Справа № 685/436/15-ц
Провадження № 2/685/133/15
15 травня 2015 року
Теофіпольський районний суд Хмельницької області
в складі головуючого Бурлак Г.І.
при секретарі Перепелиці С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Теофіполі
справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
встановив:
позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, зареєстрованого виконавчим комітетом Новоставецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області 25.06.1998 року актовий запис №4, мотивуючи його тим, що від шлюбу мають сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, одруження виявилось невдалим, подружнє життя не склалося. На даний уже два роки як подружжя проживає окремо, спільні інтереси відсутні, примирення між подружжям неможливе.
Позивач, про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно, в суд не з'явився, подав заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у його відсутності.
Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлена вчасно, в суд не з'явилась, заяв не подала.
Суд вважає можливим проводити розгляд справи у відсутності сторін.
Згідно ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Частиною 2 ст. 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 N 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.
Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки як встановлено з матеріалів справи подружнє життя у сторін не склалося, уже як два роки подружжя проживає окремо. На даний час шлюбні відносини фактично припинились. За таких обставин, враховуючи ст. 111 СК України суд вважає, що збереження шлюбу суперечать інтересам чоловіка, тому збереження сім'ї є неможливим, а надання строку на примирення суперечитиме моральним засадам суспільства.
Крім того відповідач не надала суду доказів того, що їх із позивачем подружнє життя та збереження сім'ї є можливим і не суперечить їх інтересам, що мають істотне значення.
Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст.110,112 СК України, ст.ст.10, 60, 212 ЦПК України, районний суд
вирішив:
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб, зареєстрований виконавчим комітетом Новоставецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області 25 червня 1998 року актовий запис № 4 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, розірвати.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 10 днів з моменту проголошення рішення до апеляційного суду Хмельницької області через районний суд.
Особи, які приймали участь у справі, але не були присутні при оголошенні рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Головуючий: