про відмову забезпеченні доказів
06 квітня 2015 рокум. Ужгород№ 807/431/15
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гебеш С. А.
при секретарі судових засідань - Нагорна Л.І.
та осіб, що беруть участь у справі:
позивача - ОСОБА_2
представник позивача - ОСОБА_3
представника відповідача - Сигидін О.І.
представник третьої особи 1 - Боршовський О.І.
представник третьої особи 2 - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгороді заяву ОСОБА_2 про забезпечення доказів від 02 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Закарпатської обласної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування розпорядження, треті особи - Управління містобудування та архітектури Закарпатської обласної державної адміністрації, Реєстраційна служба Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області, -
ОСОБА_2 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Закарпатської обласної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування розпорядження, треті особи - Управління містобудування та архітектури Закарпатської обласної державної адміністрації, Реєстраційна служба Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області.
02 квітня 2015 року ОСОБА_2 подав до суду заяву про забезпечення доказів в адміністративній справі шляхом виклику у справі для допиту в якості свідка громадянина та голову Закарпатської обласної державної адміністрації ОСОБА_6.
Свою заяву позивач обґрунтовує тим, оскаржуване Розпорядження видано всупереч нормам чинного законодавства України і як вважає позивач, головою Закарпатської обласної державної адміністрації порушено вимоги законів та підзаконних актів, адже ліквідація структурних підрозділів (юридичних осіб публічного права) не передбачена законом, структурний підрозділ у галузі містобудування та архітектури на обласному рівні в силу виконання як мінімум двох напрямків діяльності повинен мати статус не нижче управління, що підтверджується Розпорядженнями Голови Закарпатської ОДА станом на 2012 рік, де наведені ті самі нормативно-правові акти вищої юридичної сили, що й в оскаржуваному Розпорядженні від 2014 року.
Таким чином, оскаржуване розпорядження прийнято не на підставі вищестоящого органу управління повноваженого на прийняття та погодження рішення з ліквідації юридичної особи публічного права, а з власної ініціативи. При цьому мотиви прийняття такого суперечливого розпорядження є важливими для з'ясування його законності та обґрунтованості і вкладається в предмет позову.
З огляду на відсутність вказівки мотивів прийнятого розпорядження про ліквідацію управління містобудування та архітектури Закарпатської ОДА єдиною можливістю як вважає позивач це з'ясувати є допит свідка ОСОБА_6, який його підписував - як єдине належне та допустиме джерело доказування обґрунтованості оскаржуваного розпорядження.
Натомість у сторони позивача не має змоги забезпечити явку ОСОБА_6 оскільки він не зацікавлений у дачі пояснень з приводу прийнятого ним рішення як підписанта, як голови Закарпатської ОДА та не з'явиться виключно на прохання позивача.
Позивач та його представник в судовому засіданні дану заяву підтримали та просили суд задовольнити її повністю з підстав викладених у даній заяві.
Представник відповідача та третьої особи Управління містобудування та архітектури Закарпатської обласної державної адміністрації проти задоволення такої заяви заперечили та просили суд у задоволенні такої відмовити повністю.
Представник Реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області в судове засідання не з'явився, хоча, належним чином повідомлявся судом про дату, час та місце судового розгляду даної адміністративної справи.
Розглянувши подані документи та матеріали справи, а також заяву позивача про забезпечення доказів, заслухавши думку представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються клопотання, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду даної заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Так, відповідно до ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі та обґрунтовано вважають, що надання потрібних доказів стане згодом неможливим або ускладненим, мають право просити суд забезпечити ці докази. Забезпечення доказів може здійснюватися також за заявою заінтересованої особи до відкриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом письмових або речових доказів, у тому числі за місцем їх знаходження.
Згідно з ст. 75 Кодексу адміністративного судочинства України у заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені докази, які необхідно забезпечити; обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; обставини, які свідчать про те, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази, або з якою метою потрібно їх забезпечити. Заява про забезпечення доказів подається до суду, який розглядає справу, а якщо провадження у справі ще не відкрито - до місцевого адміністративного суду, на території якого можуть бути вчинені процесуальні дії щодо забезпечення доказів. У разі обґрунтованої вимоги особи, яка подала заяву про забезпечення доказів, а також якщо не можна встановити, до кого може бути згодом висунуто вимоги, заява про забезпечення доказів розглядається судом невідкладно лише за участю особи, яка подала заяву. Про забезпечення доказів або про відмову в забезпеченні доказів суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення доказів визначаються порядок і спосіб її виконання.
Забезпечення доказів є збір судом доказів до відкриття провадження у справі або на стадії підготовчого провадження, якщо надання цих доказів до початку судового розгляду стане неможливим або ускладненим.
Виходячи зі змісту наведених норм, забезпечення доказів доцільне та можливе лише за умови існування обставин, які б свідчили про те, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим.
В даному випадку з заяви про забезпечення доказів неможливо встановити обставини та докази, які б свідчили про те, що надання потрібних доказів, а саме: виклик свідка ОСОБА_6, який підписував оскаржуване розпорядження, може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази, або з якою метою потрібно їх забезпечити, що в даному конкретному випадку не узгоджується з вимогами ст. 75 КАС України.
Крім цього, суд також вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що згідно ч.1 ст. 65 КАС України чітко передбачено, що як свідок в адміністративній справі може бути викликана судом кожна особа, якій можуть бути відомі обставини, що належить з'ясувати у справі.
Слід також зазначити, що ч.4 ст.65 КАС України передбачено, що свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, заявляючи клопотання про виклик свідка, повинна зазначити його ім'я, місце проживання (перебування), роботи чи служби та обставини, щодо яких він може дати показання.
Отже, виключно ст. 65 КАС України, передбачений порядок та процедура виклику особи в якості свідка і позивач в даному випадку не позбавлений можливості заявляти перед судом відповідне клопотання в порядку та спосіб передбачений даною нормою статті кодексу адміністративного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, та керуючись нормами вище зазначених статей КАС України, суд приходить до висновку, що дану заяву ОСОБА_2 про забезпечення доказів від 02 квітня 2015 року слід залишити без задоволення.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 2,65,69-75,160,165 КАС України, суд, -
Заяву ОСОБА_2 від 02 квітня 2015 року про забезпечення доказів у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Закарпатської обласної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування розпорядження, треті особи - Управління містобудування та архітектури Закарпатської обласної державної адміністрації, Реєстраційна служба Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області - залишити без задоволення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Оскарження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи.
Суддя C.А. Гебеш