Копія
13 травня 2015 р. Справа №818/1093/15
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Діска А.Б.,
за участю секретаря судового засідання - Прімової-Крикуненко О.В.,
представника позивача - Бондаря А.О.,
представника відповідача - Товстого В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Сумському районі до Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції про скасування постанов та зобов'язання вчинити дії,-
Управління Пенсійного фонду України в Сумському районі (далі по тесту - УПФУ у Сумському районі) звернулось до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції (далі - ВДВС СМУЮ), в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Товстого В.В. за рішенням про застосування фінансових санкцій від 10.07.2013 р. №951 винесену 31.10.2014 ВП № 45202454 про повернення виконавчого документа стягувачу;
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Товстого В.В. за рішенням про застосування фінансових санкцій від 10.07.2013 р. №950 винесену 31.10.2014 ВП № 45202488 про повернення виконавчого документа стягувану;
- зобов'язати відповідача поновити виконавче провадження №45202454 по примусовому виконанню рішення про застосування фінансових санкцій від 10.07.2013 р. №951;
- зобов'язати відповідача поновити виконавче провадження №45202488 по примусовому виконанню рішення про застосування фінансових санкцій від 10.07.2013 р. №950.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з метою стягнення суми заборгованості платника єдиного внеску ФОП ОСОБА_3 в розмірі 340,00 грн. в примусовому порядку, позивач 10.07.2014 р. звернувся із заявами про примусове виконання рішення про застосування фінансових санкцій №950 від 10.07.2013 р. та №951 від 10.07.2013 р. до Відділу державної виконавчої служби Сумського районного управління юстиції.
14.07.2014 р. державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Сумського районного управління юстиції Жиленко М.М. відкрито виконавчі провадження по рішенню про застосування фінансових санкцій № 951 від 10.07.2013 р. (ВП № 39340689), та по рішенню № 950 від 10.07.2013 р. (ВП № 44008824).
В ході проведення виконавчих дій було встановлено, що боржник насправді зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1. В зв'язку з цим державним виконавцем ВДВС Сумського РУЮ 28.08.2014 р. винесено постанови про закінчення виконавчих проваджень по зазначеним виконавчим документам, які надіслано до Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції на примусове виконання.
22.10.2014 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Товстим В.В. було відкрито виконавче провадження по рішенню про застосування фінансових санкцій від №951 на суму боргу 170,00 грн. (ВП 45202564) та по рішенню № 950 від 10.07.2013 р. на суму боргу 170,00 грн. (ВП 45202488).
Позивач неодноразово намагався ознайомитися із матеріалами зазначених виконавчих проваджень у Відділі державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції, однак матеріали виконавчих проваджень представнику не надавалися під приводом того, що їх потрібно знайти та підготувати для огляду.
17.03.2015 р. позивач дізнався із Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень про те, що державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Товстим В.В. винесено постанови від 31.10.2014 року про повернення виконавчих документів стягувачу (рішень про застосування фінансових санкцій від 10.07.2013 р. № 951 та № 950 від 10.07.2013 р.).
Однак, станом на 17.03.2015 р., а також на дату подання позову до суду позивач не отримував постанов про повернення виконавчих документів стягувачу, а також оригіналів самих виконавчих документів, тобто оригіналів рішення про застосування фінансових санкцій від 10.07.2013 р. № 951 та від 10.07.2013 р. №950.
Відповідно до ч.5 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених ст. 22 Закону. Водночас, відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених законом. Тобто, підставою для відкриття виконавчого провадження не може бути копія виконавчого документу, а за таких обставин позивач позбавлений права повторно звернутися із заявами про примусове виконання рішень з вини відповідача.
Відповідно до ч.4 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» копія постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві надсилається у триденний строк сторонам виконавчого провадження. Відповідно до ч.1 ст. ЗУ Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов про повернення виконавчого документа стягувачу, відповідно до ст. 47 цього Закону надсилаються сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Виходячи з вищевикладеного, позивач вважає, що його права, як стягувача були порушенні діями (бездіяльністю) державного виконавця Товстого В.В., оскільки останній не надіслав у встановлений законом термін постанови про повернення виконавчих документів, а також оригінали самих виконавчих документів, що на тривалий час позбавило позивача права звернутися до ВДВС із заявами про примусове виконання рішень та стягнення заборгованості по виконавчим документам.
Окрім того, за час, протягом якого оригінали виконавчих документів перебувають у державного виконавця, спливають строки пред'явлення виконавчих документів до виконання, визначені ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження».
Дізнавшись про порушення своїх прав, як стягувача, управління Пенсійного фонду України негайно звернулося з листом до Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції, в якому просило повідомити про причини не направлення постанов про повернення виконавчих документів та оригіналів виконавчих документів на адресу управління, та просило з'ясувати де саме перебувають оригінали виконавчих документів і повернути їх на адресу управління.
Станом на дату звернення до суду управління відповіді на зазначений лист не отримало, хоча неодноразово зверталося до державного виконавця з цього приводу в усному режимі у прийомні дні.
Виходячи з вищевикладеного, управління вважає незаконним винесення постанов про повернення виконавчих документів стягувачеві без фактичного повернення самих виконавчих документів, хоча строк з моменту винесення постанови по дату звернення до суду склав п'ять місяців, що майже дорівнює строку здійснення виконавчого провадження передбаченого ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, відповідно до наявних в управлінні матеріалів строк від дати відкриття виконавчого провадження до дати повернення виконавчого документа стягувачеві склав 8 днів, чого явно не достатньо для проведення виконавчих дій,
Таким чином, позивач вважає винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві передчасними та безпідставними, оскільки підставою для повернення виконавчого документу послугував п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: відсутність у боржника майна на яке можна звернути стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультативними, проте державним виконавцем взагалі не вчинено зазначених заходів щодо розшуку майна боржника, а тому останній не може зробити висновок про його відсутність в силу відсутності відповідних відомостей.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вважає дії правомірними, а постанови такими, що прийняті згідно чинного законодавства.
Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 10.07.2013 р. Управлінням Пенсійного фонду в Сумському районі прийняті рішення про застосування штрафних санкцій до ОСОБА_3 №951 на суму 170 грн. та №950 на суму 170 грн. (а.с. 56, 67).
14.07.2014 р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Сумського районного управління юстиції Жиленко М.М. відкрито виконавче провадження №44008824 щодо примусового стягнення боргу в сумі 170,00 грн. з ОСОБА_3 за рішенням Управлінням Пенсійного фонду в Сумському районі №950 від 10.07.2013 р. та виконавче провадження №44008635 щодо примусового стягнення боргу в сумі 170,00 грн. з ОСОБА_3 за рішенням Управлінням Пенсійного фонду в Сумському районі №951 (а.с. 15,21).
З метою виконання рішення про примусове стягнення коштів державним виконавцем направлено запити, з відповідей на які вбачається, що транспортних засобів за боржником не зареєстровано; на обліку в пенсійному фонді України як пенсіонер чи такий, що працює за цивільно-правовою угодою, не перебуває; рахунків у банках чи фінансових установах не має; сам боржник зареєстрований не в с. Залізняк Сумського району, а в м. Суми, вул. Робітниче селище,14, у зв'язку з останнім 28.08.2014 р. державним виконавцем винесено постанови про закінчення виконавчого провадження для направлення виконавчого документу за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби (а.с. 45, 48-52, 60).
22.10.2014 р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Товстим В.В. відкрито виконавче провадження №45202488 щодо примусового стягнення боргу в сумі 170,00 грн. з ОСОБА_3 за рішенням Управлінням Пенсійного фонду в Сумському районі №950 від 10.07.2013 р. та виконавче провадження №45202564 щодо примусового стягнення боргу в сумі 170,00 грн. з ОСОБА_3 за рішенням Управлінням Пенсійного фонду в Сумському районі №951 та надано боржнику семиденний строк для добровільного виконання рішення про стягнення коштів (а.с. 44,58).
31.10.2014 р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Товстим В.В. прийнято постанови по виконавчим провадженням №45202488 та №45202564 про повернення виконавчого документу стягувачеві у зв'язку з тим, що при проведенні виконавчих дій встановлено, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути проведено стягнення, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними (а.с. 55, 66).
Як вбачається з матеріалів справи позивачу стало відомо про наявність постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві 17.03.2015 р. Позивач звернувся до суду з позовом 27.03.2015 р., тобто в межах строку, встановленого законом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
На підставі ч.2 ст.25 Закону державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Згідно п.2 ч.1 ст.47 Закону виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Як вбачається з матеріалів справи 22.10.2014 р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Товстим В.В. відкрито виконавче провадження, а 31.10.2014 р. (через 9 днів) державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Товстим В.В. прийнято постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві у зв'язку з тим, що при проведенні виконавчих дій встановлено, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути проведено стягнення, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними.
На думку суду, державним виконавцем всупереч вимог ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» не було вжито всіх необхідних заходів спрямованих на встановлення місцезнаходження боржника, а було лише складено акт без присутності свідків, понятих тощо від 31.10.2014 р. про здійснення виходу за адресою реєстрації боржника (м. Суми, вул. Робітниче селище, 14), в якому зазначено, що боржник не знаходиться за зазначеною адресою (а.с. 53).
Крім того, не було вчинено всіх належних дій для розшуку майна боржника, з огляду на те, що згідно відповіді Державної податкової служби України реєстраційний номер облікової картки платника податків та прізвище та ім'я не відповідає інформації, яка міститься у ДРФО (а.с. 50), а також за наявності даних, що боржник є фізичною особою-підприємцем.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що виконавчі дії здійснювались поверхово, а постанови державного виконавця по ВП №45202488 та ВП №45202564 про повернення виконавчого документу стягувачеві прийняті передчасно, тобто без урахуванням усіх обставин що мають значення для її прийняття, тому підлягають скасуванню.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача поновити виконавче провадження №45202488 та №45202564, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.51 Закону, у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, а отже, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов'язання відповідача поновити виконавче провадження.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Сумському районі до Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції про скасування постанов та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Товстого В.В. про повернення виконавчого документа стягувачеві від 31.10.2014 р. у виконавчому провадженні №45202454.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Товстого В.В. про повернення виконавчого документа стягувачеві від 31.10.2014 р. у виконавчому провадженні №45202488.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено 18.05.2015 р.
Суддя (підпис) А.Б. Діска
З оригіналом згідно
Суддя А.Б. Діска