Справа № 761/8300/15-ц
Провадження №2/761/4385/2015
іменем України
(заочне)
22 квітня 2015 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Фролової І.В.,
при секретарі - Вітріщаку Р. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
В березні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що вказану квартиру винаймає ОСОБА_3, в якій, окрім того, зареєстрований ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 Відповідач, будучи зареєстрованим у квартирі, створює для позивача перешкоди. На підставі викладеного останній звернувся із відповідним позовом до суду.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просви позовну заяву задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлений про день, час та місце розгляду справи належним чином.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає заявлені вимоги законними та обґрунтованими, у зв'язку з чим вони підлягають задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ордером № 130200 від 30 червня 1964 року, що виданий Виконавчим комітетом Київської міської Ради депутатів трудящих, надано право на зайняття квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_6 на сім'ю, що складається із трьох осіб.
Згідно довідки форми № 3 від 13 березня 2015 року у вказаній квартирі прописані ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_7
Як пояснив позивач у судовому засіданні, ОСОБА_2 є онукою ОСОБА_1, проте остання не проживає у вказаній квартирі двадцять років, будь-яких приватних речей відповідача у квартирі немає, за комунальні послуги остання також не сплачує.
На підтвердження зазначеного позивач надав до суду акти ТОВ «Кийградсервіс» від 08 грудня 2014 року, 04 вересня 2014 року та 18 березня 2015 року.
Таким чином, відповідач добровільно залишив квартиру, тривалий час в ній не мешкає, своєю реєстрацією в квартирі створює для позивача, як для наймача житла, перешкоди.
Згідно ст. 160 ЖК України, члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть
усі обов'язки, що випливають з договору найму.
Визнання особи такою, що втратила право користування жилим
приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені
строки, провадиться в судовому порядку (ст. 72 ЖК України).
За п. 2 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено, що зняття з реєстрації місце проживання здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідач участі у витратах по утриманню квартири не приймає, за комунальні послуги не сплачує та не проживає у ній тривалий час.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 169, 208, 209, 212-215, 218, 292, 294 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя: