Копія
15 травня 2015 р. Справа №818/179/15
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Діска А.Б.,
суддів - Соп'яненка О.В., Опімах Л.М.,
за участю секретаря судового засідання - Прімової-Крикуненко О.В.,
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідачів - Петрак Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, про поновлення на роботі,-
23.01.2015 р. позивач звернувся з вказаним позовом та просить суд:
1) Визнати протиправним та скасувати:
- Наказ МВС України від 16.12.2014 року № 1592, на підставі якого прийнято рішення про його звільнення з органів внутрішніх справ;
- Наказ МВС України від 30.12.2014 року № 2799 о/с, на підставі якого винесено наказ УМВС України в Сумської області №3 о/с від 06.01.2015 року про його звільнення з органів внутрішніх справ;
- Наказ УМВС України в Сумської області №3 о/с від 06.01.2015 року «По особовому складу», яким його було звільнено з органів МВС у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік), за п. 64 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України за порушення дисципліни.
2) Поновити його на службі в органах внутрішніх справ на посаді начальника Охтирського МВ УМВС України в Сумській області (з обслуговування міста Охтирка та Охтирського району).
3) Стягнути з УМВС України в Сумської області на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що оскаржувані накази не відповідають вимогам Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, а саме: ступеню вини та тяжкості проступку, УМВС України в Сумській області перевірку проведено поверхово, та не було з'ясовано всі обставини проступку, а при вирішенні питання про притягнення його до дисциплінарної відповідальності не було досліджено усіх істотних обставин, що також є підставою для скасування вказаних наказів.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, уточнивши суму заробітної плати за час вимушеного прогулу, яка підлягає стягненню з відповідача на час розгляду справи в суді в сумі 30980,5 грн.
Представник відповідачів позовні вимоги не визнала, пояснила, що за наслідками надзвичайної події, а саме: дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинула особа, за участю начальника Охтирського МВ УМВС України в Сумській області ОСОБА_1 УМВС України в Сумській області та МВС України було проведено службові розслідування, в ході яких встановлено порушення позивачем службової дисципліни, що виразилося в ігноруванні вимог п.2.1 «а» Правил дорожнього руху», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306, п.4.5.3 Настанови автомобільної служби в органах внутрішніх справ України, затверджених наказом МВС України від 25.11.1996 р. №818 у зв'язку з виїздом без дозволу за межі території обслуговування на службовому автомобілі та особистим підписанням ОСОБА_1 наказу про закріплення за собою службового автомобіля, а також у незабезпеченні належного збереження службового посвідчення працівника міліції, що призвело до його втрати. У зв'язку з цим керівництвом МВС України було прийнято рішення про звільнення позивача з органів внутрішніх справ. Вважає, оскаржувані накази правомірними, а позов безпідставним.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідачів, дослідивши наявні докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідно до Наказу начальника УМВС України в Сумській області позивач з 11.11.2013 року перебував на посаді начальника Охтирського МВ УМВС України в Сумській області (з обслуговування міста Охтирка та Охтирського району).
Наказом МВС України від 16.12.2014 р. №1592 "Про надзвичайну подію за участю начальника Охтирського МВ УМВС України в Сумській області ОСОБА_1.", на підставі статей 1, 2, 7, 8, 12, 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України звільнено начальника Охтирського МВ УМВС України в Сумській області підполковника міліції ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ України за порушення службової дисципліни, що виразилося в ігноруванні вимог п.2.1 «а» Правил дорожнього руху», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306, п.4.5.3 Настанови автомобільної служби в органах внутрішніх справ України, затверджених наказом МВС України від 25.11.1996 р. №818 (далі - Настанова), незабезпеченні належного збереження службового посвідчення працівника міліції, що призвело до його втрати (а.с.78).
Наказом МВС України від 30.12.2014 р. №2799 о/с "По особовому складу", ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ у запас (із постановленням на військовий облік) за п.64 "є" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (за порушення дисципліни). Підстава: наказ МВС від 16.12.2014 р. №1592 (а.с.79).
Наказом УМВС України в Сумській області №3 о/с від 06.01.2015 р. "По особовому складу", ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ у запас (з постановкою на військовий облік) за п.64 "є" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (за порушення дисципліни). Підстава: наказ МВС України від 30.12.2014 р. №2799/о/с (а.с.65).
Не погодившись із вказаними наказами, позивач звернувся до суду з вимогами про визнання їх протиправними та скасування.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи питання законності та обґрунтованості звільнення позивача з органів внутрішніх справ, судом встановлено наступне.
Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року №565-XII порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначає Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України від 22 лютого 2006 року N 3460-IV (далі - Статут).
Відповідно до вимог ст.1, 2, 7, 8, 14 Статуту службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.
Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.
Начальник несе персональну відповідальність за стан службової дисципліни і повинен постійно його контролювати. Начальник зобов'язаний бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів, наказів, норм моралі, професійної та службової етики, розвивати і підтримувати в підлеглих свідоме ставлення до виконання службових обов'язків, честь і гідність, заохочувати розумну ініціативу, самостійність, старанність у службі, уміло застосовувати заходи дисциплінарного впливу.
Порядок накладення дисциплінарного стягнення встановлений статтею 14 Статуту, який визначає, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.
Як вбачається з матеріалів справи, перед прийняттям рішення про звільнення позивача, відповідно до вимог Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ», п.2.6 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої Наказом МВС України від 12.03.2013 р. №230, проведено службові розслідування, як УМВС України в Сумській області , так і МВС України.
Так, комісією у складі голови - т.в.о. начальника Штабу УМВС підполковника міліції Безмена І.І., членів комісії: начальника відділу режимно-секретного та документального забезпечення УМВС полковника міліції Савостьянова О.А., начальника сектору юридичного забезпечення УМВС полковника міліції Петрак JI.B., оперуповноваженого в ОВС ВВБ в Сумській області ДВБ МВС України майора міліції Варванця М.О., за наслідками службового розслідування було складено висновок за фактом ДТП за участю начальника Охтирського МВ підполковника міліції ОСОБА_1 від 19.11.2014 р. (далі Висновок-1).
Відповідно до вказаних висновків, за порушення службової дисципліни, що виразилося у ігноруванні вимог п. 2.1 "а" ПДР України, п. 4.5.3 Настанови з автомобільної служби в ОВС України, затвердженої наказом МВС України від 25.11.1996 № 818, п. 3.14. наказу МВС України від 16.03.2007 № 81, п. 3.7. наказу МВС України від 26.03.2010 № 90, за проявлену у ході службового розслідування нещирість, щодо наявності і достовірності висновку та медичної довідки на право керування службовим транспортним засобом, незабезпеченні належного збереження службового посвідчення працівника міліції, що призвело до його втрати, несвоєчасне інформування безпосереднього керівника про вказаний факт, на підставі ст.ст. 2, 8, 12, 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, комісією було прийнято рішення порушити клопотання перед Міністром внутрішніх справ України про звільнення з органів внутрішніх справ за п, 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх України підполковника міліції ОСОБА_1, начальника Охтирського МВ. (а.с.35-47) При цьому, один із членів комісії не погодився із таким заходом дисциплінарної відповідальності.
Згідно висновку службового розслідування, затвердженого Міністром внутрішніх справ від 24.11.2014 р. (далі - Висновок-2) МВС України погодилось із заходами реагування, вжитими наказом УМВС України в Сумській області від 19.11.2014 р. (а.с.83-85).
Отже, за результатами службових розслідувань відповідачі дійшли висновку про порушення позивачем службової дисципліни, за які ОСОБА_1 було звільнено з органів внутрішніх справ.
Суд не може в повній мірі погодитись з такими висновками відповідачів та акцентує увагу, що в судовому засіданні позивач вказував, що посвідчення водія він не втрачав, а воно в нього було, а при проведенні службового розслідування ним було помилково надано недостовірні відомості щодо втрати цього документу.
З метою перевірки вказаних у Висновку-1 фактів щодо відсутності у позивача посвідчення водія на час вчинення ДТП, судом було допитано свідків, пояснення яких з цього приводу викладено у Висновку-1.
Свідок ОСОБА_8 пояснив, що ОСОБА_1 звертався до нього в телефонному режимі, але з якого питання пояснити не може. Оскільки підлеглі позивача раз у квартал здають іспит на знання ПДР, то до ОСОБА_8 звертаються протягом року багато разів. Чи необхідно було здійснювати заміну посвідчення водія безпосередньо ОСОБА_1, чи комусь іншому свідок не знає. Як би втратив посвідчення ОСОБА_1, він би обов'язково запам'ятав.
Свідок ОСОБА_9, попереджений про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих показань, суду пояснив, що він особисто прибувши на місце ДТП за пред'явленням документів до ОСОБА_1 не звертався. Документи на право керування автомобілем запитував начальник ВДАІ Тростянецького району ОСОБА_10 ОСОБА_9 лише забезпечував рух транспорту поряд з місцем ДТП. Чи було у позивача посвідчення водія пояснити не може.
Свідок ОСОБА_10 вказав, що приїхавши на місце ДТП попросив у ОСОБА_1 пред'явити документи, на що той відповів, що всі документи зараз привезе його водій. Пізніше водій надав документи, серед яких посвідчення водія ОСОБА_1 не було. Більше він ніяких документів у ОСОБА_1 ОСОБА_10 не вимагав.
Отже, суд робить висновок, що посвідчення водія належним чином ніким у ОСОБА_1 не витребовувалось і ствердження про те, що у позивача на момент вчинення цього документу водія не було, належними доказами не підтверджено.
Протокол про порушення водієм ОСОБА_1 п.2.1 «а» Правил дорожнього руху та вчинення ним правопорушення, передбаченого ст.126 КУпАП України не складався. До адміністративної відповідальності позивач з цих підстав не притягувався.
Суд не може взяти до уваги пояснення, надані в ході службового розслідування, самим ОСОБА_1 з приводу того, що посвідчення водія ним було втрачено, оскільки, як вбачається з листа УДАІ УМВС в Сумській області №10/1682 від 25.03.2015 р. та доданих до нього документів, позивач звертався 12.12.2014 р. до Центру ДАІ №5901 м. Суми з приводу заміни посвідчення водія серії НОМЕР_1, виданого Артемівським МРЕВ, яке було пошкоджено внаслідок вигорання фотокартки, та отримав посвідчення водія категорії «В1, В» серії НОМЕР_2 (а.с.127-129).
Згідно ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
З огляду на викладене, суд вважає недоведеним факт ігнорування позивачем вимог п.2.1«а» Правил дорожнього руху.
Що стосується порушення службової дисципліни, яке полягало у ігноруванні п.4.5.3 Настанови, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог п.4.5.3 Настанови виїзди транспортних засобів у вихідні і святкові дні, виїзди у відрядження на транспортних засобах за межі територій обслуговування здійснюються тільки на підставі письмових дозволів відповідно керівництва МВС України, начальників ГУ МВС України в Криму, м. Києві та Київській області, УМВС України в областях, м. Севастополі та на транспорті, органів внутрішніх справ, навчальних і наукових закладів, санаторіїв, пансіонатів, будинків відпочинку, військових баз та ін.
Позивач в судовому засіданні пояснив, що дійсно дозволу на виїзд на службовому автомобілі за межі Охтирського району у керівництва не отримував, але вказує, що це був вихідний день, у зв'язку з чим дозвіл і не міг би отримати, а терміновий виїзд був викликаний оперативною необхідністю.
З огляду на викладене суд вважає, що позивачем за цих обставин було допущено порушення службової дисципліни, а саме, п.4.5.3 Настанови, оскільки будь-яких доказів її належного виконання ОСОБА_1 суду не надано.
Крім того, ОСОБА_1 було втрачено службове посвідчення працівника міліції, чого не заперечує і сам позивач.
В той же час, ст.12 Статуту передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.
Згідно ст.14 Статуту при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Вказані ст.14 Статуту обставини при застосуванні до позивача крайнього заходу дисциплінарного впливу враховано не було. Ані з висновків службових розслідувань, ані з наказів про звільнення не вбачається, що відповідачем було враховано тяжкість проступку, попередня поведінка позивача, його ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо, в той час, як згідно подання на звільнення (а.с.81) вказано, що за час служби в органах внутрішніх справ та в займаній посаді ОСОБА_1 зарекомендував себе в цілому з позитивного боку як дисциплінований, принциповий, сумлінний та ініціативний співробітник, вимогливий до себе та підлеглих керівник, а з копії трудової книжки вбачається, що за сумлінне ставлення до виконання службових обов'язків до нього неодноразово застосовувались заходи заохочення.
З огляду на викладене, наказ МВС України від 16.12.2014 р. №1592 "Про надзвичайну подію за участю начальника Охтирського МВ УМВС України в Сумській області ОСОБА_1.", наказ МВС України від 30.12.2014 р. №2799 о/с "По особовому складу", наказ УМВС України в Сумській області №3 о/с від 06.01.2015 р. "По особовому складу", є необґрунтованими та незаконними, тобто такими, що видані без урахування всіх обставин, що мають значення для їх видання, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав свобод та інтересів органу внутрішніх справ, і цілями, на досягнення яких спрямовано ці накази.
Відповідно до ст. 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік.
Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині скасування наказів про звільнення, поновлення на посаді суд вважає за необхідне задовольнити в повному обсязі, а щодо стягнення середнього заробітку - частково.
Так, згідно довідки Охтирського МВ УМВС України в Сумській області №3462 від 05.03.2015 р. (а.с.74) середньомісячне грошове забезпечення позивача становить 3475,75 грн., а середньоденне - 112,12 грн. (а.с.75).
Отже, розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 07.01.2015 р. по 15.05.2015 р., який підлягає стягненню з Охтирського МВ УМВС України в Сумській області, складає 9754,44 грн. (112,12 х 87 днів).
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, про поновлення на роботі - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ МВС України від 16.12.2014 р. №1592 "Про надзвичайну подію за участю начальника Охтирського МВ УМВС України в Сумській області ОСОБА_1.".
Визнати протиправним та скасувати наказ МВС України від 30.12.2014 р. №2799 о/с "По особовому складу", яким звільнено з органів внутрішніх справ у запас (із постановленням на військовий облік) за п.64"є" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (за порушення дисципліни) ОСОБА_1.
Визнати протиправним і скасувати наказ УМВС України в Сумській області №3 о/с від 06.01.2015 р. "По особовому складу", яким звільнено з органів внутрішніх справ у запас (з постановкою на військовий облік) за п.64"є" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (за порушення дисципліни) ОСОБА_1.
Поновити на посаді начальника Охтирського МВ УМВС України в Сумській області (з обслуговування міста Охтирка та Охтирського району) ОСОБА_1.
Стягнути з Охтирського МВ УМВС України в Сумській області середній заробіток за час вимушеного прогулу 9754 (дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят чотири) грн. 44 коп.
Постанова в частині поновлення на роботі та стягнення втраченого заробітку за один місяць в розмірі 2242 (дві тисячі двісті сорок дві) грн., 40 коп. підлягає негайному виконанню.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Відповідно до вимог ст.160 КАС України оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено 18.05.2015 р.
Головуючий суддя (підпис) А.Б. Діска
Судді (підпис) О.В. Соп'яненко
(підпис) Л.М. Опімах
З оригіналом згідно
Суддя А.Б. Діска