.09.2013р. у справі №910/1274/13, від 13.11.2013р. у справі №914/1760/13 та ін.
Судом засвідчується, що згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування визначається предметом спору і за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Розглянувши клопотання Департаменту агропромислового розвитку Волинської ОДА про зменшення суми позовних вимог в частині стягнення нарахованих інфляційних та процентів річних, заслухавши заперечення щодо клопотання присутніх в судовому засіданні представників позивача, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення відповідної заяви.
Викладена позиція пов'язана з тим, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Предметом спору у даній справі виступає стягнення з відповідача на користь позивача сум заборгованості по оплаті виконаних робіт, а також інфляційних нарахувань та процентів річних від простроченої суми, нарахованих згідно ст. 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов'язання.
При цьому судом засвідчується, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ст. 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми, так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Беручи до уваги, що спір до суду було доведено з вини відповідача, суд вважає, що витрати, пов'язані з розглядом справи в суді (сплата судового збору), що поніс позивач, слід відшкодувати Ратнівському МУВГ згідно із ст. 49 ГПК України в повному об'ємі за рахунок Департаменту агропромислового розвитку Волинської облдержадміністрації.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 144, 173, 193, 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525-527, 599, 617, 625, 837, 853, 882 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Департаменту агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації (43000, м. Луцьк, пр. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 00730282) на користь Ратнівського міжрайонного управління водного господарства (44100, смт. Ратне, вул. Шевченка, 36, код ЄДРПОУ 05430343) 59 084 грн. заборгованості, 21 001 грн. збитків, завданих інфляцією, та 2 056,40 грн. трьох процентів річних, а всього 82 141,40 грн., 1 827 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.
Суддя В. А. Войціховський
Повне рішення
складено
18.05.2015р.