Ухвала від 28.04.2015 по справі 807/431/15

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про відмову забезпеченні доказів

28 квітня 2015 рокум. Ужгород№ 807/431/15

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Гебеш С. А., суддів - Гаврилко С.Є., Скраль Т.В.

при секретарі судових засідань - Нагорна Л.І.

та осіб, що беруть участь у справі:

позивача - ОСОБА_2

представник позивача - ОСОБА_3

представника відповідача - Сигидін О.І.

представник третьої особи 1 - не з'явився; .

представник третьої особи 2 - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгороді заяву ОСОБА_2 про забезпечення доказів в адміністративній справі від 27 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Закарпатської обласної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування розпорядження, треті особи - Управління містобудування та архітектури Закарпатської обласної державної адміністрації, Реєстраційна служба Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Закарпатської обласної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування розпорядження, треті особи - Управління містобудування та архітектури Закарпатської обласної державної адміністрації, Реєстраційна служба Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області.

27 квітня 2015 року представником позивача ОСОБА_2 подано до суду заяву про забезпечення доказів в адміністративній справі шляхом: витребування оригіналу аркушу погодження проекту розпорядження; витребування всіх матеріалів погодження проекту оскаржуваного розпорядження; виклику та допиту в якості свідка начальника фінансового управління Закарпатської ОДА п.Лазар Петра Даниловича, який виступав представником органу розробника, допиту начальника апарату з документального забезпечення, заступника начальника управління містобудування та архітектури Закарпатської ОДА п.Боршовського Олега Ігоровича, начальника відділу документування управлінської інформації Закарпатаької ОДА п.Кібза Марію Іванівну, заступника голови Закарпатської ОДА п.Рівіс Михайла Михайловича (адреса місця роботи 88008, м.Ужгород, пл..Народна, буд.4); журналів вхідної та вихідної кореспонденції за січень-лютий 2015 року з управління містобудування та архітектури Закарпатської ОДА, Закарпатської ОДА, управління фінансів Закарпатської ОДА, юридичного відділу апарату Закарпатської ОДА.

Свою заяву представник позивача обґрунтовує тим, що 24 квітня 2015 року під час судового розгляду справи по суті представником відповідача було подано до матеріалів справи завірену копію аркушу погодження проекту розпорядження від 24 лютого 2015 року.

Ознайомившись з даною копією з документу позивачем та його представником було звернуто увагу на те, що він не відповідає вимогам визначеним Регламентом ОДА затвердженого Розпорядженням голови ОДА від 22.04.2012 №156, а отже оскаржуване Розпорядження видано всупереч нормам чинного законодавства України.

Дана обставина, дає підстави вважати позивачу, що даний аркуш погодження було підроблено, а саме складено вже за результатами видання оскаржуваного акту та саме розпорядження на стадії розробки та погодження проекту не має жодних документів, що засвідчує належні стадії його проходження та узгодження відповідно до Регламенту.

За таких обставин позивач та його представник вважають, що слід витребувати від відповідача та третьої особи наступні документи, що посвідчували обставину, що підлягає доказуванню, а саме чи було погодження проекту оскаржуваного розпорядження як того вимагає Регламент, чи було дотримано процедуру узгодження оскаржуваного розпорядження з зацікавленим органом державної влади - управлінням містобудування та архітектури Закарпатської ОДА.

Як зазначено позивачем та представником позивача в судовому засіданні дану обставину можна буде з'ясувати лише шляхом забезпечення вищевказаних доказів.

Позивач та його представник в судовому засіданні дану заяву підтримали та просили суд задовольнити її повністю з підстав викладених у даній заяві, однак доказів в підтвердження обставин, які б свідчили про те, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, як це передбачено ст. 75 КАС України, суду не надав і в заяві про це не зазначив.

Представник відповідача проти задоволення допиту свідків в судовому засіданні заперечив, а щодо можливості надання зазначених позивачем доказів не заперечував, при цьому пояснивши, що позивач із відповідним запитом про надання таких до відповідача не звертався і в даному випадку посилання на те, що надання таких доказів стане згодом неможливим або ускладненим, відповідачем спростовано та такий готовий надати ті докази які в нього наявні.

Представники Управління містобудування та архітектури Закарпатської обласної державної адміністрації, Реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області в судове засідання не з'явилися, хоча, належним чином повідомлялися судом про дату, час та місце судового розгляду даної адміністративної справи.

Представник третьої особи Реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції в Закарпатської області в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату час та місце розгляду справи. В той же час, в матеріалах справи міститься заява представника третьої особи про розгляд даної справи за його відсутності.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, а також заяву позивача про забезпечення доказів, заслухавши думку представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються клопотання, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду даної заяви про забезпечення доказів, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Так, відповідно до ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі та обґрунтовано вважають, що надання потрібних доказів стане згодом неможливим або ускладненим, мають право просити суд забезпечити ці докази. Забезпечення доказів може здійснюватися також за заявою заінтересованої особи до відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом письмових або речових доказів, у тому числі за місцем їх знаходження.

В той же час, згідно з ст. 75 Кодексу адміністративного судочинства України у заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені докази, які необхідно забезпечити; обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; обставини, які свідчать про те, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази, або з якою метою потрібно їх забезпечити. Заява про забезпечення доказів подається до суду, який розглядає справу, а якщо провадження у справі ще не відкрито - до місцевого адміністративного суду, на території якого можуть бути вчинені процесуальні дії щодо забезпечення доказів. У разі обґрунтованої вимоги особи, яка подала заяву про забезпечення доказів, а також якщо не можна встановити, до кого може бути згодом висунуто вимоги, заява про забезпечення доказів розглядається судом невідкладно лише за участю особи, яка подала заяву. Про забезпечення доказів або про відмову в забезпеченні доказів суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення доказів визначаються порядок і спосіб її виконання.

Забезпечення доказів є збір судом доказів до відкриття провадження у справі або на стадії підготовчого провадження, якщо надання цих доказів до початку судового розгляду стане неможливим або ускладненим.

Виходячи зі змісту наведених норм, забезпечення доказів доцільне та можливе лише за умови існування обставин які передбачені ст.ст. 74,75 КАС України, які б свідчили про те, що надання потрібних доказів може стати згодом неможливим або ускладненим.

В даному випадку з вище вказаної заяви про забезпечення доказів та пояснень позивача та його представника суду не можливо встановити обставини, які б свідчили про те, що витребування вищевказаних доказів від відповідача та інших доказів, які просить позивач забезпечити може стати неможливим або ускладненим що не узгоджуються з приписами ст.ст. 74,75 КАС України.

Окрім наведеного вище, суд також зазначає, що відповідачем в судовому засіданні було спростовано доводи позивача та його представника щодо неможливості надання таких доказів, оскільки відповідач в будь - який час готовий за звернення позивача з клопотанням про надання таких, надати вище перелічені докази на вимогу суду.

Крім цього, суд також вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що згідно ч.1 ст. 65 КАС України чітко передбачено, що як свідок в адміністративній справі може бути викликана судом кожна особа, якій можуть бути відомі обставини, що належить з'ясувати у справі.

Слід також зазначити, що ч.4 ст.65 КАС України передбачено, що свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, заявляючи клопотання про виклик свідка, повинна зазначити його ім'я, місце проживання (перебування), роботи чи служби та обставини, щодо яких він може дати показання.

Отже, виключно ст. 65 КАС України, передбачений порядок та процедура виклику особи в якості свідка і позивач в даному випадку не позбавлений можливості заявляти перед судом відповідне клопотання в порядку та спосіб передбачений даною нормою статті кодексу адміністративного судочинства.

Крім того позивач в даному випадку не позбавлений можливості заявляти суду клопотання про витребування відповідних доказів, як це передбачено ч. 2 ст. 69 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, та керуючись нормами вище зазначених статей КАС України, суд приходить до висновку, що дану заяву представника позивача про забезпечення доказів від 27 квітня 2015 року слід залишити без задоволення, як не обгрунотовану та таку, що не відповідає вимогам ст.. 74, 75 КАС України .

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 2,65,69-75,160,165 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2 від 27 квітня 2015 року про забезпечення доказів в адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Закарпатської обласної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування розпорядження, треті особи - Управління містобудування та архітектури Закарпатської обласної державної адміністрації, Реєстраційна служба Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області - залишити без задоволення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя Гебеш С.А

Суддя Гаврилко С.Є

Суддя Скраль Т.В.

Попередній документ
44209802
Наступний документ
44209805
Інформація про рішення:
№ рішення: 44209803
№ справи: 807/431/15
Дата рішення: 28.04.2015
Дата публікації: 21.05.2015
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Закарпатський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації конституційних прав особи, а також реалізації статусу депутата представницького органу влади, організації діяльності цих органів, зокрема зі спорів щодо: