14 травня 2015 р. Справа № 902/347/15
Господарський суд Вінницької області в складі головуючого судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Василишеній Н.О.
за участю представників сторін:
позивача: Бобко Т.Є., представник за довіреністю;
відповідача: не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу
за позовом:Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (пров. Щорса, 24, м. Вінниця, 21012)
до:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (21018, АДРЕСА_1)
про стягнення 25 105,61 грн. заборгованості
До господарського суду Вінницької області подана позовна заява про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" 25 105,61 грн., в тому рахунку 21 583,59 грн. основного боргу, 3 231,88 грн. пені та 290,14 грн. 3% річних.
Ухвалою від 20 березня 2015 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 01 квітня 2015 року.
01 квітня 2015 року через канцелярію суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, згідно якої останній просить стягнути з відповідача 3 066,28 грн. - пені, оскільки зазначена в позовній заяві сума стягнення пені є помилковою (уточнений розрахунок додано до заяви).
Суд оглянувши подану заяву приймає її на підставі ст. 22 ГПК України.
Розгляд справи неодноразово відкладався в зв'язку з неявкою представника відповідача.
В судовому засіданні 14 травня 2015 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням заяви про уточнення суми пені.
Відповідач в судове засідання не з'явився, представника в судове засідання не направив, витребуваних судом документів та письмових пояснень не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та у встановленому законом порядку, ухвала про порушення провадження направлена на адресу відповідача, вказану в позовній заяві та в відомостях ЄДР, конверт з ухвалою повернувся до суду з відміткою відділення зв'язку "за закінченням терміну зберігання".
З урахуванням ст. 64 ч.1 ГПК України та п.3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вважається, що ухвала вручена відповідачу належним чином. Отже, судом вчинено усі можливі дії для повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи. За таких обставин, суд ухвалив про розгляд справи у відсутність відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши в сукупності надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку суд встановив наступне.
31.12.2013 р. Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (далі позивач, в договорі "Постачальник") та Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі відповідач, в договорі "Споживач") уклали договір № 2014/ТП-ПР-В-013083-Кп на постачання природного газу за регульованим тарифом (в подальшому Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник протягом 2014 року постачає природний газ Споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу в розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором.
Відповідно до п. 2.3. Договору Постачальник забезпечує постачання газу в пункти призначення в обсягах, підтверджених Оператором, де передає газ Споживачу.
Відповідно до п. 2.6 Договору послуги з постачання газу підтверджуються підписаними сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених у додатку № 1 до Договору.
Відповідно до п. 2.7 Договору Постачальник до 5 числа, наступного за звітним за місяцем, направляє Споживачу два примірники акта приймання-передачі газу за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою Постачальника.
Відповідно до п. 4.6 Договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем 100% авансовим платежем, який має бути здійснений Споживачем не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку місяця поставки газу. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 05 числа місяця, наступного за розрахунковим. У разі переплати за фактично спожитий газ сума переплати зараховується Постачальником в рахунок оплати поставленого газу в наступному розрахунковому періоді або повертається на поточний рахунок Споживача на його письмову вимогу. У раз збільшення підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду Споживач здійснює оплату додатково заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу в установленому договором порядку.
Відповідно до п. 6.2.2 Договору у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, із Споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до додатку № 2 до Договору на постачання природного газу за регульованим тарифом «Договірні обсяги постачання природного газу на 2014 рік». Постачальник здійснює протягом 2014 року постачання природного газу Споживачу для власного споживання. Постачання мало здійснюватись відповідно до календарного графіку, з розрахунку, що в січні 2014 року буде поставлено 0,3 тис. м? природного газу, в лютому - 0,3 тис. м?, в березні - 0,2 тис. м?, в квітні - 0,05 тис. м?, в листопаді - 0,2 тис. м? та в грудні - 0,3 тис. м?.
Так, на підставі укладеного договору відповідачу було поставлено природний газ, а саме в вересні місяці 2014 року спожито 3 345 м?.
Додатковою угодою № 5 до договору на постачання природного газу за регульованим тарифом сторони погодили, що ціна за 1000 м? природного газу з 01 вересня 2014 року складає 6 452,496 грн.
Загальна вартість спожитого відповідачем природного газу в вересні 2014 року складає 21 583,59 грн.
Відповідач за поставлений в вересні 2014 року природній газ не розрахувався в визначені договором строки.
21 січня 2015 року на адресу відповідача позивач направив лист вих. № 07-15-240 з вимогою оплатити суму боргу за спожитий природній газ на протязі семи днів від дня отримання цього листа (а.с. 18). Відповідач відповіді на вимогу не надав, за спожитий природній газ не розрахувався.
Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем згідно Договору станом на день прийняття рішення судом становить 21 583,59 грн.
Зміст договору, взяті в ньому зобов'язання свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини з поставки, які регулюються ст. 712 ЦК України.
Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за поставлений природний газ стверджуються договором № 2014/ТП-ПР-В-013083-Кп від 31.12.2013 р., двостороннім актом подачі-прийому та реалізації газу № УГГ-009421 від 30.09.14 р., іншими матеріалами справи і підлягають задоволенню в сумі 21 583,59 грн. відповідно до ст.ст. 525, 526, 527, 712 Цивільного кодексу України.
Крім суми основного боргу позивач пред'явив до стягнення 3 066,28 грн. - пені (згідно заяви про уточнення позовних вимог) та 290,14 грн. - 3% річних.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з п.2 ст. 551 Цивільного кодексу України - якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до п. 6.2.2 Договору у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, із Споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Позовні вимоги в частині стягнення 3 066,28 грн. - пені за період з 06.10.2014 р. по 17.03.2015 року (кількість днів прострочки 163) підлягають задоволенню частково в сумі 3065,46 грн. відповідно до розрахунку, здійсненого судом на підставі ст. 625 ЦК України (а.с. 23).
Позовні вимоги в частині стягнення 290,14 грн. - 3% річних за період з 06.10.2014 р. по 17.03.2015 року (кількість днів прострочки 163) підлягають задоволенню частково в сумі 289,16 грн. відповідно до розрахунку, здійсненого судом на підставі ст. 625 ЦК України (а.с. 24).
З урахуванням викладеного, оцінивши подані докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню відповідно до чинного законодавства, а саме : основний борг - 21 583,59 грн.; пеня - 3065,46 грн.; 3 % річних - 289,16 грн. в решті позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір підлягає покладенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-84, 115 Господарського процесуального кодексу України суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (21018, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (пров. Щорса, 24, м. Вінниця, 21012, ідентифікаційний код 03338649) 21 583,59 грн. основного боргу, 3 065,46 грн. пені, 289,16 грн. 3% річних та 1826,87 грн. судового збору.
3. В частині стягнення 0,82 грн. - пені та 0,98 грн. - 3% річних відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Копію рішення направити відповідачу.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 18 травня 2015 р.
Суддя Маслій І.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - відповідачу (21018, АДРЕСА_1)