Справа №731/189/15-а
Провадження №2-а/731/17/15
13 травня 2015 року с.м.т. Варва
Варвинський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді - Савенка А.І.
при секретарі - Петренко Т.І.
за участю: позивача ОСОБА_1
представника відповідача Давиденка А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Варвинському районі Чернігівської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
09 квітня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Варвинському районі Чернігівської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії. 20 квітня 2015 року позивачем було надано уточнення до адміністративного позову в яких зазначено, що він перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Варвинському районі Чернігівської області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Після призначення пенсії, з 01 вересня 2008 року позивач продовжував працювати на посаді прокурора Варвинського району Чернігівської області до 26 квітня 2010 року. Постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» була підвищена заробітна плата працівникам прокуратури, у зв'язку з чим, ОСОБА_1 набув права на перерахунок отримуваної пенсії. Як зазначає позивач, у серпні 2012 року він звернувся до відповідача з заявами про перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням оплати праці на відповідній посаді та заявою про перерахунок пенсії у зв'язку зі збільшенням стажу. Після цього, його пенсія була перерахована відповідачем. 28 січня 2015 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахунок його пенсії в розмірі 90% від середньої заробітної плати відповідного працівника. На його звернення позивач отримав лист, в якому відповідач пояснив механізм перерахунку пенсії та вказав, що оскільки ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» яка діяла в редакції від 01 жовтня 2011 року, передбачала одержання пенсії виходячи з розміру 80 % від суми місячної (чинної) заробітної плати по відповідній посаді, перерахунок здійснено вірно, та підстави для здійснення її перерахунку на даний час відсутні. Зважаючи на наведене, позивач просив суд визнати неправомірними дії відповідача стосовно обмеження під час перерахунку розміру його пенсії та зобов'язати відповідача провести перерахунок його пенсії з 28 січня 2015 року, на підставі довідки від 19 липня 2012 року № 18-314, виходячи з розрахунку 90% середнього заробітку прокурора Варвинського району прокуратури Чернігівської області та виплатити заборгованість, що виникне на день такого перерахунку, з врахуванням раніше проведених виплат.
Ухвалою Варвинського районного суду Чернігівської області від 20 квітня 2015 року відкрито скорочене провадження по даній справі.
30 квітня 2015 року Управління Пенсійного фонду України в Варвинському районі Чернігівської області подало письмові заперечення на даний адміністративний позов зазначивши, що позивач отримує пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру» з 01 вересня 2008 року. Після набрання чинності постановою №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників прокуратури» позивач 09 серпня 2012 року звернувся з заявою та надав довідку №18-314 від 19 липня 2012 року про заробітну плату та копію трудової книжки для здійснення перерахунку пенсії. Пенсія позивача була перерахована у зв'язку зі збільшенням стажу роботи та підвищенням оплати праці працівників прокуратури. При здійсненні означених перерахунків відповідач керувався відповідними статтями Закону України «Про Прокуратуру» в редакції від 01 жовтня 2011 року оскільки на їх думку дія цієї редакції Закону розповсюджувалась і на осіб, яким пенсія призначалась раніше. Відповідач зазначає, що позивач отримував пенсію після перерахунку, і дій стосовно оскарження його не приймав. Звернувшись з заявою про перерахунок 28 січня 2015 року позивач подав заяву невстановленого зразка, тому відповідь стосовно неможливості здійснення перерахунку було надано відповідно до Закону України «Про звернення громадян». Зважаючи на наведене, відповідач наголошує на необґрунтованості позову по суті та вважає, що позивачем пропущено строк для звернення за захистом своїх прав і просить залишити позов без розгляду.
Ухвалою Варвинського районного суду Чернігівської області від 06 травня 2015 року на підставі ч.4 ст. 183-2 КАС України дана адміністративна справа була призначена до судового розгляду за загальними правилами.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 уточнений адміністративний позов підтримав, та додатково уточнив, що він заявив вимоги щодо визнання неправомірними дій Управління Пенсійного фонду України в Варвинському районі Чернігівської області щодо обмеження розміру його пенсії під час перерахунку, який відбувався 16 серпня 2012 року. По суті заявлених вимог позивач надав пояснення аналогічні викладеним в уточненій позовній заяві. Окремо додав, що він пропустив строк звернення до суду, оскільки до січня 2015 року не знав, що відповідач при здійсненні перерахунку пенсії застосував ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 2011 року, замість аналогічної норми у попередній редакції. Позивач наголошував на тому, що дії відповідача при перерахунку його пенсії є незаконними, оскільки застосування положень ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 2011 року є безпідставним. Вказав, що в разі визнання дій відповідача незаконними достатнім для захисту його прав буде здійснення перерахунку та виплати його пенсії у відповідному розмірі з 30 січня 2015 року, тобто з дня отримання Управлінням Пенсійного фонду України в Варвинському районі Чернігівської області його письмового звернення від 28 січня 2015 року.
Представник відповідача Давиденко А.В. в судовому засіданні уточнені позовні вимоги не визнав в повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у письмових запереченнях. Протягом розгляду справи представник позивача надав доповнення до письмових заперечень у яких зазначено, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки під час перерахунку 16 серпня 2012 року позивачу було здійснено не тільки перерахунок у зв'язку з підвищення заробітної плати відповідних працівників, але й перерахунок у зв'язку з підвищенням стажу, який був пов'язаний із застосуванням положення ч.1,2 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 01 жовтня 2011 року. Крім того, заявив клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.
Ухвалою Варвинського районного суду Чернігівської області від 12 травня 2015 року у задоволенні клопотання представника відповідача Давиденка А.В. про залишення без розгляду адміністративної позовної заяви ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Варвинському районі Чернігівської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії було відмовлено у повному обсязі. Причини пропуску строку звернення до суду із даним позовом визнані судом поважними.
При розгляді справи судом досліджено наступні письмові докази: відповідь Управління Пенсійного фонду України в Варвинському районі Чернігівської області від 09 лютого 2015 року № 1/ю-2 (а.с. 5-7), копію паспорту позивача (а.с. 8-11), копію картки фізичної особи платника податків (а.с. 12), копію титульного листа справи по зверненню №1/ю-2 від 09 лютого 2015 року (а.с.28), копію реєстраційно-контрольної картки та супровідний лист від 30 січня 2015 року (зворот а.с. 28), копію заяви від 28 січня 2015 року (а.с. 29), копію конверта (зворот а.с.29), копію заяви про перерахунок від 09 серпня 2012 року (а.с.30), копію заяви про перерахунок від 09 серпня 2012 року (зворот а.с.30), копію розпорядження від 16 серпня 2012 року (а.с.31), копію протоколу № 251 від 17 жовтня 2008 року про призначення пенсії (зворот а.с.31), копію розпорядження №111237 від 16 серпня 2012 року (а.с.32), досліджено оригінал пенсійної справи ОСОБА_1 та оригінал його трудової книжки.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та надані письмові докази суд доходить наступних висновків.
Позивач - ОСОБА_1, є пенсіонером та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України Чернігівської області, отримуючи пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру» з 01 вересня 2008 року.
Пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих визначено ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру". При первинному призначенні пенсії позивачу, означені положення Закону України «Про прокуратуру» передбачали, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мали право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначалась в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержувані перед місяцем звернення за призначенням пенсій. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшувалася на 2%, але не більше 90% від суми місячного (чинного) заробітку. Працівникам, які не мали вислуги 20 років, якщо стаж служби в органах прокуратури становив не менше 10 років, після досягнення чоловіками 55 років при загальному стажі роботи 25 років і більше пенсія призначалась у розмірі, пропорційному кількості повних років роботи на прокурорських посадах з розрахунку 80% місячного заробітку за 20 років вислуги. За кожний рік загального стажу понад 25 років для чоловіків пенсія збільшувалася на один відсоток місячного заробітку, з якого вона обчислювалася.
Як зазначається відповідачем у письмових запереченнях та підтверджується викладеними у позовній заяві відомостями про обставини справи та копією протоколу № 251 від 17 жовтня 2008 року (зворот а.с. 31) про призначення пенсії, загальний страховий стаж позивача на момент первинного призначення пенсії складав 37 років 3 місяці 1 день, в тому числі стаж на прокурорських посадах - 14 років 5 місяців 6 днів та стаж роботи, що дає право на пенсію за вислугою років - 19 років 2 місяців 11 днів. Оскільки позивач не мав вислуги 20 років, пенсія при первинному призначенні була нарахована згідно ч.4 ст. 50-1 Закону України „Про прокуратуру", тобто пропорційно кількості повних 19 років роботи на прокурорських посадах з розрахунку 80 % місячного заробітку за 20 років вислуги, що склало 76 відсотків (80% : 20 років вислуги х 19 повних років). Та з врахуванням загального страхового стажу позивача, що складав 37 років 3 місяці 1 день, ще додатково нараховано 12 відсотків за стаж понад 25 років. У зв'язку з чим, пенсія призначена в розмірі 88 відсотків (76 % + 12 %) місячної (чинної) заробітної плати.
ОСОБА_1 після призначення пенсії продовжував працювати на посаді прокурора Варвинського району Чернігівської області до 26 квітня 2010 року, що підтверджується оглянутим оригіналом трудової книжки позивача.
31 травня 2012 року Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 505 „Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури", яка набрала чинності 14 червня 2012 року. У зв'язку з чим, позивач, як особа, пенсія якій призначена відповідно до Закону України «Про прокуратуру», отримав право на перерахунок пенсії з 1 липня 2012 року.
Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 30), позивач 09 серпня 2012 року особисто звернувся до відповідача з письмовою заявою про дорахування стажу за вислугу років та заявою про перерахунок пенсії, надавши при цьому копію трудової книжки та довідку про заробітну плату, яка видана прокуратурою Чернігівської області 19 липня 2012 року № 18-314. При огляді судом пенсійної справи встановлено наявність згадуваних заяв та відповідних копій розписок про одержання цих заяв та доданих документів від працівників Управління Пенсійного фонду України в Варвинському районі Чернігівської області. Однак, позивач зауважив, що він лише власноручно заповнив відповідні бланки заяв та надав необхідні документи, а розписку про отримання цих заяв не отримував. Крім того, представником відповідача наголошено, що при призначенні пенсії позивачем було заповнено відповідну заяву, з тексту якої вбачається, що він зобов'язується повідомляти відповідача зокрема про звільнення з роботи; позивач звільнився з роботи 26 квітня 2010 року, але своєчасно про це не повідомив, що позбавило можливості відповідача здійснити перерахунок його пенсії у зв'язку зі збільшенням стажу роботи та отримувати пенсію відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в попередній редакції в розмірі 90% від розміру заробітної плати відповідного працівника.
Суд критично ставиться до означених заперечень відповідача, зазначаючи, що перерахунок у зв'язку зі збільшенням стажу позивача на даний час не оскаржується та вимог про визнання неправомірними дій під час проведення цього перерахунку позивачем не заявлено.
У подальшому, відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Управлінням Пенсійного фонду України у Варвинському районі Чернігівської області 16 серпня 2012 року прийнято рішення про проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 липня 2012 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України №505 та донараховано стаж за вислугу років - 1 рік та 7 місяців, що підтверджується відповідними розпорядженнями №111237 та № 111237 від 15 серпня 2012 року (а.с.31, 32).
З оглянутих матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 вбачається, що після проведення спірного перерахунку пенсії у серпні 2012 року позивач особисто чи в письмовому вигляді з іншими заявами про перерахунок пенсії не звертався, а матеріалів, які б свідчили про його ознайомлення із механізмом перерахунку від 16 серпня 2012 року із застосуванням ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 01 жовтня 2011 року відсутні.
30 січня 2015 року відповідач отримав надіслану засобами поштового зв'язку (зворот а.с. 29) заяву ОСОБА_1 від 28 січня 2015 року (а.с. 29). У означеній заяві позивач вказує, що він перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Варвинському районі Чернігівської області та отримує пенсію за віком та вислугою років відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Навівши норми законодавства щодо перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 01 жовтня 2011 року та повідомивши про наявність підстави для перерахунку, а саме - постанови №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», просив здійснити перерахунок його пенсії в розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, про що письмово його повідомити. При дослідженні в сдовому засідання цього документу позивач пояснив, що він помилково послався на норми ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 01 жовтня 2011 року, та надсилав даний лист з метою отримання роз'яснення Управління Пенсійного фонду України в Варвинському районі Чернігівської області механізму перерахунку його пенсії 16 серпня 2012 року. Представник відповідача також зазначив, що це письмове звернення позивача було сприйнято відповідачем як заява відповідно до Закону України «Про звернення громадян», про що свідчать надані ним копії реєстраційно-облікової картки на заяву (зворот а.с. 28).
09 лютого 2015 року відповідач надав позивачу відповідь (а.с. 5-7), в якій пояснив механізм первинного призначення пенсії позивачу з обґрунтуванням її розміру, повідомив про підстави для перерахунку пенсії у серпні 2012 року, послався на зміни у Законі України «Про прокуратуру», зазначивши, що перерахунок було здійснено відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру»в редакції від 01 жовтня 2011 року та вказав, що для проведення перерахунку пенсії позивача виходячи з розміру «90 відсотків немає законних підстав». Крім того, роз'яснив, що це рішення може бути оскаржене до органу Пенсійного фонду України вищого рівня або в судовому порядку. Оцінюючи даний доказ, суд доходить висновку, що цей документ оформлений як відповідь на звернення громадянина в порядку Закону України «Про звернення громадян», та по суті надає інформацію щодо первинного призначення та механізму здійснення перерахунку пенсії позивача у 2012 році, і сприймати його як рішення органу владних повноважень стосовно відмови у вчиненні певних дій не можливо. Означену позицію оцінки цього документу підтримав у своїх поясненнях і представник відповідача зазначивши, що ця відповідь не є відмовою у перерахунку, натомість повинна сприйматись як інформація щодо спірного питання перерахунку пенсії позивача, а роз'яснення порядку оскарження рішення до вищого органу пенсійного фонду або до суду стосується не відмови у здійсненні перерахунку а безпосередньо оскарження строків надання відповіді або його неповноти.
При розгляді даного адміністративного позову, суд вважає, що передумовою для його виникнення є зміни у законодавстві, що регулювало призначення та перерахунок пенсійних виплат відповідним категоріям пенсіонерів.
Так, частиною 1 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону України від 12 липня 2001 року було встановлено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Згодом, Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI (який набрав чинності 01 жовтня 2011 року) до частини 1 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» внесені зміни, згідно з якими частину першу замінено двома частинами такого змісту:
"Прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше:
по 30 вересня 2011 року - 20 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років;
з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року - 20 років 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років 6 місяців;
з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року - 21 рік, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 11 років;
з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року - 21 рік 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 11 років 6 місяців;
з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року - 22 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 12 років;
з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року - 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 12 років 6 місяців;
з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року - 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 13 років;
з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року - 23 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 13 років 6 місяців;
з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року - 24 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 14 років;
з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року - 24 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 14 років 6 місяців;
з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 15 років.
Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії".
У зв'язку з цим частини другу - дев'ятнадцяту вважати відповідно частинами третьою - двадцятою.
Отже, як при здійсненні перерахунку пенсії позивача 16 серпня 2012 року, так і під час надання відповіді на звернення від 09 лютого 2015 року Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області керувалось положеннями частини 1 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року № 3668-VI. Однак, дослідивши означені редакції відповідних статей Закону України «Про прокуратуру», які діяли на момент призначення пенсії позивачу та на момент її перерахунку суд доходить висновку, про наявне звуження розміру пенсійного забезпечення позивача в наслідок застосування нової редакції відповідного Закону.
З огляду на наведене слід відмітити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблеми, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист та неприпустимість обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень і сформулював правову позицію, згідно якої Конституція України та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначена за спеціальними законами, в тому числі і Законом України "Про прокуратуру". Тому, звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст. 22 Конституції України - не допускається. Крім того, відповідно до ст. ст. 22 та 64 Конституції України, право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України (в тому числі і Законом України "Про прокуратуру") є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню.
Крім того, при вирішенні даної справи слід звернути увагу і на порядок та підстави перерахунку пенсії.
Так, підстави та порядок перерахунку пенсії прокурорам регулюють частини тринадцята та вісімнадцята статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», положення яких щодо перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року № 3668-VI не зазнали змін, а змінилася лише нумерація частин цієї статті.
Відповідно до частини тринадцятої статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина вісімнадцята статті 50-1 Закону №1789-ХІІ).
Таким чином, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року зміни до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Адже процедури призначення та перерахунку пенсії є різні за змістом та механізмом їх проведення, а нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам, є саме частини тринадцята та вісімнадцята статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ.
Аналогічна позиція викладена і в постановах Верховного Суду України у справі №21-420а13 від 10 грудня 2013 року, справі № 21-348а13 від 17 грудня 2013 року, справі № 21-445а13. Крім того, більш пізньою постановою, а саме, постановою від 17 березня 2015 року № 21-371а14, Верховний Суд України висловив тотожну позицію щодо застосування ідентичних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI при аналогічних правовідносинах, а саме, пенсійному забезпеченні суддів.
Відповідно до ч.1 ст. 244 - 2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів. Тому, суд вважає за необхідне при вирішенні даної справи врахувати висновки, викладені у згадуваних постановах Верховного Суду України при застосуванні норм права, що регулюють спірні відносини по даній справі.
Зважаючи на наведене, суд вважає за необхідне визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Варвинському районі Чернігівської області щодо обмеження під час перерахунку 16 серпня 2012 року розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки прокуратури Чернігівської області від 19 липня 2012 року №18-314 із застосуванням положень ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 01 жовтня 2011 року в розмірі 80 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати.
Розглядаючи питання щодо відновлення порушених прав позивача шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок його пенсії та відповідні виплати, суд роз'яснював позивачу положення ст.11 КАС України, однак, позивач наголосив, що достатнім для відновлення його прав він вважає зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з моменту його звернення до відповідача з заявою у 2015 році.
З метою уникнення ускладнень у процесі виконання постанови та беручи до уваги положення ч.4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд вважає за необхідне задовольнити позов в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії відповідача, зобов'язавши Управління Пенсійного фонду України в Варвинському районі Чернігівської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2015 року на підставі довідки прокуратури Чернігівської області від 19 липня 2012 року №18-314 виходячи з розмірі 80 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, зі збільшенням на 2 % за кожен повний рік роботи понад 10 років на відповідних посадах, але не більше 90% від суми місячного (чинного) заробітку, згідно зі ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 12 липня 2001 року та здійснити відповідні виплати з урахуванням виплачених сум.
Крім того, суд вважає за необхідне відповідно до вимог ст. 94 КАС України, відшкодувати позивачеві судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 6, 17, 18, 71, 94, 158-163, 167, 186 КАС України, ст. ст..22, 58 Конституції України, ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" в редакції Закону України від 12.07.2001 року , суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Варвинському районі Чернігівської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Варвинському районі Чернігівської області щодо обмеження під час перерахунку 16 серпня 2012 року розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки прокуратури Чернігівської області від 19 липня 2012 року №18-314 із застосуванням положень ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 01 жовтня 2011 року в розмірі 80 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Варвинському районі Чернігівської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2015 року на підставі довідки прокуратури Чернігівської області від 19 липня 2012 року №18-314 виходячи з розмірі 80 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, зі збільшенням на 2 % за кожен повний рік роботи понад 10 років на відповідних посадах, але не більше 90% від суми місячного (чинного) заробітку, згідно зі ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 12 липня 2001 року з урахуванням виплачених сум.
Стягнути з державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 73 (сімдесят три) гривні 08 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду через Варвинський районний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя А.І.Савенко