13 травня 2015 року 810/1161/15
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скрипки І.М., секретар судового засідання Приходько Н.І., за участю:
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача - Литвиненка С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про скасування рішення,
23 березня 2015 року до Київського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ФОП ОСОБА_1.) із позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (ДПІ, Інспекція) про скасування рішення від 16 жовтня 2014 року №0003602302 про застосування фінансових санкцій в сумі 6800 грн.
Вказувала, що оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій є неправомірним, оскільки факт продажу тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років не мав місце у дійсності, у зв'язку із чим, відповідно, позивачем не порушено вимог законодавство у цій сфері. Стверджувала, що оскаржуване рішення прийнято без належних доказів в його обґрунтування.
У судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили їх задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, у тому числі і у письмових запереченнях. Вказав, що до позивача правомірно застосовано фінансові санкції рішенням від 16 жовтня 2014 року №0003602302 (а.с.53-54).
Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, дослідивши інші докази, зокрема письмові, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову і необхідність його задоволення, виходячи із такого.
ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, зареєстрована 5 липня 2005 року (а.с.12), має торговий патент на право здійснення торговельної діяльності серії ТПБ №645896 (дійсний з 15 червня 2011 року по 31 травня 2016 року - а.с.13) та ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами серії АЕ №362492 (діяла на момент виникнення спірних відносин - а.с.65).
Так, 16 жовтня 2014 року Інспекцією прийнято рішення №0003602302 про застосування фінансових санкцій до ФОП ОСОБА_1 у розмірі 6800 грн. за продаж тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років.
Вказане рішення оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку. Однак, Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області у рішенні від 24 грудня 2014 року №1122/14/10-36-10-01-04 (а.с.21-22) та Державною фіскальною службою України у рішенні від 5 березня 2015 року №2059/Д/99-99-10-01-02-25 (а.с.23) рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про застосування фінансових санкцій №0003602302 від 16 жовтня 2014 року залишено без змін, а скарги - без задоволення.
Як встановлено у ході розгляду справи, оскаржуване рішення винесене у зв'язку із тим, що оперуповноваженою ВКМСД Києво-Святошинського РВ старшим лейтенантом міліції Шереметьєвою Ю.В. складено протокол про адміністративне правопорушення від 11 вересня 2014 року серії КХ №0079854 стосовно ОСОБА_5, яка працює у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1», який належить позивачу. У такому протоколі зазначено, що 11 вересня 2014 року, перебуваючи в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1», який розташований в АДРЕСА_1, ОСОБА_5 продала неповнолітньому ОСОБА_6 пачку цигарок марки «Кент-4» за грошові кошти у сумі 18 грн.
У ході розгляду справи судом допитано у якості свідка ОСОБА_5, яка працювала у магазині позивача станом на 11 вересня 2014 року, та щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення від 11 вересня 2014 року серії КХ №0079854. ОСОБА_5 надала показання про те, що у день складання протоколу про адміністративне правопорушення за продаж тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, а саме: 11 вересня 2014 року, ОСОБА_6 у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» нічого не придбавав, більше того, цигарки марки «Кент-4» у цей день взагалі не продавались. Також вказала, що вперше побачила ОСОБА_6, коли він зайшов у магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1» в АДРЕСА_1 разом із співробітником міліції для складання протоколу.
Представником відповідача подано копії письмових пояснень ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 стосовно факту продажу тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років (а.с.57-60).
Як вбачається із пояснень ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які підписали протокол про адміністративне правопорушення і зазначені у такому документі як свідки, - такі пояснення надані зі слів ОСОБА_6, який зазначив, що купив цигарки марки «Кент-4» в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» у продавця ОСОБА_5 При цьому, вказані свідки під час придбання цигарок присутні не були і засвідчили лише факт відмови ОСОБА_5 від підписання протоколу про адміністративне правопорушення та твердження ОСОБА_6 про придбання цигарок марки «Кент-4» в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1».
Крім того, як зазначив ОСОБА_6 у своїх письмових поясненнях, наданих під час складання протоколу, продавцем не було видано йому товарного чеку на продукцію «цигарки марки «Кент-4».
Як встановлено судом, в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» розрахункові операції з продажу товарів здійснюються із застосуванням реєстратора розрахункових операцій МІNІ, заводський номер ПБ 57702284, що підтверджується копією реєстраційного посвідчення №1013007690 (а.с.42). При цьому, факт відсутності розрахункового документу щодо продажу цигарок марки «Кент-4» у досліджуваному випадку, як вбачається із наявних у матеріалах справи письмових доказів, стверджувався посадовою особою органів внутрішніх справ, якою складено протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_6 та продавцем магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_5 Такий факт також встановлено і Києво-Святошинським районним судом Київської області у ході розгляду справи №369/9867/14-а (а.с.19-20).
За клопотанням представника відповідача у судове засідання у якості свідка викликався ОСОБА_6, обов'язок вручення йому повістки про виклик та забезпечення явки було покладено на податковий орган, однак названа особа у судові засідання двічі не з'явилась, у зв'язку із чим судом було ухвалено вирішувати спір на підставі наявних доказів.
Також судом з'ясовано, що на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 11 вересня 2014 року серії КХ №0079854 адміністративною комісією при виконавчому комітеті Гатненської сільської ради винесено постанову №10 від 22 вересня 2014 року про накладення на ОСОБА_5 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 500 грн. (а.с.15). Разом із тим, постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 5 грудня 2014 року у справі №369/9867/14-а постанову №10 від 22 вересня 2014 року скасовано у зв'язку із тим, що факт продажу тютюнового виробу неповнолітній особі ґрунтується на припущеннях та нічим не підтверджується (а.с.19-20).
Крім того, як вбачається із матеріалів справи, наявну у ОСОБА_6 пачку цигарок марки «Кент-4» уповноваженими особами ВКМСД Києво-Святошинського РВ вилучено не було, дату та номер партії такого тютюнового виробу не вказано.
Надаючи правову оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із такого.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (Закон №481/95-ВР).
За приписами частини першої статті 16 цього Закону контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Згідно із частиною першою статті 15-3 Закону №481/95-ВР забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.
Продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку (частина четверта статті 15-3 Закону №481/95-ВР).
За правилами частини першої статті 17 Закону №481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Як передбачено частиною другою статті 17 Закону №481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 гривень.
За визначенням у підпункті 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України продаж (реалізація) товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.
За нормами статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року №265/95-ВР (Закон №265/95-ВР) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.
У статті 2 вказаного Закону визначено, що розрахунковий документ - це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
З огляду на викладене, належним доказом факту продажу товару суб'єктом господарювання, який застосовує у своїй діяльності реєстратор розрахункових операцій, є розрахунковий документ встановленої форми та змісту (касовий чек).
Аналогічну правову позицію висловив Вищий адміністративний суд в ухвалах від 19 червня 2012 року у справі №К/9991/30479/12 та від 20 травня 2014 року у справі №К/800/15076/14.
У той же час, у ході розгляду справи встановлено, що розрахунковий документ, який би підтверджував факт продажу тютюнових виробів неповнолітній особі 11 вересня 2014 року, - відсутній.
При цьому, за умови доведення факту продажу неповнолітній особі тютюнового виробу без роздрукування розрахункового чеку, необхідним є прийняття рішення про застування адміністративно-господарських санкцій відповідно до частини першої статті 17 Закону №265/95-ВР (непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи).
Доказів наявності такого рішення відповідачем не надано.
Суд звертає увагу, що єдиним доказом продажу тютюнових виробів неповнолітній особі у випадку, який розглядається, є письмові пояснення неповнолітнього ОСОБА_6 Особи ж, які підписали протокол про адміністративне правопорушення і зазначені у протоколі як свідки правопорушення у дійсності свідками правопорушення не були, оскільки їх пояснення стосуються виключно тверджень ОСОБА_6, а самі такі особи не були присутні під час вчинення стверджуваного відповідачем порушення та не можуть засвідчити факт продажу тютюнових виробів продавцем ОСОБА_5 неповнолітньому ОСОБА_6
На підставі викладеного, суд констатує, що належних та достатніх доказів факту продажу працівником магазину позивача тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, податковим органом не надано і, відповідно, не доведено порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 положень статті 15-3 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Також суд враховує закріплені у частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України загальні критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, на дотримання яких адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За нормами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За правилами частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Це покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. У той же час, у випадку, який розглядається, відповідач такого свого обов'язку не виконав, не довів наявність підстав для застосування фінансових санкцій та правомірність оскаржуваного рішення.
За наведеного вище та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за продаж тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, є протиправним, а тому позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
У відповідності до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 182,70 грн., доказів понесення інших судових витрат не надано. Тому судові витрати щодо сплати судового збору у вказаній сумі підлягають присудженню з державного бюджету на користь позивача.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про застосування фінансових санкцій №0003602302 від 16 жовтня 2014 року.
Стягнути із Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Скрипка І.М.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 18 травня 2015 р.