25 березня 2015 р. Справа № 804/3293/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Неклеса О.М., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення коштів, -
Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (далі - УПФУ в Жовтневому районі, позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати у зв'язку з виплатою пенсії по інвалідності ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1.) за грудень 2014 р. в розмірі 150, 00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Відповідачем суму пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, виплачені УПФУ в Жовтневому районі за грудень 2014 р. на загальну суму 150, 00 грн. громадянину ОСОБА_1 до заліку не прийняті та не відшкодовані, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним адміністративним позовом. Від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Представником відповідача подано до суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначено про незгоду з позовними вимогами в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначено, що ОСОБА_1 відповідно до п. 1 «Відомості про потерпілого» акту № 1 від 26.02.2013 р. проведення розслідування нещасного випадку ф. Н-5 виконував роботи за цивільно-правовим договором № 103 від 01.01.2013 р. та додаткової угоди № 1 від 31.01.2013 р. Представником відповідача вказано, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 р. N 1105-XIV (далі - Закон N 1105-XIV) ОСОБА_1, який працював на умовах цивільно-правової угоди, не підпадає під дію Закону N 1105-XIV, станом на 01.03.2015 р. не знаходиться на обліку як одержувач страхових виплат Відділенні Фонду. Отже, оскільки на ОСОБА_1 не розповсюджуються положення Закону N 1105-XIV, то відповідно до приписів Цивільного кодексу України, відшкодувати шкоду, заподіяну здоров'ю особи, повинна вина особа - підприємство, на якому трапився нещасний випадок ПрАТ «Криворізький завод гірничого обладнання». Поряд з цим, рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26.11.2014 р. по справі за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області були визнані незаконними та скасовані акти ф. Н-1 та Н-5 стосовно ОСОБА_1 Враховуючи зазначене, відповідач просив відмовити в задоволенні адміністративного позову УПФУ в Жовтневому районі в повному обсязі. Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
У відповідності до ст. 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази по справі, проаналізувавши чинне законодавство, суд приходить до наступних висновків.
Матеріалами справи підтверджено, що з ОСОБА_1 22.02.2013 р. стався нещасний випадок. Згідно з Актом проведення розслідування нещасного випадку (Форма Н-5) комісія, оглянувши місце нещасного випадку, ознайомившись з поясненнями потерпілого та свідка цієї події, вивчивши медичну документацію, розглянувши обставини і причини нещасного випадку дійшла висновку, що нещасний випадок з ОСОБА_1 пов'язаний з виробництвом, про що складено Акт № 1 від 26.02.2013 р. (Форма Н-1).
12.06.2013 р. Жовтневим МСЕК, керуючись Інструкцією щодо заповнення форми первинної облікової документації № 157-1/о «Виписка з акта огляду медико-соціальною експертною комісією», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України
від 30.07.2012 р. № 577, видано ОСОБА_1 Виписку із акта огляду МСЕК, відповідно до якої останньому встановлено третю групу інвалідності у зв'язку з трудовим каліцтвом.
02.07.2013 р. ОСОБА_1 звернувся до УПФУ в Жовтневому районі та надав для призначення пенсії по інвалідності повний пакет документів, в результаті чого 09.07.2013 р. Управлінням була призначена пенсія по інвалідності внаслідок трудового каліцтва.
Листом від 06.09.2013 р. № 04/4624 Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі повідомив Управління про неприйняття до відшкодування витрат на виплату пенсії потерпілого, оскільки останнім було укладено договір цивільно-правового характеру з ПП «Комфорт Сіті», а отже дія Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві на потерпілого не поширюється.
Також відповідачем оскаржено Акт про нещасний випадок на виробництві (форма Н-1), Акт про розслідування нещасного випадку (аварії) (форма Н-5), що складені відносно ОСОБА_1 у судовому порядку. Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 листопада 2014 р. визнано незаконними та скасовано Акт № 1 проведення розслідування нещасного випадку форми Н-5, що стався 22 лютого 2013 р. о 05 годині 50 хвилин на Приватному акціонерному товаристві «Криворізький завод гірничого обладнання» з ОСОБА_1, затверджений 26 лютого 2013 р. директором Приватного акціонерного товариства «Криворізький завод гірничого обладнання» Булатецьким М.Б.; скасовано Акт № 1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом форми Н-1, що стався 22 лютого 2013 р. о 05 годині 50 хвилин на Приватному акціонерному товаристві «Криворізький завод гірничого обладнання» з ОСОБА_1, затверджений 26 лютого 2013 р. директором Приватного акціонерного товариства «Криворізький завод гірничого обладнання» Булатецьким М.Б.
Таким чином, відповідач відмовився відшкодовувати та не приймає до заліку витрати УПФУ в Жовтневому районі, здійснені у зв'язку з виплатою пенсії по інвалідності ОСОБА_1 за грудень 2014 р. в розмірі 150, 00 грн.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 р. № 16/98-ВР (далі - Основи) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ (ст. 4 Основ у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
Відповідно до п. 4 ст. 25 Основ, за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг і матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Згідно ст. 26 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 р. N 1788-XII (далі - Закон N 1788-XII) інвалідність вважається такою, що настала внаслідок трудового каліцтва, якщо нещасний випадок, який спричинив інвалідність, стався (крім випадків протиправного діяння): а) при виконанні трудових обов'язків (у тому числі під час відрядження), а також при здійсненні будь-яких дій в інтересах підприємства або організації, хоча б і без спеціального доручення; б) по дорозі на роботу або з роботи; в) на території підприємства, організації або в іншому місці роботи протягом робочого часу (включаючи і встановлені перерви), протягом часу, необхідного для приведення в порядок знарядь виробництва, одягу тощо перед початком або після закінчення роботи; г) поблизу підприємства, організації або іншого місця роботи протягом робочого часу (включаючи і встановлені перерви), якщо перебування там не суперечило правилам внутрішнього трудового розпорядку; д) при виконанні державних або громадських обов'язків; е) при виконанні дій по рятуванню людського життя, по охороні державної, колективної та індивідуальної власності, а також по охороні правопорядку.
В силу приписів ст. 26 Закону N 1788-XII інвалідність ОСОБА_1 вважається такою, що настала внаслідок трудового каліцтва.
Частиною 1 ст. 2 Закону N 1105-XIV (у відповідній редакції) визначено, що дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та господарювання (далі - підприємства), у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.
Положеннями ч. 1 ст. 8 Закону N 1105-XIV (у відповідній редакції) визначено, що обов'язковому страхуванню від нещасного випадку підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) або на інших підставах, передбачених законодавством про працю.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 21 Закону N 1105-XIV (у відповідній редакції) у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку:
своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні:
пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
За змістом ч. 2 ст. 24 Закону № 1105-XIV якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Згідно ст. 28 Закону № 1105-XIV страховими виплатами є грошові суми, які згідно із ст. 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
В даному випадку ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, про що свідчить акт огляду МСЕК від 12.06.2013 р., який не оскаржено та який є чинним.
Міністерством юстиції України 16.05.2003 р. зареєстрована Постанова правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 р. № 5-4/4, якою затверджений "Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання" (далі - Порядок).
Згідно з п. 4 Порядку, відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Закону № 1105-XIV, Закону № 1788-ХІІ та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така допомога надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Таким чином, витрати Пенсійного фонду на виплату пенсії внаслідок трудового каліцтва підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, який є належним страховиком.
Статтею 16 Закону № 1105-XIV (у відповідній редакції) визначено, що безпосереднє управління Фондом здійснюють його правління та виконавча дирекція.
За змістом статті 18 зазначеного Закону (у відповідній редакції) виконавча дирекція Фонду є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду, проводить свою діяльність від імені Фонду у межах та в порядку, що визначаються його статутом і Положенням про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків, організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду, робочими органами виконавчої дирекції Фонду є, зокрема, її відділення в районах і містах обласного значення. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
З огляду на викладене, вимоги управління ПФУ про відшкодування відділенням Фонду витрат понесених у зв'язку з виплатою громадянину ОСОБА_1 пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві за грудень 2014 р. в розмірі 150, 00 грн. відповідають змісту його прав як робочого органу ПФУ щодо відшкодування понесених ним витрат та узгоджуються із компетенцією виконавчої дирекції Фонду.
При цьому, судом враховано, що довідка МСЕК, відповідно до якої ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності у зв'язку з трудовим каліцтвом, оскаржена не була та станом на день розгляду справи є чинною, а отже, інвалідність ОСОБА_1 є такою, що пов'язана з виробництвом.
За таких підстав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на користь Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області витрати у зв'язку з виплатою пенсії по інвалідності ОСОБА_1 за грудень 2014 р. в розмірі 150 (сто п'ятдесят) грн. 00 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Суддя О.М. Неклеса