Справа № 686/3622/15-ц
18.05.2015 м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд
в складі:головуючого - судді Стефанишина С.Л.,
при секретарі Ніколайчук А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Хмельницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення боргу за розпискою, трьох процентів річних та подвійної облікової ставки посилаючись на те, що передав у позику 46000 грн. до 15 грудня 2014 року. Від повернення коштів відповідач відмовляється. Тому вимушений звернутися до суду про стягнення боргу.
У судове засідання представник позивача не з'явився проте, подав до суду заяву у якій підтримав позовні вимоги та не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча про час та місце судового розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.
Суд вважає за можливе справу по суті розглянути за відсутності відповідачів на підставі наявних у справі доказів, постановивши заочне рішення.
Суд, вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідачем написано розписку 25 червня 2014 року про позику у розмірі 46000 гривень з зазначенням строку повернення коштів 15 грудня 2014 року. Відповідач у визначений строк зобов'язання не виконав.
Відповідно до вимог ч.1 ст.12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Крім цього, згідно ч.2 ст.14 ЦК України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Суд вважає, що волевиявлення відповідача підтверджується власноруч написаною розпискою.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Вимогами ст.625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд вважає, що позивач має право на повернення основного боргу згідно перевіреного судом розрахунку заборгованості у розмірі 52921,03 грн., в тому числі сума основного боргу 46000 грн., індекс інфляції у розмірі 2806 грн., три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 245,05 грн., подвійна облікова ставка НБУ у розмірі 3869,98 грн. тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги і є обгрунтованими та такими, що знайшли підтвердження у судовому засіданні тому сума заборгованості підлягає до стягнення.
Відповідно до ст.88 ЦПК України вимоги позивача щодо відшкодування судових витрат підлягають задоволенню пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 214-218 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2(ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 заборгованістьу розмірі 52921,03 (п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот двадцять одна) грн. в тому числі сума основного боргу 46000 грн., індекс інфляції у розмірі 2806 грн., три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 245,05 грн., подвійна облікова ставка НБУ у розмірі 3869,98 грн., та судовий збір у розмірі 529,21 грн.
Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом 10 днів з дня отримання його копії.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя С. Стефанишин