10.2.4
Іменем України
14 травня 2015 рокуСєвєродонецькСправа № 812/127/15
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Шембелян В.С.,
при секретарі: Щуровій Г.М.,
за участю представників
позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення недоїмки по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1744,80 грн., -
21 квітня 2015 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення недоїмки по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1744,80 грн.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.
Відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» фізична особа - підприємець ОСОБА_1 є платником страхових внесків.
В управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку відповідач зареєстрований як платник страхових внесків з 23.05.2002.
Відповідно до п.5 ст. 14, та п.3 ст.13 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, страхувальниками є: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних особі, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Відповідно до п.1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
СПД - фізична особа ОСОБА_1 у відповідності до ст. 14 Закону № 1058, п.1 ст. 1 Закону № 400/97 є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
За відповідачем утворилася заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1744,80 грн., у зв'язку з чим позивачем відповідачу направлена вимога № Ф-2 від 03.02.2015.
Відповідач вимогу не отримав, конверт повернувся з відміткою «за закінченням терміну зберігання». До цьго часу в добровільному порядку борг не погашно.
У зв'язку з чим, позивач - управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області просить стягнути з відповідача недоїмку по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1744,80 грн.
Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, просив розглянути справу без його участі.
Відповідач в судове засідання не прибув, 05 тра року вня 2015 року до Луганського окружного адміністративного суду повернулося поштове відправлення, направлене на адресу відповідача (вул.Федоренка,49/8, м.Сєвєродонецьк) із зазначенням причини повернення - «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до ч.11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, перебуває на обліку в УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області (а.с.8).
З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку із несвоєчасною сплатою внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у відповідача за січень 2015 рік утворилася заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 1744,80 грн.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 є платником страхових внесків (страхувальником) на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно п.6 ч.2 ст.17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач повинен нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Крім того, п.п.4 п.8 розділу 15 «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(в редакції Закону України від 08.07.2010 № 2461) встановлено, що фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску, та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Відповідно до ч.12 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями із сплати страхових внесків зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).
Частиною 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Відповідно до ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку із несвоєчасною сплатою внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за відповідачем за січень 2015 року утворилася заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 1744,80 грн.
Відповідно до вимог ч.3 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачем рекомендованою кореспонденцією відповідачу була надіслана вимога про сплату боргу від 03.02.2015 № Ф-2 на суму 1744,80 грн. (а.с.4).
Позивачем вказану вимогу направлено відповідачу поштовим відправленням з повідомленням.
Поштове відправлення повернулося на адресу позивача із зазначенням причини такого повернення - «за закінченням терміну зберігання» (а.с.5).
Оскільки поштове відправлення з вимогою повернулося на адресу позивача без вручення з незалежних від УПФУ причин, суд приходить до висновку, що вимогу про сплату боргу вручено відповідачу належним чином.
Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки відповідач суму недоїмки не сплатив, вимоги про сплату недоїмки з управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області не узгодив та у судовому порядку її не оскаржив.
Враховуючи те, що відповідач у добровільному порядку заборгованість із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не сплатив, позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення в даному випадку.
Керуючись статтями 2, 11, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення недоїмки по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1744,80 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (93400, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, 9, р/р 25605301738 в ЛОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 304665, код 21792459) 1744,80 (одну тисячу сімсот сорок чотири грн. 80 коп.) недоїмки по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Повний текст постанови складено 14 травня 2015 року.
Суддя В.С. Шембелян