12 травня 2015 року справа №810/90/15
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є.;
при секретарі судового засідання - Сакевич Ж.В.;
за участю:
представника позивача - Цюрупи Д.А.;
представника відповідача - Чорної Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:
за позовом Державної фіскальної служби України
до державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт"
про стягнення штрафних (фінансових) санкцій,
до Київського окружного адміністративного суду звернулась з позовом Державна фіскальна служба України про стягнення з ДП «Укрспирт» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 65 125885,82 грн., згідно рішення від 17.06.2014 р. №000228.
В обґрунтування позову, ДФС послалась на наявність рішення №000228 Міністерства доходів і зборів України від 17.06.2014 р. про застосування фінансових санкцій до відповідача на підстав абз.16 ч.2 ст.17 Закону України №481, просила позов задовольнити.
У судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав та пояснив, що рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 03.10.2014 р. в адміністративній справі №826/10273/14, яке набуло законної сили, відмовлено у задоволенні позовних вимог ДП «Укрспирт» про визнання протиправним та скасування рішення №000228 від 17.06.2014 р. про застосування штрафних санкцій. Оскільки, на думку представника позивача, вказане рішення для суду має силу преюдиції, від процесу доказування фактично ухилився.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала з підстав, викладених у письмовому вигляді. Суть заперечень полягає у тому, щодо факт відвантаження спирту Липницьким МПД №31 ДП «Укрспирт» було встановлено з порушенням вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» та Порядку роботи представників контролюючих органів на акцизних складах та податкових постах, що утворюються на території підприємств, де виробляється продукція з використанням спирту етилового та біоетанолу, які отримуються за нульовою ставкою акцизного податку, вважає, що штраф на позивача накладено безпідставно, оскільки при визначенні його розміру не врахована фактична кількість відвантаженої продукції (товару), а за основу розрахунку неправомірно взята середня ціна спирту.
Як на доказ вказує на розбіжність між даними акту перевірки та фактичною кількістю вивезеного зі складу об?єму спирту, що складає 35334,01 дал. Вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Відповідно до розрахунку відповідача, навіть за наявності документального підтвердження об?єму спирту у кількості 43951,71 дал. розмір штрафних санкцій мав би складати 10547 531,30 грн. із розрахунку 119,99 грн. за 1 декалітр вартості спирту (43951,71 дал. Х 119,99 грн./дал=5273765,69 грн. (100% вартості спирту 5273765,69 грн. х 200%= 10547531,38 грн).
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, з?ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, мотивуючи це наступним:
відповідач- державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, утворено постановою КМУ від 28.07.2010 р. №672 на базі майна державного концерну спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, державних підприємств і об?єднань спиртової та лікеро-горілчаної промисловості.
Відповідно до Положення, затвердженого наказом ДП «Укрспирт» від 29.04.11 р. №154 Липницьке МПД є структурним підрозділом відповідача, на території якого останній частково здійснює свою господарську діяльність. Згідно довідки про внесення місця зберігання спирту Житомирська область, Лугинський район, с.Липники, вул.Заводська,1 останнє внесено до ЄДР як місце зберігання спирту ДП "Укрспирт".
В квітні 2014 р., працівниками податкового органу була проведена фактична перевірка відповідача на предмет дотримання вимог чинного законодавства при відвантаженні спирту Липницьким МПД №31 ДП «Укрспирт», за результатом якої, 28.04.2014 р., складено акт №74/21-11-37199618. За висновками акту перевірки виявлено порушення ст.14 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» в частині відвантаження спирту етилового з акцизного складу без дозволу, виданого уповноваженим представником органу державної податкової служби України на акцизному складі у кількості 43951,71 дал., п.6 Порядку визначення виробників і покупців спирту та здіснення контролю за його обігом, затвердженого постановою КМУ від 29.08.2002 р. №1266 щодо відвантаження спирту етилового за відсутності оформленого наряду на відпуск спирту та п.3 Розділу II Інструкції з приймання, зберігання, відпуску, транспортування та обліку спирту етилового, затвердженої наказом Мінагрополітики від 13.04.2009 р. №264.
За наслідком проведеної перевірки та складеного акту позивачем було прийнято рішення №000228 від 17.06.2014 р. про застосування фінансових санкцій у розмірі 65125885,82 грн.
Рішення податкового органу позивачем оскаржено у судовому порядку. Постановою Окружного адміністративного суду від 03.10.2014 р. в адміністративній справі №826/10273/14 у задоволенні вимог ДП «Укрспирт» до Міністерства доходів і зборів, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення відмовлено, правомірність застосування фінансових санкції у вигляді штрафу у сумі 65 125885,82 грн. підтверджена.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2015 р. постанова суду у справі №826/10273/14 залишена без змін.
Приймаючи рішення по даній справі, суд виходив із такого:
судове рішення - це акт правосуддя, ухвалений згідно з нормами матеріального та процесуального права, згідно з конституційними засадами та принципами адміністративного судочинства і є обов'язковим до виконання на всій території України. Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим (ст. 159 КАСУ), ухваленим у передбаченому порядку (ст. 160 КАСУ), викладеним в письмовій формі зі встановленим змістом та проголошуватись публічно.
Законність рішення суду- це вимога до формальної, юридичної сторони судового рішення, яка передбачає дотримання і правильне застосування норм матеріального і процесуального права. Законним є рішення тоді, коли суд, виконавши всі вимоги адміністративного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно, а також правильно витлумачив ці норми.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені під час судового розгляду справи (у судовому засіданні, у порядку скороченого чи письмового провадження) з урахуванням вимог статті 70 КАС України щодо належності та допустимості доказів або обставин, які не підлягають доказуванню, та висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки.
Відповідно до до положень ст.80 КАСУ суд оцінює докази наявні у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об?єктивному дослідженні.
Жоден доказ не має для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окрема, а також достатність і взаємний зв?язок кожного з них у своїй сукупності.
У своєму листі №2379/12/13-12 від 14.11.2012 р. ВАСУ роз'яснив: "учасники мають право посилатися на зміст судових рішень у відповідних справах, що вже набрали законної сили (де такі обставини зазначені як встановлені). У той же час ці обставини можуть бути спростовані адміністративним судом. Тобто, якщо встановлені обставини, не відповідають дійсності, суд має право не враховувати їх під час вирішення адміністративного спору в якості доказів. Таким чином, незважаючи на положення ч. 1 ст. 72 КАСУ, ВАСУ вважає, що адміністративний суд вправі самостійно оцінювати встановлені іншими судовими рішеннями обставини. У зв'язку з цим ВАСУ нагадав про те, що суд для оцінки преюдиційних обставин уповноважений витребувати необхідні йому інші докази".
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає, що Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12. 1995 р. № 481/95-ВР (далі по тексту Закон України №481) є спеціальним законом, який регулює відносини у сфері виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.
Згідно зі статтею 1 Закону №481 алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукромістких матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів із вмістом спирту етилового понад 1,2 % об'ємних одиниць, які відносяться до товарних груп Гармонізованої системи опису та кодування товарів під кодами 22 04, 22 05, 22 06, 22 08.
Спирт етиловий ректифікований виноградний - спирт, отриманий шляхом фракційної перегонки та очищення спирту-сирцю виноградного до визначеного стандартом вмісту інших продуктів та речовин і призначений для виробництва виноградних вин і алкогольних напоїв; спирт-сирець плодовий - дистилят, отриманий шляхом перегонки вторинних сировинних ресурсів плодово-ягідного виноробства, який є сировиною для виробництва спирту етилового ректифікованого плодового; спирт етиловий ректифікований плодовий - спирт, отриманий шляхом фракційної перегонки та очищення спирту-сирцю плодового до визначеного стандартом вмісту інших продуктів та речовин і призначений для виробництва плодово-ягідних вин і алкогольних напоїв.
Мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за 1 літр 100-відсоткового спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари; мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки;
Законом № 481 також визначено, що мінімальні оптово-відпускні ціни, які визначаються за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за 1 літр 100-відсоткового спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари. Мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої - це ціни, які встановлюються виробником, виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на дану продукцію та торговельної надбавки.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 р N 957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва" установлено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва згідно з додатком (у тому числі для товарних груп за кодом УКТЗЕД 2204).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України. Відповідно до пункту 230.1. статті 230 ПКУ акцизні склади утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходжень до бюджету акцизного податку.
Згідно пункту 230.2. статті 230 ПКУ на акцизних складах постійно діють представники органу державної податкової служби за місцем розташування акцизного складу.
Під час відвантаження горілки та лікеро-горілчаних виробів заповнюється товарно-транспортна накладна, в якій представник органу державної податкової служби на акцизному складі робить відмітку про погодження відпуску шляхом проставляння штампа «Виїзд дозволено» та особистого підпису, а також запис у журналі реєстрації відвантаження горілки та лікеро-горілчаних виробів ( пункт 230.15. ст.230 ПКУ). Усі документи, які є підставою для відпуску горілки та лікеро-горілчаних виробів, обов'язково перевіряються представником органу державної податкової служби на акцизному складі (пункт 230.16.).
Пунктом 230.18. статті 230 ПКУ встановлена заборона транспортування горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу підприємства, на якому виробляються горілка та лікеро-горілчані вироби, без товарно-транспортних накладних з відміткою представника органу державної податкової служби на акцизному складі.
До суб'єктів господарювання за порушення норм Закону України №481 застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, визначених частиною другою статті 17 Закону № 481/95-ВР.
Відповідно до абзацу 16 частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР у разі вивезення спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів з території акцизного складу або транспортування такої продукції без відмітки представника органу державної податкової служби на товарно-транспортній накладній про погодження відпуску розмір штрафу становить 200 відсотків вартості вивезеної або транспортованої продукції, але не менше 15000 гривень (в редакції Закону № 2756-VI від 02.12.2010 року).
Таким чином, мінімальний штраф не може бути менше 15000 грн., а його розмір залежить лише від загальної вартості вивезеної з території акцизного складу або транспортованої продукції. Тобто основними критеріями при обрахуванні фінансових санкцій в порядку абз.16 ч.2 ст. 17 Закону України №481 є кількість та вартість вивезеної з території акцизного складу продукції без відмітки органу державної податкової служби на товарно-транспортній накладній.
Як було встановлено судом під час розгляду справи, працівниками контролюючого органу під час проведення перевірки згідно даних контрольного журналу відвантаження спирту виявлено відвантаження з акцизного складу Липницького МПД №31 ДП «Укрспирт» спирту етилового «люкс» у кількості 42305,65 дал. Вказана обставина була зафіксована в акті перевірки від 28.04.2014 р. №74/21-11-37199618.
Дані контрольного журналу відвантаження спирту відсутні.
У якості визначення обсягів відвантаженого із Липницького МПД №31 спирту судами були використані дані листів Лугинської МДПІ Житомирської області від 25.10.2012 р. №3012/7/15, 06.11.2012 р. №3179/7/15-09, від 16.11.2012 р. № 3253/7/15-09, від 19.112012 р. №3271/7/15-09, від 21.11.2012 р. №3208/7/15-09 та наказу ДП «Укрспирт» від 19.10.2012 р.
Як вбачається із диспозиції абз.16 ч.2 ст.17 Закону України №481 застосування штрафних санкцій передбачається за вивезення спирту з території акцизного складу або його транспортування без відмітки представника податкового органу на товарно-транспортній накладній, у зв?язку з чим суд вважає недостатнім для встановлення такого факту та визначення об'єму вивезеного спирту відомості про листування Лугинської МДПІ та наказ ДП «Укрспирт» про кількість вивезеного спирту, оскільки такі документи не містять посилання на конкретні товарно-транспортні накладні, за якими без відмітки податкового органу, відвантажувався спирт з МПД №31.
Позивачем, до матеріалів справи у якості обґрунтування заявлених вимог, долучені три товарно-транспортні накладні: від 24.10.2012 р. №117077 про відвантаження з Липницького МПД двох тисяч сімсот дал спирту; від 26.10.2012 р. №283751 -трьох тисяч дал спирту та від 27.10.2012 р. на дві тисячі дев?ятсот сімнадцять, 70 дал. спирту на підставі наказу ДП «Укрспирт» від 19.10.2012 р. №521, всього на 8617 дал .
У судовому засіданні 08.05.2015 р. представника позивача зобов?язано надати докази вивезення з акцизного складу та транспортування спирту на підставі товарно-транспортних накладних без відмітки податкового органу на 35334,01 дал. або надання інших доказів у якості доведення цього факту.
Вимоги суду виконані не були, їх невиконання було пояснено відсутністю таких доументів у податкового органу.
Як слідує із представлених товарно-транспортних накладних в жодній ціна товару- спирту «Люкс» в них не зазначена.
Згідно із наданого позивачем розрахунку штрафних санкцій, що міститься у додаткових поясненнях на позовну заяву від 12.03.2015 р., вбачається, що податковий орган при їх обрахуванні взяв за основу не загальну вартість вивезеної та транспортованої на підставі товарно-транспортних накладних продукції, як передбачає Закон №481, а середню ціну спирту етилового не денатурованого із вмістом не менше 80% за тисячу дал. у 2012 р., - дані роздруківки сайту Державної служби статистики, що було визнано представником у судовому засіданні.
У зв'язку з цим, суд наголошує, що відповідно до абз.16 ч.2 ст.17 Закону України №481 при визначенні розміру штрафних санкцій слід виходити не із середньої ціни спирту, як це помилково було зроблено податковим органом, а із розрахунку вартості вивезеної продукції.
Основними чинниками, що визначають собівартість і, як наслідок, ціну спирту етилового ректифікованого, є вартість витрат сировини і енергоносіїв.
Рішенням, прийнятим на нараді за участю Міністерства аграрної політики і продовольства, ДП «Укрспирт» і виробників продукції, ДП «Укрспирт» з 01.03.2012 р. знизило вартість спирту на 6 гривень 70 копійок за 1 дал, що становить 4,5% від попередньої ціни спирту.
Згідно з фактичною калькуляцією, затвердженою ДП «Укрспирт» середньозважений показник вартості спирту ДП «Укрспирт» у 2012 р. становив 119,99 грн. за 1 декалітр; у 2013 р.-128,37 грн. за 1 декалітр.
Отже ні представником позивача, ні представником відповідача суду не була представлена інформація про вартість вивезеної продукції (спирту) за товарно-транспортними накладними без відмітки органу державної податкової служби про погодження відпуску у кількості 43951,71 дал.
Суд відкидає твердження позивача про доведеність факту відвантаження з акцизного складу Липницького МДПІ №31 43951,71 дал спирту без відмітки податкового органу, оскільки вказана обставина встановлена лише актом перевірки та не підтверджується жодним доказом, якій міститься в матеріалах справи.
Натомість суд зазначає, що "акт перевірки податкового органу, як вказано в постанові ВАСУ у справі № К/800/44358/14 від 22.10. 2014 р. є суб'єктивне уявлення, особисте переконання працівника податкового органу про порушенні платником податків певних норм податкового кодексу. Складання акта перевірки та оформлення його змісту не може порушувати права та/або охоронювані законом інтереси особи в публічно-правових правовідносинах. Дії податкового органу з включення до акта певних висновків не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків".
Щодо зазначення податковим органом в акті перевірки про наявність інформації про кількість відвантаженого зі складу спирту в контрольному журналі відвантаження спирту (додаток №3 Порядку роботи представників органів державної податкової служби на акцизних складах та податкових постах), суд звертає увагу таке:
дійсно, відповідно до Порядку роботи представників контролюючих органів на акцизних складах та податкових постах, що утворюються на території підприємств, де виробляється продукція з використанням спирту етилового та біоетанолу, які отримуються за нульовою ставкою акцизного податку, затверджено наказом Мінфіну України від 23.01.2015 р. №9, зареєстрованого в Мін?юсті України 14.02.2015 р. №155/26600 визначено механізм здійснення контролю представниками контролюючих органів на акцизних складах, де суб'єктами господарювання виробляється, обробляється (переробляється), змішується, розливається, пакується, фасується, зберігається, одержується чи видається спирт етиловий (далі - спирт), горілка та лікеро-горілчані вироби, та на податкових постах на території підприємств, де використовується спирт, отриманий за нульовою ставкою акцизного податку, для виробництва деяких видів продукції.
П.1 Розділу II Порядку встановлено, що основним завданням представника контролюючого органу на акцизних складах та податкових постах є здійснення постійного безпосереднього контролю за дотриманням установленого порядку виробництва, зберігання, відпуску спирту, горілки і лікеро-горілчаних виробів і сплати податків, а також за цільовим використанням спирту.
За приписами п.п.9 п.2 та п.3 цього розділу Порядку представник контролюючого органу на акцизному складі та податкових постах відповідно до покладених завдань, зокрема, -надає (у разі виявлення порушень установленого законодавством порядку ведення обліку, зберігання і відпуску спирту, горілки та лікеро-горілчаних виробів, виноматеріалів і сусла, вермутів, марок акцизного податку, сировини) розпоряднику акцизного складу або керівнику підприємства пропозиції щодо усунення виявлених порушень та контролює виконання відповідних заходів;
-робить відмітку на товарно-транспортній накладній, зареєстрованій в Єдиному реєстрі товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового та алкогольних напоїв (далі - Єдиний реєстр товарно-транспортних накладних), про погодження його відпуску шляхом проставляння штампа «Виїзд дозволено» та особистого підпису, зазначає час виїзду та показники пробігу транспортного засобу, реквізити акта про відвантаження і прийняття спирту етилового та реєструє обсяги відвантаженого спирту у контрольному журналі відвантаження спирту (додаток 4);
- вносить до Єдиного реєстру товарно-транспортних накладних відмітку про відправлення з акцизного складу спирту етилового;
- протягом трьох днів надсилає контролюючому органу за місцезнаходженням покупця довідку про відвантаження спирту (додаток 5) за допомогою засобів зв'язку, які забезпечують контроль за відправленням та отриманням довідки.
Згідно п.5 Порядку під час ввезення спирту представник контролюючого органу на акцизному складі та податковому посту: 1) робить відмітку на товарно-транспортній накладній, зареєстрованій в Єдиному реєстрі товарно-транспортних накладних, про погодження ввезення спирту шляхом проставляння штампа «В'їзд дозволено» та особистого підпису, зазначає час в'їзду та показники пробігу транспортного засобу, здійснює запис у контрольному журналі реєстрації отримання спирту (додаток 7), а також бере участь у роботі комісії з приймання спирту; 2) вносить до Єдиного реєстру товарно-транспортних накладних відмітку про доставляння спирту етилового; 3) надсилає протягом трьох діб довідку про отримання спирту (додаток 8) представнику контролюючого органу на акцизному складі підприємства, що відпустило спирт, про що робить відмітку в контрольному журналі реєстрації отримання спирту.
Суд зазначає, що у додатку №3 Порядку роботи представників органів державної податкової служби міститься Журнал цільового використання спирту, а не контрольний Журнал відвантаження спирту, як це вказано в акті перевірки.
Крім того, Міністерством доходів і зборів України 01.07.2014 № 141-р було видано розпорядження «Про порядок контролю під час відвантаження спирту етилового з акцизного складу», відповідно до якого представниками контролюючих органів на акцизних складах підприємств, що виробляють спирт (у т. ч. фракцію головну етилового спирту) необхідно:
- надавати дозвіл на здійснення відпуску (відвантаження) спирту (у т. ч. фракції головної етилового спирту) шляхом проставляння штампа „Виїзд дозволено" на товарно-транспортній накладній на переміщення спирту етилового (у т. ч. фракції головної спирту етилового) за умови наявності:• акта про відвантаження та приймання спирту (у т. ч. фракції головної етилового спирту) за формою П-24;• розрахунку акцизного податку виходячи з фактично отриманої кількості спирту (у т. ч. фракції головної спирту етилового);• підтвердження контролюючого органу за місцем реєстрації споживача спирту (у т. ч. фракції головної спирту етилового) сплати акцизного податку або копії податкового векселя, взятого на облік та засвідченого векселедержателем, на суму податку, нараховану на обсяг отриманого спирту;- забезпечувати збереження копії товарно-транспортних накладних на переміщення спирту (у т. ч. фракції головної спирту етилового), що відвантажує спирт, інших документів, які надаються суб'єктом господарювання для отримання спирту, протягом 3 років
У разі виявлення відпуску спирту етилового (у т. ч. фракції головної спирту етилового) без відмітки „Виїзд дозволено" на товарно-транспортній накладній на переміщення спирту, ініціювати проведення фактичної перевірки виробництва спирту з одночасним інформуванням Департаменту контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів.
Таким чином, проаналізувавши положення Порядку №9 та Розпорядження №141, суд приходить до висновку, що не можуть бути належними доказами, які підтверджують об?єм та ціну відвантаженого спирту без дозволу контролюючого органу:
журнал цільового використання спирту, на що робить посилання позивач в акті перевірки, оскільки в останньому відображаються суттєво різні показники, ніж ті, які враховуються при відвантаженні спирту;
наказ про відвантаження спирту ДК «Укрспирт» від 19.10.2012 р., позаяк податковим органом не були представлені документи, що підтверджують об?ємні показники вивезеного з акцизного складу спирту, на що зроблено посилання судами у рішеннях у справі №826/10273/14.
Суду, у якості обґрунтування заявлених вимог позивачем не надані товарно-транспортні накладні на 35334,01 дал. етилового спирту, контрольний журнал відвантаження спирту (додаток №4 Порядку); акти про відвантаження-приймання спирту; довідки про відвантаження спирту, контрольний журнал довідок про відвантаження спирту.
Відповідно до ч.1 ст.71КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона зазначає причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитись.
Частиною 4 ст.71 КАСУ передбачено, що суб?єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов?язку суд витребовує названі документи та матеріали.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Отже, оскільки ДФС України не були доведені позовні вимоги, суд вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову,-відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Брагіна О.Є.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 16 травня 2015 р.