ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
13 травня 2015 року 2а-1001/11/1370
« 12» год. « 03» хв. м. Львів, вул. Чоловського, 2
Зал судових засідань № 7
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Карп'як О.О.
при секретарі судового засідання Дорош Х.Р.
за участю представників сторін:
від позивача - Мандзиняк Г.В.
від відповідача - не з'явився
третя особа - не з'явилася
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області до ОСОБА_2 за участю третьої особи Львівського відділу реєстраційно - екзаменаційної роботи Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів, -
Державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області звернулася до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 за участю третьої особи Львівського відділу реєстраційно - екзаменаційної роботи Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів.
01.03.2011 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 2а- 2056/11/1370, що розглядається Львівським окружним адміністративним судом.
22.01.2015 року за результатами повторного розподілу справу призначено судді - доповідачу Карп'як Оксані Орестівні.
Ухвалою від 22 квітня 2015 року поновлено провадження у справі.
Суд на підставі статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) замінив позивача - Державну податкову інспекцію у Залізничному районі м. Львова, його правонаступником - Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова Головного Управління ДФС у Львівській області (надалі - ДПІ у Залізничному районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області).
Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем не було сплачено податку за транспортні засоби у розмірі 70 590, 00 грн., а саме за автомобіль марки MERCEDEC - BENZ (державний номерний знак НОМЕР_1) у розмірі 22990, 00 грн., автомобіль марки MERCEDEC - BENZ (державний номерний знак НОМЕР_2) у розмірі 22990 грн., автомобіль марки VOLKSWAGEN (державний номерний знак НОМЕР_3) у розмірі 24 610 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, з підстав наведених у позовній заяві.
Відповідача в судове засідання не з'явився, заперечень на позов не подав, на адресу суду повернувся конверт, який був направлений відповідачу по причині за закінченням терміну зберігання, а тому відповідач, у відповідності до вимог частини 11 статті 35 КАС України, вважається належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду справи.
Третя особа в судове засідання не з'явлася, заперечень на позов не подала, хоча належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні докази та давши їм оцінку, суд встановив наступне.
Згідно Розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів вбачається, що за автомобіль марки MERCEDEC - BENZ (державний номерний знак НОМЕР_1, рік випуску 1998 р., об'єм двигуна 2299 см.куб., ставка податку 1000, 00 грн.) належить сплатити 22990, 00 грн., автомобіль марки MERCEDEC - BENZ (державний номерний знак НОМЕР_2, рік випуску 1999 р., об'єм двигуна 2299 см.куб., ставка податку 1000, 00 грн.) належить сплатити 22990 грн., автомобіль марки VOLKSWAGEN (державний номерний знак НОМЕР_3, рік випуску 1999 р., об'єм двигуна 2461 см.куб., ставка податку 1000, 00 грн.) належить сплатити 24 610 грн.
Згідно довідки ДПІ у Залізничному районі м. Львова № 29689/9/19-023/1407 від 02.11.2010 року податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі 22990, 00 грн., у розмірі 24610, 00 грн., та у розмірі 22990, 00 грн., на рахунок ВДК у Залізничному районі не надходило.
Згідно листа управління Державтоінспекції Львівського відділу реєстраційно - екзаменаційної роботи від 28.04.2010 року за № 9504/10/17-108/174 вбачається, що гр. ОСОБА_2, 27.02.2010 року було зареєстровано автомобіль марки MERCEDEC - BENZ (державний номерний знак НОМЕР_1), 27.02.2010 року було зареєстровано автомобіль марки VOLKSWAGEN (державний номерний знак НОМЕР_3) та 19.08.2009 року було зареєстровано автомобіль марки MERCEDEC - BENZ (державний номерний знак НОМЕР_2).
02.11.2010 року ДПІ у Залізничному районі м. Львова на адресу відповідача скеровано запрошення з питання сплати податку з власників транспортних засобів при першій реєстрації транспортних засобів в Україні.
Згідно із ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Законом України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991 р. № 1251-XII у редакції чинній на час виникнення спірних відносин (далі - Закон № 1251-XII) визначено, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.
Відповідно до ст.2 Закону № 1251-XII, під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.
Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є, відповідно до п.10. ч.1 ст.14 Закону № 1251-XII, загальнодержавним податком .
Правове регулювання податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів здійснюється у відповідності до Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" від 11.12.1991р. N 1963-XII у редакції чинній на час виникнення спірних відносин (далі - Закон № 1963-XII)
Статтею 20 Закону України "Про систему оподаткування" передбачено, що контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.
Аналогічними за змістом є завдання, функції та права органів державної податкової служби, встановлені Законом України "Про державну податкову службу" № 509-XII вiд 04.12.1990р. (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Таким чином, ДПІ у Залізничному районі м. Львова звернулась до суду з вимогою про стягнення даного виду податку з фізичної особи в межах наданих законом повноважень.
Відповідно до ст. 1 Закону № 1963-XII, платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.
Об'єктами оподаткування відповідно до ст. 2 Закону № 1963-XI є, зокрема, автомобілі, призначені для перевезення не менше 10 осіб, включаючи водія, - код 8702; автомобілі легкові - код 8703; автомобілі вантажні - код 8704.
Перша реєстрація в Україні - це реєстрація транспортного засобу в Україні, яка здійснюється уповноваженими державними органами України вперше щодо цього транспортного засобу (ст. 3 Закону № 1963-XI).
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 1963-XI, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується фізичними особами - перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд.
Фізичні особи - платники податку, відповідно до ч. 6 цієї ж статті, зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами.
Відповідно до ч. 5-8 ст. 6 Закону № 1963-XI, сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що сплачується фізичними особами, обчислюється за ставками, визначеними у статті 3 цього Закону. У разі виявлення юридичних чи фізичних осіб, які не сплачували податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вони зобов'язані сплатити податок не більш як за три попередні роки. Перерахування неправильно сплаченого податку допускається не більш як за три попередні роки. Органи, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, зобов'язані щомісячно повідомляти податкові органи про транспортні засоби, зареєстровані або зняті з реєстрації протягом попереднього місяця, за формою, затвердженою центральним податковим органом України, та їх власників.
У разі приховування (заниження) об'єктів оподаткування, з власників транспортних засобів відповідно до ст. 7 Закону № 1963-XI, стягуються сума несплаченого податку, а також пеня або штраф у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 50 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001р. податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.
Згідно довідки ДПІ у Залізничному районі м. Львова (а.с.7), кошти по податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (з громадян), при першій реєстрації в Україні від ОСОБА_2 не надходили.
Оскільки сума податку з власників транспортних засобів, яка мала бути сплачена відповідачем під час первинної реєстрації не зарахована до місцевого бюджету, суд вважає, що відповідач не виконав обов'язку із сплати податку. При цьому та обставина, що транспортні засоби було зареєстровано, не є доказом того, що податок відповідачем сплачено, як і не є підставою для звільнення відповідача від конституційного обов'язку такий податок сплатити.
Згідно наведених вище положень Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів", сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що сплачується фізичними особами, розраховується саме фізичною особою за ставками встановленими цим Законом.
Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000, № 2181-III, а саме п. 4.2 ст. 4, визначено в яких випадках контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання, а саме у разі якщо: а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію; б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання; г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.
Оскільки у спірних правовідносинах на податковий орган не покладено обов'язку самостійно здійснювати нарахування податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що підлягає сплаті, то податкове повідомлення рішення і податкові вимоги, відповідно до ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", з приводу сплати даного виду податку не виносяться.
Разом з тим, як зазначалось вище, податковий орган не позбавлений права щодо стягнення податків, в тому числі податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Суд встановив, що під час розгляду даної адміністративної справи ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про скасування державної реєстрації транспортних засобів. Ухвалою від 11.06.2014 року суд залишив позовну заяву ОСОБА_2 без розгляду. Зазначена ухвала суду набрала законної сили, після чого провадження за даним позовом було поновлено.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.
Таким чином, позовні вимоги Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області, підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати зі сторін стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задоволити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1) на користь бюджету заборгованість в розмірі 70 590 (сімдесят тисяч п'ятсот дев'яносто ) гривень.
Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова в повному обсязі складена та підписана 18 травня 2015 року.
Суддя Карп'як Оксана Орестівна