Справа № 750/536/15-ц
Провадження № 2/750/781/15
15 травня 2015 року м.Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
головуючого судді Рахманкулової І.П.,
при секретарі Разумейко К.М.,
за участю позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
представника позивачів ОСОБА_4,
представника відповідача ОСОБА_5,
представника відповідача ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_7, Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
21 січня 2015 року позивачі звернулися до суду з позовом до ОСОБА_7, в якому просили стягнути з відповідача кожному по 7233 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та по 300000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Свої вимоги позивачі обгрунтували тим, що 18 червня 2014 року ОСОБА_7 здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_8 (син та брат позивачів), який від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці пригоди. 30 вересня 2014 року слідчим відділу розслідування дорожньо-транспортних пригод СУ УМВС України в Чернігівській області було винесено постанову про закриття кримінального провадження. Постановою слідчого потерпілим у даному кримінальному провадженні було визнано ОСОБА_3 В результаті ДТП, в якому загинув ОСОБА_8 всі позивачі зазнали значних матеріальних витрат, а саме: витрати на доставку, на поховання, на поминки, витрати на лікування батьків, після втрати сина, а також позивачам була нанесена моральна шкода, яка підлягає стягненню з відповідача.
Оскільки в судовому засіданні було з'ясовано, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_7 застрахована, а тому судом до участі у справі в якості співвідповідача було залучено Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування", у зв'язку з чим позивачами було уточнено позовні вимоги, в яких вони просили суд стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 200000 грн. моральної шкоди, стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" на користь ОСОБА_1 100000 грн. моральної шкоди та 7233 грн. матеріальної шкоди, стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2 200000 грн. моральної шкоди, стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" на користь ОСОБА_2 100000 грн. моральної шкоди та 7233 грн. матеріальної шкоди, стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 200000 грн. моральної шкоди, стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" на користь ОСОБА_3 100000 грн. моральної шкоди та 7233 грн. матеріальної шкоди.
Позивачі та їх представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.
Представник відповідача - ОСОБА_7 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив відмовити позивачам у його задоволенні, посилаючись на те, що відшкодування шкоди має бути здійснено страховиком, оскільки він застрахував свою цивільно - правову відповідальність в ПрАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" і своєчасно повідомив страхову компанію про страховий випадок. Крім того, представник відповідача зазначив про відсутність у відповідача, як водія джерела підвищеної небезпеки, технічної можливості уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_8, таким чином його дії не були неправомірними. В свою чергу саме пішохід порушив вимоги ПДР, що стало причиною та умовою виникнення ДТП, що може свідчити про наявність умислу потерпілого.
Представник Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на те, що позивачі з відповідними заявами про виплату страхового відшкодування не зверталися, відповідних документів не подали. Крім того, наявні у матеріалах справи документи не свідчать про понесення витрат на поховання, а окремі документи оформлені не на позивачів і витрати понесені не ними.
Заслухавши пояснення позивачів, їх представника, представників відповідачів та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що 18 червня 2014 року ОСОБА_7, керуючи автомобілем BMW 520, реєстраційний номер НОМЕР_1 рухався автодорогою "Київ-Чернігів-Нові Яриловичі" зі сторони м. Чернігів в напрямку м. Київ. Рухаючись у вказаному напрямку, приблизно о 01 год. 00 хв., в районі 115 км+650 м., здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_8, який від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці пригоди.
Постановою слідчого відділу розслідування дорожньо-транспортних пригод СУ УМВС України в Чернігівській області від 30 вересня 2014 року закрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014270000000181 від 18.06.2014 року за відсутністю складу кримінального правопорушення (а/с 15-20).
При цьому постанову мотивовано тим, що в даній дорожній обстановці водій ОСОБА_7 не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_8, а пішохід ОСОБА_8 порушив вимоги п.4.1, 4.4, 4.7, 4.8, 4.14 (а), 4.14 (б) ПДР, що стало причиною та умовою настання даної ДТП і знаходиться в прямому причинному зв'язку з наслідками, які наступили в результаті ДТП.
Постанова про закриття кримінального провадження заінтересованими особами не оскаржувалася.
09.01.2014 р. між ПрAT "СК "AXA Страхування" та ОСОБА_7 було укладено Поліс № АС/6466703, відповідно до якого застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю автомобіля BMW 520, д.н. НОМЕР_1, і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Порядок та умови здійснення страхового відшкодування при настанні страхових випадків за договорами (полісами) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентується Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
ОСОБА_7.23.06.2014 року подав страховику заяву про ДТП, тобто повідомив про настання страхового випадку (а.с.62)
Відповідно до ст. 35.1 Закону для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися:
а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ;
б) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження;
в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують;
г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих;
ґ) підпис заявника та дата подання заяви.
З такою заявою позивачі до страховика не зверталися, проте ними пред'явлені в уточненому позові вимоги в тому числі і до ПрАТ СК "АХА Страхування", які позивачі в суді підтримали.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
З постанови про закриття кримінального провадження від 30.09.2014 pоку вбачається, що згідно висновку експертизи механізму та обставин ДТП № 21-09Е(14) в умовах подій, обставинах, вказаних у постанові про призначення цієї експертизи, водій автомобіля BMW 520, д.н. НОМЕР_1, ОСОБА_7, рухаючись із швидкістю 100-110 км/год, не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_8 шляхом гальмування з моменту появи пішохода в його полі зору, а швидкість руху автомобіля BMW 520, д.н. НОМЕР_1, не перевищувала допустиму швидкість за умови видимості дороги; пішохід ОСОБА_8 порушив вимоги п. 4.1, п. 4.4., п. 4.7., п. 4.8., п. 4.14.а), п. 4.14.6) Правил дорожнього руху, що стало причиною та умовою виникнення та настання ДТП і знаходиться в прямому причинному зв'язку з наслідками, які наступили в результаті ДТП.
Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Згідно ст. 1193 ЦК України шкода, завдана потерпілому внаслідок його умислу, не відшкодовується. Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.
З вказаної постанови про закриття кримінального провадження не вбачається наявності умислу потерпілого на заподіяння собі шкоди.
Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму ВССУ № 4 від 01.03.2013 року "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" передбачено, що при завданні шкоди джерелом підвищеної небезпеки на особу, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, не може бути покладено обов'язок з її відшкодування, якщо вона виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ята статті 1187 ЦК). Під непереборною силою слід розуміти, зокрема, надзвичайні або невідворотні за даних умов події (пункт 1 частини першої статті 263 ЦК), тобто ті, які мають зовнішній характер. Під умислом потерпілого слід розуміти, зокрема, таку його протиправну поведінку, коли потерпілий не лише передбачає, але і бажає або свідомо допускає настання шкідливого результату (наприклад, суїцид); якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого, якщо інше не встановлено законом, розмір відшкодування з особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, має бути зменшено (але не може бути повністю відмовлено у відшкодуванні шкоди).
Питання про те, чи є допущена потерпілим необережність грубою (частина друга статті 1193 ЦК), у кожному конкретному випадку має вирішуватись з урахуванням фактичних обставин справи (характеру дії, обставин завдання шкоди, індивідуальних особливостей потерпілого, його стану тощо).
Таким чином, оскільки в судовому засіданні не доведено умислу ОСОБА_8 на настання події, що потягла його смерть, в його діях мала місце необережність через недотримання вимог ПДР України, що стало причиною настання ДТП, а тому розмір відшкодування повинен бути зменшений з урахуванням вимог законодавства, як зазначено вище, а також з врахуванням спеціальної норми - п. 36.3. ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", якою передбачено, що у разі, якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов'язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб.
Як вбачається з позовної заяви, позивачі просять стягнути на свою користь витрати на поховання покійного та моральну шкоду.
Статтею 27 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" врегульовано відшкодування щкоди, пов'язаної із смертю потерпілого. Зокрема, вказаною нормою передбачено, що страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.
Страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред'явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
Відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду.
Отже, з урахуванням зазначеної норми моральна шкода може бути відшкодована лише батькам покійного - ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Відшкодування такої шкоди брату покійного - ОСОБА_3 не передбачено чинним законодавством.
Загальний розмір 12 мінімальних заробітних плат на час настання страхового випадку становить 14 616,00 грн. (12 х 1218 грн.). З урахуванням вимог п. 36.3. ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (оскільки досудовим слідством встановлено порушення вимог ПДР саме пішоходом), а тому моральна шкода повинна бути відшкодована страховиком обом батькам покійного в розмірі 7 308,00 грн. (14 616,00 грн./2).
Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що витрати на поховання та спорудження надгробного пам'ятника можуть бути відшкодовані лише у разі наявності документів, які підтверджують такі витрати та особам, які понесли такі витрати.
На підтвердження позовних вимог про відшкодування витрат на поховання позивачами надано наступні докази: договір про надання послуг у ритуальній сфері від 16.01.2015 р. на суму 14 800,00 грн. без підписів сторін в додатку до цього договору: накладна № 2570 від 20.06.2014 р. КП "Спецкомбінат КПО" на суму 1 377,42 грн., в якій замовником значиться ОСОБА_9, який їх і оплатив згідно чеку; замовлення № 2504 від 20.06.2014 р. на організацію та проведення поховання КП "Спецкомбінат КПО", де також замовником і платником послуг є ОСОБА_9; накладна № 2659 від 26.06.2014 року КП "Спецкомбінат КПО" на суму 474,00 грн.; накладна № 2836 від 08.07.2014 року КП "Спецкомбінат КПО" на суму 474,00 грн.; рахунок № 55 від 14.06.2014 року ФОП ОСОБА_10 на суму 2 000,00 грн. на купівлю металевої конструкції ритуальної огради; рахунок офіціанта № 1073 від 20.06.2014 року на суму 3060,00 грн.
Проте, жоден із наданих доказів не дає підстави суду стягнути вказані витрати на поховання, виходячи з наступного.
Договір про надання послуг у ритуальній сфері від 16.01.2015 року на суму 14 800,00 грн., укладений між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_11 не свідчить про оплату послуг за цим договором, адже в судовому засіданні позивач ОСОБА_3 пояснив, що пам'ятник ще виготовляється, а тому повної оплати за договором не проведено (а.с.56)
Приєднані до матеріалів справи: накладна № 2570 від 20.06.2014 року КП "Спецкомбінат КПО" на суму 1 377,42 грн., в якій замовником значиться ОСОБА_9, який їх і оплатив згідно чеку; замовлення № 2504 від 20.06.2014 року на організацію та проведення поховання КП "Спецкомбінат КПО", де також замовником і платником послуг є ОСОБА_9 не дають підстав для відшкодування понесених витрат комусь із позивачів, адже оплатив ці послуги ОСОБА_9, а тому саме він згідно вимог Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" має право звернутися до страховика за відшкодуванням понесеним ним витрат, а не позивачі (а.с.48-50)
Заявлені для відшкодування витрати згідно накладної № 2659 від 26.06.2014 року КП "Спецкомбінат КПО" на суму 474,00 грн. та накладної № 2836 від 08.07.2014 року КП "Спецкомбінат КПО" на суму 474,00 грн. також не можуть бути відшкодовані, адже вони стосуються оформлення бронювання місць на кладовищі ОСОБА_12 та ОСОБА_1, а отже не відносяться до витрат на поховання ОСОБА_8 (а.с.51-54)
Рахунок № 55 від 14.06.2014 року ФОП ОСОБА_10 на суму 2 000,00 грн. на купівлю металевої конструкції ритуальної огради суд не може прийняти до уваги як належний доказ понесення витрат на поховання ОСОБА_8, так як згідно свідоцтва про його смерть він помер 18.06.2014 року, а ритуальна ограда купувалася 14.06.2014 року, тобто за чотири дні до дорожньо - транспортної події, в якій загинув ОСОБА_8 (а.с.46)
Законом України "Про поховання та похоронну справу" передбачено, що поховання померлого - комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству.
Таким чином, законодавством не передбачений обов'язок страховика на відшкодування витрат, пов'язаних з організацією та проведенням обіду та купівлею додаткових продуктів, тобто витрати, які не пов'язані з обрядовими діями, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом в могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання. Отже, заявлені позивачами для відшкодування витрати на поминальний обід згідно рахунку офіціанта на суму 3060 грн. також не підлягають відшкодуванню, бо не передбачені Законом України "Про поховання та похоронну справу" (а.с.47)
Отже, жоден із наданих позивачами доказів не дає підстав для відшкодування їм витрат на поховання, що є підставою для відмови у задоволенні позову в цій частині.
Враховуючи всі зібрані та оцінені у справі докази, суд вважає, що позивачі понесли моральні страждання у зв'язку зі смертю їх сина та брата.
Позивачі в судовому засіданні пояснили, що вони обурені тим, що ОСОБА_7 жодного разу до них не подзвонив, не вибачився, не пояснив ситуацію, яка склалася на місці ДТП, не надав допомоги у похованні, а на час поховання взагалі поїхав відпочивати на море та виставив свої фото з відпочинку в мережі Інтернет, що особливо болісно сприймалося батьками, які в цей час ховали сина.
Оскільки ліміт відповідальності страховика по відшкодуванню моральної шкоди в даному випадку становить 7308 грн. на обох батьків, проте, суд вважає, що позивачам у зв'язку зі смертю сина внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки заподіяно більшу шкоду, виходячи із засад розумності і справедливості та вважає за необхідне стягнути з особи, яка керувала джерелом підвищеної небезпеки під час ДТП моральну шкоду кожному з батьків по 10 000 грн., а всього моральну шкоду батькам у зв'язку зі смертю сина визначено в сумі 27308 грн.
Відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого врегульовано ст. 1200 ЦК України. Серед осіб, які мають право на відшкодування шкоди у зв'язку зі смертю потерпілого брат не вказаний. За таких обставин, підстав для стягнення моральної шкоди на користь позивача ОСОБА_3, який доводився братом покійному, суд не вбачає.
Також у зв'язку з частковим задоволенням позову з відповідачів на користь держави належить стягнути судовий збір.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 213-215, 218 ЦПК України, суд,-
позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_7, Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" на користь ОСОБА_1 3654 грн. (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири гривні) на відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" на користь ОСОБА_2 3654 грн. (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири гривні) на відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 10000 грн. (десять тисяч гривень) на відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2 10000 грн. (десять тисяч гривень) на відшкодування моральної шкоди.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" на користь держави 487 грн. 20 коп. судового збору за задоволені вимоги позивачів про стягнення моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави 487 грн. 20 коп. судового збору за задоволені вимоги позивачів про стягнення моральної шкоди.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: