КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
06 травня 2015 року Справа № П/811/1110/15
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Петренко О.С., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи
за позовом: Управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії та Олександрійському районі
до відповідача: Міського комунального лікувально-профілактичного закладу - Міська лікарня №1
про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, -
Управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії та Олександрійському районі звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до міського комунального лікувально-профілактичного закладу - Міська лікарня №1 про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в розмірі 20913,19 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що у міському комунальному лікувально-профілактичного закладу - Міська лікарня №1 були створені робочі місця, робота на яких дає право на вихід на пенсію на пільгових умовах. Відповідач має заборгованість по виплаті, що покривають витрати на виплату пенсій за віком на пільгових умовах за списками №1, яку в добровільному порядку не погашає.
Позивач надав до суду клопотання, в якому просив розглянути справу без участі його представника на підставі наявних матеріалів у справі (а.с.39,41).
Відповідачем до суду подано письмові заперечення, відповідно до яких позовні вимоги не визнаються в повному обсязі. В обґрунтування відповідачем зазначено, що відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за минулі періоди закладом уже здійснені, про що свідчать підписані обома сторонами акти звірки за 04.01.2013 рік, 01.01.2014 рік та 01.01.2015 рік (а.с.23).
Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У відповідності до ч.6 ст.128 КАС України розгляд справи проведено в порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Міський комунальний лікувально-профілактичний заклад - Міська лікарня №1зареєстровано в якості юридичної особи 16.07.2003 року виконавчим комітетом Олександрійської міської ради (а.с.5).
Позивачем на підставі розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV в частині пенсій призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню відповідачем в розмірі 20913,19 грн. (а.с.8-11).
Відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", Пенсійний фонд України призначає пенсії за віком на пільгових умовах. А стаття 8 зазначеного Закону передбачає, що виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.
Згідно з частиною другою розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Згідно з абзацом п'ятим частини другої Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затверджених Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Згідно із довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії (наявні в матеріалах справи) працівники підприємства, яким призначені пільгові пенсії, були зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, однак серед них відсутні особи, що були зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затверджених Кабінетом Міністрів України.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом (до набрання чинності Закону України № 1058 діяв Закон України № 400). Згідно з абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону України № 400, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "а" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за ставкою 100 відсотків від об'єкта оподаткування.
Відповідно до чинного законодавства, пенсії, що призначені відповідно до пункту "а-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", підлягають відшкодуванню Пенсійному фонду України до досягнення працівниками пенсійного віку, встановленого чинним законодавством (для чоловіків - 60 років). Після досягнення працівниками, які вийшли на пенсію на пільгових умовах, пенсійного віку, виплата здійснюється на загальних підставах за рахунок коштів Пенсійного фонду.
Відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій призначених згідно з пунктами "а", "б-з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а саме плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам за списком №1, 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003р. №36.
Відповідно до частини 2 розділу XV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058, п.6 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" затвердженою постановою Правління пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції від 16.01.2004 року за № 64/8663, підприємства, на яких працювали громадяни і набули права на пенсію на пільгових умовах, здійснюють відшкодування коштів Пенсійному фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Тобто, даним законом покладено обов'язок на підприємство відшкодувати фактичні витрати фонду на виплату і доставку пенсій колишнім працівникам підприємства.
Однак, позивачем не надано достовірних доказів, що дають суду можливість встановити, що особа (ОСОБА_1.), по якій позивач просить стягнути фактичні витрати на доставку та пільгових пенсії, дійсно працювала у відповідача.
Відповідно до пункту 6.2 розділу 6 Інструкції 21-1 про порядок обчислення і сплати підприємствами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України (далі - Інструкція 21-1), витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.
Пунктом 6.4 розділу 6 Інструкції 21-1 встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Згідно положень пункту 6.5 розділу 6 Інструкції 21-1 розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.
Пунктом 6.8 розділу 6 Інструкції 21-1 визначено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Відповідно до пункту 6.10 розділу 6 Інструкції 21-1, відшкодування сум і фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу пенсійного фонду за місцем його реєстрації.
Тобто, закріплено обов'язок пенсійного фонду щомісячно направляти підприємству повідомлення про місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Матеріалами справи встановлено, що позивачем направлено 20.05.2014 року за вихідним номером 6107/02-33, а відповідачем 26.05.2014 року отримано за вхідним номером 827, уточнюючі розрахунки на відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-IV за 2012 рік, 2013 рік, січень-лютий 2014 рік (а.с.7-9).
11.02.2015 року за вих.№ 1439/02-33 пенсійним фондом направлено лист відповідачеві, зі змісту якого встановлено, що сума залишку несплачених коштів по додаткових розрахунках за минулі періоди становить 20913,19 грн. (а.с.10).
На підставі підпункту 6.8 пункту 6 Інструкції підприємство щомісячно до 25 числа зобов'язане вносити до Фонду зазначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.
Матеріалами справи встановлено, що відповідно до акту звірки відшкодувань по пільговим пенсіям по міській лікарні:
- станом на 04.01.2013 року нарахуванню за результатами звірки за 2012 рік підлягає 802,37 грн. (а.с.26);
- станом на 01.01.2014 року нарахуванню за результатами звірки за 2013 рік підлягає 862,57 грн. (а.с.27);
- станом на 01.01.2015 року нарахуванню за результатами звірки за 2014 рік підлягає 0,30 грн. (а.с.29).
У відповідності до платіжного доручення № 276 від 12.03.2014 року (а.с.28) відповідачем здійснено оплату фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у розмірі 14871,47 грн.
Поряд з цим, позивачем не надано доказів, що ОСОБА_1 має право на отримання пенсії на пільгових умовах, а саме - протокол про призначення пільгової пенсії, розрахунками її стажу, в тому числі пільгового; довідок уточнюючих особливий характер праці зазначеного пенсіонеру для призначення їй пенсії на пільгових умовах.
З аналізу зазначених норм судом встановлено, що витрати на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" відшкодовуються роботодавцем. Разом з тим, відповідно до положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які регулюють спірні правовідносини, а також іншими законодавчими актами з питань пенсійного забезпечення не передбачено право територіальних управлінь Пенсійного фонду України здійснювати відшкодування витрат по пільговим пенсіям за попередні періоди. Відтак, з огляду на зміст п.6 ч.1 ст.3 КАС України, позивач також не наділений повноваженнями на стягнення таких сум у судовому порядку.
Таким чином, враховуючи, що у позивача відсутні правові підстави для донарахування та стягнення сум відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за попередні періоди, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за період з 2012 по 2014 рік у сумі 20913,19 грн. задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч.1 ст. 69 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, не відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, не підтверджені належними та допустимими доказами та не підлягають задоволенню в повному обсязі.
У справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються (ч.4 ст. 94 КАС України).
Оскільки у задоволенні позовних вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат відмовлено, то судові витрати по сплаті судового збору стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 86, 94 159-163, 167 160-163 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду підпис О.С. Петренко
згідно з оригіналом