про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову
28 квітня 2015 рокум. Ужгород№ 807/431/15
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Гебеш С. А., суддів - Гаврилко С.Є., Скраль Т.В.
при секретарі судових засідань - Нагорна Л.І.
та осіб, що беруть участь у справі:
позивача - ОСОБА_2
представник позивача - ОСОБА_3
представника відповідача - Сигидін О.І.
представник третьої особи 1 - не з'явився;
представник третьої особи 2 - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгороді заяву ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову від 27 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Закарпатської обласної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування розпорядження, треті особи - Управління містобудування та архітектури Закарпатської обласної державної адміністрації, Реєстраційна служба Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області, -
ОСОБА_2 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Закарпатської обласної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування розпорядження, треті особи - Управління містобудування та архітектури Закарпатської обласної державної адміністрації, Реєстраційна служба Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області.
27 квітня 2015 року представником ОСОБА_2 було подано до суду заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії Розпорядження Голови Закарпатської обласної державної адміністрації «Про внесення змін до структури облдержадміністрації» №29-р від 24.02.2015 року до набуття законної сили судовим рішенням у справі.
Свою заяву представник позивача обґрунтовує тим, що після розгляду заяви про забезпечення позову судом 24 квітня 2015 року було продовжено розгляд справи по суті в результаті чого представником відповідача було надано пояснення, які повторно підтверджують факт «прихованої реорганізації», факт, що єдиної метою проведення ліквідації було бажання скоротити чисельність працівників з 14 осіб до 10 осіб, що повинно було вчинятись в інший спосіб шляхом прийняття рішення про внесення змін до штатного розпису та зменшення чисельності працівників у порядку ст.40 КЗпП України, що держава не приймала рішення про відмову від виконання завдань та функцій у галузі містобудування та архітектури на обласному рівні і тим самим відповідач не мав права проводити ліквідацію. Представником третьої особи було зазначено, що вивільнення працівників управління згідно програми роботи ліквідаційної комісії передбачено до 20 травня 2015 року.
Дані ознаки протиправності оскаржуваного розпорядження в силу розпочатої процедури ліквідації та продовження проведення даної процедури згідно етапів визначених законодавством створює очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам ОСОБА_2
Окрім того, незаконно обраний шлях відповідача щодо припинення юридичної особи шляхом ліквідації, замість того, щоб обрати законний шлях, шляхом скорочення штату працівників або реорганізації вже порушило право ОСОБА_2 на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці згідно ст.42 КЗпП України, адже позивачу не запропоновано посаду в порядку переведення, та переважне право на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу згідно ст.42-1 КЗпП України. З моменту обрання відповідачем незаконної процедури припинення управління містобудування та архітектури Закарпатської ОДА, його, вже починаючи з 24 лютого 2015 року було позбавлено прав визначених ст.ст.42, 42-1 КЗпП України.
Захист прав, свобод та інтересів ОСОБА_2 стане неможливим після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів з огляду на практичну та нормативну неможливість в силу положень законодавства про ліквідацію, зокрема в силу положень ст.ст.104, 110, 111 Цивільного кодексу України, згідно чого поновлення ОСОБА_2 на роботі (на посаді начальника) при ліквідації управління містобудування та архітектури Закарпатської ОДА згідно дій створеної ліквідаційної комісії не передбачено.
Тобто, наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного розпорядження у зв'язку з порушенням з боку відповідача низки законодавчих актів і в силу особливостей правового регулювання згідно даного розпорядження тягне за собою інші підстави для вжиття заходів забезпечення позову.
Позивач та його представник в судовому засіданні дану заяву підтримали та просили суд задовольнити її повністю з підстав викладених у даній заяві.
Представник відповідача проти задоволення даної заяви про забезпечення адміністративного позову заперечив, та просив суд у задоволенні такої відмовити повністю.
Представники Управління містобудування та архітектури Закарпатської обласної державної адміністрації, Реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області в судове засідання не з'явилися, хоча, належним чином повідомлялися судом про дату, час та місце судового розгляду даної адміністративної справи.
Представник третьої особи Реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції в Закарпатської області в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату час та місце розгляду справи. В той же час, в матеріалах справи міститься заява представника третьої особи про розгляд даної справи за його відсутності.
Розглянувши подані документи та матеріали справи, а також заяву позивача та його представника про забезпечення позову, заслухавши думку представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються клопотання, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду даної заяви про забезпечення позову, суд приходить до наступних висновків.
Так, відповідно до ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням позивача може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України "завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ". Отже, виходячи із змісту даних норм, суд вважає, що такий інститут адміністративного судочинства як забезпечення адміністративного позову, спрямований на виконання завдання адміністративного судочинства, що передбачене статтею 2 КАС України.
Крім цього, згідно з частинами 3 та 4 цієї статті забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах - зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються або заборони вчиняти певні дії.
При цьому подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.
За частиною першою зазначеної статті підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; 2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; 4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, наданих позивачем, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, а також оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
З врахуванням наведеного суд, приходить до висновків, що вжиття заходів забезпечення даного адміністративного позову шляхом зупинення дії Розпорядження Голови Закарпатської обласної державної адміністрації «Про внесення змін до структури облдержадміністрації» №29-р від 24.02.2015 року до набуття законної сили судовим рішенням у справі, фактично вирішить даний спір у даній адміністративній справі без розгляду її по суті, оскільки таким чином буде відновлено становище осіб, які беруть участь у справі до моменту вирішення спору по суті, фактично продовжить трудові відносини позивача з відповідачем, так як прохальна частина позовної заяви позивача містить саме вимогу «…. визнати протиправним та скасувати Розпорядження Голови Закарпатської обласної державної адміністрації «Про внесення змін до структури облдержадміністрації» №29-р від 24.02.2015 року», що в даному випадку є неприпустимим.
Крім того, забезпечуючи даний адміністративний позов у спосіб який просить позивач, суд фактично позбавить ліквідаційну комісії управління містобудування та архітектури Закарпатської обласної державної адміністрації приймати рішення, вживати заходи та дій спрямовані на проведення ліквідаційної процедури управління містобудування та архітектури Закарпатської обласної державної адміністрації на виконання оскаржуваного позивачем розпорядження і тим самим застосування таких заходів забезпечення позову може бути завдано ще більшої шкоди, ніж тим, яким можна запобігти.
Щодо посилань позивача та його представника на протиправність оскаржуваного рішення, то суд вважає, що таке рішення вже є предметом розгляду даної справи по суті і такі питання повинні з'ясовуватися в ході судового розгляду даної справи по суті так як, без з'ясування всіх фактичних обставин справи стверджувати, що таке містить очевидні ознаки протиправності є неприпустимим, а доказів, що таке розпорядження є підробленим і цей факт встановлений у встановленому законом порядку, заявником до даної заяви не додано.
Також позивачем та його представником не надано суду жодного доказу, якій би підтверджував обставини з приводу існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів та для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, що в свою чергу також підтверджує необґрунтованість даного клопотання та відсутність всіх необхідних підстав визначених ст.. ст. 117 КАС України які суду дають підстави для забезпечення даного позову у спосіб який просить позивач, саме зупинення дії оскаржуваного позивачем розпорядження до набуття законної сили рішенням по справі.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що дана заява про забезпечення адміністративного позову на момент її розгляду судом є необґрунтованою, так як така ґрунтується виключно на припущеннях позивача, не підтверджена належними та допустимими доказами які б підтверджували наявність підстав передбачених ст. 117 КАС України для необхідності забезпечення судом даного позову, а тому в задоволенні даної заяви слід відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 2, 41, 117, 118, 160,165 КАС України, суд, -
Заяву ОСОБА_2 від 27 квітня 2015 року про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Закарпатської обласної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування розпорядження, треті особи - Управління містобудування та архітектури Закарпатської обласної державної адміністрації, Реєстраційна служба Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області - залишити без задоволення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Головуючий суддя Гебеш С.А
Суддя Гаврилко С.Є
Суддя Скраль Т.В.