Справа № 761/9606/15-ц
Провадження №2/761/4732/2015
іменем України
(заочне)
14 травня 2015 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:
головуючого: судді - Притули Н.Г.
при секретарі: Паночко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
02 квітня 2015 року до суду надійшла вказана позовна заява.
В своїх позовних вимогах позивачка просить: визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1
Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1. Відповідач є попереднім власником вказаної квартири та за умовами попереднього договору та договору купівлі-продажу зобов'язувався знятись з реєстраційного обліку, але цього не зробив. Квартиру повністю звільнив після укладення договору. Де на даний час проживає відповідач позивачу не відомо. Тому позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом для захисту порушеного права.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, звернулась до суду із заявою про слухання справи в її відсутність, зазначає, що заявлені вимоги підтримує та просить задовольнити їх.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомив.
Відповідно до ст.224 ЦПК України суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних матеріалів за згодою позивача. Позивачка не заперечувала проти заочного розгляду справи, як зазначено в заяві.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності надані докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі Договору купівлі-продажу квартири від 13.03.2013 року.
Як вбачається з відповіді адресно-довідкового підрозділу ГУ ДМС в м.Києві, ОСОБА_2 зареєстрований в квартирі АДРЕСА_1 з 05.08.2010 року.
За пунктом 13 Договору купівлі-продажу квартири від 13.03.2013 року, який укладений між сторонами, Продавець (ОСОБА_2.) зобов'язувався звільнити відчужувану квартиру до 15 березня 2013 року та зняти з реєстраційного обліку всіх зареєстрованих осіб до 26.03.2013 року.
Стаття 383 ЦК України визначає, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди (стаття 150 ЖК України).
Стаття 156 ЖК України та ст.405 ЦК України передбачає право членів сім'ї власника квартири користуватись житловим приміщенням.
Як було встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_2 не виконав зобов'язання за договором та не знявся з реєстраційного обліку. В судовому засіданні не було встановлено, що сторони мають будь-які інші домовленості щодо користування відповідачем квартирою, яку він відчужив.
Отже, так як відповідач не має законом передбачених підстав користуватись квартирою, яка належить на праві власності позивачу, а внаслідок цього відповідач втратив право користування зазначеною квартирою, тому суд приходить до висновку про задоволення заявлених вимог.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.346, 383, 405 ЦК України, ст.ст.156, 157 ЖК України, ст.ст.10, 11, 60, 88, 159, 212, 214, 215, 224 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Н.Г.Притула