06 травня 2015 рокум. Ужгород№ 807/329/15
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Скраль Т.В.,
при секретарі -Стенавській А.М.,
за участю сторін:
позивача: Державна податкова інспекція у Виноградівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області- представник в судове засідання не з"явився ,
відповідача: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1-представник в судове засідання не з"явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
24 лютого 2015 року Позивач - Державна податкова інспекція у Виноградівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 рахується заборгованість на загальну суму 820, 65 грн.:
- 121,80 грн.- нарахування єдиного податку проведене 20.03.14 р.;
- 698,85 грн.- штрафну санкцію за несвоєчасну сплату (неперерахування) єдиного податку.
Представник позивача в судові засідання 31.03.2015 року, 16.04.2015 року та 06.05. 2015 року не з'явився, однак у позовній заяві вказав, що просить суд розглянути заяву за відсутності представника позивача та за наявними матеріалами справи.
У відповідності до ч.4 ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Відповідач повторно в судове засідання не з'явився з невідомих причин. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Кореспонденція направлена відповідачу повернулася до суду з відмітками на конвертах " за закінченням терміну зберігання". Згідно ч.11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається , що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Згідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані позивачем документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця та Спеціального Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований Виноградівською районною державною адміністрацією Закарпатської області 07.02.2008 року за № 23100000000004409 із визначенням місця проживання: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки: НОМЕР_1 (а.с. 5, 16-17).
Станом на 16.02.2015 року ( на момент подання позовної заяви) за ФОП ОСОБА_1 рахується заборгованість по єдиному податку в сумі 1767, 89 грн.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.04.2014 року ( головуючий суддя Дору Ю.Ю.) по справі № 807/759/14 було стягнуто заборгованість по єдиному податку з ОСОБА_1 у сумі 947,74 грн. Постанова суду від 11.04.2014 року № 807/759/14 набула законної сили 05.05.2014 року.
Отже, предметом позовних вимог по даній справі є стягнення заборгованості на загальну суму 820,65 грн.
Відповідно до ст. 36 ПК України, податковим обов'язком визначається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати чи/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
В порушення даної норми підприємець не сплатив до бюджету суму податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 820,65 грн. у тому числі:
- 121,80 грн.- нарахування єдиного податку проведене 20.03.14 р.;
- 698,85 грн.- штрафну санкцію за несвоєчасну сплату (неперерахування) єдиного податку.
Судом встановлено, що ДПІ у Виноградівському районі ГУ Міндоходів у Закарпатській області проведено камеральну перевірку за період з 20.04.2013 по 11.11.2014 року по сплаті єдиного податку з фізичних осіб.
За результатами вказаної перевірки було складено акт № 1345/1752/НОМЕР_1 від 11.11.2014 року (а.с. 7).
За наслідками виявлених порушень, а саме: п. 295.1 ст. 295 ПК України - несвоєчасна сплата (несплата) єдиного податку з квітня 2013 по березень 2014 року, працівниками податкової інспекції було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0016001700 від 18.11 2014 року, за яким у відповідності до п. 122.1 ст. 122 ПК України застосовано штрафну санкцію за за несвоєчасну сплату (неперерахування) єдиного податку в сумі 698, 85 грн. (а.с. 8).
ФОП ОСОБА_1 з січня 2013 року самостійно обрав для провадження своєї підприємницької діяльності спрощену систему оподаткування на підставі поданої до інспекції заяви від 14.12.2012 року № 3810/Б/З та обрано першу групу зі ставкою 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати ( а.с. 6).
( мінімальна з/п станом на 01.01.2013 р. - 1 147,70 грн., х 10% = 114,70 грн. - ставка та відповідно нарахування єдиного податку у 2013 році);
( мінімальна з/п станом на 01.01.2014 р. - 1 218,00 грн.х 10% = 121,80 грн. - ставка та відповідно нарахування єдиного податку у 2014 році).
Згідно ст.291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Відповідно до п.291.4 ст.291 ПК України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:
1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150000 гривень;
2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.
3) третя група - фізичні особи - підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв :не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 20 осіб; обсяг доходу не перевищує 3000000 гривень;
Згідно ст.293 ПК України, ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Згідно п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
25 лютого 2015 року Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду позовна заява Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу була залишена без руху. Судо було надано у строк до 10 березня 2015 року усунути недоліки позовної заяви шляхом подання безпосередньо до суду завіреної належним чином копії вимоги з доказами направлення такої на адресу відповідача в порядку визначеному ПК України.
13 березня 2015 року на виконання вимог Ухвали від 25.02. 2015 року ДПІ у Виноградівському районі ГУ Міндоходів у Закарпатській області надійшла копія податкової вимоги № 453-17 від 19.12. 2013 року, яку вручено засобами поштового зв"язку ФОП ОСОБА_1 09.10.2013 року (а.с.22), як доказ безперервності податкового боргу за даною податковою вимогою слугує облікова картка платника, яка міститься в матеріалах справи (а.с.23-24).
Відповідно до ч.1 п 95.3. с. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Відповідно до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп.54.3.1- 54.3.6 п.54.3 ст.54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішенні контролюючого органу.
На час звернення позивача до суду та на час розгляду справи в суді, податковий борг в сумі 820, 65 грн., у тому числі: 121,80 грн.- нарахування єдиного податку проведене 20.03.14 р.; 698,85 грн.- штрафну санкцію за несвоєчасну сплату (неперерахування) єдиного податку., ФОП ОСОБА_1 не погашено.
Даний податковий борг стверджується картками обліку (а.с. 9-10). З'ясувавши повно та всебічно обставини в адміністративній справі, підтверджені належними та допустимими доказами в їх сукупності суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Так як позивачем у даній справі є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем фізична особа, то в силу ч.4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 17, 71, 86, 160,163,165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки: НОМЕР_1) суму заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб в розмірі 820, 65 (вісімсот двадцять гривень, 65 коп).
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови складено 13 травня 2015 року.
СуддяТ.В. Скраль