28 квітня 2015 р. Справа № 804/3107/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сидоренко Д.В., при секретарі Гуцал А.В, розглянувши за участю:
позивача - ОСОБА_1,
у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за адміністративним позовом ОСОБА_1,
до відповідача Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області,
про зобов'язання вчинити певні дії.
Обставини справи: ОСОБА_1 звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про:
- постановлення ухвали, якою зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області внести виправлення помилок в транслітерацію власного імені в паспорті для виїзду за кордон (серія НОМЕР_1), вказавши коректне ім'я ОСОБА_1, котре ясно вказане російською мовою в Свідоцтві про народження;
- видання постанови на примусове виконання рішення та виготовлення нового паспорту Головним управлінням Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області за рахунок Дніпропетровської Державної міграційної служби.
Позовні вимоги ґрунтуються на положеннях ст.28 Закону України «Про засади мовної політики» та мотивовані помилковістю здійснення транслітерації при зазначенні власного імені латиницею - «Kateryna», замість «ОСОБА_1».
В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Заперечень на адміністративний позов не надав.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд-
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Реалізація державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів покладена на Державну міграційну службу України.
Відповідно до п.п.30 п.4 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого указом Президента України від 06.04.2011р. №405/2011, зазначений орган виконавчої влади здійснює інші повноваження на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України.
Відповідно до п.7 Положення Державна міграційна служба України здійснює свої повноваження безпосередньо та через головні управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління, відділи (сектори) міграційної служби в районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Відповідач у справі у спірних відносинах виконує функції органу виконавчої влади, є суб'єктом владних повноважень, а тому справу належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Як зазначено в адміністративному позові, 17.01.2015р. Ленінським районним відділом в м.Дніпропетровськ ГУ ДМС України в Дніпропетровській області позивачу видано паспорт для виїзду за кордон серія НОМЕР_1, де в полі «Ім'я/Given Names» зазначено «ОСОБА_1».
З приводу непогодження із рішенням щодо транскрипції власного імені, внаслідок наявності не українського, а російського імені, позивач звернулась до ГУ ДМС України в Дніпропетровській області із проханням переглянути своє рішення.
Листом вих.№1201/С-41 від 30.01.2015р. ГУ ДМС України в Дніпропетровській області повідомило позивача, що її заява від 20.01.2015р. розглянута. Згідно п.5 додатку 2-1 Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою КМ України №231 від 31.03.1995р., написання відомостей у зоні візуальної перевірки виконується українською мовою і через скісну лінію латинськими літерами за відповідністю українському алфавіту.
Відповідно до постанови КМ України від 27.01.2010р. за №55 «Про впорядкування транслітерації українського алфавіту латиницею» встановлене нову транслітерацію українського алфавіту латиницею.
На письмове прохання громадянина написання прізвища та імені латинськими літерами може бути виконано відповідно до їх написання у документах, виданих відповідними органами іноземної держави.
Вирішуючи спір суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 28 ЦК України фізична особа набуває прав та обов'язків і здійснює їх під своїм ім'ям. Ім'я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.
Частинами 2 та 3 ст.294 ЦК України визначено, що фізична особа має право на транскрибований запис її прізвища та імені відповідно до своєї національної традиції. У разі перекручення імені фізичної особи воно має бути виправлене. Якщо перекручення імені було здійснене у документі, такий документ підлягає заміні.
У свідоцтві про народження позивача серії НОМЕР_2 від 24.06.1983р. всі записи здійснені російською мовою, зокрема прізвище, ім'я та по батькові позивача зазначено - ОСОБА_1.
В паспорті громадянина України серії НОМЕР_3, виданого 24.02.2000р., на першій сторінці прізвище, ім'я та по батькові позивача викладено українською мовою - ОСОБА_1, на другій сторінці російською - ОСОБА_1.
Дійсно, в п. 5 Додатку 2 до Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1995 року №231 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), на який посилається відповідач, зазначалося, що написання відомостей у зоні візуальної перевірки виконується українською мовою і через скісну лінію латинськими літерами за відповідністю українському алфавіту. На письмове прохання громадянина написання прізвища та імені латинськими літерами може бути виконано відповідно до їх написання у документах, виданих відповідними органами іноземної держави.
Відповідно до п. 6 Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого постановою Верховної Ради України від 23 лютого 2007 року №719-V усі друковані написи в паспорті, а також відомості, що вносяться на сторінку даних, виконуються українською і англійською мовами, за винятком друкованої українською мовою на внутрішньому правому боці інформації про митні, валютні, медичні та консульські вимоги, текст якої визначається Кабінетом Міністрів України. Прізвище та ім'я зазначаються українською мовою і через скісну лінію латинськими літерами відповідно до українського алфавіту згідно із статтею 28 Закону України «Про засади державної мовної політики», з рекомендаціями Міжнародної організації цивільної авіації (IKAO, Doc. N 9303).
Відповідно до положень ч.7 ст.22 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» до паспорта громадянина України для виїзду за кордон вноситься така інформація, зокрема ім'я особи.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 вищезазначеного Закон передбачено, що для цілей цього Закону нижченаведені терміни вживаються в такому значенні, ім'я особи - прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи.
Відповідно до положень ст.28 Закону України «Про засади державної мовної політики» імена громадян України подаються державною мовою відповідно до українського правопису.
Регіональними та іншими мовами імена громадян України подаються відповідно до встановлених нормативів.
Кожен громадянин України має право використовувати своє прізвище та ім'я (по батькові) рідною мовою згідно із традиціями цієї мови, а також право на їх офіційне визнання. При використанні цього права запис прізвища та імені (по батькові) в паспорті громадянина України, паспорті громадянина України для виїзду за кордон та інших офіційних документах виконується у транскрипції з української, російської або іншої мови за вибором громадянина.
Запис прізвища та імені (по батькові) в паспортах та інших офіційних документах здійснюється із попереднім схваленням власника.
Таким чином, чинне законодавство України передбачає право громадянина іменуватися власним іменем, прізвищем (по батькові), а стаття 28 Закону України «Про засади державної мовної політики» надає право вибору громадянину України на виконання запису свого прізвища та імені (по батькові) в паспорті громадянина України для виїзду за кордон та інших офіційних документах у транскрипції, зокрема з російської мови. Тобто, право на фонетичну передачу імені, прізвища та по батькові, так як вони звучать на іноземній мові.
Згідно ч.5 ст.28 Закону України «Про засади державної мовної політики» передбачено, що кожен громадянин України має право на виправлення помилкового запису свого прізвища та імені (по батькові) в паспортах та інших офіційних документах, у тому числі внаслідок порушення вимог частин третьої та четвертої цієї статті.
Частиною 7 ст. 16 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» передбачено, що обмін документів проводиться в порядку, встановленому для первинного оформлення та видачі таких документів, з поверненням документа, що підлягає обміну, і здійснюється у разі, зокрема виявлення помилки в інформації, внесеній до документа.
Отже, у разі виявлення помилки у інформації в отриманому паспорті громадянина України для виїзду за кордон, відносно використання свого прізвище та ім'я (по батькові) рідною мовою згідно із традиціями цієї мови, а саме щодо запису прізвища та імені (по батькові) виконаного у транскрипції з російської мови, виправлення помилкового запису здійснюється шляхом обміну такого документу.
Відповідно до положень пунктів 30 та 32 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, його тимчасового затримання та вилучення передбачено, затвердженого постановою КМ України №152 від 07.05.2014р., що для обміну паспорта для виїзду за кордон особа подає:
- заяву-анкету;
- паспорт для виїзду за кордон, що підлягає обміну;
- паспорт громадянина України (для осіб, що досягли шістнадцятирічного віку та постійно проживають в Україні);
- документ (відмітка в паспорті), що підтверджує постійне проживання або тимчасове перебування громадянина України за кордоном (у разі обміну паспорта у закордонній дипломатичній установі України);
- документи, що підтверджують обставини, у зв'язку з якими паспорт для виїзду за кордон підлягає обміну (у разі потреби);
- відповідні документи, що підтверджують здійснення встановлених законодавством платежів (консульського збору), або оригінал і копію документа про звільнення від таких платежів (консульського збору);
- заяву про відмову від внесення інформації (у тому числі відцифрованих відбитків пальців рук) до безконтактного електронного носія, що імплантований до паспорта для виїзду за кордон (у разі потреби). У разі оформлення паспорта особі, яка не досягла шістнадцятирічного віку, таку заяву від її імені подають батьки (якщо батьки не перебувають у шлюбі, - той з батьків, з ким проживає особа), усиновлювачі, опікуни, піклувальники або інші представники чи представники закладів, які виконують функції опікунів чи піклувальників над цією особою. Заява від другого з батьків не вимагається, якщо він є іноземцем або особою без громадянства.
Рішення про обмін паспорта для виїзду за кордон, який було оформлено із застосуванням засобів Реєстру, та видачу нового паспорта для виїзду за кордон приймає територіальний орган або підрозділ ДМС (за кордоном - закордонна дипломатична установа України) за результатами ідентифікації особи на підставі даних, отриманих з бази даних Реєстру.
Разом з тим, направлення лише письмового звернення до ГУ ДМС України в Дніпропетровській області з приводу незгоди з рішенням відносно транскрипції власного імені і проханням його переглянути, не відповідає встановленому порядку для обміну документів, у зв'язку з чим позовні вимоги є безпідставними, та як наслідок в задоволенні позову слід відмовити.
Вступну та резолютивну частину постанови проголошено у судовому засіданні 28.04.2015 року.
У повному обсязі постанову складено 12.05.2015 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Д.В. Сидоренко