27 квітня 2015 року 15 год. 40 хв. Справа № 808/7064/14 Провадження № ДО/808/543/14 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Каракуші С.М.
за участю секретаря Рибакової М.В.
прокурора Харченко В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу
за позовом: Краснолиманського міжрайонного прокурора
до: Краснолиманської міської ради
третя особа: ОСОБА_1
про: визнання протиправним та скасування рішення
Краснолиманський міжрайонний прокурор (далі - прокурор) звернувся з позовом до Краснолиманської міської ради (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення № 6/33 від 07.08.2014 про надання згоди на розробку проекту відведення земельних ділянок орієнтовною площею 380 га громадянину ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства на території Краснолиманської міської ради з подальшою передачею в оренду строком на 5 років.
Прокурор вважає, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам законодавства України, є протиправним та підлягає скасуванню, зокрема, у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 є головою фермерського господарства, в той час як рішення про надання йому згоди на розробку проекту відведення земельних ділянок надано як громадянину, без проведеня земельних торгів, що є порушенням вимог частини 1 та 2 статті 124 Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів.
Крім того, земельні ділянки розташовані не єдиним масивом, а на відстані одна від одної, розмір кожної земельної ділянки при цьому не визначений, дозвіл на розробку окремого проекту землеустрою по кожній земельній ділянці не надавався. У заяві про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду за рахунок земель комунальної власності ОСОБА_1 не обґрунтовано розміри вищевказаних земельних ділянок з урахуванням можливості їх обробітку, необхідність отримання таких великих площ земельних ділянок, не зазначив перспективи діяльності фермерського господарства та не надав підтвердження наявності необхідної для обробітку такої площі землі техніки.
Також, прокурор зазначає, що до земель населеного пункту, якими має право розпоряджатися відповідна рада, належать землі, межі яких встановлено і посвідчено Державним актом України, при цьому шість з семи земельних ділянок знаходяться за межами населеного пункту, - на землях, на які компетенція Краснолиманської міської ради не розповсюджується.
В судовому засіданні прокурор позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити та надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, згідно з направленою на адресу суду телеграмою відповідач просить розглядати справу без участі його представника. Відповідно до поданих заперечень вбачається, що відповідач позов не визнає у повному обсязі та зазначає, що з витягів з Державного земельного кадастру щодо земельних ділянок вказаних у рішенні Краснолиманської міської ради від 07.08.2014 № 6/33-3083 вбачається, що всі перелічені в рішенні земельні ділянки розташовані на території Краснолиманської міської ради Донецької області. Вважає, що з боку Краснолиманської міської ради не допущено порушення вимог чинного законодавства України та адміністративний позов не підлягає задоволенню (т. 1 а.с. 121-123).
Третя особа ОСОБА_1 в судове засідання також не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. З наданих заперечень вбачається, що позов не визнає у повному обсязі, просить у його задоволенні відмовити та розглядати справу без його участі (т. 1 а.с. 46-48).
Вислухавши пояснення прокурора, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України встановлено основний принцип відповідно до якого повинні діяти органи державної влади та місцевого самоврядування, а саме: на підставі, в межах та у спосіб, встановлений Законом.
Приписи статей 13 і 41 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією, і усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Відповідно до Преамбули Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», цей Закон відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Пунктом 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що вирішення питань регулювання земельних відносин вирішується виключно на пленарних засіданнях ради.
Згідно з положеннями статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення стала заява громадянина ОСОБА_1 до Краснолиманської міської ради про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду (строком на 5 років) для ведення фермерського господарства орієнтовною площею 380 га із земель комунальної власності на території Краснолиманськї міської ради (т. 1 а.с. 6).
Як вбачається з тексту рішення Краснолиманської міської ради № 6/33-3083 від 07.08.2014 «Про надання громадянину ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства на території Краснолиманської міської ради», ОСОБА_1 надано дозвіл (терміном дії шість місяців) на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною площею 380,0000 га для ведення фермерського господарства на території Краснолиманської міської ради з подальшою передачею в оренду строком на 5 років та рекомендовано останньому протягом шести місяців від дня затвердження даного рішення замовити в організації, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює сертифікований інженер-землевпорядник проект землеустрою та затвердити його згідно вимог чинного законодавства (т. 1 а.с. 5).
Відповідно до частини 1 статті 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Згідно положень статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу (зокрема - для передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва), здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.
Відповідно до статті 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).
Надання у користування земельної ділянки здійснюється, зокрема, на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.
Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Інші підстави для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою законодавством не передбачені.
При цьому, відповідно до норм Земельного кодексу України, надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не передбачає автоматичний обов'язок сторін укласти договір оренди на той чи інший термін.
Так, для укладення договору оренди необхідно виготовити проект землеустрою та погодити його з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.
Згідно частини 2 статті 186-1 Земельного кодексу України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об'єкт будівництва або планується розташування такого об'єкта, подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.
Лише отримання зазначених документів є підставою для прийняття органом місцевого самоврядування рішення щодо надання (чи не надання) в оренду земельної ділянки. У разі позитивного рішення між сторонами укладається договір оренди земельної ділянки.
Відповідно до частини 6 статті 123 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що у Краснолиманської міської ради були відсутні підстави для відмови в наданні дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою та рішення № 6/33-3083 від 07.08.2014 прийнято відповідачем у межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений законом.
Доводи прокурора, що оскаржуваним рішенням ОСОБА_1 надано згоду на розробку проекту відведення земельних ділянок як громадянину, без проведення земельних торгів, що є порушенням вимог частин 1 та 2 статті 124 Земельного Кодексу України, оскільки третя особа вже є головою фермерського господарства, суд вважає необґрунтованими.
Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, третя особа є засновником та керівником Селянського (фермерського) господарства «Елена» (т. 1 а.с. 90-92).
При цьому, діючим законодавством не встановлено обмежень щодо можливості фізичної особи бути засновником (учасником) декількох фермерських господарств.
Також суд вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що Красноліманською міської радою прийнято рішення щодо земельних ділянок, які знаходяться за межами населеного пункту.
Як вбачається з копії оскаржуваного рішення, відповідачем надано згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною площею 380,0000 га для ведення фермерського господарства.
При цьому, зазначеним рішенням не визначені межі та місце розташування таких земельних ділянок, а лише зазначена їх загальна орієнтовна площа, у зв'язку з чим посилання прокурора на те, що земельні ділянки, на розроблення проекту землеустрою щодо відведення яких надано дозвіл, розташовані за межами населеного пункту, суд вважає необґрунтованим.
Враховуючи, що встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) відбувається на підставі технічної документації із землеустрою, оскаржуваним рішенням надано лише дозвіл на розробку такої документації, тобто межі земельних ділянок на час прийняття рішення не є визначеними, суд приходить до висновку про безпідставність доводів щодо розташування земельних ділянок за межами населеного пункту.
Крім того, як вбачається з наданих третьою особою копій Витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, земельні ділянки, відносно яких виготовлені проекти землеустрою, розташовані на адміністративній території Краснолиманської міської ради, форма власності комунальна (т. 1 а.с. 49-75).
Також, згідно з кадастровими номерами цих ділянок, вони мають номер кадастрової зони 1413300000, який відповідно до листа Міськрайонного управління Держземагентства у м. Красному Лимані та Краснолиманському районі Донецькій області від 05.01.2015 № 3 присвоюється земельним ділянкам Краснолиманської міської ради (т. 1 а.с. 124).
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Прокурором не доведено обґрунтованість заявлених вимог.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що рішення Краснолиманської міської ради № 6/33-3083 від 07.08.2014 «Про надання громадянину ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства на території Краснолиманської міської ради» прийнято правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим підстави для його скасування відсутні, а відтак - позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 7-12, 69-71, 158, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя С.М Каракуша