14 травня 2015 р. Справа № 903/492/15
за позовом Приватного підприємства "АДЛЄР"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛИНЬАГРОХОЛДИНГ"
про стягнення 38 006,83 грн.
від позивача: Бонтлаб В.В., дов. від 01.04.2015 року
від відповідача: н/з
Судове засідання проводиться в режимі відеоконференції відповідно до ухвали суду від 07.05.2015 року у справі №903/492/15
Права та обов'язки учаснику судового процесу роз'яснені відповідно до ст. ст. 20, 22 ГПК України.
Відводу складу суду не заявлено.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Суть: Позивач - ПП «Адлєр» звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача - ТзОВ «Волиньагрохолдинг» 38 006,83 грн., з них 12 000 грн. заборгованості 16 003,40 грн. курсової різниці, 3766,62 грн. - 30% річних, 3836,81 грн. пені, 2400 грн. штрафу.
Заявлену вимогу обґрунтовує з посиланням на договір поставки №372/3 від 28.07.2014 року з додатками до нього на підставі яких відповідачу в серпні-вересні 2014 року було поставлено товару на загальну суму 201 540 грн., оплата якого відповідачем проведена на суму 189 540 грн., заборгованість по оплаті складає 12 000 грн.
За несвоєчасну оплату товару згідно п.8.2 договору нараховано пеню в сумі 3836 грн., згідно п.8.3 - 30% річних в сумі 3766,62 грн., згідно п.8.4 - 2400 грн. штрафу та згідно п.5.2 та додатків до договору курсову різницю в сумі 16 003 грн.
Відповідач пояснень по суті заявлених вимог не представив, про розгляд справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням №4301033160253.
За даних обставин справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.
З матеріалів справи, пояснень представника позивача вбачається, що 28.07.2014 року між ПП «Адлєр» (Продавець) та ТзОВ «Волиньагрохолдинг» (Покупець) було укладено договір поставки №372/3 (а.с.22-25).
В п.2.1 договору передбачено, що асортимент товару, його кількість, ціна визначаються у додатках та/або накладних документах відпуску товару, що є невідємною частиною цього договору. У випадку розбіжності даних у додатках щодо найменування, кількості і ціни товару в порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній перевагу має видаткова накладна.
На кожну партію товару між сторонами підписано додаткові угоди №№1-7 (а.с.26-32).
На виконання даного договору відповідачу по видаткових накладних №№РН-0001166 від 04.08.2014 року, РН-0001175 від 06.08.2014 року, РН-0001181 від 07.08.2014 року, РН-0001190 від 11.08.2014 року, РН-0001300 від 28.08.2014 року, РН-0001318 від 01.09.2014 року, РН-0001366 від 10.09.2014 року та актах приймання-передачі продукції №№РН-0001166 від 04.08.2014 року, РН-0001175 від 06.08.2014 року, РН-0001181 від 07.08.2014 року, РН-0001190 від 11.08.2014 року, РН-0001300 від 28.08.2014 року, РН-0001318 від 01.09.2014 року, РН-0001366 від 10.09.2014 року протягом серпня-вересня 2014 року було відпущено товару на загальну суму 201 540 грн. (а.с.33-49).
Пунктом 5.3 договору визначено, що оплата проводиться наступним чином: оплата вартості товару здійснюється не пізніше кінцевого строку, визначеного в додатках до даного договору. Без виставлення рахунку-фактури.
Згідно підписаних між сторонами додатків до договору строки оплати товару наступні:
- додаток №1 відповідно до умов якого відповідач повинен був оплатити 30 600,00 грн.
у строк до 30.07.2014 р.
- додаток №2 відповідно до умов якого відповідач повинен був оплатити 30 600,00 грн.
у строк до 15.08.2014 р.
- додаток №3 відповідно до умов якого відповідач повинен був оплатити 30 600,00 грн.
у строк до 15.08.2014 р.
- додаток №4 відповідно до умов якого відповідач повинен був оплатити 15 300,00 грн.
у строк до 05.09.2014 р.
- додаток №5 відповідно до умов якого відповідач повинен був оплатити 30 600,00 грн.
у строк до 15.08.2014 р.
- додаток №6 відповідно до умов якого відповідач повинен був оплатити 33 600,00 грн.
у строк до 03.09.2014 р.
- додаток №7 відповідно до умов якого відповідач повинен був оплатити 30 240,00 грн.
у строк до 15.09.2014 р.
Відповідач в порушення умов Договору частково оплатив вартість поставленого товару на суму 189 540,00 грн., що підтверджується:
- платіжним дорученням від 28.07.2014 р. на суму 30 600,00 грн. (зараховано як оплата товару згідно додатку №1);
- платіжним дорученням від 07.08.2014 р. на суму 30 600,00 грн. (зараховано як оплата товару згідно додатку №2);
- платіжним дорученням від 14.08.2014 р. на суму 10 600,00 грн. (зараховано як часткова оплата товару згідно додатку №3);
- платіжним дорученням від 28.08.2014 р. на суму 30 600,00 грн. (20 000,00 грн. зараховано як часткова оплата товару згідно додатку №3, залишок - 10 600,00 грн. - як часткова оплата товару згідно додатку №5);
- платіжним дорученням від 29.08.2014 р. на суму 53 600,00 грн. (20 000,00 грн. зараховано як часткова оплата товару згідно додатку №5, залишок - 33 600,00 грн. - як оплата товару згідно додатку №6);
- платіжним дорученням від 30.09.2014 р. на суму 5 000,00 грн. (зараховано як оплата товару згідно додатку №4);
- платіжним дорученням від 17.10.2014 р. на суму 20 000,00 грн. (10 300,00 грн. зараховано як оплата товару згідно додатку №4, залишок - 9 700,00 грн. - як часткова оплата товару згідно додатку №7);
- платіжним дорученням від 26.11.2014 р. на суму 5 540,00 грн. (зараховано як часткова оплата товару згідно додатку №7);
- платіжним дорученням від 28.11.2014 р. на суму 2 000,00 грн. (зараховано як часткова оплата товару згідно додатку №7);
- платіжним дорученням від 26.01.2014 р. на суму 1 000,00 грн. (зараховано як часткова оплата товару згідно додатку №7);
Тобто, відповідачем оплачено вартість отриманого товару по додатках №1,2,6 без порушення строків оплати.
Вартість товару згідно додатків №3,4,5 оплачено з порушенням визначених строків оплати, згідно додатку №7 заборгованість становить 12 000,00 грн.
За загальними нормами ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших актів, договору ,а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Стаття 694 ЦК України встановлює особливості продажу товару в кредит. Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу.
Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом.
За статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно п. 8.1. Договору за невиконання або неналежне виконання умов Договору Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно п. 8.2. Договору за прострочення виконання зобов'язання ПОКУПЕЦЬ зобов'язаний сплатити на користь ПРОДАВЦЯ пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого Товару за кожен день прострочення.
Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом
Пункт 8.6. Договору передбачає, що Сторони згідно п 2 ст. 625 ЦК України дійшли згоди, що ПОКУПЕЦЬ у випадку прострочення оплати Товару за користування коштами ПРОДАВЦЯ сплачує на користь останнього 30% річних.
По п.8.3 строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним договором визначений п'ять років.
Згідно розрахунків позивача наведених в позовній заяві сума 30% річних та пені за прострочку платежів складає відповідно 3766,62 грн. та 3836,81 грн.
По пункту 8.4 договору Покупець у випадку порушення умов оплати варто Товару сплачує на користь Продавця штраф у розмірі 20% від вартості неоплаченого товару, сума штрафу становить 2400 грн.
За приписами статті 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Згідно з частинами першою, другою статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Зазначена норма кореспондується з положеннями частини другої статті 198 ГК України.
Таким чином, вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству.
Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Згідно Наказу Міністерства фінансів України від 10.08.2000 р. № 193 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку «Вплив змін валютних курсів», валютний курс - це встановлений Національним банком України курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни. Пунктом 4 цього Наказу встановлено, що курсова різниця - це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.
По пункту 5.1. Договору ПОКУПЕЦЬ здійснює оплату партії Товару за ціною, вказаною в додатках, що є невід'ємною частиною договору. Також сторони дійшли згоди, що ціна на товар та загальна сума договору зазначається у додатках і визначені у національній валюті України в сумі, еквівалентні курсу долара США на міжбанківському валютному ринку України до гривні на день підписання даного договору.
Товар оплачується на розрахунковий рахунок Продавця в національній валюті. Згідно цін вказаних у відповідних додатках до договору, скоригованих пропорційно змін дол. США на міжбанківському валютному ринку України до гривні на дату оплати Товару (п. 5.2.).
За розрахунком позивача сума курсової різниці складає 16 003,40 грн.
Враховуючи те, що заборгованість в сумі 12 000 грн. підтверджена матеріалами справи, пеня в сумі 3836,81 грн., 30% річних в сумі 3766,62 грн., штраф в розмірі 2400 грн., курсова різниця в сумі 16 003,40 грн. нараховані за прострочку платежів виходячи з умов договору поставки №372/3 від 28.07.2014 року та додатків до нього №№1,2,3,4,5,6,7, вимога позивача про стягнення з відповідача 38 006,83 грн. підставна і підлягає задоволенню.
Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача то згідно ст.49 ГПК України на нього слід покласти витрати по судовому збору в сумі 1827 грн. понесені позивачем.
Керуючись ст.193, 231 Господарського кодексу України, ст.ст.524,525,526,610,625,627,628,629,632,655,694 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд України,-
1.Позов задоволити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньагрохолдинг» (45630, Волинська обл., Луцький район, с.Маяки, вл.Бригадний Двір, буд.16, код ЄДРПОУ 34557127) в користь Приватного підприємства «Адлєр» (03038, м.Київ, вул.Ямська, 8, п/р 26005015212767 в ЖИТОМ.Ф.ВАТ «ДЕРЖ. ЕКС-ІМП. БАНК УКРАЇНИ», МФО 311324) 38 006,83 грн., з них 12 000 грн. заборгованості, 16 003,40 грн. курсової різниці, 3766,62 грн. - 30% річних, 3836,81 грн. пені, 2400 грн. - 20% штрафу, а також 1827 грн. витрат по судовому збору.
3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено
18.05.2015
Суддя С. В. Костюк