04 лютого 2015 р. Справа № 804/158/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Павловського Д. П.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗТВ" до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, -
24 квітня 2014 р. до суду надійшов даний адміністративний позов, у якому позивач просить: визнати недійсним результати позапланової виїзної перевірки у акті № 3181/04-66-15-00/2025677 від 04.12.2014 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЗТВ» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Велар - Д» за період липень 2014 року.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що ДПІ у Красногвардійськом районні м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області (далі за тексом відповідач) було проведено перевірку ТОВ «ЗТВ» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Велар - Д», після проведення перевірки відповідачем було складено Акт № 3181/04-66-15-00/2025677. Позивач вважає, що складений акт про результати проведення перевірки не відповідає діючому законодавству та вважає його протиправним.
Сторони в судове засідання не з'явились були повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи вищевказане, суд ухвалив розглянути справу у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, судом були встановлені наступні обставини.
Перевіркою було встановлено порушення з боку позивача передбачені п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 128 234 грн. за липень 2014 року.
Також, судом були досліджені письмові докази, а саме: копія статуту ТОВ «ЗТВ», копія довідки № 31495 від 10.01.2011 року про взяття на облік платника податків ТОВ «ЗТВ» форми № 4 - ОПП, копія свідоцтва про державну реєстрацію юр. особи № 060684 сер. А01, довідка АА № 533078787 видана ТОВ «ЗТВ» Державним комітетом статистики України, копія акту перевірки № 3181/04-66-15-00/2025677 від 04.12.2014 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЗТВ» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Велард - Д».
Дослідивши матеріали справи та подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.
В ході перевірки встановлено наступне: підприємством TOB «ЗТВ» завищений податковий кредит у липні 2014 року на суму 128 234 грн., порушений абз. 1 п. 198.1, п.198.3 ст.198, п. 200.1, ст.200, п.201.1, ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість за липень 2014р. на загальну суму 128 234 грн.
В ході перевірки яку проводив відповідач було встановлений на підставі документів які наявні в матеріалах справи, що неможливо встановити зв'язок отриманих ТОВ «ЗТВ» маркетингових послуг з фінансово-господарською діяльністю підприємства, так як надані до перевірки акти виконаних робіт та звіти про дослідження не відповідають вимогам до первинних документів по таким причинам: по наданому до перевірки акту виконаних робіт неможливо встановити зміст господарської операції та її вплив на діяльність підприємства.
По наданому до перевірки звіту про проведення маркетингових досліджень та консультативних послуг неможливо дослідити які саме проводилися дослідження та використання їх в господарській діяльності підприємства, а саме: звіт, наданий до перевірки не містить в собі підсумки кінцевої мети досліджень: згідно умовам договору предметом маркетингових досліджень є: «послуги по пошуку об'єктів охорони». В звіті відсутній перелік конкретних об'єктів ( з зазначенням адреси та місце розташування ) , що за підсумками досліджень контрагент пропонує замовнику.
Виконавець не дотримався направлень маркетингових досліджень, що визначені
в п. 4 договору, а саме: не має переліку діючих та потенційних конкурентів (СПД, юридичних осіб), відсутня характеристика умов роботи конкурентів, вартість робіт, умов розрахунків в розрізі кожного конкурента.
Відсутні розрахунки вартості послуг аналіз динаміки цін окремо по кожному конкуренту не можливо встановити вплив результатів досліджень на обсяги та якість діяльності підприємства (збільшення обсягів наданих послуг, або зміна контрагентів). Згідно інформації комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем податкового органу «Податковий блок» підсистем: «Реєстрація платників податків», «Аналітична система автоматизованого результату співставлення », «Обробки податкових зобов'язань та платежів» перелік контрагентів-замовників ТОВ «ЗТВ» за період липень 2014- жовтень 2014 суттєво не змінився.
Тобто, роботи, що проведено ТОВ «Велар-Д» по пошуку об'єктів охорони для ТОВ «ЗТВ» не можливо повязати з господарською діяльністю підприємства ТОВ «ЗТВ», так як не виконано умови досліджень, та первинні документи не відповідають умовам договору №07/02 від 01.07.2014 та вимогам щодо первинних документів.
Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.99р. №996-XIV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції
Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за №168/704. первинні документи (на паперових і машино зчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.
Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-XIV (із змінами та доповненнями).
Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ,
який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Таким чином, операції, що формують податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають здійснення господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Підприємством не надано ніяких документів, що підтверджують зв'язок витрат, здійснених на отримання маркетингових послуг із власною господарською діяльністю.
Підтвердженням зв'язку витрат на маркетингові та інформаційні послуги з господарською діяльністю суб'єкта господарювання можуть бути такі документи: наказ по підприємству, в якому потрібно обґрунтувати необхідність проведення таких маркетингових досліджень (наприклад, у зв'язку з виходом на ринок нового виду послуг), зазначивши період їх проведення, територію, назву виду послуг, категорію потенційних споживачів тощо.
Договір на проведення маркетингових досліджень, оформлений відповідно до вимог чинного законодавства. У розділі «Предмет договору» потрібно зазначити конкретний вид маркетингових досліджень, мету їх проведення, регіон тощо. При цьому в такому договорі потрібно зазначити напрями та об'єкти маркетингових досліджень, зокрема:
Дослідження попиту на даний вид послуг і відомостей про можливих споживачів;
вивчення потенційних можливостей здійснення операцій з надання послуг об'єкта маркетингових досліджень на певній території, дослідження необхідного обсягу замовлень і пошук конкретних суб'єктів замовлень, вивчення потреб ефективності проведення рекламної кампанії щодо даних послуг та ін.
Згідно з п. 185.1 ст. 185 розділу V Податкового кодексу об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Відповідно до п. 187.1 ст. 187 розділу 5 Податкового кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послу за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 розділу 5 Податкового кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Згідно п. 200.1 ст.200 Податкового кодексу, передбачено, що суми податку, які підлягають сплаті до бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду.
З метою оподаткування під маркетинговими послугами (маркетингом) слід розуміти послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчення ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управління рухом продукції (робіт, послуг) до споживача та після продажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків (пп. 14.1.108 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).
ПДВ, сплачений (нарахований) у зв'язку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у господарській діяльності латника ПДВ, включається до складу податкового кредиту (пункти 198.1 та 198.3 ст. 198 Податкового кодексу).
Таким чином, документи щодо маркетингових досліджень які надані до перевірки, не мають підтвердження зв'язку з господарською діяльністю підприємства TOB «ЗТВ», тому підприємством ТОВ «ЗТВ» завищений податковий кредит в декларації за липень 2014 року на суму 128 234 грн., порушений абз. 1 п.198.1, п.198.3 ст.198, п. 200.1, ст. 200, п.201.1, ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість за липень 2014 року на загальну суму 128 234 грн.
Згідно до ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.
Слід зазначити, що акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
В акті перевірки відображені встановлені обставини та порушення з боку платників податків, викладені висновки перевіряючих, які самі по собі не тягнуть жодних правових наслідків для підприємства, а тому права та інтереси останнього не є порушеними.
Відповідно вище зазначеного Акт перевірки складений ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні ст. 2 та ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для суб'єкта господарювання. Оцінка Акта, з тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки (звірки), може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого Акта.
У зв'язку з чим суд доходить висновку, що керуючись Податковим кодексом України, Законом України «Про державну податкову службу», позовні вимоги необґрунтовані і не підлягають задоволенню, а дії відповідача відповідають чинному законодавству, і відповідачем було доведено їх правомірність.
Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Д.П. Павловський