16 квітня 2015 р. Справа № 804/603/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сидоренко Д.В., при секретарі Гуцал А.В., за участю:
представника позивача - ОСОБА_1, довіреність без/н від 27.11.2014 року,
представника відповідача - Середа О.П., довіреність без/н від 16.01.2015 року,
третя особа - Гарбуз Л.М., довіреність № 119/02-25 від 14.04.2015 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_4,
до Управління Держземагенства у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області,
третя особа Першотравенська сільська рада Верхньодніпровського району Дніпропетровської області,
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Обставини справи: До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_4 про:
- визнання дії начальника Держземагенства у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області не правомірними;
- зобов'язання відповідача - начальника Держземагенства у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області викласти результат висновку у наступній редакції: «Згідно з чинним законодавством України, Управління Держземагенства у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області вважає за можливе погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 у власність.
Позовні вимоги мотивовані тим, що висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №ДН/1221087500:01:077/00029 від 27.06.2014р. надано на умовах оренди, при цьому рішенням Першотравенської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області №238-17/У1 від 10.10.2012р. передбачено надання згоди на розробку відповідного проекту землеустрою для подальшої передачі земельної ділянки у власність, відповідно до якого розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1.
Управління Держземагенства у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області надало пояснення щодо адміністративного позову. У поясненнях відповідач зазначає, що відповідно до ст. 162 КАС України відсутній такий захист права, як «зобов'язання відповідача викласти результати в наступній редакції», у зв'язку з чим захист права відповідача не відповідає вимогам законодавства.
В судовому засіданні третя особа підтримала позов в повному обсязі.
17.03.2015р. Управлінням Держземагенства у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області надані письмові пояснення щодо механізму надання висновку про погодження проектів землеустрою.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, пояснивши щодо оскарження дій, а саме відносно зазначення у висновку про погодження проекту землеустрою на умовах оренди.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд, -
Рішенням шостого скликання сімнадцятої сесії Першотравенської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області №238-17/У1 від 10.10.2012 року гр. ОСОБА_5 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 для подальшої передачі її у власність.
На замовлення позивача, ТОВ «Верхньодніпровське землевпорядне підприємство» розроблено Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1.
Висновком Управління Держземагенства у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області від 27.06.2014 року №ДН/1221087500:01:077/00029 погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_6 для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 на умовах оренди.
Не погодившись з висновком Управління Держземагенства у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області від 27.06.2014 року №ДН/1221087500:01:077/00029 про погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Згідно із ст.14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Порядок регулювання земельних відносин встановлений у Земельному кодексі України №2768-III від 25.10.2001 року (далі - ЗК України).
Відповідно до ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:
а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;
б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;
в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.
Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Частиною 6 ст.118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідно до п.б ч.1 ст.121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Відповідно до ч.1 ст.123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:
- надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;
- формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).
Згідно із ч.1 ст.186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.
Згідно п.1 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України (далі - Положення), затверджене, Указом Президента України «Про державне агентство земельних ресурсів України» №445/2011 від 08.04.2011 року, державне агентство земельних ресурсів України (Держземагенство України) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.
Підпункт 21 пункту 4 Положення передбачено, що Держземагенство України відповідно до покладених на нього завдань проводить в установленому законодавством порядку державну експертизу програм і проектів з питань землеустрою, ведення та адміністрування державного земельного кадастру, охорони земель, реформування земельних відносин, топографо-геодезичної і картографічної діяльності, а також техніко-економічних обґрунтувань таких програм і проектів та надає за результатами її проведення відповідні висновки.
Відповідно до пункту 7 Положення Держземагенство України здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, а також через міськрайонні, міжміські, міжрайонні територіальні органи.
Наказом Міністерство аграрної політики та продовольства України №258 від 10.05.2012р. затверджено Положення про Управління (Відділ) Держземагенства у районі (далі - Положення №258), згідно п.1 якого Управління (Відділ) Держземагенства у районі є територіальним органом Державного агентства земельних ресурсів України.
Управління (Відділ) підпорядковане Держземагенству України та відповідно Республіканському комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, Головному управлінню Держземагенства в області.
Підпункт 4.21 пункту 4 Положення №258 передбачено, що Управління (Відділ) відповідно до покладених на нього завдань у межах, визначених законодавством, бере участь у погодженні документації із землеустрою.
Таким чином, Управління Держземагенства у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.
Згідно із ч.5-7 ст.186-1 ЗК України органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.
Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
Органам, зазначеним у частинах першій - третій цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати:
- додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України «Про землеустрій»;
- надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями;
- проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.
Кожен орган здійснює розгляд та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки самостійно та незалежно від погодження проекту іншими органами, зазначеними у частинах першій - третій цієї статті, у визначений законом строк.
Відповідно до ч.2 ст.25 Закону України «Про землеустрій» (далі - Закон про землеустрій) документацією із землеустрою є, зокрема проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Стаття 1 Закону про землеустрій визначає, що документація із землеустрою є затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо.
Погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом та іншими законами України (ст. 30 Закону про землеустрій).
Зі змісту наведених норм слідує, що територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, відповідно до покладених на нього завдань та у межах, визначених законодавством, бере участь у погодженні документації із землеустрою, зокрема шляхом надання висновку про погодження або про відмову в погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності. Тобто, розгляду і погодженню підлягають проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок на умовах надання таких земельних ділянок, які визначенні органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Як зазначалося вище, рішенням шостого скликання сімнадцятої сесії Першотравенської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області №238-17/У1 від 10.10.2012 року гр. ОСОБА_5 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1, саме для подальшої передачі її у власність.
Проте, висновок Управління Держземагенства у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області від 27.06.2014 року №ДН/1221087500:01:077/00029, яким розглянуто відповідний проект згідно із положеннями статей 118, 121 ЗК України щодо порядку і норм безоплатної приватизації (передачі) земельних ділянок громадянами, надано із умовами надання земельної ділянки - оренда.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинен він дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так зокрема, принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України що є одночасно і орієнтиром при реалізації повноважень владного суб'єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури.
Отже, оцінивши висновок Управління Держземагенства у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №ДН/1221087500:01:077/00029 від 27.06.2014р., суд дійшов висновку про його не обґрунтованість та не відповідність вимогам законодавства.
При цьому, суд зазначає, що саме висновок Управління Держземагенства у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №ДН/1221087500:01:077/00029 від 27.06.2014р. порушує права позивача на отримання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, а не дії відносно зазначення у висновку про погодження проекту землеустрою на умовах оренди, у зв'язку з чим в задоволенні позову в частині оскарженні дій слід відмовити.
Разом з тим, ч.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати висновок Управління Держземагенства у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №ДН/1221087500:01:077/00029 від 27.06.2014р.
Щодо позовних вимог про зобов'язання викласти результат висновку у наступній редакції: «Згідно з чинним законодавством України, Управління Держземагенства у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області вважає за можливе погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 у власність», суд вважає за необхідне залишити їх без задоволення, оскільки суд не може підміняти орган, рішення якого оскаржується, зобов'язуючи його приймати замість рішення, яке визнається протиправним інше рішення, яке б відповідало закону та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції відповідного державного органу.
При цьому, при розгляді справ за позовами до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування в разі незгоди з рішеннями з питань, віднесених у галузі земельних відносин до їх компетенції, суд за наявності підстав для задоволення позову визнає рішення такого органу недійсним і зобов'язує його залежно від характеру спору виконати певні дії, передбачені його компетенцією (або не вчиняти чи припинити їх), на захист порушеного права, як цього вимагає законодавство, або надає право позивачеві вчинити певні дії для усунення порушень його права.
Як зазначалося вище, ч.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним зобов'язати Управління Держземагенства у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області повторно розглянути проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_4
Вступну та резолютивну частину постанови оголошено у судовому засіданні 16.04.2015 року.
У повному обсязі постанову складено та підписано 20.04.2015 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №ДН/1221087500:01:077/00029 від 27.06.2014 року.
Зобов'язати Управління Держземагенства у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області повторно розглянути проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_4
В задоволенні інших вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 73,08 грн. судового збору.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Д.В. Сидоренко