12 травня 2015 р. Справа № 902/351/15
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (вул. 1 Травня, 2, м. Вінниця, 21001) в особі Структурної одиниці "Замостянські електричні мережі" (вул. Гніванське шосе, 1, с. Бохоники, Вінницький р-н, Вінницька обл., 21008)
до: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
про стягнення 12 565,77 грн.
Суд:
Суддя Кожухар М.С.
Секретар судового засідання Матущак О. В.
Представники:
позивача: Полюга І. В. - за дорученням
відповідача: не з "явився
Публічне акціонерне товариство "Вінницяобленерго" в особі Структурної одиниці "Замостянські електричні мережі" звернулось з позовом до господарського суду Вінницької області про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 12 565,77 грн. з яких: 9 690,52 грн. боргу, 1 079,16 грн. пені, 226,22 грн. 3% річних, 1 569,87 грн. інфляційних втрат.
Ухвалою від 20.03.2015р. у даній справі порушено провадження та призначено її до розгляду на 09.04.2015 року.
Ухвалою суду від 09.04.2015р. розгляд справи відкладено на 12.05.2015р.
В судове засідання з"явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання представника не направив, відзиву на позов та витребуваних судом документів не подав. Ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи, яка надіслані відповідачу за вказаною у позовній заяві адресою, що є адресою його місцезнаходження відповідно до витягу з ЄДР (АДРЕСА_1) та за адресою об"єктів споживача (АДРЕСА_2), повернуті підприємством зв'язку з відміткою: "за зазначеною адресою не проживає".
Відповідно до абзацу першого пункту 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (абзац третій пункту 3.9.1. Постанови №18).
Отже судом вчинено усі можливі дії для повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи.
За таких обставин, справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні матеріали справи, суд встановив наступне.
02.04.2012р. між ПАТ "Вінницяобленерго" в особі директора СО Замостянські електричні мережі (Постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Споживач) укладено договір постачання електричної енергії № 757, відповідно до якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з дозволеною потужністю 25 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Розрахунковий період за даним договором прирівнюється до календарного місяця, протягом якого визначається обсяг електроенергії, що продається Споживачу за цей час та протягом якого Споживач повинен здійснити розрахунки за куплену електроенергію за тарифами, що діють на кінець розрахункового періоду (п. 1.2. Договору).
Точка продажу електричної енергії знаходиться на межі балансової належності електромереж Постачальника та Споживача, що вказана у відповідних додатках до цього Договору. Сумарна приєднана потужність у точках підключення становить 25 кВт (п. 1.3. Договору).
Споживач зобов"язується оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №3 "Порядок розрахунків" та №4 "Графік зняття показників засобів обліку електроенергії" (п. 2.3.3. Договору).
Відповідно до п. 4.2.1. Договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 - 2.3.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,75 %, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент виникнення заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.
Відповідно до п. 9.1. Договору, додатки до цього Договору разом з однолінійною схемою постачання електроенергії Споживачу: Додаток №1 "Обсяги постачання електричної енергії Споживачу: додаток №2 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін"; додаток №3 "Порядок розрахунків"; додаток №4 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії"; додаток №5 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії" - не заповнюється; додаток 6 "Порядок участі Споживача в графіках обмеження електроспоживання та графіках відключень -не заповнюється; додаток №7 "Розрахунок втрат електроенергії в мережах Споживача"; додаток №8 "Дані про відпуск електричної енергії субспоживачам" - не заповнюється; додаток №9 "Перелік цехів, підрозділів Споживача"; додаток №10 "Перелік місць встановлення електролічильників, за якими проводиться розрахунок за відпущену електроенергію, включаючи субспоживачів"; додаток №11 "Акт про використану електричну енергію", а також повідомлення про встановлення договірних величин споживання електричної потужності є невід"ємними частинами цього Договору.
Цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2012р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 9.4. Договору).
У п. 1 Додатку № 3 до Договору сторони визначили, що оплата вартості використаної електричної енергії здійснюється Споживачем у формі планових платежів шляхом внесення грошових коштів на відповідний рахунок Постачальника: до 5 числа розрахункового періоду 60% від вартості договірної величини споживання електроенергії протягом розрахункового періоду, до 15 числа розрахункового періоду 40% від вартості договірної величини споживання електроенергії протягом розрахункового періоду. Споживач протягом 5 днів з моменту отримання рахунку на оплату спожитої електроенергії але не пізніше, ніж за два банківських дні до кінця розрахункового періоду зобов'язується здійснити остаточний розрахунок за спожиту електроенергію за розрахунковий період з урахуванням планових платежів.
На підставі наданого відповідачем звіту по договору № 757 про використану електроенергію в квітні 2014 року, позивачем виставлено рахунок-фактуру № 757/6431/1 за квітень 2014р. на оплату активної електроенергії в розмірі 9 690,52 грн.
Відповідач за отриману в квітні 2014 року активну електроенергію не розрахувався, в зв"язку з чим заборгував позивачу 9 690,52 грн.
Станом на день подання позову та розгляду справи у суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 9 690,52 грн.
Наведене стверджується наявними матеріалами справи.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши і оцінивши докази по справі, суд дійшов такого висновку.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 26 ЗУ "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.
Пунктом 5.1. Правил користування електричною енергією, зареєстрованих Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року N 28 (далі - ПКЕЕ) передбачено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.
Відповідно до п.10.2. ПКЕЕ, споживач електричної енергії зобов'язаний: 1) користуватись електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); 2) оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.
Як вбачається з Договору, між сторонами склались правовідносини щодо постачання електричної енергії.
Частинами 1,2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Оскільки станом на час розгляду справи відповідач не надав доказів погашення заборгованості у повному обсязі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 9 690,52 грн. боргу підлягають задоволенню.
Крім суми основного боргу, позивачем, за неналежне виконання грошових зобов'язань пред'явлено до стягнення з відповідача 1 079,16 грн. пені, 226,22 грн. 3% річних, 1 569,87 грн. інфляційних втрат.
Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у вказаний строк, він є боржником, що прострочив.
Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).
Неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до положень ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 4.2.1. Договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 - 2.3.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,75 %, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент виникнення заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.
Дослідивши розрахунок позивача заявлених до стягнення з відповідача 1 079,16 грн. пені, 1 569,87 грн. інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що дані позовні вимоги підлягають задоволенню, як такі що відповідають законодавству та умовам договору.
У розрахунку 3% річних позивач припустився арифметичних помилок, в зв"язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача 226,22 грн. 3% річних підлягають частковому задоволенню в сумі 226,20 грн.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 82, 84, 115, 116 ГПК України, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (вул. 1 Травня, 2, м. Вінниця, 21001) в особі Структурної одиниці "Замостянські електричні мережі" (вул. Гніванське шосе, 1, с. Бохоники, Вінницький р-н, Вінницька обл., 21008) 9690,52 грн. боргу (дев"ять тисяч шістсот дев'яносто грн. 52 коп.), 1079,16 грн. (одну тисячу сімдесят дев"ять грн. 16 коп.) пені, 1569,87 грн.(одну тисячу п"ятсот шістдесят дев"ять грн. 87 коп.) інфляційних, 226,20 грн. (двісті двадцять шість грн. 20 коп.) річних та 1827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) у відшкодування витрат на сплату судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Відмовити у позові в частині стягнення 0,02 грн. річних.
Повне рішення складено 18 травня 2015 р.
Суддя Кожухар М.С.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - відповідачу (АДРЕСА_1)