Справа № 675/716/15-к
Провадження № 1-кп/675/43/2015
"13" травня 2015 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяславі в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12015240150000128, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 квітня 2015 року про обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, одруженого, на утриманні одна малолітня дитина, раніше судимого 22 грудня 2008 року колегією суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області за ст. 115 ч. 2 п.п. 4, 7, 12 КК України до 12 років позбавлення волі, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 391 КК України,
05 червня 2009 року засуджений ОСОБА_5 прибув до Ізяславської виправної колонії (№ 31) для відбування покарання у вигляді позбавлення волі.
За час відбування покарання ОСОБА_5 зарекомендував себе з негативного боку, стосовно злочину не розкаявся і допустив 62 порушення вимог встановленого режиму відбування покарання, 61 з яких - в Ізяславській виправній колонії (№31). За порушення, допущені у вказаній установі, обґрунтовано притягувався до дисциплінарної відповідальності, в тому числі дев'ять разів поміщався до дисциплінарного ізолятору та тричі - до приміщення камерного типу.
21 листопада 2014 року даний засуджений вчинив злісне порушення режиму відбування покарання, а саме о 13 год. 00 хв. під час бесіди виховного характеру вів себе нетактовно, висловлював своє невдоволення режимом утримання. На зроблені зауваження начальника відділення ОСОБА_6 відреагував з обуренням, погрожував фізичною розправою йому особисто та його сім'ї. Засудженому було роз'яснено, що це являється невиконанням законних вимог адміністрації та попереджено про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 391 КК України. За вчинення вказаного порушення вимог режиму утримання засуджений підданий стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу (ПКТ) терміном на один місяць.
Після вчинення даного правопорушення засуджений ОСОБА_5 належних висновків для себе не зробив і, не бажаючи ставати на шлях виправлення, продовжив чинити злісну непокору законним вимогам адміністрації колонії та порушувати вимоги режиму утримання.
Так, 17 січня 2015 року о 20 год. 45 хв. під час повного особистого обшуку новоприбулого етапу вів себе грубо, нетактовно, заважав проведенню обшуку, висловлював невдоволення режимом утримання. На зроблені молодшим інспектором відділу нагляду і безпеки ОСОБА_7 зауваження не відреагував, правопорушення не припинив, за що 22 січня 2015 року підданий дисциплінарному стягненню у виді оголошення догани правами начальника відділення.
29 січня 2015 року ОСОБА_5 допустив порушення вимог режиму утримання, а саме о 01 год. 30 хв. не виконав загальної команди: «Відбій», знаходився в коридорі відділення, на зроблені молодшим інспектором відділу нагляду і безпеки ОСОБА_8 зауваження не відреагував, за що 30 січня 2015 року був підданий дисциплінарному стягненню у виді оголошення догани правами начальника відділення.
11 лютого 2015 року засуджений ОСОБА_5 також допустив порушення вимог режиму утримання, а саме о 00 год. 10 хв. самостійно облаштував своє спальне місце в бібліотеці відділення, на зроблені молодшим інспектором відділу нагляду і безпеки ОСОБА_9 зауваження відреагував грубо та нетактовно, висловлював своє невдоволення режимом утримання, за що 13 лютого 2013 року був підданий дисциплінарному стягненню у виді оголошення догани правами начальника відділення.
19 лютого 2015 року даний засуджений допустив порушення вимог режиму відбування покарання, а саме о 00 год. 20 хв. під час проведення кількісної перевірки змінив своє спальне місце і спав в бібліотеці відділення, на зроблені молодшим інспектором відділу нагляду і безпеки ОСОБА_9 зауваження відреагував грубо та нетактовно. За дане порушення засудженого 23 лютого 2015 року піддано дисциплінарному стягненню у виді оголошення суворої догани правами начальника колонії.
17 лютого 2015 року ОСОБА_5 допустив чергове порушення вимог режиму відбування покарання, а саме о 00 год. 30 хв. під час проведення кількісної перевірки було виявлено, що вказаний засуджений користувався саморобним нагрівальним приладом, потужністю 2 кВт. На зауваження начальника відомчої пожежної команди ОСОБА_10 відреагував грубо та нетактовно, висловлював своє невдоволення режимом утримання, за що 26 лютого 2015 року підданий дисциплінарному стягненню у виді оголошення догани правами начальника колонії.
23 лютого 2015 року засуджений ОСОБА_5 допустив порушення вимог режиму утримання, а саме о 08 год. 30 хв. під час проведення неповного особистого обшуку чинив фізичний опір та перешкоджав проведенню обшуку, на зроблені молодшим інспектором відділу нагляду і безпеки ОСОБА_11 зауваження не відреагував, виражав своє невдоволення режимом утримання, чим негативно впливав на інших засуджених. За допущення вказаного порушення засудженого 03 березня 2015 року піддано дисциплінарному стягненню у виді оголошення догани правами начальника колонії.
17 березня 2015 року ОСОБА_5 допустив чергове порушення вимог режиму відбування покарання, яке виражалось в тому, що о 18 год. 10 хв. в категоричній формі відмовився виконати законну вимогу начальника відділення ОСОБА_6 вийти на шикування для проведення вечірньої поіменної перевірки та знаходився на своєму спальному місці. Засудженому ОСОБА_5 роз'яснено, що це являється невиконанням законних вимог адміністрації колонії та попереджено про кримінальну відповідальність згідно ст. 391 КК України, проте останній на зауваження не відреагував та правопорушення не припинив. За допущене порушення режиму утримання 18 березня 2015 року засудженого піддано дисциплінарному стягненню у виді оголошення догани правами начальника колонії.
20 березня 2015 року засуджений ОСОБА_5 допустив порушення вимог режиму утримання, а саме о 12 год. 20 хв. в категоричній формі відмовився виконати законну вимогу начальника відділення ОСОБА_6 вийти на шикування засуджених для виходу в їдальню установи на обід та знаходився на своєму спальному місці. На зроблені зауваження та вимогу працівника адміністрації установи виконання покарань припинити порушення не відреагував, висловлював своє невдоволення існуючими вимогами режиму відбування покарання та розпорядку дня. Засудженому ОСОБА_5 вкотре було роз'яснено, що це являється невиконанням законних вимог адміністрації колонії, та попереджено про кримінальну відповідальність згідно ст. 391 КК України. За допущене порушення режиму утримання 20 березня 2015 року засудженого піддано дисциплінарному стягненню у виді оголошення суворої догани правами начальника колонії.
31 березня 2015 року данний засуджений скоїв чергове порушення вимог режиму утримання, а саме о 18 год. 00 хв. в категоричній формі відмовився виконувати законну вимогу начальника відділення ОСОБА_6 вийти на шикування для проведення вечірньої поіменної перевірки засуджених та знаходився на своєму спальному місці. На зроблені зауваження ОСОБА_5 не відреагував, висловлював своє невдоволення режимом утримання, за що 02 квітня 2015 року був підданий дисциплінарному стягненню у виді оголошення суворої догани правами начальника колонії.
20 квітня 2015 року засуджений ОСОБА_5 допустив злісне порушення вимог режиму утримання, а саме о 09 год. 20 хв. не виконав законної вимоги начальника відділення ОСОБА_6 вийти на шикування для проведення ранкової поіменної перевірки засуджених, а знаходився на своєму спальному місці. Йому було додатково роз'яснено, що це являється невиконанням законних вимог представника адміністрації та попереджено про відповідальність за вказане правопорушення, а також поставлена вимога припинити його, на що засуджений не відреагував і на шикування не вийшов.
Діяння ОСОБА_5 кваліфіковані за ст. 391 КК України, як злісна непокора законним вимогам адміністрації установи виконання покарань, вчинене особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, якщо ця особа за порушення вимог режиму відбування покарання була піддана протягом року стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери).
20 квітня 2015 року старший прокурор прокуратури Ізяславського району Хмельницької області ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_5 на підставі ст. ст. 468, 469, 472 КПК України уклали угоду про визнання винуватості, за умовами якої ОСОБА_5 повністю визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому діянь.
Сторони також узгодили міру покарання ОСОБА_5 : за ст. 391 КК України у виді 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 71 ч. 1 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання, призначену колегією суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області 22 грудня 2008 року, та остаточно призначити покарання у вигляді 5 років 5 місяців позбавлення волі.
З'ясувавши у обвинуваченого, що він цілком розуміє: 1) що має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатись самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подавати клопотання про виклик свідків і подавати докази, що свідчать на його користь; 2) наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України; 3) характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; 4) вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом; переконавшись у судовому засіданні, що укладання угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, - суд приходить до висновку, що угода про визнання винуватості підлягає затвердженню з наступних підстав.
Умови угоди не суперечать вимогам закону, оскільки ОСОБА_5 характер обвинувачення є зрозумілим, свою вину він визнав повністю, його дії за ст. 391 КК України кваліфіковано вірно, даний злочин є злочином середньої тяжкості.
Умови укладеної між сторонами кримінального провадження угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують прав, свобод та інтересів сторін або інших осіб, взяті на себе обвинуваченим зобов'язання виконати можливо, наявні фактичні підстави для визнання винуватості.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 368, 370, 374-376, 474, 475 КПК України,
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 20 квітня 2015 року між старшим прокурором прокуратури Ізяславського району Хмельницької області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 391 КК України, призначивши йому покарання 1 рік позбавлення волі.
На підставі ст. 71 ч. 1 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання, призначену вироком колегії суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області від 22 грудня 2008 року, та остаточно призначити покарання 5 років 5 місяців позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання рахувати з 13 травня 2015 року.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом 30 днів з дня його проголошення:
обвинуваченим виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених частинами 4, 6, 7 статті 474 КПК України, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
прокурором, виключно з підстав: призначення покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя: ОСОБА_1